Вперше розроблено системну методологію побудови та використання моделей та інформаційних технологій підтримки прийняття рішень управління виробничими системами харчових підприємств, що відрізняється комплексним використанням евристико-аналітичних і ймовірносних методів і мережевої технології, що забезпечує прийняття ефективних управлінських рішень. Запропоновано модель оцінювання органолептичних і фізико-хімічних показників продукції підприємства харчової галузі, побудовану з використанням байєсівської мережі, що дозволило прогнозувати кінцевий стан багатокомпонентної продукції, з урахуванням лише з оцінки початкового стану кожного з інгредієнтів, та, в свою чергу, коригувати рецептуру продукції. Набула подальшого розвитку модель оцінювання ризику інвестицій у виробничу систему, що грунтується на математичному апараті теорії нечітких множин, яка дозволяє керівникові швидко й якісно приймати зважені, математично прораховані рішення щодо залучення інвестицій.

Висвітлено напрямки техніко-технологічного розвитку підприємств заготівельно-переробного комплексу України. Розглянуто основи проектування підприємств, загальні вимоги до будівництва й експлуатації будівель і споруд. Розкрито сутність і склад матеріально-технічної бази підприємств із заготівлі, зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції. Увагу приділено комплексній механізації та автоматизації виробничих процесів на підприємствах хлібопечення та переробки молока, організації складського господарства, транспортному забезпеченню підприємств, матеріально-технічній базі ринків. Розкрито питання технічного забезпечення закладів ресторанного господарства та торгівлі, проблеми охорони праці та пожежної безпеки. Подано інформацію про основні способи зберігання плодоовочевої продукції у свіжому вигляді, класифікацію підриємств із забою та переробки сільськогосподарської худоби та птиці, інноваційні технології упакування сирого м'яса та напівфабрикатів із нього.

Відзначено, що існують різні форми і напрями структурних змін, які торкаються зовнішньоекономічної діяльності, рівня концентрації виробництва, форм власності на засоби виробництва, номенклатури і асортименту продукції, сировинних ресурсів і повноти їх використання. Розглянуто можливості удосконалення виробничих та інших структур для забезпечення продовольчої безпеки держави.

Розглянуто питання розробки інтелектуальних систем керування технологічними комплексами на основі прецедентного підходу. Запропоновано структуру підсистеми підтримки прийняття рішень у разі прецедентного керування харчовими виробництвами; охарактеризовано основні її компоненти. Здійснено опис функціонування системи прецедентного керування технологічними комплексами. Наведено методику виділення патернів-прецедентів в часових рядах технологічних змінних цукрового заводу з використанням вейвлет-аналізу, яка передбачає формування бази даних часових рядів, очищення часових рядів від шумів та подальшу їх сегментацію з метою виділення патернів-прецедентів. Встановлено перспективи розвитку інтелектуальних систем керування прецедентного типу, формування баз прецедентів та визначено задачі наукових досліджень в області прецедентного керування технологічними процесами в різних галузях харчової промисловості.

Запропоновано та продемонстровано застосування вдосконаленого експериментально-статистичного методу для моделювання та оптимізації технологічних процесів харчової технології.

Розглянуто проблеми та основні тактики впливу корпоративного сектора у харчовій промисловості. Наведено результати законотворчої діяльності Верховної Ради України за п'яту та шосту сесії у площині регулювання діяльності корпоративного сектора.

Розглянуто питання технології виробництва та переробки сільськогосподарської сировини (СГС) і регулювання якості на різних технологічних етапах. Вказано на шляхи регулювання якості за здійснення технологічних стадій виробництва та переробки СГС. Розглянуто сутність системи аналізу ризику і контролю критичних точок, надано характеристику основних її принципів. Проаналізовано етапи вирішення завдань, виділених у логічній послідовності застосування системи. Акцентовано увагу на перевагах від впровадження системи, велике значення для розвитку економіки держави, особливо агропромислового комплексу, оскільки останній має величезний експортний потенціал.

