З метою поліпшення технологічних характеристик процесу виливання триацетатцелюлозної (ТАЦ) плівки в ТАЦ композицію вводились модифікуючі домішки - четвертинні амонійові солі різної будови. Показано, що ці добавки знижують у 2 - 3 рази динамічну в'язкість ТАЦ композиції, позитивно впливають на фізико-механічні властивості плівок з неї, а також покращують міцність плівок та інші експлуатаційні характеристики. ІЧ-спектри ТАЦ плівок довели, що домішка зменшує ІЧ-пропускання. Механізм дії домішки полягає в тому, що вона сприяє протіканню релаксаційних процесів, внаслідок чого збільшується стійкість мікроструктури.

З використанням методу Монте-Карло досліджується механізм процесу попереднього дозрівання кристалічної лужної целюлози. Встановлено вплив окиснювальної деструкції на швидкість процесу попереднього дозрівання, а гідроліз за механізмом деполімеризації визначає вигляд кривої розподілу за ступенем полімеризації та величину ММР.

Наведено результати експериментальних досліджень в'язкості водних розчинів ефірів целюлози. Використано метод крутильних коливань. Експериментально визначено декремент загасання, який після розрахунків зведено до коефіцієнта кінематичної в'язкості, значення якого використано для розрахунку коефіцієнта динамічної в'язкості. Аналіз цієї залежності дав змогу з'ясувати роль структури та особливостей хімічного зв'язку в разі формування в'язких властивостей розчинів ефірів целюлози.

The results on experimental studies of viscosity in water solutions of esters are represented. The viscosity coefficient was measured with using of oscillating crucible method. The analysis of obtained data allows to establish the structure and chemical bonding features at the formation of viscous properties in cellulose esters

Індекс рубрикатора НБУВ: Л716.2-106

Рубрики:

Пластмаси на основі похідних целюлози

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що результати, що отримані згідно з існуючою нормативною документацією для визначення складу целулоїду, не дозволяють судити про якісний склад і кількісний вміст окремих компонентів. Розроблено методики роздільного визначення мас. частки кожного компонента, що базуються на розкладанні зразка целулоїду лужним розчином з відгонкою чи одночасним екстрагуванням і на екстрагуванні всіх компонентів, що визначаються комбінованим екстрагентом з наступним газохроматографічним аналізом відповідного екстракту.

Установлено, що будова олігоефірної складової макродіізоціанату та співвідношення компонентів впливають на кристалітну структуру та теплоємність блок-кополіуретанів, одержаних за допомогою реакції поліприєднання. Сталість температури плавлення кристалітів олігоефіру вказує на несумісність складових кополімерів. Проте формування водневих зв'язків між уретановими угрупуваннями та карбонільними групами ацетобутирату целюлози впливає на теплофізичні властивості кополімерів.

За допомогою методу мас-спектрометрії досліджено процеси термодеструкції індивідуальних Na-карбоксиметилцелюлози (Na-КМЦ), поліетиленгліколю( ПЕГ) і бінарних систем на їх основі. Встановлено, що термодеструкція бінарних систем на основі Na-КМЦ і олігомеру проходить в одну стадію. Показано, що за рахунок введення ПЕГ термостабільність Na-КМЦ можна як підвищувати, так і знижувати залежно від концентрації олігомеру.

Розроблено методику прищеплення на поверхні ацетатцелюлозних мембран поліакрилової кислоти та іммобілізації на модифікованих мембранах полігексаметиленгуанідинхлориду (ПГМГ-хлориду). Досліджено транспортні та бактерицидні властивості одержаних мембран. Показано, що омилення ацетатцелюлозних мембран та прищеплення поліакрилової кислоти до їх поверхні призводить до зменшення продуктивності мембран. Установлено, що найбільш сильну антибактеріальну активність проявляють ацетатцелюлозні мембрани з прищепленою поліакриловою кислотою і модифіковані 3 %-вим водним розчином ПГМГ-хлориду.

