Наведено результати експериментального дослідження впливу гідростатичного тиску на в'язкість руйнування високонаповнених полімерних матеріалів. Показано, що з підвищенням гідростатичного тиску середовища збільшується критичне значення коефіцієнта інтенсивності напружень і, як наслідок, швидкість розповсюдження тріщини. Для врахування впливу тиску на характеристики тріщиностійкості матеріалів, що досліджуються, запропоновано використовувати метод барочасової аналогії, який дозволяє зобразити отримані за різних рівнів гідростатичного тиску експериментальні залежності в'язкості руйнування матеріалу від швидкості розповсюдження тріщини у вигляді узагальненої барочасової залежності, що визначає вплив умов навантаження на характеристики руйнування матеріалу. Запропоновано прості емпіричні співвідношення для апроксимації отриманих експериментальних даних.

Рассмотрен процесс распространения тепла в армированных пластиках при умеренных температурах и протекании термической деструкции связующего. Осуществлена разработка методов определения кинетических параметров процесса термической деструкции и теплофизических характеристик материалов при прохождении в них химических реакций. Результатом является построение математической модели, которая дает возможность проводить испытания полимерно-композиционных материалов с помощью ЭВМ и осуществлять оптимальный подбор компонентов, соответствующий заданным условиям.

Вивчено електрофізичні властивості композитів системи поліхлортрифторетилен (ПХТФЕ) - дисперсний йодид срібла в надвисокочастотному (НВЧ) діапазоні залежно від концентрації наповнювача й температури. Показано, що в системі ПХТФЕ - AgI на межі розділу фаз має місце взаємодія компонентів на фізичному та хімічному рівнях. Взаємодія на фізичному рівні призводить до зміщення температури фазового переходу на величину, яка досягає 4 К, залежно від концентрації наповнювача та хімічної природи полімера-матриці. Взаємодія на хімічному рівні призводить до утворення в приповерхневих з частинками наповнювача шарах полімеру макромолекул з подвійними спорідненими зв'язками і кисневмісними групами. Внаслідок цього в композитах ПХТФЕ - AgI в електромагнітному НВЧ-полі експериментально спостережено втрати, пов'язані з механізмами іонної провідності в дисперсному AgI і електронної провідності в макромолекулах полімеру з подвійними спряженими зв'язками в приповерхневому шарі.

Рассмотрен процесс распространения тепла в армированных пластиках как при умеренных температурах, так и при протекании термической деструкции связующего. Осуществлена разработка методов определения кинетических параметров процесса термической деструкциии теплофизических характеристик материалов при прохождении в них химических реакций. Результатом является построение математической модели, которая дает возможность проводить испытания полимерно-композиционных материалов с помощью ЭВМ и осуществлять оптимальный подбор компонентов, которые удовлетворяют заданные условия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2-106.3 + Н307.6

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Теплоізоляційні матеріали та вироби

Шифр НБУВ: ВА677200 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльну оцінку пожежної небезпеки композиційних матеріалів на основі епоксиполімерів, що містять антипірени з різними механізмами вогнегасної дії, за результатами термічного аналізу та стандартних методів оцінки пожежної небезпеки матеріалів.

За допомогою методу діелектричної спектроскопії встановлено зв'язок між структурними переходами та діелектричними властивостями ПУ-композитів на основі ізоціанатних фотополімерів (ІФП) з різною природою гнучкої олігоефірної складової, модифікованих реакційноздатною етилоксіетилцелюлозою. Показано, що від природи гнучкої складової ІФП залежать процес структуроутворення та властивості композитів.

Проведено дослідження діелектричних і фізико-механічних властивостей органо-неорганічних кополімерних композитів на основі силікоалюмофосфату натрію та уретанових олігомерів. Показано, що в разі відповідного складу вдається без втрати міцності реалізувати електропровідність і діелектричну проникність, характерну для неорганічних полімерів. Еластичність цих кополімерів аномально висока.

