Розглянуто фізичну суть моделі Стасіва - Тельтова, яка стосується механізму утворення прихованого фотографічного зображення у фотоемульсіях на основі галогенідів срібла. Подано стислі біографічні відомості про дійсного члена НТШ професора Остапа Стасіва. Зазначено, що розроблена методика експериментальних досліджень галогенідів срібла є цікавою з точки зору вивчення напівпровідникових та діелектричних кристалів.

Рассмотрен метод электротермической гиперсенсибилизации со специальной фотолабораторной обработкой типовых аэрофотопленок после их долгого хранения.

Досліджено можливості зниження внутрішніх напружень у лакових шарах введенням до складу композицій, що фотополімеризуються, пластифікаторів. Побудовано кінетичні криві, які відображають зміни внутрішніх напружень у лакових шарах у процесі їх формування.

Індекс рубрикатора НБУВ: М913.1

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для зниження інформаційних втрат під час фотозйомки за умов великого інтервалу яскравості в межах кадру, використовуються мультиплікативний, адитивний і комбінований способи реєстрації зображень. За комбінованого способу реєстрації зображень проводиться експонування світлочутливого сенсора через заздалегідь побудовану частотно-вибіркову фільтр-маску оптичного зображення об'єкта фотографування і зображення екрану рівномірної яскравості. Розроблено просторово-частотну модель процесу формування зображення в цифрових фотокамерах, що використовують комбінований спосіб локального управління експозиції. З моделі видно, що експонометрична система локального управління експозицією безпосередньо впливає на процес формування зображення, змінюючи свою модуляційну передатну функцію, і опосередковано, змінюючи параметри, що входять у вирази для модуляційних передавальних функцій більшості ланок, які беруть участь у формуванні такого зображення.

Получено выражение для модуляционной передаточной функции результирующего изображения, сформированного с использованием комбинированного способа регистрации изображений объектов фотографирования с большим диапазоном яркости. Проанализировано влияние параметров процесса регистрации изображения комбинированным способом на модуляционной передаточной функции результирующего изображения. Выражение может быть использовано при проведении теоретических исследований влияния процесса комбинированного способа регистрации изображений на эффективность съёмки.

Зроблено пропозиції щодо подальшого прогресу відеотехнологій, питання, які потрібно вирішити задля реалізації цього прогресу та можливі шляхи впровадження в реальні пристрої спеціального та загального застосування. Запропоновано доповнити загальноприйняту модель відеотракту моделлю кольоросприйняття та моделлю адаптивною до спектрального розподілу джерела освітлення. Приділено увагу кінцевим пристроям відеотракту, які можуть вносити недопустимі зміни до передаваної відеоінформації, а саме кольору. Наведено схеми моделювання алгоритму адаптації до спектрального розподілу джерела освітлення. Розглянуто можливість універсального використання запропонованого алгоритму в системах передавання відео. Запропоновано алгоритм адаптації відеозображення до спектрального розподілу джерел освітлення, що базується на виборі еталонних спектральних розподілів по заданих координатах кольору. Наведено алгоритм виділення спектрального розподілу джерела освітлення з загальної сцени зображення. Запропоновано метрологічне забезпечення для розрахунку величини впливу джерела освітлення на якість кольоропередавання. Запропоновано як оптичні випробувальні зображення для тестування якості кольоропередавання використовувати спектральні розподіли кольорів, набір яких наведено. Наведено порівняльні характеристики з існуючими спектральними розподілами та показано, що не достатньо для реалізації запропонованого алгоритму. Результати моделювання доводять необхідність і переваги від використання запропонованого алгоритму. Зображення після застосування алгоритму є таким, якби його спостерігали за сонячного освітлення не залежно від того за якого типу освітлення здійснювалась зйомка чи спостереження. Крім того, алгоритм надає можливість адаптуватись до спектрального розподілу різних джерел освітлення, таких як лампи розжарювання, флуоресцентні, світлодіодні, сигнальні ракети тощо.

