Сучасне покоління інструментальних композиційних матеріалів з принципово новим механізмом контактної взаємодії з матеріалами, що обробляються, створено за рахунок використання зв'язуючих полімерів із вбудованими металоценовими фрагментами. Встановлено структуру гібридних олігомерів, отриманих за взаємодії олігофенілену і комплексних сполук ванадію, заліза та міді. Показано, що структура олігомеру складається з поєднаних органічних і неорганічних фрагментів. Неорганічні фрагменти містять іони і кластери металу, з'єднані ковалентними і координаційними зв'язками з органічними фрагментами. Органічні фрагменти мають металоценову структуру, з'єднану метиленовими містками з малоспряженимн циклами бензольних кілець. Кластери та іони металів можуть бути розташовані як між площинами металоценів і малоспряженних циклів, так і між ланцюжками олігомеру, як їх продовження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Полімерні нанокомпозитні матеріали, які містять наночастинки срібла є перспективними, адже поєднують у собі властивості полімеру та неорганічної речовини. Такі матеріали мають широке практичне застосування, зокрема як антимікробні покриття та конструкційні матеріали. Переважна більшість наукових досліджень вивчає властивості матеріалів на основі полімерів та наночастинок срібла без пояснення процесів взаємодії між матрицею та наповнювачем. Однак, одними із найінформативніших є релаксаційні характеристики, вивчення яких дозволить встановити механізми впливу наночастинок та спрогнозувати кінцеві властивості матеріалу. Мета роботи - створення нового матеріалу на основі поліетиленоксиду (ПЕО) та наночастинок срібла, а також дослідження його релаксаційних та акустичних характеристик. Розроблено новий підхід до синтезу наночастинок срібла. Використовуючи цей підхід, синтезовано стабілізовані наночастинки срібла. Використовуючи метод діелектричної релаксаційної та акустичної спектроскопій, досліджено релаксаційні та акустичні характеристики полімерних нанокомпозитних матеріалів на основі ПЕО та синтезованих частинок срібла. Встановлено, що стабілізовані наночастинки срібла істотно впливають на релаксаційні та акустичні характеристики нанокомпозитного матеріалу за відносно низьких концентрацій нанонаповнювача (1 %). Енергія активації та час релаксації макромолекул ПЕО, а також швидкість поширення ультразвуку та коефіцієнт затухання досліджуваних матеріалів екстремально залежали від вмісту наповнювача. Така залежність пояснюється агрегаційними процесами наночастинок у полімерній матриці. Показано, що 1 % наночастинок срібла у системі є оптимальним, та зроблено припущення, що за такого вмісту наповнювача функціональні характеристики будуть найприйнятнішими для застосування цього матеріалу.

Мета роботи - синтез нових органомінеральних композитів шляхом in situ іммобілізації та адсорбції полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні вермикуліту та дослідження їхніх сорбційних властивостей щодо іонів Cu(II), Pb(II) і Fe(III). In situ іммобілізацію полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні вермикуліту здійснювали шляхом ініційованої радикальної полімеризації 8-оксихінолінметакрилату з використанням як ініціатора 2,2'-азобісізобутиронітрилу за присутності вермикуліту. Для одержання композиту шляхом адсорбції полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні вермикуліту полімер синтезували заздалегідь, потім розчиняли у тетрагідрофурані та адсорбували на вермикуліті. Факт іммобілізації полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні вермикуліту підтверджено шляхом порівняльного аналізу ІЧ-спектрів вихідного мінералу та синтезованих на його основі композитів. Методом термогравіметричного аналізу, об'єднаного з мас-спектрометрією, досліджено закономірності термічного розкладання іммобілізованого полімера. З використанням результатів низькотемпературної адсорбції-десорбції азоту та сканувальної електронної мікроскопії показано зміни у морфології поверхні вермикуліту після іммобілізації полі[8-оксихінолінметакрилату] обраними методами. Сорбційні характеристики синтезованих композитів щодо іонів Cu(II), Pb(II) і Fe(III) досліджували в статичному режимі. Іммобілізований на поверхні вермикуліту полімер із оксихіноліновими групами виявив сорбційну активність щодо тих іонів металів, з якими 8-оксихінолін утворює стійкі комплекси, зокрема після in situ іммобілізації полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні вермикуліту його сорбційна ємність щодо іонів Cu(II) підвищується приблизно вдвічі, а у результаті адсорбції цього полімера - майже у 3 рази. Для іонів Pb(II) цей ефект є меншим: після in situ іммобілізації полі[8-оксихінолінметакрилату] сорбційна ємність зростає на третину, а зростання у результаті адсорбції цього полімера є незначним і знаходиться у межах похибки експерименту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням попередньо розробленого методу дослідження контактних тисків у циліндричних металополімерних напрямних ковзання проведено їх розрахунок для антифрикційного полімерного композитного матеріалу Moglice холодного затвердіння на епоксидній основі фірми "Diamant". Досліджено вплив навантаження, діаметра втулки і радіального зазору на максимальні контактні тиски у циліндричній напрямній. Виявлено кількісні і якісні закономірності їх зміни від прийнятих чинників впливу: при зростанні навантаження у чотири рази максимальні контактні тиски та кути контакту зростатимуть удвічі незалежно від зміни величин радіального зазору та діаметра основи; збільшення її діаметра призводить до прямопропорційного зниження максимальних контактних тисків; збільшення радіального зазору вдвічі призводить до зростання у 1,41 рази тисків незалежно від зміни величини навантаження і діаметра основи. Закономірності зміни параметрів контакту від вказаних чинників подано графічно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: Ж101738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив природи металовмісних полімер-силікатних наповнювачів (ПСН) на морфологію, поверхневу твердсть, теплостійкість за Віка та пружно-пластичні властивості ПВХ пластикатів. Встановлено вплив ПСН на фізико-механічні, теплофізичні властивості та умови спрямованого регулювання технологічних та експлуатаційних властивостей модифікованих композитів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.323 + Л719.943