Показано, що терморозширений графіт (ТРГ) є перспективним вуглецевим компонентом для створення композиційних матеріалів (КМ) з поліфункціональними властивостями. Встановлено закономірності зміни механічних показників КМ на основі поліаміду (ПА) залежно від вмісту ТРГ та оцінено величину адгезії на межі розподілу фаз ПА - ТРГ. Експериментальні результати розглянуто на підставі кластерного підходу та використання явищ перколяції під час формування полімерних композиційних систем. Одержані розрахункові дані свідчать про досить високу адгезію між поліамідом і ТРГ у КМ.

Розглянуто основні аналітичні залежності для визначення реологічних властивостей полімерних композиційних матеріалів (зокрема ефективної в'язкості), рекомендовані для інженерних розрахунків обладнання з метою одержання та переробки даних матеріалів.

Розглянуто основні аналітичні залежності для визначення теплофізичних властивостей полімерних композиційних матеріалів, рекомендовані для інженерних розрахунків обладнання для одержання та переробки даних матеріалів.

Розглянуто можливість опису міцності орієнтованих дисперсно-наповнених полімерних композитів у межах існуючих теоретичних уявлень. Показано, що величину межі міцності екструдованих композицій на основі надвисокомолекулярного поліетилену може бути знайдено за рівнянням Лейднера-Вудхемса і визначено, насамперед, ступенем міжфазної адгезії та межою плинності полімерної матриці.

Исследованы критические параметры тепловой неустойчивости вязкоупругой призмы с цилиндрическим включением. Изучены влияния жесткости армирующего включения, характера нагружения и интенсивности теплоотдачи на значения критических параметров. Рассмотрены случаи кинематического и силового растяжения-сжатия призмы.

Проведено експериментальні дослідження теплопровідності системи поліхлортрифторетилен (ПХТФЕ) - дисперсний йодид срібла (Ag). Показано, що полімерні композиційні матеріали (ПКМ) з високим вмістом наповнювача мають характерний хід кривої температурної залежності теплопровідності, що пов'язане з "розморожуванням" іонної провідності внаслідок фазового переходу діелектрик - суперіонік у AgI. Оцінено внесок рухливих іонів срібла в загальну теплопровідність AgI і ПКМ на його основі. Результати досліджень обговорено в межах двофазної моделі з урахуванням уявлень теорії перколяції та закономірностей формування фрактальних структур.

Ключ. слова: эпоксидный армированный композит, трубчатый образец, одноосное динамическое испытание на растяжение
Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2-106.2-1с

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено експериментальне дослідження статичного та динамічного руйнування композиційного матеріалу (сферопластика), що складається з матриці (поліестера) з наповнювачем у вигляді скляних сфер. Поширення тріщини досліджено під дією навантаження імпульсним магнітним полем. Проаналізовано мікроструктурні особливості динамічного руйнування.

Розглянуто механізм провідності полімерних композиційних матеріалів, що мають шарувату структуру після обробки обертовим магнітним полем.

За допомогою методів математичного планування експерименту та пошуку оптимальних рішень досліджено вплив вмісту твердого мастила дисульфіду молібдену та технологічних параметрів (вмісту спеціального карбонового волокна, часу його попереднього подрібнення та часу змішування композиції) на тертя, зношування та інші механічні властивості композиційних матеріалів на основі політетрафторетилену і карбонового волокна.

За допомогою методів математичного планування експерименту досліджено вплив вмісту твердого мастила дисульфіду молібдену та технологічних параметрів (вмісту спеціального карбонового волокна, часу його попереднього подрібнення та часу змішування композиції) на антифрикційні та інші механічні властивості композиційних матеріалів на основі політетрафторетилену та карбонового волокна.

Рассмотрено модельное представление о структуре дисперсных сред с использованием полиэдра Вороного. На его основе разработан метод расчета эффективной теплопроводности композитов. Проведено сравнение расчетных и экспериментальных значений эффективной теплопроводности, взятых из литературных источников, подтверждающее их хорошую сходимость.