Запропонований розрахунковий метод визначення величини експозиції фотополімеризаційноздатного матеріалу, необхідного для формування прихованого рельєфного зображення на фотоформі. На відміну від використовуваних сьогодні досліджуваних методів визначення величини необхідного часу експонування, такий метод дає змогу істотно скоротити витрати для оцінки величини експонування. Крім того, на підставі цього методу створена програма розрахунку часу експонування залежно від різних параметрів фотоформи. Найбільш відповідальною стадією технологічного процесу виготовлення фотополімерних друкарських форм (ФПФ), що визначає їх якість, є опромінювання фотополімеризаційноздатних пластин (ФПП), протягом якого відбувається фотоініційована полімеризація в шарі фотополімеризаційноздатної композиції (ФПК) і, як наслідок, формування прихованого рельєфного зображення, яке потім проявляється на стадії вимивання ФПФ. Тривалість процесу опромінювання (тобто величина експозиції) залежить, зокрема, від світлочутливості ФПК, спектрального складу та інтенсивності світла, якості й складності фотоформи.

Індекс рубрикатора НБУВ: В377.14,022 + М913.1

Рубрики:

Фотоелектричні явища

Фотографічна світлочутливість

Шифр НБУВ: ДС48673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне дослідження ефекту Гершеля (нормального і позитивного) та соляризації в мікрокристалах (МК) AgBr від лазерних джерел світла, виявлено умови кристалізації аморфного срібла в цих МК. Уперше створено комп'ютерні моделі (КМ) кінетик росту згустків срібла в емульсійних МК AgBr. Установлено умови переходу аморфного срібла в кристалічне під дією випромінювання від одного лазера та під дією випромінювання одночасно від двох лазерів для різних довжин хвиль, потужностей і експозицій лазерного світла. Для умов лазерного ефекту Гершеля (ЛЕГ) обчисленнями показано можливість трифотонного поглинання інфрачервоного (ІЧ) лазерного випромінювання (ЛВ) із різними довжинами хвиль при лазерному фотоефекті з частинок Ag, які знаходяться в контакті із МК AgBr. Виявлено зниження червоної границі зовнішнього лазерного фотоефекту при одночасному існуванні зовнішнього та внутрішнього фотоефекту. Результати обчислень підтверджено експериментально. Запропоновано вісесиметричну модель утворення центрів прихованого зображення (ЦПЗ) на території коагуляційних центрів (КЦ), яка враховує анізотропію властивостей МК AgBr та утворення колективу електронів в областях виходу вісей симетрії на поверхню МК AgBr під дією акусто-ЕРС. Експериментально показано, що під час ЛЕГ срібні кристалічні нитки значної довжини можуть рости з поверхні МК AgBr без дії проявника. Одержано: збільшення нормального ЛЕГ (НЛЕГ) при одночасній дії ІЧ ЛВ і постійного електричного поля; соляризацію без проявлення і травлення МК AgBr під дією ІЧ ЛВ; лазерний ефект Вейгерта (ЛЕВ) і лазерну соляризацію за порівняно дуже малий час при кімнатній температурі. З'ясовано, що при температурі 77 К в умовах ЛЕГ при довжині хвилі лазерного світла λ = 633 нм і потужності 2,5 мВт утворюються аморфні частинки срібла, а при потужності 10 мВт за той же час - кристалічні ЦПЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: В377.14,022 + М913.1

Рубрики:

Фотоелектричні явища

Фотографічна світлочутливість

Шифр НБУВ: ДС48673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто прикладні аспекти фотохімії. Акцентовано на записуванні інформації за допомогою фотохімічних реакцій. Розглянуто всі основні способи одержання зображень на різних матеріалах під дією світла за допомогою галогенідів срібла, а також безсрібні методи запису інформації, починаючи від чорно-білої фотографії і до сучасних - цифрової фотографії та голографії.