Рассмотрены вопросы разработки организационно-технологических мероприятий по усилению несущей конструкции с помощью буроинъекционных свай малого диаметра с дополнительным дисперсным армированием, трещинообразования и разрушения железобетонных арок при нагрузке. Приведены результаты исследования керамзитобетона на карбонатном песке и цементно-зольном вяжущем. Изучено влияние факторов состава на физико-механические свойства керамзитобетона. Проанализировано напряженно-деформированное состояние балки на упругом основании методом конечных элементов. Определена устойчивость стержня в условиях ползучести и геометрической нелинейности. Представлен расчет цилиндрических оболочек методом граничных элементов. Освещены проблемы технической диагностики железобетонных конструкций после пожара.

Досліджено физико-механічні, деформативні та теплотехнічні характеристики оптимальних складів легких теплоізоляційних бетонів та закономірності зміни цих характеристик. Одержано теплотехнічні та техніко-економічні показники конструктивних рішень щодо стін з використанням блоків.

Исследовано физико-механические, деформативные и теплотехнические характеристики оптимальних составов легких теплоизоляционных бетонов й закономерности изменений этих характеристик. Получены теплотехнические и технико-экономические показатели конструктивных решений относительно стен с использованием блоков.

Виявлено вплив рецептурно-технологічних факторів складу на водопотребу, ущільнення, розшарування, міцність, щільність, однорідність за міцністю та щільністю, межі тріщиноутворення, межу стисливості. Одержано експериментальні залежності для визначення цих характеристик. Запропоновано залежності для прогнозування основних розрахункових параметрів (призмової міцності, модуля пружності, усадки, повзучості). Розроблено номограму оптимізації складів керамзитобетону на цементно-вапно-зольному в'яжучому та кварцовому піску залежно від витрат в'яжучого й агрегатно-структурного фактора. Наведено рекомендації щодо врахування особливостей міцнісних і деформативних властивостей дослідженого бетону. Одержано експериментальні дані про зчіплювання арматури з бетоном, несучу здатність, тріщиностійкість і деформативність згинальних елементів і конструкцій, зокрема попередньо напружених за короткочасного та довготривалого навантаження.

Виявлено вплив основних рецептурно-технологічних факторів складу на водопотребу, ущільнення, розшарування, міцність, щільність, одностатевість за міцністю та щільністю, межі тріщиноутворення, межову стискуваність бетону. Одержано залежності для визначення цих характеристик. Наведено залежності для прогнозування основних розрахункових параметрів (призмової міцності, модуля пружності, усадки, повзучості) бетону. Складено номограму оптимізації складу кералітобетону на карбонатному піску залежно від витрат цементу та агрегатно-структурного фактора. Наведено рекомендації щодо розрахунків властивостей міцнісних і деформативних властивостей дослідженого бетону. Одержано експериментальні дані про зчіплювання арматури з бетоном, несучу властивість, тріщиностійкість та деформативність стиснених і згинальних елементів і конструкцій, зокрема, попередньо напружених за короткочасової дії навантаження. Надано рекомендації щодо їх розрахунку.

Обгрунтовано можливість використання відходів промисловості, а саме золи ТЕС і відсіву карбонатних порід, у конструкційних легких бетонах. Встановлено закономірності впливу чинників складу на характеристики міцності та деформативності керамзитобетону на карбонатному піску та цементно-зольному в'яжучому у разі короткочасної та тривалої дії навантаження. Визначено характеристики зчеплення керамзитобетону на карбонатному піску та цементно-зольному в'яжучому з напруженою арматурою періодичного профілю. Обгрунтовано дані міцності, деформативності, тріщиностійкості залізобетонних балок за короткочасної та довготривалої дії навантаження та зразків попередньо напружених плит перекриття з керамзитобетону на цементно-зольному в'яжучому.

