Індекс рубрикатора НБУВ: М321-31

Рубрики:

Лляне виробництво

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено санітарно-гігієнічні властивості короткого льняного волокна поглибленої переробки, одержаного з короткого льняного волокна різних номерів за трьма фізико-механічними способами. Проведено регресійний аналіз впливу температури варіння на гігроскопічні властивості волокна та встановлено, що льоноволокно поглибленої переробки, піддане лужному варінню за показниками капілярності та поглинальної здатності відповідає вимогам ГОСТ-5556-81 для медичної гігієнічної вати.

Розглянуто питання переробки льняного волокна в суміші з бавовняним, віскозним і шерстяними волокнами на обладнанні бавовняно-паперових виробництв та визначено вимоги до короткого льняного волокна для подальшої його модифікації.

Розглянуто питання взаємозв'язку надмолекулярної структури натуральних волокон з її найбільш низькими рівнями. Розроблено та наведено методику визначення питомого обсягу пор короткого льняного волокна.

Викладено результати досліджень з питань котонізаційної здатності волокна поширених в Україні селекційних сортів льону-довгунця та одержаного із трести різного ступеня вилежування. Зокрема, визначено вихід і якість котоніну із короткого волокна, виробленого внаслідок переробки трести, отриманої із соломи сортів Могильовський, Томський-16 та Мрія за різного ступеня її вилежування. Досліджено хімічний склад цього волокна з визначенням вмісту в ньому таких основних хімічних компонентів, як целюлоза, лігнін, пектинові речовини та з'ясована їх роль в процесах котонізації та якості продукції. Отримано всебічну інформацію про фізико-хімічні властивості лляного котоніну та його прядивну здатність в залежності від використання в технологічному процесі його виготовлення різних сортів льону-довгунця та трести з неоднаковою відокремлюваністю волокнистого шару від деревини.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень у галузі поглибленого очищення коротких низькосортних волокон льону для підготовки їх до прядіння. Розроблено процес поглибленого очищення відходів тіпання в процесі куделеприготування та розволокнення коротких волокон на стадії первинної обробки льону. Проведено порівняльний аналіз різних способів розволокнення з метою отримання високоякісного волокна, придатного для виготовлення прядива та інших товарів. На підставі експериментальних досліджень і розробленої математичної моделі процесу запропоновано та впроваджено технологію виготовлення високоякісного волокна з відходів тіпання. Розроблено та змонтовано устаткування для переробки низькосортної сировини за різними технологічними схемами.

Представлены данные по влиянию полиферментного комплекса на качество подготовки льняной ровницы, а также зависимость структуры льняного волокна и физико-механических показателей текстильного материала от способа его обработки.

Досліджено фактори, які найбільше впливають на міцність лляного волокна, одержаного шляхом росяного мочіння. Використання математичного апарату регресійного аналізу дозволяє прогнозувати властивості вихідного продукту.

Розглянуто проблеми оцінки якості льону олійного і продукції, одержуваної в результаті переробки його стебел, вказано шляхи їх вирішення.

Застосовано методи сенсорного аналізу для визначення показників якості лляних волокон. Обгрунтовано залежність фізико-механічних показників якості волокна від їх оптичних та акустичних властивостей. Розроблено схеми приладів, що містять оптичні та акустичні сенсори, для визначення показників якості волокна. Створено макетні зразки приладів ПВПК-1, ПВПС-1 та ПВПЗ-1. Проведено низку однофакторних експериментів, за результатами яких встановлено необхідні параметри розроблених приладів і параметри досліджуваних зразків волокна. Визначено кореляційні залежності показань приладів від лінійної щільності, гнучкості, розривного навантаження та кольору волокна. Оцінено ступінь відтворюваності та стабільності результатів вимірювання. Запропоновано емпіричну формулу для визначення номера тіпаного волокна. Обгрунтовано доцільність використання розроблених методів та приладів для визначення показників якості лляного волокна. Визначено, що очікуваний економічний ефект від впровадження нових методів і систем оцінки якості лляного волокна становить 72,15 грн у перерахунку на проведення аналізу однієї проби волокна. Встановлено, що поданий економічний ефект досягається за рахунок скорочення тривалості проведення аналізу на 40 - 45 %, а також зменшення витрат на придбання й утримання вимірювального обладнання.

