Містяться результати досліджень гігротермічної рівноваги та коефіцієнтів внутрішнього масопереносу зернобобових культур. У роботі використано метод характеристичних кривих для узагальнення експериментальних ізотерм сорбції і аналітичний метод визначення коефіцієнтів внутрішнього масопереносу у зернині та зерновому насипу бобових культур. Отримано диференціальні рівняння нестаціонарної тепломасопровідності і межових умов у потенціалах d і Т, які придатні для графоаналітичних методів розрахунку зовнішньої масовіддачі. Отримано таблиці рівноважного вологоутримання та коефіцієнти внутрішнього масопереносу, а також теплові d-H-діаграми рівноважного вологоутримання сої, гороху, квасолі та сочевиці.

Досліджено фізико-технологічні, гігроскопічні, біохімічні та мікробіологічні властивості, а також теплофізичні характеристики зерна соризу як об'єкта сушіння та зберігання. Розроблено режими сушіння зерна соризу для різноманітних приладів та умов сушіння. Отримано математичний опис закономірностей сушіння зерна соризу для змінних режимних параметрів. Запропоновано режими очищення і зберігання зерна соризу.

Експериментально встановлено та науково обгрунтовано раціональні параметри сушіння насіння ріпаку, які забезпечують високу схожість насіння. За результатами експериментальних досліджень одержані регресійні рівняння залежності величин тривалості сушіння та схожості насіння ріпаку від тепловологістних параметрів сушки. Обгрунтовано доцільність вибору режиму сушіння насіння ріпаку з забезпеченням інтенсивної, енергоефективної роботи теплонасосної зерносушарки. Досліджено кінетику сушіння з зазначенням питомих витрат теплоти й інтенсивності процесу в залежності від режиму в теплонасосній зерносушарці. Проведено теоретичні дослідження процесу тепломасообміну в теплонасосній зерносушарці, встановлено відносні коефіцієнти сушіння, одержано узагальнені характеристики процесу, густину теплового потоку, розрахункову тривалість сушіння. Запропоновано багатозонну теплонасосну зерносушарку безперервної дії, розроблено енергоефективні режими роботи.

Наведено результати вивчення технологічної придатності зерна гібридів кукурудзи ПР39Б58 і ДКС4685-1390 для виробництва шліфованої п'ятиномерної крупи. Зазначено, що у переробній галузі технологічна обробка зерна повинна бути поліпшена в напрямку одержання максимального ендосперму, підвищення врожайності зернових високої якості. Вивчено фізичні та теплофізичні властивості зерна гібридів кукурудзи залежно від погодних умов вирощування й особливостей їх використання. Виявлено закономірності динаміки технологічних показників зерна залежно від особливостей гібриду.

Наведений описовий огляд конструкції та принципу дії гвинтової шліфувально-полірувальної машини для поверхневої обробки зерна бобових культур, що забезпечує підвищення якості обробки поверхні та доведення зерна до однакових геометричних форм та чистоти поверхні. Сформовано функціональну залежність між величиною продуктивності технологічної машини та його основними кінематично-геометричними параметрами. В ході покрокового алгоритму були виведені аналітичні формули для масової, об'ємної та поштучної продуктивності гвинтової шліфувально-полірувальної машини.

Обговорено технологічні характеристики переробки зерна сої, особливості фізіологічного засвоєння білкових кормових добавок, таких як соєвий шрот та макуха. Також висвітлено показники якості та безпечності у разі застосування в годівлі моногастричних та жуйних тварин, зокрема, характеристики білка щодо його розчинності, диспергованості та перетравності. Доповнено систему аналізу соєвих продуктів показниками нейтрально- та кислотно-детергентної клітковини.

Вивчення конструкції існуючого обладнання для післязбиральної обробки не надає можливість проводити дбайливий прийом і сушку високовологого насіння сої, що призводить до зниження якості та втрати врожаю. Для вирішення даної проблеми розроблено та виготовлено мобільний пристрій для прийому та сушки за один пропуск високовологої купи сої - тканинний аерожолоб. Розроблений пристрій з низькою металоємністю конструкції забезпечує прийом, сушіння і транспортування високовологого насіння. Зазначені переваги досягнуто шляхом застосування в конструкції додаткових повітропідводячих каналів і використання тканих матеріалів, в тому числі зі збільшеним до 46 % коефіцієнтом живого перетину - тканинних сит. У зволоженій зоні найбільш відповідальна операція - сушка вологого матеріалу. Використання існуючих приймальних відділень і пристроїв для сушіння та вентилювання насіння зернобобових культур не забезпечує якості та зниження собівартості сушіння високовологого насіння в зонах підвищеного зволоження. Використання додаткових каналів підведення повітря з тканинних сит у конструкції тканинного аерожолоба надає можливість додатково збільшити подачу агента сушіння в шар купи на 60 %. Конструкція сушильної камери забезпечує високу рівномірність сушіння з відхиленням відносної вологості насіння сої не більше 1,2 % і збільшення їх схожості до 4,5 %. Застосування розробленого тканинного аерожолоба надає можливість приймати та якісно без травмування за один пропуск сушити високовологе насіння сипучих культур різних за масою партій - від 2 до 10 тонн із найменшими енерговитратами. Особливості конструкції відкривають можливості його використання в зонах підвищеного зволоження на підприємствах із різними обсягами виробленої продукції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л812.13 + Л821.91

