Вивчено антиоксидантну активність (АОА) деяких плодоовочевих порошків (ПОП) у процесі автоокиснення соняшникової олії за умов кімнатної та підвищеної температур. Показано, що помітна стабілізація олії порошками має місце у разі вмісту їх в олії у кількості 5 - 10 мас. %. Незалежно від умов окиснення олії найбільш виражену АОА виявив порошок перцю жовтого солодкого (ПЖС). Використання ПОП ПЖС, часника, хрону та моркви у кількості 10 мас. % дозволяє збільшити термін зберігання соняшникової олії за природних умов у 1,5 - 2 рази й одночасно підвищити біологічну та вітамінну цінність продукту.

Вивчено закономірності гідросепарування рушанки насіння соняшнику (швидкість осадження ядра, зміну вологості, кислотного числа жиру), сушіння ядра у киплячому шарі (температуру та час сушіння, швидкість теплоносія). Вперше науково обгрунтовано етапи технології одержання харчового безлушпинного ядра з насіння соняшника сухим способом: калібрування продукту на фракції за товщиною, його кондеціонування, обрушування та відділення ядра від недоруша. Розроблено конструкції спеціальних машин і на діючих фізичних моделях визначено параметри, необхідні для розробки робочих креслень. Запропоновано нову теорію обрушування насіння у полі відцентрових сил, визначено кінетичні закономірності даного процесу. Вивчено функціональні властивості ядра, макухи і шроту, умови стабілізації хлорогенової кислоти, створено нові харчові продукти - майонез, соняшникову пасту, анолог сметани, цукерки, локшину.

Досліджено питання підвищення якості макухи з насіння соняшнику у разі використання її у харчовій промисловості та кормовиробництві за умов виділення білкової фракції. Обгрунтовано конструктивно технологічну схему роторного щіткового просіювача й одержано залежності для визначення його конструктивних, кінетичних і технологічних параметрів. Розроблено методики та визначено необхідні фізико-механічні та технологічні властивості подрібненої макухи та її компонентів. Запропоновано методику та наведено порядок проведення досліджень процесу сепарування подрібненої макухи щітковим просіювачем, одержано рівняння регресії, яке описує залежності просіювання, коефіцієнта недосіву та потужності від змінних факторів: завантаження, частоти обертання ротора, кута закручування щіток. Розроблено методику інженерного розрахунку параметрів щіткового просіювача та виконано його виробничу перевірку. Економічний ефект від впровадження запропонованого просіювача складає 15365 грн., термін окупності устаткування становить 0,6 року.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено технологію очистки соняшникової олії адсорбентом. Створено методику одержання модифікованого адсорбенту шляхом обробки соняшникового лушпіння сірчаною кислотою та експериментально визначено технологічні параметри процесу. Доведено можливість використання нового адсорбенту для адсорбційної очистки соняшникової олії. За методами фізико-хімічних досліджень, а саме, мас-спектрокопії встановлено, що у процесі контакту соняшникової олії з адсорбентом жирно-кислотний склад її не змінюється, що доводить індиферентність адсорбенту стосовно ацилгліцеринів олії, а також виявлено пероксидні сполуки, зменшення кількості пігментних речовин та кількості фосфатидів і іонів металів. Зазначено, що технологія адсорбційної очистки соняшникової олії з застосуванням модифікованого адсорбенту може бути реалізована на діючому обладнанні рафінаційних цехів олієжирових комбінатів за стандартною технологічною схемою очистки. Розроблено ефективний метод вилучення із соапстоку жиру з покращаними властивостями модифікованим адсорбентом. Визначено шляхи розширення сфер застосування адсорбенту для очистки жировмісних промивних вод. На підставі порівняльного аналізу ринкової вартості одержаного адсорбенту з його найбільш розповсюдженими аналогами з використанням економічних розрахунків показано, що вартість адсорбенту з соняшникового лушпиння у 10 разів менша, ніж активованого вугілля.