Розглянуто основні документарні форми міжнародних розрахунків, їх переваги та недоліки. Проаналізовано фактори, що впливають на вибір форми міжнародних розрахунків. За проведеними дослідженнями встановлено, що оптимальною формою розрахунків для підприємств харчової промисловості є документарне інкасо.

Як розв'язання проблеми керування багатостадійного агрегованого виробництва запропоновано модель управління якості продукції з використанням процедури моніторингу на підставі статистичного керування, що відноситься до систем контролю складних технологічних процесів харчових виробництв і може бути застосована для запобігання та виявлення дефектної продукції.

Представлено задачу розробки інтелектуальної системи керування багатоасортиментним виробництва із використанням сценарно-когнітивного моделювання та нейронної мережі енергоефективного керування технологічним обладнанням, яка швидко й оперативно в режимі реального часу приймає оптимальне рішення щодо керування технологічного комплексу харчового виробництва, що сприяє підвищенню ефективності функціонування. Cформовано функціональну структуру автоматизованої системи керування, яка враховує особливості функціонування окремих агрегатів технологічного комплексу. Розроблено структуру та алгоритм функціонування системи керування технологічним комплексом і наведено результати задачі оптимального керування.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти організації виробництва на підприємствах харчової промисловості. Наведено характеристику сучасних методів організації виробництва. Проаналізовано раціональні методи ведення виробничо-господарської діяльності, які дозволяють обрати ресурсозберігальні технологічні процеси та раціональні форми їх організації, планувати роботу з виготовлення нової техніки, упровадження нової технології, здійснювати облік і аналіз діяльності. Висвітлено питання організації виробничої інфраструктури, управління якістю в контексті забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємств харчової промисловості. Особливу увагу приділено організаційній діяльності зі створення й освоєння випуску конкурентоспроможної продукції, поточного функціонування виробничої системи підприємства для задоволення сучасного попиту й отримання прибутку.

У сучасному мінливому світі та умовах гострої конкуренції підприємствам харчової промисловості доводиться освоювати різні стратегії управління, які забезпечать виготовлення якісної та безпечної продукції. Однією з таких стратегій є концепція кайзен, яка допомагає вирішувати проблеми, що існують на підприємстві, визначати причини їх виникнення, здійснювати постійний аналіз результатів вжитих заходів і планувати подальші дії поступово завдяки таким крокам: скорочення витрат за рахунок безперервного підвищення ефективності роботи на виробництві та в управлінні підприємством; організація роботи, метою якої є досягнення максимально можливого порядку на робочому місці, що надає змогу забезпечити оптимальну продуктивність та ефективність кожного окремого співробітника; контроль якості, що забезпечує високу якість продукції та найбільш оптимальну продуктивність праці в межах всієї компанії; стандартизація, що включає дисципліну та безперервне навчання співробітників і надає змогу підтримувати високий рівень ефективності виробничих та організаційних процесів, а також високу якість вироблених товарів і послуг. Завдання кайзен - створення ефективної комунікації між усіма працівниками, тобто налагодження безперервного зв'язку для обгрунтування проблем, їх вирішення і розробки рішень, що допоможуть вплинути на виробництво. Сьогодні вважається, що кайзен є загальним терміном для цілого ряду управлінських технологій: гуртки якості, система інноваційних пропозицій, система "нуль дефектів", система "вчасно", трудова дисципліна, розвиток продукту, бережливе виробництво тощо. Концепція не базується на фундаментальних змінах у технологіях і виробництві, спрямована на зміну й удосконалення процесу мислення працівників, виконуючи все поступово та маленькими кроками, аналізуючи отриманий результат і будуючи плани на майбутнє для покращання.

