Індекс рубрикатора НБУВ: Н325

Рубрики:

Цементи

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано матеріали для бетону та наведено рекомендації щодо їх раціонального вибору. Запропоновано класифікацію бетонів, розкрито роль в'яжучих речовин у них. Наведено напрямки застосування бетону у сучасній будівельній практиці. Визначено основні якісні показники простих заповнювачів бетону. Висвітлено особливості приготування й укладання бетонних сумішей, приготування складів бетону. Особливу увагу приділено способам ущільнення, догляду за твердіючим бетоном. Описано будівельні розчини та сухі суміші, їх домішки-модифікатори.

Охарактеризованы материалы для бетона и приведены рекомендации по их рациональному выбору. Предложена классификация бетонов, раскрыта роль вяжущих веществ в них. Приведены направления использования бетона в современной строительной практике. Определены качественные показатели простых заполнителей бетона. Освещены особенности приготовления и составления бетонных смесей, приготовления составов бетона. Особое внимание уделено способам уплотнения, уходу за твердеющим бетоном. Описаны строительные растворы и сухие смеси, их добавки-модификаторы.

Рассмотрена методика синтеза иерархии подсистемных моделей системы цементый камень - агрессивная среда, включающая решение задач опознания процесса адаптации бетона, ситуационно-временной оценки его адаптационных возможностей, выработки регуляций, направленных на поддержание требуемого уровня потребительских свойств бетонных строительных конструкций.

Предложен способ, который в случае использования хромсодержащих портландцементов позволяет исключить переход в сточные и оборотные технологические воды предприятий стройматериалов соединений хрома (VI). Он предусматривает введение добавки сульфита натрия производителями указанных цементов на этапе помола клинкера и освобождает от соответствующей технологической операции по очистке вод потребителей цементов. Установлены оптимальные количества сульфитной добавки и показано, что при содержании Cr (VI) в клинкере менее 8,10 - 4 % она не влияет отрицательно на физико-механические характеристики цементов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н325

Рубрики:

Цементи

Шифр НБУВ: Ж61063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано можливість використання безгіпсового портландцементу, модифікованого органо-мінеральними домішками, для одержання швидкотверднучих ремонтних композицій, які характеризуються доброю водоутримувальною та фіксуючою здатністю, відповідною технологією нанесення, а також підвищеною адгезійною міцністю.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості отримання лужних базальтовмісних в'яжучих композицій. Проаналізовано взаємозв'язок між компонентним складом в'яжучих композицій, умовами тверднення та властивостями розроблених матеріалів. Визначено склади в'яжучих композицій залежно від виду базальтового та лужного компонентів. Описано технологію виготовлення важкого бетону на основі лужного базальтовмісного цементу.

Обгрунтовано можливість керування початковими об'ємними змінами під час твердіння, а також початковими об'ємними деформаціями та властивостями цеметного каменю шляхом введення до складу в'яжучого кварцового наповнювача різної кількості та питомої поверхні. Запропоновано механізми початкової організації структури цементних композицій залежно від складу їх вихідних часток. Встановлено кількісні значення та досліджено кінетику виявлення об'ємних змін тверднучих клінкерних мінералів, штучно синтезованих на їх основі полімінеральних систем різних за складом та цементними композиціями. Розглянуто вплив кількості та питомої поверхні кварцового наповнювача на початкові об'ємні деформації, в'язкість руйнування та міцність цементного каменю. Проаналізовано вплив зниження об'ємних змін тверднучих цементних композицій на покращання їх властивостей. Визначено оптимальний склад цементного в'яжучого, який забезпечує одержання матеріалів з підвищеною тріщиностійкістю та зниженою матеріалоємністю.

Розкрито синергетичні ефекти та вивчено особливості проходження процесів гідратації й структуроутворення з урахуванням способів активації золошлакового компонента. Розроблено новий методологічний підхід до оцінки активності золошлакових відходів різного складу та структури, що грунтується на визначенні коефіцієнтів реакційної здатності золи та ефективності її активації. Наведено принципи композиційної побудови ефективних будівельних матеріалів і виробів з високим вмістом паливних зол та шлаків, що полягають у призначенні способу активації зол залежно від їх фізичного та хімічного складу, а також у введені комплексних домішок, які забезпечують направлене формування структури і властивостей цементного каменю та бетону. Розроблено енерго- та ресурсоощадні технології утилізації паливних зол і шлаків для одержання ефективних будівельних матеріалів і виробів із підвищеними експлуатаційними властивостями. Удосконалено технологію синтезу ніздрюватого скла з використанням золи та шлаку від спалювання твердих побутових відходів. Наведено результати виробничих випробувань.

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено можливість одержання високоміцних сульфатно-шкалових в'яжучих (СШВ) на основі низькоглиноземистих доменних гранульованих шлаків (ДГШ) і сульфатних, і лужних активізаторів оптимального складу. Вперше визначено закономірності зміни фізико-механічних властивостей СШВ на основі низькоглиноземистих ДГШ залежно від складу компонентів і методів приготування, які дозволяють одержати штучний камінь з необхідними властивостями. Вперше експериментально досліджено довговічність і деформативність затверділого каменя модифікованого високоміцного СШВ і бетонів, і розчинів на його основі, а також збереження сталевої арматури у бетоні на основі модифікованого високоміцного СШВ.