Досліджено вплив температури синтезу та будови діізоціанату на структуру, теплофізичні та термомеханічні властивості уретановмісних етилцелюлози та ацетобутирату целюлози. За допомогою методу ІЧ-спектроскопії досліджено реакції поліприєднання між діізоціанатами та похідними целюлози. Показано, що результати досліджень структури узгоджуються з даними теплофізичних і термомеханічних властивостей одержаних полімерів.

Висвітлено результати дослідження процесу гранулювання ефірів целюлози та фізико-хімічних явищ, які у цьому випадку протікають. Запропоновано фізичну модель утворення грубодисперсної емульсії під час гранулювання лаковим способом, яка пояснює закономірність формування гранул. Установлено залежність розміру та форм гранул від технологічних параметрів.

Рентгенографічно досліджено модифіковані зразки целюлози. Встановлено структурні параметри досліджуваних зразків і вплив модифікації на них.

Вперше розроблено метод одержання ацетатцелюлозних мембран з антибактеріальними властивостями шляхом безпосереднього введення бактерицидних речовин у формувальний розчин. Розроблено методи хімічної іммобілізації на поверхні ацетатцелюлозних та целюлозних промислових мембран бактерицидних речовин різної хімічної будови. Показано можливість регулювання розділювальних властивостей мембран за рахунок їх модифікування бактерицидними речовинами різної хімічної будови. На основі целюлозних мембран модифікованих хітозаном розроблено технологічну схему баромембранного очищення та фракціонування цільових пептидів, які входять до складу субстанцій простатилену.

Исследовано влияние конструкции мешалки на образование гранул нитратов целлюлозы при лаковом способе гранулирования в условиях механического перемешивания. Результаты исследования показали, что характер этого влияния зависит также от условий отгонки растворителя. Установлено, что наиболее устойчивое диспергирование лака и формирование гранул происходит при преимущественном действии осевой составляющей потока жидкой среды в смесителе, которое обеспечивается пропеллерной мешалкой.

Досліджено закономірності утворення гранул із розчинів азотнокислих ефірів целюлози за різних методів і режимів відгону розчинника. Встановлено залежності розміру, форми, щільності та структури гранул від умов відгону. Одержані результати дозволяють обрати раціональні технологічні режими гранулювання ефірів целюлози лаковим способом.

Методами рентгеноструктурного аналізу полімерів досліджено структуру поліелектролітних комплексів на основі сильних аніонного та катіонного поліелектролітів. Ідентифікацію поліелектролітних комплексів проведено методами ІЧ-Фур'є спектроскопії і диференціальної сканувальної калориметрїї. Встановлено, що стехіометричний склад комплексів реалізується за молярного співвідношення аніонного та катіонного поліелектролітів, рівного 1:2, для якого характерна максимальна зміна параметрів мікрогетерогенної структури комплексів. Виявлено формування їх кристалічної структури за значного вмісту катіонного поліелектроліту в цих полімерних системах.

Приведены результаты исследования закономерностей распределения гранул эфиров целлюлозы по размерам при гранулировании лаковым способом. Установлено влияние различных факторов на характер распределения и возможность их описания уравнением Розена - Раммлера. На основании экспериментальных данных определены параметры этого уравнения и получены расчетные зависимости.

We have first studied the peculiarities of the structure of nanocomposites on the basis of epoxy resin and monohydrate D-glucose. It is shown that the narrow temperature interval for these compounds to coexist in a composite and the possibility to form an infinite crystalline cluster in the composition of polyepoxy impose the limitations on the structure of a nanocomposite and its chemical construction.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л716.2 + Г733.2

Рубрики:

Пластмаси на основі похідних целюлози

Целюлоза та її похідні

Шифр НБУВ: ДС50151 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л716.2

Рубрики:

Пластмаси на основі похідних целюлози

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