Вивчено вплив підготовчих операцій, складу фарбувальної ванни, температури та тривалості фарбування на інтенсивність забарвлення хутра дисперсними барвниками. На підставі проведених досліджень розроблено режим фарбування хутра кроля дисперсними барвниками, якому передує стадія нейтралізації. Рекомендовано фарбування у кислому середовищі в присутності сульфонолу та бензилового спирту протягом 2 годин за температури 45 °С. Отримане забарвлення характеризується достатньою стійкістю до тертя та дії світлопогоди.

Під час роботи на основі рослинних жирів одержано нові іоногенні поверхнево-активні речовини. Підібрано оптимальні параметри синтезу, а саме: співвідношення ріпакової олії і кубового залишку, температуру і час реакції. Досліджено фізико-хімічні властивості речовин катіонного характеру та доведено можливість їх використання як текстильно допоміжних реагентів під час обробки поверхні шкіри та хутра.

Дисертація присвячена розробці способу дублення шубної овчини сполуками цирконію на базі основного карбонату цирконію та сульфатоцирконату натрію. В результаті проведених дослідів були отримані стабільні дубильні розчини сполук цирконію, установлені закономірності формування якісної шубної овчини з використанням отриманих сполук, вивчена природа взаємодії сполук цирконію з функціональними групами колагену, розроблена технологія суміщення процесів пікелювання, дублення та жирування.

Обгрунтовано застосування у хутровому виробництві емульсійних систем зворотного типу, що містять перхлоретилен, для знежирення та знежирення-вибілювання хутрових шкур. Установлено, що суттю впливу перхлоретилену та пероксиду водню на волос у процесі знежирення та вибілювання є видозміна пептидних зв'язків та руйнування дисульфідних зв'язків кератину, а також попередній гідроліз і наступне окиснення похідних цистеїну та сульфенової кислоти. Доведено можливість стабілізації кератину волосу моноетаноламідом за умов утворення на поверхні волосу гідрофобізувальної плівки та зміщення реакційної рівноваги розпаду кератинів волосу завдяки наявному у моноетаноламіді амідному угрупуванню. Одержано математичні моделі процесу знежирення зворотними емульсіями, що дозволило оптимізувати процеси знежирення та знежирення-вибілювання для забезпечення необхідних властивостей хутрового напівфабрикату.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми захисту шкіряно-хутрових матеріалів від дії мікроорганізмів. Досліджено процес біоураження, розроблено й апробовано ефективний антисептичний препарат на основі похідних карбамінової кислоти. Розглянуто основні продукти життєдіяльності мікроорганізмів, що уражають шкіру та хутро, досліджено вплив біоураження на їх структуру та властивості. З урахуванням ефекта синергізму створено малотоксичний препарат КА-23 з широким спектром антимікробної дії для біозахисту шкіряних і хутрових матеріалів. Розроблено й апробовано технології антисептичної обробки шкіри та хутра за допомогою нового препарату, які на відміну від існуючих забезпечують збереження якості напівфабрикату та готової продукції за умови раціонального використання сировини та хімічних матеріалів, а також сприяють покращанню екології навколишнього середовища.

Дисертацію присвячено удосконаленню відомих і розробці нових способів фарбування натурального хутра з метою вилучення з фарбувальних розчинів токсичних хімматеріалів та підвищення інтенсивності забарвлення волосяного покрову хутра. Удосконалено існуючий та розроблено новий спосіб фарбування хутра в чорний колір окислювальними барвниками без пірокатехіну, а також кислотними барвниками та композиціями на їх основі шляхом узгодження в єдину систему технологічних параметрів, статистичної оптимізації останніх. Одержано адекватні, відтворювані математичні моделі фарбування хутра окислювальними та кислотними барвниками, композиціями кислотних та катіонних барвників. Визначено характер взаємодії кератину волосяного покриву хутра з кислотними та катіонними барвниками. Виконані дослідження поглиблюють теоретичні знання про процес фарбування, поширюють можливості використання вітчизняних хімічних матеріалів із отриманням якісної конкурентноспроможної продукції хутряних виробів з інтенсивно забарвленим волосяним покривом, міцною пластичною шкірною тканиною.

Розглянуто актуальні проблеми розвитку вівчарства та козівництва в Україні. Наведено інформацію про біологічні особливості, розведення, відтворення, утримання, годівлю овець і кіз різних статево-вікових груп. Розкрито питання їх ветеринарно-санітарного захисту. Увагу приділено технології хутрового та шубного виробництва.