Мета дослідження - розроблення методичних підходів до визначення готовності впровадження стратегії блакитного океану на підприємстві. Застосовано методи систематизації для з'ясування чинників, які здійснюють вплив на стан підприємства на шляху до впровадження стратегії "блакитного океану". Для їх розподілу на успіхи та виклики використано метод порівняння. Оцінювання чинників успіхів-викликів здійснено експертними методами. Стан галузі/підприємства визначено матричним методом. Запропоновано методику, яка надає змогу визначити готовність реалізації стратегії "блакитного" океану". Окреслено загальні чинники, які обумовлюють необхідність реалізації такої стратегії. Серед них обираються такі, які є найбільш суттєвими та визначальними для галузі/підприємства. Вони можуть бути як позитивними (успіхи), так і негативними (виклики). Здійснюється їх вимірювання шляхом знаходження добутку середньої оцінки (визначається експертним методом) на ваговий коефіцієнт (встановлюється на основі досвіду дослідників залежно від ступеня значущості чинників та їх впливу на розвиток галузі). З метою інтерпретації отриманих результатів оцінювання стану галузі/підприємства запропоновано використання запропонованої матриці "успіхи-виклики", яка має 4 квадранти. Залежно від того, до якого поля потрапили значення оцінок за успіхами та викликами, робиться висновок щодо того, чи готове підприємство до впровадження стратегії "блакитного океану". Запропоновано дії, які можуть покращити стан підприємства на шляху до застосування цієї стратегії. Розроблені методичні підходи апробовано на прикладі пивоварної галузі України та її провідної компанії ПрАТ "Оболонь", яка успішно експортує свою продукцію. Український ринок пивоваріння є досить типовим представником середовища червоного океану, характеризується складною конкурентною ситуацією з високим рівнем монополізації, а отже, таким, для якого є актуальним застосування стратегії вільного ринкового простору. Зроблено висновки, що застосування розробленої методики надасть змогу визначити готовність до реалізації стратегії "блакитного океану".

В останні десятиріччя в різних галузях промисловості, у тому числі харчовій, використовуються складні багаторівневі системи на базі мережевих структур, мікропроцесорних засобів та ЕОМ (цукрові та спиртові заводи, хлібопекарські виробництва тощо). При цьому постійно ускладнюються системи та методи керування, що потребує додаткових капіталовкладень. В той же час головний показник енерго- та ресурсоефективності забезпечується насамперед за рахунок інтелектуальних систем керування (ІСК), які включають, крім стандартних регуляторів, підсистеми підтримки прийняття рішень, алгоритми адаптації й оптимізації. Важливою вимогою в таких системах керування є забезпечення робастності традиційних регуляторів, які використовуються на нижньому виконавчому рівні. Різного рівня інтелектуальності залежно від повноти та коректності бази знань (БЗ) можна отримати за допомогою гібридних ІСК шляхом комплексування ПІД- та нечітких регуляторів. Запропонована методика орієнтована на використання в навчальній роботі з дисциплін: "Методи сучасної теорії керування", "Інтелектуальні системи керування", "Оптимальні системи управління", "Проектування інтелектуальних систем керування". Особливого значення ця методика набуває при виконанні бакалаврських дипломних проектів і магістерських робіт. За нашими даними, запропонована методика цікавить виконавців з проектування та впровадження систем керування різного призначення для технологічних об'єктів і комплексів.

A theoretical and methodological study was carried out to determine the need and features of developing a matrix of food industry capacity for making management decisions in the formation of sustainable development of agroecosystems, which will increase the operational efficiency of companies and food security of the country. The paper uses the following research methods: historical - in the process of studying modern views on understanding the importance of the agricultural sector for the economy; system analysis - when building a model of innovative business improvement. Methods of comparison and analysis of trends - the study of trends in the agricultural sector of Ukraine with the identification of important areas for improving their activities. Methods of financial analysis - for the analytical assessment of financial and economic activities of the investigated enterprises; forecasting methods - to substantiate the expected results of implementing the author's proposals in management practice. It is proposed to take into account the significant difference in the technology of their processing and production (number of advanced technologies used per 100 thousand people). The paper reveals the dependence of production technologies in agriculture on natural and weather conditions (share of technological innovation costs, %). Criteria for innovation skills in the development of agricultural engineering were proposed. The criteria were determined, which were divided into development groups. The tools for constructing a matrix of food industry capacity were substantiated. Note that for each indicator, the optimal value was determined taking into account the sensitivity factor and the rating of enterprises, which determined their place in the matrix. In the course of the study and the matrix of innovative development, the proposed technology was tested at leading domestic enterprises.

