Висвітлено історію відкриття та добування алмазів від найдавніших часів до сьогодення. Проаналізовано досягнення вчених у галузі проблем пошуків, розвідки, пробної експлуатації та розробки родовищ алмазів. Наведено відомості про перетворення алмазів на діаманти, а також про алмази та діаманти, відомі у всьому світі. Досліджено проблему комплексного промислового освоєння алмазоносного родовища ім. М.В.Ломоносова. Обгрунтовано використання порід давніх кристалічних формацій, які містять алмазні трубки, для створення могильників відпрацьованого ядерного палива, твердих і рідких радіоактивних відходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л463.8-1с + М772-3

Рубрики:

Синтетичний алмаз

Ювелірні вироби

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы особенности использования флюорита в ювелирном искусстве. На примере авторских изделий показана возможность, а на основе анализа украинских месторождений и перспективность применения спайных выколков флюорита в ювелирных технологиях.

Проанализированы проблемы имитации некоторых минералов в ювелирных технологиях. Рассмотрена возможность применения металлургических шлаков в качестве имитационного материала.

Показано применение метода теплового баланса для идентификации алмазов и других драгоценных камней.

Прослежена роль морских раковин в истории, культуре, искусстве разных цивилизаций. На примере ювелирных изделий проанализированы древние и современные методы использования раковин в качестве выделанного материала.

Розглянуто випробування жовтих і білих ювелірних сплавів на основі золота з вмістом міді, срібла, цинку, паладію, на пробірному камені за допомогою різних хімічних реактивів і РФА. Вдосконалено процедуру оцінювання відповідності проби дорогоцінних сплавів на основі золота різного компонентного складу з використанням результатів випробування натирів сплавів на пробірному камені. Встановлено, що величина проби золота дорогоцінних сплавів системи ЗлСрЦМ, визначена під дією реактиву "хлорне золоте" на пробірному камені, залежить від прояву контрастності якісної реакції від стандартного зразка (пробірної голки). Під дією реактиву на сплавах "жовтого" золота утворюються хлористі сполуки зі сріблом і міддю, відновлюючись у цьому випадку до металевого порошку чорно-бурого кольору. Мідь у цьому випадку розчиняється, а золото разом зі сріблом утворює на смужці інтенсивний осад, який залежить від лігатурного складу сплаву. Встановлено, що чим нижча проба сплаву, що випробовується, тим більша кількість "хлорного золота" розкладається, тим більше утворюється осаду хлориду срібла і відновлюється чистого золота з реактиву, а, отже, тим темніший отримуємо осад. Доведено, що випробування дорогоцінних сплавів червоного кольору системи ЗлСрЦМ585 з вмістом цинку (більше 2 %), галію, індію реактивом на основі біхромату калію та хлориду міді є не ефективними. Результати аналізу вказують на завищену пробу золота у порівнянні зі стандартною пробірної голкою. Для усунення цього явища рекомендовано попередньо визначити склад сплаву методом РФА та розробити алгоритм випробування відповідно до вмісту сплаву іншими реактивами. Визначено, що проба золота, встановлена на пробірному камені для сплавів системи ЗлСрЦМ585 (вміст цинку більше 2 %) більш контрастно проявляється під дією кислотних реактивів і залежить від компонентного складу сплаву. Доведено, що на сплав "білого" золота, до складу якого входить паладій і срібло (ЗлСрПд585), кислотний реактив для золота 585 проби не діє. Випробовування сплаву "білого" золота (ЗлСрПд585) кислотним реактивом для золота 750 проби надає темний осад синюватого відтінку. Встановлено більш контрастну дію на сплави "білого" і "жовтого" золота 750 проби кислотного реактиву для сплавів золота 750 проби.