Рубрики:

Активність каталізаторів

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: РА448258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: Ж101738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено основи технології наповнення кополімерів полівійілпіролідону (далі - ПВП) з 2-гідроксіетилметакрилатом (далі - ГЕМА) методом суміщення процесів полімеризації та хімічного осадженням частинок Ni(0), Сu(0) та Ag(0). Досліджено вплив синергетичних ефектів, викликаних одночасним перебігом різних за природою процесів, а також природи осадженого металу, температури, pH середовища, складу полімер-мономерної композиції на особливості синтезу, формування структури та властивості композитів та на цій основі обґрунтовано технологічні режими одержання матеріалів з прогнозованими властивостями. Одержано за встановленими режимами матеріали, які володіють унікальним комплексом властивостей. Наголошено, що характерною особливістю розробленої технології є використання екзотермії процесу полімеризації для забезпечення необхідних температурних умов реакції відновлення. Розроблено принципову технологічну схему одержання металонаповнених ПВП-пр-пГЕМА кополімерів. Одержано на підставі розробленого тимчасового технологічного регламенту експериментальну партію зразків композитів і досліджено їхні властивості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Polymeric materials that contain inorganic fillers demonstrate a unique set of physical properties due to the combination of matrix elasticity and filler strength. This paper reports determining the effect of dispersed aluminum particles on the properties of polyvinylidene fluoride-based materials. This study result is the fabrication of a series of composite materials using a piston extruder. Their functional characteristics have been explored using the methods of thermophysical and mechanical analysis, dilatometry, and acoustic spectroscopy. It was established that the introduction of dispersed aluminum particles leads to the loosening of the matrix, which may indicate the transition of macro macromolecules from the crystalline phase to the boundary layer around the filler. This feature of structure formation and the uniform distribution of filler particles ensured the improvement of the functional characteristics of the materials obtained. It has been shown that with an increase in the content of filler in the system to 5 % the thermal conductivity increases from 0,17 W/(m-K) to 1,55 W/(m-K). The introduction of the filler leads to an improvement in the heat resistance of the materials obtained, by 17 K. The increase in both melting point and destructiveness is explained by the formation of a more perfect polymer structure with a higher degree of crystallinity. An increase in the speed of ultrasound propagation was identified, by 67 %, as well as in the tensile strength, by 36 %, in the materials obtained, which can be explained by contributions from the filler, which has greater sound conductivity and mechanical strength than the polymer matrix. Such systems show the reinforcing effect of aluminum particles on the polymer matrix, so they could be used as structural materials with improved functional characteristics.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943-106

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто механізм реакції утворення гібридного олігомеру на основі комплексних сполук металу і олігофенілену. Визначено структуру, яка утворюється в результаті такої реакції. Встановлено вплив добавки диметилсульфоксиду на підвищення виходу основного продукту реакції і запропоновано механізм цього впливу, що грунтується на зміні конформаційних особливостей олігофеніленів у процесі синтезу. Одержано олігомери перспективні як зв'язуючі для композитів з надтвердих матеріалів.

Підтверджено перебіг прищепленої полімеризації 2-гідроксиетилметакрилату на полівінілпіролідоні (ПВП) з утворенням сітчастого кополімеру одночасно з хімічним відновленням іонів нікелю. Встановлено вплив процесу відновлення на структурні параметри полімерної матриці - ефективність прищеплення та вміст ПВП у кополімері, молекулярну масу міжвузлового фрагмента полімерної сітки. Досліджено вплив присутності компонентів полімер-мономерної композиції на формування частинок нікелевого наповнювача. Встановлено, що відновлення йонів нікелю в процесі полімеризації сприяє рівномірному розподілу утворених частинок металу в об'ємі полімерної матриці.

This paper reports a comparative study of the polymeric materials operating in conjugation with steel. In agricultural engineering, a significant role in structural materials belongs to polymer composites. This type of material is characterized by the low price, small technological cost, as well as acceptable processing characteristics. It has been found that it is necessary to form, for each type of mated parts, a set of materials that could maximally meet the operational conditions. To describe the operating conditions in more detail, they need to be generalized for the specific tribological and loading characteristics. Based on this, such load regimes were selected that correspond to the movable mated parts in sowing complexes. For these mated parts, it was necessary, in the course of the tribological study, to choose a material with minimal technological deviations but with enhanced tribotechnical characteristics. The result of this study has established that under the predefined conditions a polymer-composite material with the high-modulus filler PA-6.6 + 30 % F demonstrates the best tribophysical characteristics compared to the material PA-6.6. The proposed material, in conjugation with steel 1.1191, has a friction coefficient that is 38 - 41 % lower, while the temperature in the contact area is 8 - 12 % less, than that in conjugation with the material PA-6.6. Based on the metallographic analysis of friction surfaces, one can argue that a polymer composite with a high-modulus filler creates favorable conditions for their implementation in the moving units of machines. The results reported here make it possible to analyze and synthesize composite materials primarily for agricultural engineering, taking into consideration their tribological properties. The findings may be particularly interesting for service departments and enterprises producing parts for sowing complexes.