Розглянуто основні тенденції світового розвитку інноваційних технологій харчових продуктів у 2021 - 2030 рр. Проведено морфологічний аналіз кластерів наукових знань про харчову науку. Основні тенденції світового розвитку технологій харчових продуктів: більш суворі правила безпеки харчових продуктів, включаючи полімеразну ланцюгову реакцію та виявлення нових патогенів ДНК, що передаються через харчові продукти, комплексний контроль за хімічним забрудненням харчових продуктів; виробництво функціональних харчових продуктів, включаючи харчування для немовлят, дітей, вагітних жінок, людей похилого віку, для занять спортом, харчування військовослужбовців, страви, готові до вживання, збагачену мікроелементами їжу, нутрицевтики та дієтичні продукти; екологічно чисті та енергоощадні способи переробки харчових продуктів, включаючи нетеплові фізичні методи, такі як холодне оброблення плазмою, гомогенізація під високим тиском, імпульсні електричні поля, екстракція за допомогою ультразвуку, інноваційні технології сушіння продуктів, виробництва етанолу, екстракційні технології, дезінфекція та стерилізація продуктів харчування й обладнання, інноваційні технології пакування харчових продуктів, інтенсифікація перероблення харчових продуктів із використанням біотехнологічних методів; залучення нетрадиційної сировини для виробництва харчових продуктів. біотехнологічна обробка харчових продуктів із використанням ферментів протеїназ, глутамінових трансфераз, галактозидаз, ферментів екстремофільних і психрофільних мікроорганізмів, живих мікроорганізмів як пробіотиків або заквасок, мікробних метаболітів і нових джерел їжі, таких як комахи та штучне м'ясо; персоналізація перероблення та розподілу харчових продуктів, включаючи адаптацію харчової промисловості до харчових потреб різних медичних, расових, релігійних і регіональних груп споживачів, комп'ютеризація особистого виробництва та споживання їжі, проблема сприйняття споживачами нових продуктів, 3D-друк їжі. Комерційне харчування стало різноманітним, а для оптимізації виробництва та доставки їжі використовуватиметься специфічне комп'ютерне програмне забезпечення з вичерпною інформацією про харчовий продукт та особисті вимоги до раціону харчування.

Представлено аналіз інвестицій в харчову галузь, аналіз їх стану і оцінку впливу на розвиток даного сектору економіки, аналіз динаміки капітальних інвестицій у харчову промисловість. Головне завдання дослідження - аналіз сучасних тенденцій та побудова концептуального підходу до інвестиційного забезпечення галузі на прикладі харчової промисловості України. Встановлено, що позитивна динаміка цільового показника, викликана, перш за все, фактором інфляції. Однак, якщо привести даний показник до порівняних цін базисного року, то з'ясовується, що у 2015 - 2017 роках замість зростання, спостерігалось повільне скорочення обсягів капітальних інвестицій. Невтішний стан інвестиційної сфери України, а саме харчової галузі, обумовлено об'єктивними чинниками, які є специфічними для сучасного періоду часу, а також особливостями самого процесу інвестування. Науковою новизною даної роботи є побудова концепції інвестиційного забезпечення харчової промисловості України, практична реалізація якої передбачає, по-перше, визначення поточного стану інвестиційної активності в галузі та її оцінку. По-друге, необхідність з'ясування її впливу на економічне зростання, з метою визначення потреб у збільшенні обсягів капітальних інвестиції. По-третє, дослідження джерела залучення інвестицій та розробка комплексу заходів, щодо їх реалізації.