Індекс рубрикатора НБУВ: М321.010.213

Рубрики:

Росяне мочіння льону. Розстилання льону

Шифр НБУВ: ДС48424 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М321.010.213

Рубрики:

Росяне мочіння льону. Розстилання льону

Шифр НБУВ: ДС48424 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М321.09

Рубрики:

Обробка відходів лляного виробництва

Шифр НБУВ: ДС50686 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено удосконаленню методик технологічної оцінки соломи льону та конопель. Теоретично й експериментально досліджено вплив способу приготування трести (тепловодне та росяне мочіння) на результати технологічної оцінки соломи льону-довгунцю. Розроблено алгоритми обчислення довірчих інтервалів комплексних показників якості волокна льону та конопель. Виведено нові емпіричні формули для визначення розрахункового відносного розривного навантаження та номера тіпаного волокна, одержаного під час виконання технологічної оцінки соломи льону. Створено наукову базу для вдосконалення та розробки методик технологічної оцінки соломи.

Розроблений процес виділення довгого волокна льону із застосуванням дій низькошвидкісного сковзкого згину нерухомих вузлів протягування в поєднанні з скребковими барабанами з голчатими гарнітурами на початковому етапі при поступовому збільшенні швидкостей сковзання матеріалу по крайкам та високошвидкісних дій тіпальних барабанів на завершальному етапі механічної обробки. Відсоток промину трести льону з різними фізико-механічними властивостями перед завершальною її обробкою тіпанням підвищується до 60-75. Вихід довгого волокна із застосуванням поєднання дій низькошвидкісного та високошвидкісного сковзкого згину підвищується на 1,6% (абсолютних) у порівнянні з традиційним способом його виділення.

Дисертацію присвячено вивченню ефективності збирання льону-довгунцю 2-ма, 3-ма і 4-ма секціями комбайна, а також впливу обробки стрічок 2%-м розчином вуглеамонійних солей на прискорення процесу приготування трести, збереженя вихідної кількості та якості сировини, підвищення виходу трести та волокна, їх урожайності та якості продукції.

Наводяться результати комплексних теоретичних і експериментальних досліджень впливу інтенсифікації процесів обробки короткого льняного волокна на його властивості. Одержана математична багатофакторна модель впливу геометричних і фізико-механічних властивостей короткого льняного волокна поглибленої переробки на якісні показники сумішної льнобавовняної пряжі: питоме розривне навантаження, розривне подовження та обривність льнобавовняної пряжі. Розроблені методика та установка для неруйнівного визначення та контролю параметрів короткого льняного волокна: закостриченості, розщепленості, лінійної щільності, відсоткового вмісту льняного компонента в суміші з бавовною на основі оптоелектронних перетворювачів. Розроблені рекомендації, які забезпечують більш глибоку обробку короткого льняного волокна і підвищення його номера. За рахунок вдосконалення схем інтенсифікації обробки короткого волокна вміст костриці в матеріалі зменшується до 2-5%, розщепленість горсток елементарних волокон до 200-500 о. з середньою масодовжиною волокон 15-45 мм.

Викладено результати досліджень впливу вуглеамонійних солей на мікробіологічну активність пектинорозкладаючої мікрофлори льону-довгунця за різних строків збирання льону. Встановлено, що 2-розчин вуглеамонійних солей (ВАС), який служить джерелом азотового живлення для пектинорозкладаючих грибів, активізує їх розвиток, збільшує їх кількість, прискорюючи приготування льонотрести.

Викладено результати досліджень з питань котонізаційної здатності волокна поширених в Україні селекційних сортів льону-довгунця та одержаного із трести різного ступеня вилежування. Зокрема, визначено вихід і якість котоніну із короткого волокна, виробленого внаслідок переробки трести, отриманої із соломи сортів Могильовський, Томський-16 та Мрія за різного ступеня її вилежування. Досліджено хімічний склад цього волокна з визначенням вмісту в ньому таких основних хімічних компонентів, як целюлоза, лігнін, пектинові речовини та з'ясована їх роль в процесах котонізації та якості продукції. Отримано всебічну інформацію про фізико-хімічні властивості лляного котоніну та його прядивну здатність в залежності від використання в технологічному процесі його виготовлення різних сортів льону-довгунця та трести з неоднаковою відокремлюваністю волокнистого шару від деревини.

Розроблено процес виділення довгого волокна льону із застосуванням дій низькошвидкісного ковзкого згину нерухомих вузлів протягування в поєднанні із скребковими барабанами з голчастими гарнітурами на початковому етапі при поступовому збільшенні швидкостей ковзання матеріалу по крайках та високошвидкісних дій тіпальних барабанів на завершальному етапі механічної обробки. Відсоток промину трести льону з різними фізико-механічними властивостями перед завершальною її обробкою тіпанням підвищується до 60 - 75%. Вихід довгого волокна із застосуванням поєднання дій низькошвидкісного та високошвидкісного ковзкого згину підвищується на 1,6% (абсолютних) у порівнянні з традиційним способом його виділення.