Вперше встановлено експериментальні дані про основні властивості керамзитобетону міцністю 5 - 25 МПа на багатокомпонентному в'яжучому та кварцовому піску, виготовленого з сумішей з показником рухливості ОК = 6 см. Показано можливість використання спрощених лінійних рівнянь регресії для прогнозу міцності, щільності та модуля пружності на основі уніфікованого підходу. Запропоновано залежності, що дозволяють з 95 % надійністю нормувати основні розрахункові параметри даного бетону й оцінити їх зміну у часі. Одержано експериментальні дані про несучу здатність, тріщиностійкість і деформативність стінових блоків і стінових панелей з керамзитобетону на багатокомпонентному в'яжучому та кварцовому піску. Виявлено особливості розрахунку зазначених елементів і підготовлено відповідні рекомендації.

Приведены данные об изменении во времени модуля упругости конструкционно-теплоизоляционного керамзитобетона на многокомпонентном вяжущем.

Проанализированы особенности деформирования аглопоритобетона при длительном сжатии и выработке возможностей прогнозирования свойств при проектировании.

Висвітлено питання використання керамзитобетону на карбонатному піску як матеріалу для монолітних конструкцій громадських будівель та споруд. Досліджено фізико-механічні властивості матеріалів для такого бетону, керамзитобетонних сумішей на карбонатному піску і бетону. Розглянуто питання оптимізації технологічних параметрів приготування, транспортування й ущільнення керамзитобетонних сумішей іц складів керамзитобетону. Виявлено властивості керамзитобетону на карбонатному піску та конструкцій на його основі за короткочасної та довготривалої дії навантаження.

Наведено данні експериментального дослідженя міцністі керамзитобетону на цементно-зольному в'яжучому і карбонатному піску.

Приведены результаты экспериментальных исследований прочностных и деформативных характеристик керамзитобетона классов 10/12,5 и 16/20 при кратковременном центральном сжатии в возрасте 7,14,28 и 60 суток, описана кинетика роста этих бетонов.

Приведены результаты экспериментальных исследований по подбору оптимальных составов, прочностных и деформативных свойств керамзитоперлитобетона на многокомпонентном вяжущем и кварцевом песке.

Наведено результати дослідження щодо підвищення міцності керамзитобетону за рахунок використання комплексної органо-кремнеземистої добавки.

За допомогою методу адсорбції було вперше синтезовано подвійний PCM/розширений вермикуліт (CA-PA/EVM) з використанням комбінованої PCM (FS-CPCM), капринової кислоти (CA) і пальмітинової кислоти (РА). У EVM була оптимальна швидкість адсорбції, коли відношення мас CA-PA до EVM становило 45:55. Результати FT-IR показали, що між бінарним PCM і EVM не було хімічної реакції. Після 50 термічних циклів втрати маси підготовленого CA-ПА/EVM FS-CPCM становили 2,8 %. Однак прихована теплота зменшилася на 16,10 %. Крім того, матеріали для збереження теплової енергії (TES) було одержано шляхом заміни піщаних заповнювачів на виготовлену CA-PA/EVM FS-CPCM. Механічні експерименти досліджували вплив заміщення піщаних заповнювачів на CA-ПА/EVM FS-CPCM на міцність на стиск і вигин розчинних сумішей. Готові розчинні суміші з агрегатом CA-PA/EVM FS-CPCM демонстрували хороші теплові характеристики і могли бути кращими потенційними РСМ для термічного регулювання і економії енергії в будівлях.

Досліджено стан виробництва керамзиту та керамзитобетону, як сучасного стінового конструкційно-теплоізоляційного матеріалу в Україні та окремих країнах СНД. Наведено статистичну інформацію щодо обсягів виробництва керамзиту та керамзитобетону в окремих країнах світу та історична довідка виникнення його як будівельного матеріалу. Показано, що пік виробництва керамзиту припав на 80-ті роки минулого століття. Надано дані щодо вдосконалення нормативної бази, яка стосується виробництва керамзиту. Розкрито основні причини скорочення виробництва керамзиту та керамзитобетону. Надано результати розрахунків товщини стінових конструкції та порівняльний аналіз основних стінових матеріалів на відповідність нормативним вимогам термічного опору. Проаналізовано сучасні підходи прогнозування міцності керамзитобетону, розраховано коефіцієнт конструктивної якості керамзитобетону. Наведено основні напрямки покращання якості керамзитового гравію. Охарактеризовано порівняльні теплофізичні властивості деяких стінових матеріалів для забезпечення термічного опору відповідно до нормативних вимог. Визначено основні підходи до переробки будівельних відходів. Науково обгрунтовано технологічні можливості рециклінгу будівельних відходів та можливості їх використання у виробництві будівельних матеріалів.

