Розглянуто моделі Європейського Союзу (ЄС) щодо захисту позначення походження, географічної приналежності та гарантування традиційних особливостей маркувань, які використовуються в сільському господарстві та харчовій продукції. Використано вторинні дані з бази даних про походження та реєстрацію. Зразок складався з 1356 маркувань (етикеток), зареєстрованих у цій базі до 18 липня 2016 р. Частоту використання маркувань проаналізовано з урахуванням країни, типу маркування та класів продуктів. Проаналізовано використання вказаних маркувань на ринку ЄС відповідно до обраних критеріїв, які включають тип маркування, зареєстрованого в кожній країні, кількість сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів, зареєстрованих як якісні етикетки в цілому. Як показують результати, найбільшу кількість назв продуктів зареєстровано з маркуванням PDO, з невеликою різницею - з маркуванням PGI. Лише мінімум продуктів зареєстровані як TSG. Домінуючою країною є Італія, далі йдуть інші середземноморські країни - Франція, Іспанія, Португалія та Греція. Щодо класу продукту, то найбільш поширеними класами є фрукти, овочі та зернові (для PGI, PDO), сири (PDO) і м'ясні продукти (TSG, PGI), що підтверджує аналіз квадрата критеріїв незалежності Пірсона для визначення суттєвих відмінностей між частотою використання маркувань і згаданих критеріїв. Підтверджено слабку залежність між кількістю назв продуктів, зареєстрованих як PDO, PGI і TSG, і країною походження, середню залежність між типом маркувань і класом продукції, де використовується маркування, та значну залежність між країною походження та класом продукту, який реєструється найчастіше.

Проведено дослідження з метою вивчення думки споживачів щодо маркування харчових продуктів в Республіці Македонія. Огляд здійснено за допомогою методу електронного опитування 200 осіб із 13 різних міст у Македонії. Учасники опитування розділені на 5 груп залежно від віку: до 19 років, 19 - 25 років, 26 - 32 роки, 33 - 50 років і понад 50 років. Під час вибору продовольчих товарів більшість респондентів, незалежно від віку, читали представлену на етикетках інформацію щодо продукту. Інша проблема полягає у використанні багатьох цифр і знаків із невідомим значенням, а також знаком "Е" на упаковці. Для всіх респондентів термін придатності продукту має більший вплив під час вибору продуктів, ніж вартість продукту. Енергетична цінність продуктів і вміст солей у них не дуже важливі під час вибору продукту. Всі респонденти згодні, що якщо харчовий продукт містить компоненти, які можуть поставити під загрозу здоров'я людини, він має бути належним чином промаркованим. Респонденти вважають, що було б краще, якби етикетка, за допомогою якої продукт маркується, містила перелік групи споживачів.

Обгрунтовано необхідність отримання оцінки шкоди харчових продуктів для споживачів з хронічними захворюваннями або алергією, що важливо для запобігання можливому погіршенню перебігу захворювання або усунення гострої алергічної реакції організму людини на шкідливі інгредієнти, присутні в продукті. Заропоновано використовувати етикетки та упаковку харчових продуктів як первинні джерела інформації про харчовий продукт, яка є доступною для споживача. Показано, що друкована інформація на упаковках українських харчових продуктів відповідає вимогам закону "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", а маркування на етикетках харчових продуктів представлено у текстово-графічному вигляді. Використано згорткові нейронні мережі для текстово-графічної обробки інформації. Запропоновано та обгрунтовано структуру системи виявлення та аналізу текстово-графічної інформації складу продукції. Це розроблене мобільне програмне рішення.