  Скачати повний текст

Наведено аналіз зношування деталей шнекопресів для насіння соняшнику. Встановлено напрацювання основних деталей преса. Описано методику визначення зносостійкості матеріалів за умов тертя по продуктах переробки насіння.

Зазначено, що проблема окиснювального псування є однією з найбільш гострих для масложирової промисловості. Існує необхідність у вивченні механізму впливу антиоксидантів, перш за все, природного походження з метою розробки надалі технології нових жирових продуктів з підвищеною стійкістю до впливу кисню.

Вивчено кінетику переестерифікації соняшникової олії метанолом за присутності гідроксиду калію за різних температур.

Установлено оптимальні умови та одержано математичну модель, що дозволяє прогнозувати вплив кожного параметра на результативність ферментативного процесу підготовки соняшникової макухи до вилучення олії.

Вивчено змінений вміст і склад токоферолів в оліях соняшнику з контрастним жирнокислотним складом у процесі нагрівання за температури 180 градусів за Цельсієм. Встановлено, що в непрогрітих оліях соняшнику вміст токоферолів становить 52,5 - 61,1 мг % і їх кількісно переважаючою формою є alpha-токоферол. Вже через 6 год нагрівання beta-, gamma- та delta-токофероли майже повністю розкладаються і, починаючи з цього часу, комплекс токоферолів представлено тільки а-токоферолом. Його вміст у процесі нагрівання всіх типів олій постійно знижується та найменша інтенсивність цього процесу є властивою олії з високим вмістом гліцеридів олеїнової кислоти. Олію такого типу можна вважати перспективним джерелом кулінарних жирів, призначених до смаження у фритюрі.

Визначено раціональні умови фракціювання соняшникової олії пальмітинового типу з розплаву. Визначено основні закономірності фракційної кристалізації олії насиченого типу та одержано математичні описи залежності виходу цільової фракції та її температури плавлення від основних параметрів процесу, а саме: темпу охолодження та тривалості кристалізації.

Досліджено теплофізичні та діелектричні властивості рафінованої соняшникової олії, яка є сумішшю триацилгліцеринів і супутніх речовин, із різною термічною передісторією. Розглянуто природу релаксаційних і фазових переходів, що спостерігалися на температурних залежностях питомої теплоємності та комплексної діелектричної проникності. На підставі цього вивчено зміни структури та хімічного складу соняшникової олії у результаті її нагрівання за умов звичайного використання, де є можливими процеси термічної та термоокислювальної деструкції з утворенням шкідливих речовин, які можуть переходити у продукти харчування. Це має важливе прикладне значення у виборі режимів приготування корисних для здоров'я людини харчових продуктів.

Визначено раціональні умови фракціювання соняшникової олії пальмітинового типу з розчину. Наведено обгрунтування вибору розчинника для процесу фракційної кристалізації. Одержано дані щодо виходу цільової фракції та її температури плавлення залежно від основних параметрів процесу, а саме: темпу охолодження та концентрації олії в розчиннику.

Исследовано влияние предварительной подготовки высокомасличных семян подсолнечника к обрушиванию на характеристики процесса обрушивания и качественные показатели масла. Определено влияние условий процесса обрушивания на переход восков и воскоподобных веществ (ВПВ) в подсолнечное масло при прямой экстракции ядра. Установлены параметры проведения процесса обрушивания для получения масла с минимальным содержанием в нем ВПВ.

Синтезовано реакційноздатні похідні епоксидованої соняшникової олії, що містять епоксидні та пероксидні групи або метакрилатні фрагменти, або одночасно пероксидні та метакрилатні фрагменти. Вивчено структурування полімерних сумішей на основі епоксидної смоли ЕД-20 за присутності реакційноздатних олігомерів.

Досліджено наявність інгібіторів окиснення в екстракті з листя горіху волоського та екстракті календули. Показано здатність цих екстрактів захищати соняшникову олію від процесів окиснення. Досліджено синергізм між токоферолами соняшникової олії та інгібіторами окиснення з екстрактів листя горіху волоського та календули. Визначено оптимальну концентрацію додавання екстрактів до соняшникової олії.