Визначено квантово-хімічні особливості будови рослинних поліфенолів різних класів та їх вплив на взаємодію з мінеральними дубильними реагентами в ході органічно-мінерального дублення. Встановлено квантово-хімічний механізм процесу цього дублення з використанням рослинних поліфенолів різних класів і дубильних сполук алюмінію. Досліджено наявність кооперативного ефекту між силами слабкої взаємодії, які виникають завдяки водневим зв'язкам різних типів, що утворюються під час танідного дублення в значній кількості, та синергетичного ефекту у разі комбінованого дублення від застосування конденсованих танідів та органічних дубильних сполук. Доведено, що значне підвищення температури зварювання шкіри фосфонієвого дублення відбувається в результаті реакції конденсації внаслідок утворення ковалентних зв'язків між атомами вуглецю сполук фосфонію й азотом аміногрупи колагену дерми, а не тільки за рахунок водневих зв'язків.

Вперше проведено комплексне товарознавче оцінювання шкурок хутрового кроля, законсервованих без застосування хімічних матеріалів і препаратів. Встановлено показники біостійкості шкурок хутрового кроля, шкірна тканина яких оброблена УФ-променями, та виявлено пригнічення мікроорганізмів, які розвиваються на шкурках хутрового кроля, оброблених УФ-опромінюванням під час зберігання. Науково обгрунтовано можливість застосування УФ-опромінювання для покращання фізико-механічних властивостей шкірної тканини хутрового кроля та підвищення виходу хутрового напівфабрикату за площею. Визначено дози УФ-опромінювання, які викликають ефект структурування, та дози, що призводять до деструкції колагену дерми шкірної тканини шкурок хутрового кроля. Розроблено модифікований графічний метод оцінювання конкурентоспроможності шкурок хутрового кроля із застосуванням інформаційних технологій для забезпечення оперативності та достовірності розрахунків.

Висвітлено історію розвитку вівчарства. Розглянуто походження та одомашнення овець. Досліджено світове виробництво продукції вівчарства. Розкрито класифікацію й основні породи овець. Визначено основи вибору й утримання овець. Вивчено морфологічний та хімічний склад м'яса. Наведено шляхи збільшення виробництва баранини. Досліджено біологічні, продуктивні та породні особливості кіз. Розглянуто приготування продуктів з козиного й овечого молока.

Вперше проведено комплексне товарознавче оцінювання шкурок хутрового кроля, законсервованих без застосування хімічних матеріалів і препаратів. Встановлено показники біостійкості шкурок хутрового кроля, шкірна тканина яких оброблена УФ-променями, та виявлено пригнічення мікроорганізмів, що розвиваються на шкурках хутрового кроля, оброблених УФ-опромінюванням під час зберігання. Розроблено модифікований графічний метод оцінювання конкурентоспроможності шкурок хутрового кроля із застосуванням інформаційних технологій для забезпечення оперативності та достовірності розрахунків. Науково обгрунтовано можливість застосування УФ-опромінювання, для покращання фізико-механічних властивостей шкірної тканини хутрового кроля та підвищення виходу хутрового напівфабрикату за площею. Встановлено дози УФ-опромінювання, які викликають ефект структурування, та дози, що призводять до деструкції колагену дерми шкірної тканини шкурок хутрового кроля.

Запропоновано алгоритм визначення вагомості показників якості гідрофобізованого хутряного велюру, що експлуатується за умов низьких температур, динамічних навантажень і підвищеної вологості. До зазначеної номенклатури ввійшли 10 одиничних показників якості, серед яких найважливішими виявилися: сумарний тепловий опір хутряної шкурки, відносне залишкове видовження шкірної тканини за напруження 4,9 МПа, колористичне оформлення шкірної тканини та волосяного покриву, водопромокання шкірної тканини за динамічних умов.

З'ясовано, що гідрофобізований хутряний велюр (ГФХВ) із овчин має високу оцінку рівня якості. Комплексний показник його якості є суттєво вищим, ніж комплексний показник якості велюру, що одержано за типовою технологією. Ця оцінка також є високою за експлуатації за умов підвищеної вологості. Доведено перспективність використання ГФХВ із овчини для виготовлення одягу.