Рубрики:

Зерно бобових культур

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л821.912

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л812.13 + Л821.91

Рубрики:

Зерно бобових культур

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л821.912

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація спрямована на вирішення важливої науково-технічної задачі – підвищення енергоефективності процесу одержання фітоестрогенного порошку на основі сої зі збереженням високої якості кінцевого продукту і поживних речовин. Розглянуто сучасні дослідження сушіння та способів переробки фітоестрогенної сировини. Встановлено, переважна кількість даних стосується сушіння насіння сої, з відділенням оболонки від боба та використовуються енергоємні температурні режими сушіння фітоестрогенної сировини. Вдосконалено попередню гідротермічну підготовку фітоестрогенної сировини до сушіння та використано нові каротиновмісні складові в фітоестрогенних сумішах, що дало можливість зменшити енерговитрати на підготовку сировини до сушіння на 20 - 25 %. На основі проведених досліджень кінетики сушіння фітоестрогенної сировини, розроблено фітоестрогенну рослинну суміш із сої та шпинату, що інтенсифікує процес сушіння шпинату на 10 % і сої на 41 %, та ступеневий режим сушіння фітоестрогенної сировини на основі сої та шпинату, який інтенсифікує процес одноступеневого режиму на 21 %. Досліджено зміну якісних характеристик фітоестрогенної сировини на основі сої та її сумішей з овочами у процесі сушіння і отриманого сухого порошку з неї. Визначено водоутримуючу здатність соєво-шпинатної і соєво-бататної сумішей, що є гідрофільними речовинами з високим вмістом білку. Підтверджено, що дисперсність сухого білково-каротиновмісного порошку не впливає на значення водоутримуючої здатності. Встановлено критичний параметр температури теплоносія, яка впливає на підвищення кислотного числа фітоестрогенної сировини. Встановлено, що соєво-шпинатний порошок відновлюється швидше в 2 рази за еталон (сухий молочний білок). За дериватографічними дослідженнями встановлено, що витрати теплоти на зневоднення становлять середнє арифметичне значення від значень монокомпонентів. Тривалий високотемпературний вплив викликає миттєве повне руйнування цукрів, білків і інших поживних речовин компонентів. З проведених калориметричних досліджень виявлено, що в результаті поєднання білкововмісної з каротиновмісною сировиною, на етапі видалення вільної і зв'язаної вологи реєструється інтегральний тепловий ефект в процесі випаровування. Розраховано і отримано рівняння узагальненої швидкості і тривалості сушіння фітоестрогенної рослинної суміші. Розроблено фізичну та математичну модель процесу сушіння. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що вдосконалена попередня гідротермічна підготовка фітоестрогенної рослинної сировини до сушіння та зневоднення за допомогою розроблених ступеневих режимів дозволяє суттєво інтенсифікувати процеси сушіння фітоестрогенної сировини на основі сої. Розроблено інноваційну теплотехнологію отримання фітоестрогенного порошку на основі сої зі шпинатом.

Удосконалено технологію зберігання зерна кукурудзи в полімерних зернових рукавах, яка буде гарантувати належну його якість та безпечне зберігання. Досліджено та визначено вплив анаеробних умов зберігання на фізіологічні, фізико-технологічні та біохімічні властивості зерна кукурудзи, хімічний склад зерна, загальний мікробіологічний стан та обсіменіння плісеневими грибами і дріжджами. Встановлено закономірності їх зміни залежно від вологості зерна кукурудзи та температурних умов зберігання. Науково-обґрунтовано терміни та удосконалену технологію безпечного зберігання зерна кукурудзи продовольчого призначення в ПЗР залежно її вологості та температури довкілля, що дозволяє після анаеробного зберігання довести показники якості зерна продовольчої кукурудзи до нормативних та контрактних вимог. Розроблено рекомендації з впровадження удосконаленої технології анаеробного зберігання зерна кукурудзи в ПЗР та визначено економічну ефективність від впровадження результатів роботи на зернозаготівельних підприємствах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л821.91 + Л822.1/9

Рубрики:

Зерно бобових культур

Виробництво окремих видів борошна

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