Індекс рубрикатора НБУВ: М321.010.213

Рубрики:

Росяне мочіння льону. Розстилання льону

Шифр НБУВ: ДС48424 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М321.010.213

Рубрики:

Росяне мочіння льону. Розстилання льону

Шифр НБУВ: ДС48424 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблений процес виділення довгого волокна льону із застосуванням дій низькошвидкісного сковзкого згину нерухомих вузлів протягування в поєднанні з скребковими барабанами з голчатими гарнітурами на початковому етапі при поступовому збільшенні швидкостей сковзання матеріалу по крайкам та високошвидкісних дій тіпальних барабанів на завершальному етапі механічної обробки. Відсоток промину трести льону з різними фізико-механічними властивостями перед завершальною її обробкою тіпанням підвищується до 60-75. Вихід довгого волокна із застосуванням поєднання дій низькошвидкісного та високошвидкісного сковзкого згину підвищується на 1,6% (абсолютних) у порівнянні з традиційним способом його виділення.

Дисертацію присвячено удосконаленню методик технологічної оцінки соломи льону та конопель. Теоретично й експериментально досліджено вплив способу приготування трести (тепловодне та росяне мочіння) на результати технологічної оцінки соломи льону-довгунцю. Розроблено алгоритми обчислення довірчих інтервалів комплексних показників якості волокна льону та конопель. Виведено нові емпіричні формули для визначення розрахункового відносного розривного навантаження та номера тіпаного волокна, одержаного під час виконання технологічної оцінки соломи льону. Створено наукову базу для вдосконалення та розробки методик технологічної оцінки соломи.

Розроблено процес виділення довгого волокна льону із застосуванням дій низькошвидкісного ковзкого згину нерухомих вузлів протягування в поєднанні із скребковими барабанами з голчастими гарнітурами на початковому етапі при поступовому збільшенні швидкостей ковзання матеріалу по крайках та високошвидкісних дій тіпальних барабанів на завершальному етапі механічної обробки. Відсоток промину трести льону з різними фізико-механічними властивостями перед завершальною її обробкою тіпанням підвищується до 60 - 75%. Вихід довгого волокна із застосуванням поєднання дій низькошвидкісного та високошвидкісного ковзкого згину підвищується на 1,6% (абсолютних) у порівнянні з традиційним способом його виділення.

Наводяться результати комплексних теоретичних і експериментальних досліджень впливу інтенсифікації процесів обробки короткого льняного волокна на його властивості. Одержана математична багатофакторна модель впливу геометричних і фізико-механічних властивостей короткого льняного волокна поглибленої переробки на якісні показники сумішної льнобавовняної пряжі: питоме розривне навантаження, розривне подовження та обривність льнобавовняної пряжі. Розроблені методика та установка для неруйнівного визначення та контролю параметрів короткого льняного волокна: закостриченості, розщепленості, лінійної щільності, відсоткового вмісту льняного компонента в суміші з бавовною на основі оптоелектронних перетворювачів. Розроблені рекомендації, які забезпечують більш глибоку обробку короткого льняного волокна і підвищення його номера. За рахунок вдосконалення схем інтенсифікації обробки короткого волокна вміст костриці в матеріалі зменшується до 2-5%, розщепленість горсток елементарних волокон до 200-500 о. з середньою масодовжиною волокон 15-45 мм.

Дисертацію присвячено вивченню ефективності збирання льону-довгунцю 2-ма, 3-ма і 4-ма секціями комбайна, а також впливу обробки стрічок 2%-м розчином вуглеамонійних солей на прискорення процесу приготування трести, збереженя вихідної кількості та якості сировини, підвищення виходу трести та волокна, їх урожайності та якості продукції.

Викладено результати досліджень впливу вуглеамонійних солей на мікробіологічну активність пектинорозкладаючої мікрофлори льону-довгунця за різних строків збирання льону. Встановлено, що 2-розчин вуглеамонійних солей (ВАС), який служить джерелом азотового живлення для пектинорозкладаючих грибів, активізує їх розвиток, збільшує їх кількість, прискорюючи приготування льонотрести.

Показано, що спосіб приготування трести (тепловодне, росяне мочіння) істотно не впливає на розподіл сортів льону за розрахунковою добротністю пряжі. Різниця в добротностях пряжі між порівнюваними видами волокна відбувається головним чином на фоні помилок.