Приведены результаты экспериментальных исследований модуля упругости, усадки и ползучести керамзитобетонов. Описана методика экспериментальных исследований, результаты испытаний образцов и их анализ, а также объем, цели и результаты испытаний.

Мета дослідження - отримання штучного пористого заповнювача виготовленого із техногенної сировини гірничо-металургійних підприємств Кривого Рогу високої якості з порівняно низькою енергоємністю та бетонів на його основі. Сучасний напрямок у виробництві будівельних конструкцій грунтується на застосуванні легких і полегшених бетонів, для виробництва яких необхідно використовувати легкі заповнювачі. Сьогодні будівельні матеріали і вироби виготовляють, в основному, з природної сировини і рідше з побічних продуктів промисловості. Проте, щорічно здобич у великих кількостях сировини за наявності взаємозамінних техногенних відходів інших галузей промисловості погіршує екологічну обстановку. Техногенні відходи - це відходи виробництва, які шкідливо впливають на життєдіяльність людини та навколишнє середовище. Тому, що часто відходи підприємств викидають на звалище, оскільки не вважається потрібним їх використання в індустрії будівельних матеріалів. Для вирішення цієї мети застосовувалися стандартні та спеціальні методи для визначення й дослідження властивостей компонентів та складу шихти, а також сировинних гранул заповнювача. Для обробки результатів експериментів використовували статистичний аналіз. Проведенні наукові дослідження дали змогу розробити технологію виготовлення штучного пористого заповнювача - актипорориту на основі техногенних промислових відходів. У Криворізькому залізорудному басейні збагачення залізних руд гірничо-металургійними комбінатами супроводжується утворенням великої кількості відходів до 50 % від їх початкової маси. Ці відходи погіршують екологічну ситуацію на Криворіжжі та їх можна розглядати як штучно створену сировинну базу для будівництва та виготовлення будівельних матеріалів. Застосування техногенних відходів в технології виготовлення пористих заповнювачів розширює сировинну базу, зменшує матеріальні витрати та енергоресурси на виробництво і покращує екологічну обстановку. Виконані дослідження дозволили розробити спосіб виробництва штучного пористого заповнювача для бетону - актипопору із техногенної сировини гірничо-металургійних підприємств Кривого Рогу. Даний спосіб і використані компоненти шихти відрізняються від відомих і забезпечують отримання легкого заповнювача - актипорориту досить високої якості із економією енерговитрат.

Досліджено міцність і середню густину модифікованих керамзитобетонів на різних типах пісків: кварцовому, керамзитовому і на піску з гранульованого піноскла. Всі суміші мали рівну рухомість П5. Показано, що конструкційні керамзитобетони на легкому піску є ефективними для тонкостінних конструкцій при необхідності зниження їх ваги.

Представлены результаты экспериментальных исследований деформативных характеристик керамзитобетона различных классов. Исследования проведены на базе Белорусско-Российского университета в рамках государственной программы научных исследований. Полученные результаты позволяют оценить адекватность положений Еврокода 2 применительно к керамзитобетону, изготовленному с использованием белорусских заполнителей.

Досліджено міцність і середню густину модифікованих керамзитобетонів на різних типах пісків: кварцовому, керамзитовому і на піску з гранульованого піноскла. Всі суміші мали рівну рухомість П5. Показано, що конструкційні керамзитобетони на легкому піску є ефективними для тонкостінних конструкцій при необхідності зниження їх ваги.