Показано можливість використання безгіпсових портландцементних композицій, що забезпечує одержання швидкотверднучих високофункціональних бетонів із підвищеною міцністю у ранньому віці та довговічністю. Проаналізовано вплив модифікованих безгіпсових портландцементів на властивості дрібнозернистого бетону.

Изложены основы теории электрогетерогенного твердения портландцемента, являющейся дальнейшим развитием и углублением теории гидратационного структурообразования П.А. Ребиндера. Описаны электроповерхностные свойства минералов портландцементного клинкера и продуктов гидратации цемента. Вместо фазовых контактов, влияющих на прочность твердеющего цементного камня, на основе теории электрогетерогенного твердения рассмотрены электрогетерогенные контакты между противоположно заряженными поверхностями кристаллогидратов и гидросиликатов кальция. Описаны элементарные процессы, из которых состоит механизм твердения портландцемента, приведены их количественные характеристики.

Рассмотрена целесообразность увеличения доли минеральных добавок в цементах, за счет чего происходит экономия наиболее энергоемкого компонента цемента.

Розроблено ресурсоощадну технологію виготовлення малоклінкерних в'яжучих для виготовлення дрібнозернистих стінових матеріалів на основі відходів промисловості. Встановлено, що використання дефлокулювальних домішок забезпечує краще відмивання водою кислотних залишків з фосфогіпсу. Водні розчини із залишками кислот передбачається використовувати для активації золи-винесення. Використання активованої золи-винесення у складі дрібнозернистого бетону дозволяє зменшувати витрати цементу на 35 % мас. зі збереженням механічних властивостей матеріалу.

Проаналізовано основні показники, що вказують на ефективність використання цементів різного виду у бетонах і розчинах. Показано зв'язок запропонованих критеріїв з різними технічними властивостями та технологічними параметрами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н325.5 + Л455-3

Рубрики:

Портландцементи

Портландцемент

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виробництво композиційних цементів відповідно до ДСТУ Б EN 197-1:2015 надає можливості скорочення вмісту портландцементного клінкеру до 20 - 64 %, що відповідає концепції сталого розвитку. Використання цементозаміщувальних матеріалів у виробництві цементу та бетону створює широкі можливості розроблення ефективних низькоемісійних багатокомпонентних цементів з пониженим "клінкер-фактором". Досліджено фізико-механічні властивості низькоемісійних багатокомпонентних цементів СЕМ V/A із вмістом доменного гранульованого шлаку як складника гідравлічної дії, цеоліту як добавки пуцоланової дії та вапняку - мікронаповнювача. Показано, що завдяки синергетичному поєднанню цих складників досягається клас міцності композиційних цементів СЕМ V/А 32,5 із зменшенням вмісту клінкерної складової до 50 %.

Наведено результати досліджень шлакопортландцементу зі вмістом клінкеру 5 - 19 %. Визначено оптимальні склади і параметри виробництва та запропоновані способи активізації для одержання шлакопортландцементу з активністю до 50 МПа.

Вивчено вплив добавки метилгідроксиетилцелюлози (МГЕЦ) на технічні та фізико-механічні властивості цементної матриці. Використовували ефір целюлози низької (11 000 - 16 000 мПа-с), середньої (17 000 - 23 000 мПа-с) і високої (20 000 - 30 000 мПа-с) в'язкості. Добавки вводилися в цемент у кількості 0,25, 0,5 і 0,75 мас. %. Встановлено, що введення ефіру целюлози в цемент призводить до збільшення нормальної густоти тіста та подовження строків тужавлення розчинів. Нормальна густота цементного тіста зростає за введення ефірів целюлози низької (НВ) і середньої в'язкості (СВ) на 5,4 - 16,8 %, а за введення ефіру високої в'язкості (ВВ) на 21,3 - 41,4 %. Це підтверджує високу водоутримувальну здатність МГЕЦ, яка зростає зі збільшенням в'язкості добавок. Строки тужавлення цементного тіста збільшуються, залежно від концентрації та в'язкості добавок, у 2 - 4 рази у порівнянні з матеріалом без добавок. Відбувається також значне зниження міцності цементної матриці в ранні строки тверднення (1 - 7 діб) залежно від концентрації добавок в 2,2 - 4,2 разу. Найменше знижує міцність зразків ефір целюлози НВ, найбільше - ВВ. Зменшення міцності відмічається і віком 28 діб, але не таке відчутне. У порівнянні з цементом без добавок, міцність складає: для ефіру НВ за концентрацій: 0,25 мас. % - 14,3 %, 0,50 мас. % - 23,9 %, 0,75 мас. % - 40,5 %, для ефіру СВ, відповідно, 23,8; 26,2 і 33,3 %, а для ефіру ВВ 28,6; 45,2 і 61,0 %. Корозійна стійкість цементної матриці з добавками МГЕЦ підвищується за концентрацій до 0,25 мас. %, а потім поступово знижується. Наведені результати надають можливість рекомендувати використовувати у процесі виробництва сухих будівельних сумішей ефіри целюлози НВ і СВ, що забезпечить необхідні строки зберігання рухливості розчину та достатню міцність кінцевого матеріалу.