На підставі експериментальних досліджень одержано регресійні рівняння залежності відокремлюваності та міцності стебел трести від тривалості процесу її вилежування за різних значень вологості розісланого шару лляної соломи. Доведено, що ворушіння збільшує тривалість процесу перетворення соломи на тресту та зберігає міцність волокна. Позитивний вплив ворушіння на якість трести пов'язаний з аерацією шару соломи, за умов якої затримується розвиток целюлозоруйнівних анаеробних мікроорганізмів. Експериментально обгрунтовано, відпрацьовано та рекомендовано для виробництва алгоритм і програму керування технологічним процесом за умов використання штучного зволоження та ворушіння розісланого шару лляної соломи.

Досліджено особливості приготування лляної трести способом штучного зрошення. Проаналізовано явище самонагрівання вологої лляної соломи. Виведено рівняння теплового балансу процесу самонагрівання. Розроблено математичну модель процесу передачі тепла. Шляхом періодичного вентилювання сировини анаеробною парогазовою сумішшю забезпечили відповідні умови проведення процесу. Встановлено можливість отримання трести з рівномірними показниками якості всієї маси сировини. Доведено, що економічний ефект від застосування даного способу приготування трести становить 21,4 грн на одну тонну лляної соломи.

За результатами досліджень фізико-хімічного складу стебла льону та лляного волокна розроблено наукові засади технологічних процесів одержання модифікованого лляного волокна. Експерементально доведено функціональні залежності найважливіших фізико-механічних показників якості трести від умов проведення процесу розтилання лляної соломи. Доведено, що первинне формування прядильних властивостей лляного волокна відбувається на стадії приготування трести. На підставі аналізу плющення стебел трести як багатошарової конструкції, визначено характеристики фізико-механічних параметрів процесу плющення та встановлено оптимальні варіанти руйнування деревної частини стебел з метою збереження цілісності волокон. Розроблено технологію одержання високоякісних модифікованих лляних волокон, придатних для застосування в прядінні разом з іншими натуральними і хімічними волокнами.

Проаналізовано вплив концентрації консерванта, вологості, тривалості зберігання на якість трести. На підставі результатів експерименту виведено математичну модель зберігання лляної трести підвищеної вологості у випадку застосування сечовини. Розроблено та науково обгрунтовано удосконалену технологію зрошення та внесення консервантів на стебла льону. Запропоновано екологічно чисту технологію обробки трести потоком повітря, яка забезпечує збереження якості лляної сировини. Експериментально відпрацьовано та рекомендовано для виробництва оптимальні параметри процесу зберігання трести.

Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено позитивний вплив нових хімічних композиційних препаратів на основі фосфату сечовини та поверхнево-активних речовин на біохімічний процес перетворення лляної соломи в тресту. Визначено склад хімічних композиційних препаратів, набільш придатних для одержання однотипної трести в процесі розстилання лляної соломи. Установлено залежності фізико-механічних параметрів трести від терміну її розстилу за умов обробки різними хімічними композиційними препаратами, визначено межові параметри терміну розстилу. На базі одержаних результатів запропоновано технологію одержання однотипної трести розстиланням лляної соломи з застосуванням нових хімічних препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: М321.010.7-5-04

Рубрики:

М'яття і тіпання лляної трести

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання зміни природи механічних дій на первинних етапах обробки льоносировини, які пов'язані з відмовою від класичної теорії тіпання та переходом на більш продуктивну технологію виділення костриці за допомогою барабанних тіпальних секцій.

Викладено недоліки підготовки шару льонотрести за існуючої технології виробництва довгого волокна льону. Розглянуто умови, які сприяють одержанню рівномірного шару. Описано фактори, які впливають на якість підготовки шару стебел.

Індекс рубрикатора НБУВ: М321.01

Рубрики:

Первинна обробка льону

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто теоретичні й експериментальні дослідження технології одержання однотипної льняної трести за допомогою додаткової обробки перед розстиланням стрічок льняної соломи хімічними композиційними препаратами на основі фосфату сечовини та поверхнево-активних речовин.

Розглянуто особливості організації системи, яка містить технологічні процеси переробки льоносоломи з метою одержання високоякісного льоноволокна. Визначено напрямки та сформульовано методичні засади створення алгоритму технологічного процесу розстилу льняної соломи. Розроблено програму автоматизованого одержання льняної сировини на стелищі.