Розглянуто особливості процесу просочення полотна та обладнання для нього, а також основні шляхи інтенсифікації та підвищення продуктивності даного процесу. Проаналізовано відомі ефективні засоби для процесу просочення та дозованого нанесення зв'язуючого на волокнисті наповнювачі. Особливу увагу приділено засобам, що грунтуються на використанні механічних (низькочастотних ультразвукових) коливань. Доведено, що в більшості випадків механічні коливання ультразвукової частоти можна успішно використовувати для інтенсифікації процесу просочення.

Рассмотрены вопросы, касающиеся особенностей процесса пропитки полотна и оборудования для нее, а также основных путей интенсификации и повышения производительности данного процесса. Проанализированы известные эффективные средства для процесса пропитки и дозированного нанесения связующего на волокнистые наполнители. Особое внимание уделено средствам, основанным на использовании механических (низкочастотных ультразвуковых) колебаний. Показано, что в большинстве случаев механические колебания ультразвуковой частоты можно использовать для интенсификации процесса пропитки.

Індекс рубрикатора НБУВ: М305.073.85

Рубрики:

Надання стійкості до проникнення хімічних речовин (кислотостійка обробка)

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М305.073.83

Рубрики:

Вогнетривка обробка тканин

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано можливість застосування кремнійорганічних препаратів для надання бавовняним тканинам кислотозахисних властивостей. Відзначено, що найбільш ефективними є склад на основі водорозчинних силіконів і солей багатовалентних металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: М305.073-6

Рубрики:

Апретування тканин. Просочування тканин

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив концентрації препарату ЄПАА в оздоблювальних складах на брудовідштовхувальні та брудовивідні властивості бавовняних і віскозно-поліефірних тканин. Показано можливість підвищення брудовивідних властивостей обробки на основі препарату ЄПАА, термореактивних смол і пом'якшувачів на основі жирних органічних кислот і кремнійорганічних полімерів у разі дотримання вимог малозсідавального оздоблення целюлозних матеріалів.

Установлено умови захисту тканин та паперу від загоряння та біологічного руйнування з застосуванням просочувальної композиції на основі фосфату сечовини з полігексаметиленгуанідинфосфатом (ФСГ-1). Теоретично встановлено й експериментально підтверджено межові умови переведення легкозаймистих тканин і паперу у важкозаймистий стан шляхом їх обробки вогнебіозахисною композицією ФСГ-1. Проведено розрахунок швидкості вигоряння матеріалів та оцінювання зміни інтенсивності теплового потоку на матеріал за наявності вогнезахисних речовин. За методом інфрачервоної спектроскопії встановлено та морфологічними дослідженнями підтверджено, що вогнебіозахисна композиція являє собою нову комплексну сполуку фосфату сечовини з полігексаметиленгуанідином. З використанням методу газової хроматографії встановлено, що під час термодеструкції вогнебіозахищених тканин і паперу зменшується кількість горючих газів. На підставі даних експериментальних досліджень підтверджено результати розрахунку оптимальної концентрації компонентів у водному розчині просочувальної композиції. Одержано залежність ефективності вогнезахисту від вмісту просочувальної композиції та хімічної природи тканин і паперу та встановлено, що така композиція забезпечує необхідний рівень їх біостійкості.

Розглянуто забруднення текстильних матеріалів як утворення адгезійного з'єднання "поверхня волокна - частинка бруду", у формуванні якого визначальну роль відіграють адгезійні властивості поверхні волокна. Зазначено, що з метою зниження забрудненості волокна необхідно виключити або мінімізувати можливість утворення такого з'єднання, відповідно до чого використано термін "антиадгезійні властивості текстильних матеріалів". Вивчено процес адгезії частинок бруду на поверхні тканини та досліджено вплив на цей процес різних чинників, зокрема, механічних, міжмолекулярних, електричних та капілярних сил. Установлено первинний вплив електрокінетичного потенціалу поверхні волокон на забруднення. З урахуванням одержаних даних запропоновано якісну модель забруднення та відповідний механізм надання тканинам антиадгезійних властивостей і зниження їх забруднювання. Показано шляхи надання текстильним матеріалам антиадгезійних властивостей, висунуто вимоги до вибору препаратів для антиадгезійної обробки тканин. Запропоновано ефективний склад для антиадгезійної обробки тканин на основі кремнійорганічного препарату "Петрасіл 2М". Показано принципову можливість розробки комплексних видів опорядження, що одночасно надають готовим виробам низьку схильність до забруднення.

Вивчено процес надання кислотозахисних властивостей целюлозовмісним текстильним матеріалам. Досліджено питання підвищення ефективності обробки на підставі результатів проведеного комплексного дослідження з використанням фізико-хімічних і фізичних методів структурних змін, що відбуваються у целюлозі волокон бавовни після впливу агресивних середовищ. Установлено залежність кислотозахисних властивостей текстильних матералів від якісного складу волокон бавовняної пряжі, ступеня деструктивного впливу оздоблювальних препаратів, які використовуються як кислотозахисні, на целюлозу волокон бавовни. Показано, що використання розробленого методу поляризаційної мікроскопії з застосуванням кварцового клину дозволяє оцінювати ефективність кислотозахисного оздоблення текстильних матеріалів.

Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень стосовно низькомодульних технологій заключної обробки тканин. Обгрунтовано вибір конструкції установки для нанесення хімічних розчинів на тканину розпиленням. Виготовлено лабораторну модель установки. Знайдено оптимальні параметри приросту ваги тканини в мокрому стані (30 - 40 %), у межах яких досягнуто задовільну рівномірність розподілу оздоблювального розчину. Методами математичного планування експерименту - повного факторного експерименту та симплекс-планування знайдено оптимальні оздоблювальні склади для здійснення низькомодульних технологій одержання малозминальної обробки та малозмивальних апретів на бавовняних тканинах. Показано доцільність застосування способу розпилення для здійснення комбінованої гідрофобної та малоусадочної обробки бавовняних тканин. Створено експериментальний промисловий зразок установки для розпилення хімічних розчинів і проведено виробничу апробацію, що підтвердила принципову можливість її використання для низькомодульних технологій.

  Скачати повний текст

Розвинуто фізико-хімічні засади технології надання текстильним матеріалам спеціальних властивостей, зокрема кислотозахисних. Розроблено новий підхід до вибору та створення препаратів і композицій для кислотозахисної обробки. На підставі результатів теоретичних і експериментальних досліджень визначено умови використання гідрофобізаторів для надання целюлозовмісним текстильним матеріалам кислотозахисних властивостей. Вивчено фтор- і кремнійорганічні препарати та на їх основі розроблено композиції для надання комплексу кислотозахисних властивостей, а саме: кислотостійкості та кислотопроникності. З використанням фізико-хімічних методів проведено оцінювання кислотозахисних властивостей тканин. Визначено взаємозв'язок процесів гідрофобізації та кислотофобності. Показано, що з досліджуваних показників гідрофобності (крайового кута змочування, критичної поверхневої енергії, водопоглинання) для оцінювання ефективності кислотозахисної обробки може бути рекомендований лише один показник - зміна величини крайового кута змочування.

  Скачати повний текст

Запропоновано ймовірний механізм утворення тривимірної структури в результаті реакції зшивання карбоксильних груп акрилових полімерів та аміногруп поліуретанових полімерів з реакційноздатними гліцидиловими групами тригліцидилового ефіру поліоксипропілентріолу та гідроксильними групами волокноутвірного полімеру. Вперше встановлено доцільність використання в ролі зшивного агента тригліцидилового ефіру поліоксипропілентріолу, що забезпечує ефективне зшивання акрилових і поліуретанових полімерів і підвищує адгезію сформованої полімерної плівки до поверхні текстильного матеріалу. Вперше в галузі опоряджувального виробництва обгрунтовано необхідність урахування оптичних характеристик полімерних компонентів композиційних складів з метою забезпечення прозорості полімерної плівки, що дозволить зберегти колірні характеристики попередньо забарвлених тканин.

Розроблено матеріало- та енергозберігальної технології гідрофобізації текстильних матеріалів кремнійорганічними сполуками з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Запропоновано одно- та двованний способи водовідштовхувальної обробки тканин, які забезпечують надання текстильним матеріалам стійких до фізико-хімічних і фізико-механічних дій гідрофобних властивостей у разі одночасного скорочення витрат полімеру-гідрофобізатора та зниження температури теплового оброблення тканин. Зниження матеріалоємності технології досягнуто за рахунок інтенсифікації процесу гідрофобізації на стадії адсорбції олігомеру-гідрофобізатора волокном. Розглянуто умови для переважної сорбції з просочувального розчину полімеру гідрофобізатора і посилення зв'язку між макромолекулами полімерів гідрофобізатора та волокна. Проведено оцінку екологічної безпеки розробленої технології, а також розрахунки економічної ефективності.

Узагальнено досвід застосування кремнійорганічних сполук для гідрофобного оброблення тканин і наведено результати дослідження зі створення сучасної ресурсозберігальної технології водовідштовхувального оброблення текстильних матеріалів, що виконані в останні роки в Херсонському національному технічному університеті та впроваджені у співдружності зі спеціалістами промисловості у виробництво. Особливу увагу приділено питанням інтенсифікації процесу адсорбації кремнійорганічних сполук текстильними матеріалами та підвищенню стійкості ефектів, що одержуються без застосування високих температур.

Досліджено можливість використання протеолітичних ферментів для надання тканинам, що містять вовну, стійкого м'якого грифу. Встановлено оптимальні умови використання ферментів та їх вплив на м'якість та гриф текстильних матеріалів.

Надано оцінку сумісності складових полімерів композиції за оптичними показниками. Визначено показник заломлення індивідуальних полімерів і їх сумішей. Охарактеризовано основні числові величини дисперсії світла - середня дисперсія і число Аббе.

Надано оцінку сумісності складових полімерів композиції за оптичними показниками. Визначено показник заломлення індивідуальних полімерів і їх сумішей. Охарактеризовано основні числові величини дисперсії світла - середня дисперсія і число Аббе.

Показано можливість та доцільність застосування плівкоутворюючих полісахаридів для завершального оброблення текстильних матеріалів. Встановлено позитивний вплив етерів полісахаридів на гігроскопічність та капілярність тканин.