Представлены современные представления о роли дисперсных минералов в виноделии. Описаны свойства и особенности кристаллического строения минералов, механизм их действия при осветлении вин. Освещены вопросы коллоиндных явлений в винах, современные способы осветления и стабилизации вин с помощью минералов. Систематизированы материалы исследований по даной проблеме отечественных и зарубежных ученых. Рассмотрены возможности интенсификации процессов при производстве игристых вин с применением минерального сырья на стадиях подготовки купажей, культивирования дрожжей, вторичного брожения. Обобщены результаты многолетних исследований и производственного опыта в области применения дисперсных минералов в виноделии, разработки новых технологических схем с использованием природного минерального сырья.

Проаналізовано різні методи оцінки якості бентонітів, використовуваних у виноробстві. Показано, що проведення додаткових досліджень з використанням більш точних і інформативних фізико-хімічних методів, таких як рентгенофазний, термогравіметричний, інфрачервона спектроскопія, потенціометричне титрування, є актуальним для оптимізації процесу добору бентонітів і, як наслідок, підвищення ефективності їх застосування у виноробстві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л874-301

Рубрики:

Виноробство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено технологічну оцінку ферментних препаратів нового покоління (фірма "Martin Vialatte Enologie", Франція). На основі аналізу експериментальних даних встановлено їх позитивний вплив на процеси обробки мезги та виноградного сусла, надано рекомендації щодо їх використання.

Дана технологическая оценка ферментных препаратов нового поколения (фирма "Martin Vialatte Enologie", Франция). На основании анализа экспериментальных данных установлено их положительное влияние на процессы обработки мезги и виноградного сусла, даны рекомендации по их использованию.

Висвітлено роль та значення аборигенних сортів винограду в розвитку виноградарства та виноробства Криму. Наведено результати вирощування кореневласних і прищеплених саджанців аборигенних сортів у разі використання різних сортів підщеп. Проведено дегустаційну оцінку зразків вин, виготовлених з винограду аборигенних сортів, вирощених на кореневласній і прищепленій культурах.

Освещена роль и значение аборигенных сортов винограда в развитии виноградарства и виноделия Крыма. Приведены результаты выращивания корнесобственных и привитых саженцев аборигенных сортов при использовании разных сортов подвоев. Проведена дегустационная оценка образцов вин, изготовленных из винограда аборигенных сортов, выращенных на корнесобственной и привитой культурах.

Науково-методично обгрунтувано виділення та використання територій одержання сировини для виробництва вин високої якості з зазначенням походження. Вперше розроблено методичні підходи щодо визначення територій одержання сировини для виробництва вин із зазначенням походження на основі комплексного аналізу ампелоекологічних умов території та системного підходу до оцінювання стану існуючих насаджень та якісних показників винограду. Виконано комплексне ампелоекологічне картографування території трьох базових господарств. Виділено перспективні ділянки виноградних насаджень з метою одержання сировини для виробництва вин із зазначенням походження та розроблено екологічні паспорти цих ділянок. Складено базу даних потенційних ділянок одержання сировини для виробництва вин із зазначенням походження. Вдосконалено методологічні підходи та методи комплексного великомасштабного ампелоекологічного районування та "Положення виноградні вина контрольованих найменувань за походженням" згідно сучасної європейської практики захисту виноградарсько-виноробної продукції. Запропоновано внесення змін до Закону України "Про виноград і виноградне вино".

Вибір відповідних сортів винограду для виробництва крижаного вина суттєво впливає на ринковому пропозицію, розширюючи преміум-сегмент сільськогосподарського сектору. Бази даних і міжнародні закони у виноробстві використано для аналізу характеристик винограду, призначеного для виробництва крижаного вина у різних країнах світу. Проілюстровано повний асортимент сортів винограду, що використовується виноробами, які вирішили залишити лозу за низької температури у різних країнах-виробниках: у Німеччині, Чеській Республіці, Австрії, Словенії та Канаді. Виробники у цих країнах використовують різні виноградні класи для виробництва вин. У Європі існують різні сорти винограду для заморожування природним шляхом, але загальний випуск крижаних вин є нижчим у порівнянні з країнами Північної Америки, включаючи Канаду і Сполучені Штати. Більшість країн вибирають клас V. Vinifera, що має товсту шкірочку, яка захищає від зимового пошкодження, проте сорти цього класу є більш чутливими до погодних умов, ніж гібриди або автохтонні сорти. Найбільш часто для виробництва крижаного вина використовується виноград сорту Рислінг, який характеризується високою стійкістю виноградної лози впродовж зимового періоду. Кліматичні умови є основною умовою одержання врожаїв для крижаного вина, оскільки можуть значно зменшити очікувані обсяги врожаю, тому заходи щодо захисту винограду передбачаються до початку низьких температур. Результат, одержаний за підсумками аналізу використання різних сортів винограду, демонструє розвиток і розширення виробництва крижаних вин у світових масштабах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л874-3

Рубрики:

Виноробство

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначити вплив різних природних рослинних екстрактів (РЕ), що використовуються як альтернатива діоксиду сірки (ДС), на ароматичні сполуки вина. Виробництво вина проводилось за загальноприйнятою методикою для червоних вин (Каберне Совіньйон). Експериментальні зразки виготовлено з використанням різних рослинних екстрактів (виноградних вичавок (ЕВВ), розмарину (ЕР), чорниці (ЕЧ)) за різних концентрацій. У першій контрольній групі використовувались зразки вин без оброблення ДС і РЕ, у другій група - вина, вироблені з додаванням ДС. Найвищу загальну кількість летких сполук досягнуто з застосуванням ЕЧ та ЕВВ. Комбіноване застосування ДС та ЕЧ збільшило леткість вина. Найкращі результати, пов'язані з синтезом вищих спиртів та їх накопиченням у винах, отримано з використанням ДС (25 мг/л) і РЕ (0,3 мл). Найвище значення отримано у зразку, обробленому виноградними вичавками. Ефірна фракція була представлена 9 ідентифікованими сполуками. Найвищий загальний вміст ефіру (169,13 мг/л) виявлено у зразку, отриманому за комбінованої обробки 25 мг/л ДС та ЕР 0,3 мл. Інші 3 варіанти оброблення розмарином продемонстрували кількісно близький вміст ефіру. У зразках, що містять ЕВВ, виявлено найнижчий загальний вміст ефіру у порівнянні з усіма іншими. З цієї групи виділено лише пробу, що включає 25 мг/л ДС та ЕВВ 0,3 мл (40,62 мг/л). Метиловий спирт знайдено у всіх досліджених винах. Рівень метилового спирту був дуже низьким і не створював ризику для споживача. Дослідження продемонструвало можливості оптимізації ДС із використанням натуральних РЕ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л874-3

Рубрики:

Виноробство

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