В статті наведена програма вирішення задачі відбору сировини для переробки за певними режимами та ранжування різних типів льонотрести.

Показано, що спосіб приготування трести (тепловодне, росяне мочіння) істотно не впливає на розподіл сортів льону за розрахунковою добротністю пряжі. Різниця в добротностях пряжі між порівнюваними видами волокна відбувається головним чином на фоні помилок.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень у галузі поглибленого очищення коротких низькосортних волокон льону для підготовки їх до прядіння. Розроблено процес поглибленого очищення відходів тіпання в процесі куделеприготування та розволокнення коротких волокон на стадії первинної обробки льону. Проведено порівняльний аналіз різних способів розволокнення з метою отримання високоякісного волокна, придатного для виготовлення прядива та інших товарів. На підставі експериментальних досліджень і розробленої математичної моделі процесу запропоновано та впроваджено технологію виготовлення високоякісного волокна з відходів тіпання. Розроблено та змонтовано устаткування для переробки низькосортної сировини за різними технологічними схемами.

Доведено можливість розроблення методу визначення ступеня вилежування льонотрести на підставі оцінки ступеня потемніння поверхні стебел як наслідку зміни чисельності та якісного складу основної пектиноруйнівної мікрофлори у процесі росяного мочіння льону.

На підставі експериментальних досліджень одержано регресійні рівняння залежності відокремлюваності та міцності стебел трести від тривалості процесу її вилежування за різних значень вологості розісланого шару лляної соломи. Доведено, що ворушіння збільшує тривалість процесу перетворення соломи на тресту та зберігає міцність волокна. Позитивний вплив ворушіння на якість трести пов'язаний з аерацією шару соломи, за умов якої затримується розвиток целюлозоруйнівних анаеробних мікроорганізмів. Експериментально обгрунтовано, відпрацьовано та рекомендовано для виробництва алгоритм і програму керування технологічним процесом за умов використання штучного зволоження та ворушіння розісланого шару лляної соломи.

Досліджено особливості приготування лляної трести способом штучного зрошення. Проаналізовано явище самонагрівання вологої лляної соломи. Виведено рівняння теплового балансу процесу самонагрівання. Розроблено математичну модель процесу передачі тепла. Шляхом періодичного вентилювання сировини анаеробною парогазовою сумішшю забезпечили відповідні умови проведення процесу. Встановлено можливість отримання трести з рівномірними показниками якості всієї маси сировини. Доведено, що економічний ефект від застосування даного способу приготування трести становить 21,4 грн на одну тонну лляної соломи.

За результатами досліджень фізико-хімічного складу стебла льону та лляного волокна розроблено наукові засади технологічних процесів одержання модифікованого лляного волокна. Експерементально доведено функціональні залежності найважливіших фізико-механічних показників якості трести від умов проведення процесу розтилання лляної соломи. Доведено, що первинне формування прядильних властивостей лляного волокна відбувається на стадії приготування трести. На підставі аналізу плющення стебел трести як багатошарової конструкції, визначено характеристики фізико-механічних параметрів процесу плющення та встановлено оптимальні варіанти руйнування деревної частини стебел з метою збереження цілісності волокон. Розроблено технологію одержання високоякісних модифікованих лляних волокон, придатних для застосування в прядінні разом з іншими натуральними і хімічними волокнами.

Висвітлено взаємозв'язок між будовою стебла льону, вмістом волокна та його якістю. Розглянуто умови вирощування високоякісного стеблостою льону-довгунцю, який забезпечує максимальні показники врожаю та якості продукції. Описано способи перетворення соломи на тресту. Охарактеризовано процеси модифікації та використання довгого та короткого волокна на існуючому технологічному обладнанні льонокомбінатів. Проаналізовано досвід використання котонізованого льоноволокна в Україні та інших країнах світу для виробництва тканин різного призначення та нових нетрадиційних товарів.

Проаналізовано вплив концентрації консерванта, вологості, тривалості зберігання на якість трести. На підставі результатів експерименту виведено математичну модель зберігання лляної трести підвищеної вологості у випадку застосування сечовини. Розроблено та науково обгрунтовано удосконалену технологію зрошення та внесення консервантів на стебла льону. Запропоновано екологічно чисту технологію обробки трести потоком повітря, яка забезпечує збереження якості лляної сировини. Експериментально відпрацьовано та рекомендовано для виробництва оптимальні параметри процесу зберігання трести.

Індекс рубрикатора НБУВ: М315 + М321.5

Рубрики:

Переробка бавовни у суміші з іншими видами волокон

Переробка льону у суміші з іншими видами волокон

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