Індекс рубрикатора НБУВ: М571.1

Рубрики:

Хутрові шкурки диких тварин

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено шляхи покращання споживних властивостей хутряного та шкіряного велюру (ХШВ), що призначений для експлуатації за низьких температур, підвищеної вологості та динамічних навантажень. Вперше забезпечено можливість підвищення водовідштовхувальних властивостей ХШВ шляхом гідрофобізації із застосуванням композиції з оптимальним складом інгредієнтів (у мас. ч.): α-алкени \i С\i0{\dn\fs8 20-24}, полімеризовані з малеїновим ангідридом - 0,3163, парафіни легких фракцій \i С\i0{\dn\fs8 5-7} - 0,0770, етилцелозольв - 0,0663, пропанол - 0,0354, вода - 0,475, сечовина - 0,03. Досліджено споживні властивості ХШВ, який оброблено новою гідрофобізуючою композицією за умов експлуатації, наближених до реальних, із використанням методу дощування. Розроблено шкалу балового оцінювання ХШВ за показниками: колористичного оформлення шкірної тканини та волосяного покриву та якості оздоблення шкірної тканини, що грунтуються на сучасних методиках сенсорного оцінювання якості. Удосконалено методику визначення паропроникності хутряного велюру з використанням нових сорбентів та оцінювання якості гідрофобізованого ХШВ із застосуванням методу дощування. Набули подальшого розвитку методичні та практичні засади товарознавчого оцінювання ХШВ.

Незважаючи на широкий асортимент хімічних реагентів, які рекомендуються для формування водостійких шкіряних і хутрових матеріалів, існує об'єктивна необхідність у проведенні відповідних систематичних досліджень при отриманні натуральних матеріалів для виробів із різних видів колагенвмісної сировини. Розроблено технології формування водостійких шкіряних і хутрових велюрових матеріалів (ХВМ) із використанням алкенмалеїнового полімеру (АМП). Досліджено фізико-хімічні процеси виготовлення різного виду ВМ підвищеної водостійкості з сировини великої рогатої худоби - бичка хромового дублення після стругання напівфабрикату на товщину 2 мм і синтанно-танідного наповнювання та напівгрубошерстої овчини аналогічного наповнення товщиною 1,1 - 1,2 мм. Модифікований шкіряний велюр отримано шляхом оброблення напівфабрикату АМП у робочому розчині, а хутровий велюр - при розпилюванні його розчину на ворсовій поверхні напівфабрикату. Модифіковані матеріали характеризуються високими показниками динамічного опору, які для шкіряного велюру та шкірної тканини хутрового велюру є більшими у порівнянні з негідрофобізованими матеріалами відповідно в 50 і 28 разів, а за комплексом інших фізико-хімічних властивостей перевищують немодифіковані. Підвищення теплозахисних властивостей і стабільність фізико-хімічних показників хутрового велюру за умов високої вологості обумовлене диспергувальною і гідрофобізувальною дією на структуру шкірної тканини АМП. Отримані результати з формування шкіряних і ХВМ для виготовлення взуттєвих та одягових виробів надають підстави для проведення технологічних випробувань за напіввиробничих умов і виготовлення виробів для експлуатації за умов підвищеної вологості.

Підвищена водостійкість шкіряних і велюрових овчинно-шубних матеріалів може бути досягнута за умов попереднього використання на стадії наповнювання-жирування структури матеріалу реагентів, які активно взаємодіють як з колагеном дерми, так і гідрофобізаторами при фізико-хімічному його структуруванні. Зважаючи на це, розроблено екологічно ефективні технології формування гідрофобних шкір (ГФШ) і хутрових велюрових матеріалів із використанням композиції на основі алкенмалеїнового полімеру. Для формування ГФШ використано шкіряний напівфабрикат хромового дублення після стругання товщиною 2,2 мм, вироблений із мокросолених шкур великої рогатої худоби (бичка) за діючою технологією. Для отримання гідрофобізованого хутрового велюру використано шкури напівгрубошерстних овчин прісно-сухого консервування. Жирування-гідрофобізацію напівфабрикату шкур бичка виконано у відпрацьованому наповнювальному розчині. Гідрофобізацію хутрового велюру проведено при зволожуванні напівфабрикату шляхом розпилення емульсії реагентів на шкірну тканину овчин. Наступні процеси й операції виготовлення готової шкіри та хутрового велюру виконано за діючою технологією. Ефективність процесу гідрофобізації отриманих матеріалів оцінено методами фізико-хімічних досліджень. За комплексом властивостей отримані матеріали характеризуються підвищеними показниками водостійкості та деформаційних властивостей у порівнянні з матеріалами, отриманими за діючими технологіями. Проведено апробацію та впровадження розробленої технології виготовлення ГФШ на приватному підприємстві АТ "Чинбар", які придатні для виготовлення елементів для верху взуття, що може експлуатуватись в екстремальних умовах. Апробацією розробленої технології виготовлення гідрофобізованого хутрового велюру овчини у напіввиробничих умовах встановлено підвищену його водостійкість і відповідність вимогам до виробів військового призначення.