Мета. Провести дослідження зразків соняшникової олії з різним вмістом олеїнової кислоти хроматографічним методом, показати можливість застосування відносно простих, експресних та ефективних фізичних методів для конт­ролю вмісту олеїнової кислоти у процесі селекції гібридів соняшнику і в товарному виробництві під час визначення автентичності зразків високоолеїнової олії та розпізнавання її замінників. Методи. Загальноприйняті міжнародні методи ІSО, математико-статистичні. Результати. Проведено дослідження жирнокислотного складу соняшникової олії на газовому хроматографі за спрощеною процедурою, встановлено залежність ряду фізичних методів – заломлення на рефрактометрі, в'язкості та щільності – від жирнокислотного складу соняшникової олії, зокрема вмісту олеїнової кислоти. Висновки. Метод газової хроматографії виявився найінформативнішим та ефективним для контролю вмісту олеїнової кислоти на всіх етапах як селекційного процесу, так і за умов товарного виробництва. Серед фізичних методів на особливу увагу заслуговують ті, що грунтуються на визначенні показників заломлення, кінематичної в'язкості та щільності, оскільки між ними та вмістом олеїнової кислоти в соняшниковій олії встановлено високу кореляційну залежність.

Цель. Провести исследование образцов подсолнечного масла с различным содержанием олеиновой кислоты хроматографическим методом, показать возможность при­менения относительно простых, экспрессных и эффективных физических методов для контроля содержания олеиновой кислоты в процессе селекции гибридов подсолнечника и в товарном производстве при определении подлинности образцов высокоолеинового масла и распознавании его заменителей. Методы. Общепринятые международные методы ISO, математико-статистические. Результаты. Проведены исследования жирнокислотного состава подсолнечного масла на газовом хроматографе по упрощенной процедуре, установлена зависимость ряда физических методов – преломления на рефрактометре, вязкости и плотности – от жирнокислотного состава подсолнечного масла, в частности содержания олеиновой кислоты. Выводы. Метод газовой хроматографии оказался наиболее информативным и эффективным для контроля содержания олеиновой кислоты. Среди физических методов особого внимания заслуживают те, которые основаны на определении показателей преломления, кинематической вязкости и плотности, поскольку между ними и содержанием олеиновой кислоты в подсолнечном масле установлена высокая корреляционная зависимость.

Purpose. To perform the gas chromatography test of sunflower oil samples varied in the oleic acid content. To demonstrate the possibility of the oil samples discrimination by the use of relatively simple express-procedures for oleic acid content determination to be applied in sunflower breeding area as well as in routine original or counterfeit oil quality evalua­tion. Methods. International ISO standards and statistical evaluation. Results. The simplified gas chromatography procedure has been applied for sunflower oil fatty acid composition evaluation. Dependence of a number of physical methods such as oil light refraction, cinematic oil viscosity and oil density tests on oil fatty acid composition especially oleic acid content was determined. Conclusions. The GC test was the most informative and effective in terms of correct oleic acid content determination at all stages of breeding process and in commercial production as well. Physical procedures based on oil light refraction, cinematic oil viscosity and oil density tests are worthy of attention as the tight correlation between these indicators and oleic acid content in sunflower oil was defined.

Обгрунтовано та розроблено технологію олії соняшникової капсульованої. Визначено способи її використання у складі салатів. Визначено умови утворення олії соняшникової капсульованої через двошарове прийомне середовище. Установлено й обгрунтовано раціональні концентрації технології двошарового прийомного середовища та розчину оболонкоутворювача. Розроблено технологію олії соняшникової капсульованої. Визначено її споживні та технологічні властивості. Обгрунтовано умови та терміни зберігання. Запропоновано шляхи її використання у складі салатів, у тому числі салатів із листяних овочів. Розроблено та затверджено нормативну та технологічну документацію, нові технології упроваджено на підприємствах харчопереробного комплексу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.126.2-106

Рубрики:

Соняшникова олія

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