Подано характеристику етилового спирту, що виробляється спиртовими заводами України, способи виділення його з бражки та очистки від супровідних домішок шляхом ректифікації. Розглянуто основи процесу ректифікації, технологію та обладнання брагоректифікаційних відділень спиртових заводів для одержання харчового, технічного та зневодженого (абсолютного) спирту.

Розглянуто проблеми виробництва технічного етилового спирту в Україні. Запропоновано переобладнання існуючих українських спиртових заводів для виробництва технічного етанолу з відновлюваних видів сировини.

Проведено аналiз технологiчних процесiв з переробки вiдходiв лiсотехнiчної та сiльськогосподарської галузей промисловостi з метою iнтенсифiкацiї технологiй одержання гiдролiзного спирту, фурфуролу та лiнгiну.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л765.210.3

Рубрики:

Спиртове бродіння гідролізатів

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі комплексного аналізу теоретичних і експериментальних даних розроблено енерго- та ресурсоощадну технологію виготовлення спирту етилового технічного (СЕТ). Визначено фізико-хімічні та споживчі властивості СЕТ трьох категорій, розроблено брагоректифікаційні установки з виробництва СЕТ різних категорій та різної сировини. За результатами аналізу властивостей технічного спирту визначено та узагальнено вимоги до денатурувальних речовин спеціальної денатурації. Одержано узагальнені рівняння залежності видимої міцності спирту етилового денатурованого та його відносної густини від якісного та кількісного складу денатурувальних домішок. Доведено, що доазеатропний етиловий спирт може використовуватись як сировина для виробництва паливного оксигенату - етилтретбутилового естеру, а також як високооктанова кисневмісна домішка до бензинів за умови застосування їх як стабілізаторів проти розшарування сивушного масла та ароматичних вуглеводнів.

Досліджено зміну концентрації іонів феруму в гідролізній сульфатній кислоті в процесах її упарення та охолодження.

Видання присвячене 95-річчю Національної академії наук України, 115-річчю Національного університету біоресурсів та природокористування України і 15-й річниці заснування Всесвітньої конфедерації Асоціації вищих навчальних закладів наук про життя та довкілля (GCHERA). Висвітлено результати наукових досліджень і досвід підприємств України та ЄС, наведено інноваційні розробки зі створення енергетичних культур, новітніх біотехнологій і об'єктів альтернативної енергетики. Проаналізовано фундаментальні аспекти інтродукції, селекції та біотехнології рослин для енергоконверсії. Розкрито технологічні аспекти біологічної трансформації енергетичної сировини. Охарактеризовано процеси в інженерії виробництва та умови використання біопалив. Здійснено огляд нормативно-правового забезпечення розвитку біоенергетики в Україні.

Зауважено, що маніока залишок є побічним продуктом лігноцеллюлозних відходів виробництва етанолу на основі маніоки. Біоконверсія цих відходів в метан є одним зі способів, щоб вирішити проблему його утилізації. Біоконверсія лігноцеллюлозних відходів може бути підвищена за рахунок деградації лігніну (ДЛ) під дією твердого культивування стану (SSC) з Phanerochaete Chrysosporium. Вивчено вплив змісту вологи, концентрації вератрового спирту (ВС) і pH на ДЛ P. Chrysosporium у твердому маніока залишку. Результати показали, що ДЛ значно залежить від вологості та концентрації ВС. Оптимальні умови деградації лігніну значно залежить від вологості та концентрації ВС. Оптимальні умови ДЛ були за pH 4,5, змісту вологи 66 % і концентрації ВС 5,70 ммоль/кг. Протягом 14-ти днів культивування за цих оптимальних умов деградація лігніну в основному відбувалася протягом перших 6-ти днів і втрати лігніну були 28,36 ± 0,25 %. Мікроскопічні дослідження структури показали, що структура маніоки залишку була зруйнована. Ці дослідження допоможуть полегшити біоконверсію маніоки залишку метану в майбутньому застосуванні.

Одержано нові штами-продуценти бутанолу роду Clostridium, вивчено їх характеристики та біологічні особливості. Запропоновано методи підвищення накопичення бутанолу, показано можливість використання нехарчової сировини як субстрату та розроблено теоретичні основи біотехнологічного процесу одержання бутанолу. Проведено мікробіологічний аналіз мулів і грунтів водойм Києва, виділено клостридіальні форми бактерій. Визначено нуклеотидну послідовність гена за 16S рРНК штаму 1FBG С6Н та побудовано відповідне філогенетичне дерево штаму. Проведено ферментацію з використанням нових штамів-продуцентів та лігноцелюлозної сировини як субстрату. Проведено також інтенсифікацію синтезу бутанолу за допомогою хімічного мутагенезу. За результатами досліджень одержано стійкий мутантний штам Clostridium sp. IFBG С6Н 5М, який продукував на 45 % більше бутанолу на нехарчовій сировині (біомаса дротовидного проса Panicum virgatum L).

Встановлено, що бактерії роду Clostridium є активними продуцентами бутанолу, який утворюється у процесі бродіння на відходах виробництв - активних забруднювачах навколишнього середовища (відходи птахівництва - послід птиці) та відходах молочної промисловості (молочна сироватка). Проведено порівняльний аналіз хімічного складу різних видів сироватки (підсирна та кисломолочна). Проаналізовано загальний хімічний склад курячого посліду. Зроблено припущення, що молочна сироватка та пташиний послід можуть бути використані для одержання біобутанолу як основні, єдині або допоміжні компоненти субстрату для ацетоно-бутилового зброджування. Проаналізовано динаміку зміни pH під час культивування клостридій на житньому середовищі. Виявлено, що для штамів бактерій SS-1 та SS-5 спостерігалась зміна pH, що не відповідає класичному ацетоно-бутиловому бродінню. Показано здатність до синтезу бутанолу у разі використання природних поживних середовищ на основі зернових культур (ячмінь, жито, кукурудза, пшениця, овес). Найбільша кількість бутанолу продукувалась за використання житнього середовища (штам SS-2 - 11,2 г/л). Ізоляти клостридій SS-1 та SS-5 продукували на даному середовищі на 12 % менше бутанолу у порівнянні з іншими зразками, що може бути пов'язано з відхиленнями зміни pH у процесі бродіння. Встановлено, що виділені раніше штами роду Clostridium здатні зброджувати молочну сироватку та курячий послід з виділенням жирних кислот, бутанолу, інших органічних розчинників і газів. Найбільша кількість бутанолу синтезувалась на комплексному середовищі (курячий послід + молочна сироватка у співвідношенні 30:70 %) та максимально становила 9,2 г/л, а на середовищі з курячим послідом його кількість досягала значень 4,8 г/л. Це свідчить про значний потенціал використання відходів як субстратів для одержання дешевого біопалива за умови ефективної оптимізації як попередньої їх підготовки, так і умов проведення самого процесу зброджування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж692 + К3-3 + Л765.309

Рубрики:

Промислові відходи та їх використання

Металургія

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л765.220.2

Рубрики:

Зброджування сульфітних лугів. Виробництво етилового спирту (сульфітно-спиртове виробництво)

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