Боротьба за врожай не закінчується збором хлібів. Щорічно 30 % зерна витрачається або пошкоджується шкідниками і хворобами у зерносховищах. У зв'язку зі вступом України у ВТО підвищуються вимоги до якості зерна і зернопродуктів. Окрім хімічних методів захисту зерна з використанням широкого спектра препаратів і препаративних форм, санітарних і карантинних заходів розроблено комплекс екологічно безпечних методів, які дозволяють контролювати чисельність шкідливих організмів. Із цією метою використовуються заходи зі зниження температури зернової маси за допомогою поетапної аерації.

Представлены результаты экспериментальных исследований химического и биологического способов контроля численности вредителей хлебных запасов. В ходе опытов определено техническую эффективность инсектицидов контактного действия - "Актеллик" (пиримифос-метил, 0,016 мл/кг), "К-Обиоль" (дельтаметрин + пиперонил бутоксид, 0,042 мл/кг; 0,084 мл/кг), биологического препарата - "Битокси-бациллин" (Bacillus thuringiensis, 3 мл/кг; 6 мл/кг), их смесей против вредителей запасов зерна. Также установлено наличие токсических свойств у ряда растительных препаратов: гвоздика, тмин, ванилин, чабрец, горчица, корица, лавровый лист, кориандр; определено результативность их действия по отношению к доминирующим видам вредителей запасов зерна.

ДОН (деоксиніваленол) є токсичним метаболітом, якого роблять декілька видів мікроскопічних грибів роду Fusarium, і поширений по всьому світу. Підраховано, що близько чверті світових продовольчих культур (в основному зернових) заражена цим мікотоксином, недостатня обізнаність з приводу якості, здоров'я і безпеки, пов'язаних з цим мікотоксином, і відсутність ефективних методів контролю призвела до численних проблем здоров'я у всьому світі. Оскільки близько 60 % вироблюваних у світі харчових продуктів і кормів походять із зернових культур, легко можна представити масштаби цієї проблеми. У межах EUREKA ITEA2 проекту АКУСТИКА перший портативний акустичний спектрометр для виявлення ДОН в зернових був розроблений в Каунаському технологічному університеті (Литва). Акустичний метод повністю відрізняється від вживаних нині хімічних методів визначення ДОН і грунтований на вимірі амплітуди акустичного сигналу, що пройшов через і/або відбитого від пористих матеріалів, таких як неконсолідовані тверді намистини зерна. Для визначення параметрів ефективності акустичного методу зроблено його валідацію в одній лабораторії. Для визначення характеристик точності вимірів було використано різні модельні системи пшениці (з ДОН концентрацією в діапазоні 0 - 4300 мкг/кг). Для збільшення точності аналізу й оптимізації акустичного сигналу оптимальну частоту було визначено. Високу кореляцію між ДОН концентрацією в зразках пшениці та різною кількістю зморщених зерен в суміші, визначених за допомогою акустичного методу, було одержано. Знайдено надійні характеристики повторюваності. Це підтверджує, що акустичний метод є точним і може бути використаний для виявлення ДОН, а також для визначення його кількості і в зернових культурах.

Виконано аналіз параметрів технологічного процесу знезараження зернової продукції. Розроблено функціональну схему процесу бактерицидної та інсектицидної обробки зернової маси в полі високочастотного коронного розряду.

Науково обгрунтовано прийоми біологічного захисту з використанням ентомофагів та ентомопатогенів за умов зерносховищ щодокомплексу домінувальних популяцій лускокрилих-фітофагів (ЛКФ) зернових запасів. Протягом 2010 - 2017 рр. досліджувались зернові запаси зернових колосових, зернобобових, технічних культур продовольчого, фуражного та насіннєвого призначення, комплекс членистоногих (комахи та кліщі), які трофічно та екологічно пов'язані з ними, а також лабораторні культури ентомофагів та ентомопатогенів. Для досліджень використано прийоми візуального (середні проби) та інструментального (харчові принади, феромонні пастки) моніторингу, мікробіологічні, популяційні та статистичні методи. В результаті багаторічних досліджень показано принципову можливість ефективного біологічного захисту, а також контролю чисельності домінувального комплексу ЛКФ зернових запасів. Оптимізовано технологічні параметри та доцільність використання лабораторних культур ентомофагів сумісно з мікробіологічними препаратами (МБП). Важливо, що весь арсенал біологічного захисту використовувався в критичні періоди онтогенезу комах-фітофагів, що супроводжувалось не тільки винищувальною дією оперативного характеру, але й регуляторним впливом із подальшим переведенням популяцій у тривалий депресивний стан. Встановлено специфічну біоценотичну закономірність, яка полягає у тому, що популяції ентомофагів та діючі речовини біопрепаратів характеризувалися вираженою післядією, що проявлялась фізіологічними аномаліями, зокрема порушенням ритміки оогенезу з подальшим зниженням реальної плодючості самиць і трофічної активності гусениць. Складові частини оригінальної технології проявили виражену ефективність щодо фітофагів. Так, лабораторні культури ентомофагів уражували відповідні стадії фітофагів на рівні 64,2 %. Не менш ефективною була дія та післядія МБП у складі технології, що стало причиною загибелі 70,4 %. У підсумку, біологічна стратегія захисту зернових запасів забезпечила кінцеву ефективність на рівні 82,7 % проти 93,1 % у хімічному еталоні. Апробація біологічних прийомів показала їх технологічність і сприйнятливість практикою захисту рослин за таких специфічних умов. Зроблено висновки, що реалізація технології надає змогу зберегти 96,6 % валового запасу зерна від ЛКФ.

Зроблено спробу визначити важливі кліматичні показники, що формують сучасну біокліматичну нішу низки видів кліщів-шкідників, пов'язаних з зерном та зернопродуктами, що зберігаються тривалий час. Для цього застосовано підхід, заснований на моделюванні поширення видів (МПВ). Використано базу біокліматичних показників ENVIREM. На надійність моделей найбільше впливали: показники, в основі яких лежить потенційна евапотранспірація, яка характеризує енергію навколишнього середовища, та які переважно корелюють з температурою та режимами зволоження та сильними коливаннями температури, що відображають суворість клімату та/або екстремальних погодних явищ. Хоча розглянуті види кліщів займають антропогенні екосистеми, вони більш або менш залишаються під впливом навколишнього біокліматичного середовища і тому в перспективі можуть зазнати вплив кліматичних змін. У цьому аспекті необхідні дослідження, щоб визначити, як це вплине на майбутні цілі менеджменту стосовно безпеки зберігання продуктів харчування.