Розроблено методику комплексного оцінювання добротності модифікованих лляних волокон (ЛВ), яка дозволяє підвищити рівень їх обробки за різними технологічними схемами. Експериментально з’ясовано правомірність розрахунків складових формул добротності (міцність, гнучкість, номер волокна та розщеплення або лінійна густина) для нових сучасних сортів льону. Узагальнено результати і розроблено рекомендації щодо застосування даних формул на практиці. Визначено, що найбільш досконалою технологією модифікації ЛВ є технологія з емульсуванням та підсушуванням їх перед грубим чесанням, для якої даний показник ＞23 км.

У даний час основною причиною, що обмежує розширення сфери використання короткого льоноволокна, є його невисока якість внаслідок значного вмісту костриці та сміттєвих домішок. В результаті досліджень встановлено, що змішування відходів, одержаних після м'яльної машини з відходами першої, другої тіпальних секцій двосекційного МТА та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного м'яльно-тіпального агрегату, підвищує щільність завантаження першої трясильної і сушильної машини агрегату КПАЛ, як наслідок погіршуються умови виділення насипної костриці та підсушування. У результаті чого відбувається засмічення більш чистих відходів першої, другої тіпальних секцій двосекційного та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного МТА, із вмістом костриці 35 - 69 %, відходами м'яльної машини, що містять 268 - 280 % костриці. Зниження витрат на одержання волокнистого продукту обумовлено виключенням операцій підсушування сировини перед механічною переробкою, а також зменшенням енергоємності та матеріаломісткості технологічного обладнання за рахунок скорочення деяких операцій технологічного процесу, зменшення інтенсивності обробки, а також застосування більш ефективних видів впливів. Акцентовано увагу на диференційованому підході до відбору відходів тіпання. Запропоновано енергозберігаючий прийом зниження вмісту костриці у відходах тіпання за допомогою розмежування місця їх пневмотранспортування від м'яльно-тіпального агрегату до лінії переробки короткого волокна. Удосконалення технологічного процесу обробки льоноволокна шляхом диференціації пневмотранспортування відходів тіпання від МТА, за вмістом костриці, на різні секції куделеприготувального агрегату, забезпечує підвищення якості короткого волокна. Після застосування запропонованих схем пневмотранспортування відходів тіпання, спостерігається зниження вмісту костриці в короткому льоноволокні на 6 - 10 %, а його якість підвищується на 1 - 2 номери.

У даний час основною причиною, що обмежує розширення сфери використання короткого льоноволокна, є його невисока якість внаслідок значного вмісту костриці та сміттєвих домішок. В результаті досліджень встановлено, що змішування відходів, одержаних після м'яльної машини з відходами першої, другої тіпальних секцій двосекційного МТА та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного м'яльно-тіпального агрегату, підвищує щільність завантаження першої трясильної і сушильної машини агрегату КПАЛ, як наслідок погіршуються умови виділення насипної костриці та підсушування. У результаті чого відбувається засмічення більш чистих відходів першої, другої тіпальних секцій двосекційного та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного МТА, із вмістом костриці 35 - 69 %, відходами м'яльної машини, що містять 268 - 280 % костриці. Зниження витрат на одержання волокнистого продукту обумовлено виключенням операцій підсушування сировини перед механічною переробкою, а також зменшенням енергоємності та матеріаломісткості технологічного обладнання за рахунок скорочення деяких операцій технологічного процесу, зменшення інтенсивності обробки, а також застосування більш ефективних видів впливів. Акцентовано увагу на диференційованому підході до відбору відходів тіпання. Запропоновано енергозберігаючий прийом зниження вмісту костриці у відходах тіпання за допомогою розмежування місця їх пневмотранспортування від м'яльно-тіпального агрегату до лінії переробки короткого волокна. Удосконалення технологічного процесу обробки льоноволокна шляхом диференціації пневмотранспортування відходів тіпання від МТА, за вмістом костриці, на різні секції куделеприготувального агрегату, забезпечує підвищення якості короткого волокна. Після застосування запропонованих схем пневмотранспортування відходів тіпання, спостерігається зниження вмісту костриці в короткому льоноволокні на 6 - 10 %, а його якість підвищується на 1 - 2 номери.