Представлен расчет усиливаемых конструкций, сохраняемых в составе зданий, и сооружений после реконструкции и капитального ремонта. Значительное внимание уделено техническим решениям усилений плит, балок, колонн и стропильных ферм, получивших наибольшее распространение в строительстве при реконструкции и ремонтно-восстановительных работах.

Рассмотрены вопросы формирования контактной зоны между бетонами, изготовленными в различное время, процессы формирования реологических свойств бетонной смеси и их влияние на прочность сцепления "старого" и "нового" бетонов. На основании фундаментальных положений физической химии установлены закономерности влияния свойств структуры бетонов на прочность их контактной зоны.

Рассмотрены вопросы выбора и осуществления конструктивно-технологических решений усиления несущих железобетонных конструкций, а также расчета усиливаемых конструкций, сохраняемых в составе зданий после реконструкции и капитального ремонта. Приведены дополнительные требования к производству работ на площадках, сложенных просадочными грунтами, а также инженерно-геологическим изысканиям.

Изложены конструктивно-технологические решения усилений несущих железобетонных конструкций бетоном (железобетоном) и загружающими элементами. Описаны практические способы расчета усиливаемых конструкций, даны рекомендации по усилению просадочных оснований. Уделено внимание расчету конструкций, усиливаемых стальными листами, загружаемыми элементами, подведением упругих опор, расчету на местное сжатие.

Розглянуто підсилення залізобетонних балок шляхом влаштування обойми за дії навантаження різної інтенсивності. Надано результати експериментальних досліджень підсилених залізобетонних балок.

Описано конструктивні рішення розширення залізобетонних прольотних будов різних типів монолітною залізобетонною накладною плитою. Наведено основи розрахунку розширених прольотних будов і результати їх випробувань до та після підсилення.

Розглянуто різні матеріали для забезпечення сумісної роботи існуючого бетонного перерізу з новим бетоном підсилення. Наведено методику та результати експериментальних та аналітичних досліджень.

Наведено результати експериментальних досліджень міцності та характеру руйнування залізобетонних балок, підсилених за дії навантаження різного рівня шляхом нарощування робочої арматури різними способами.

Надано результати експериментальних випробувань залізобетонних балок, підсилених зовнішньою композитною арматурою. Показано ефективність підсилення експериментальних зразків стосовно непідсилених, а також оптимізацію витрати композитної арматури за показниками міцності.

Удосконалено методологію вибору раціональних технологій підсилення залізобетонних колон за умов реконструкції діючих промислових підприємств. Проаналізовано фактори, як впливають на технологію підсилення залізобетонних колон. За результатами кількісного експерименту виявлено ступінь впливу факторів (дефектів залізобетонних колон, коефіцієнта підвищення несучої здатності, класу бетону підсилення) на вартість і трудомісткість виробництва робіт з підсилення. Розроблено та реалізовано на практиці принципову методичну схему вибору раціонального методу підсилення залізобетонних колон, використання якого дозволяє підвищити ефективність виконання робіт за умов реконструкції діючих промислових підприємств. Запропоновано та впроваджено на практиці конструктивно-технологічні пропозиції з метою підсилення даних конструкцій двох промислових об'єктів, що дозволило одержати економічні ефекти в обсязі 18,650 тис. грн та 52,300 тис. грн відповідно.

Досліджено, проаналізовано та порівняно напружено-деформований стан залізобетонних згинальних елементів, підсилених у стиснутій зоні шаром армованого полімербетону, сталефібробетону та дрібнозернистого бетону. Розглянуто і проаналізовано характер руйнування залізобетонних балок з урахуванням особливостей матеріалів підсилення. Установлено закономірність характеру тріщиноутворення та розкриття тріщин у досліджуваних балках від початку навантаження до руйнування. Проаналізовано зростання прогинів у балках, підсилених різними матеріалами (сталефібробетоном, полімербетоном, дрібнозернистим бетоном). Виявлено закономірності впливу властивостей різних матеріалів на міцність контактних швів у стиснутій зоні балок. Запропоновано рекомендації щодо урахування особливостей роботи матеріалу під час проектування підсилення залізобетонних балок з використанням зазначених матеріалів.

Проведено обстеження залізобетонних конструкцій промислових та цивільних будівель, які були у довгостроковій експлуатації. За визначеними характерними дефектами і пошкодженнями залізобетонних згинальних елементів обрано спосіб і матеріали їх підсилення у розтягненій зоні. На підставі експериментальних досліджень залізобетонних балок, підсилених шарами неармованого сталефібробетону, армованого полімербетону та армованого важкого бетону, проведено порівняння основних якісних параметрів елементів підсилення. Виявлено ефективність різних способів підсилення, позитивні та негативні сторони у процесі короткочасних випробувань. Для кожного способу підсилення зроблено кількісну оцінку основних показників конструкції: міцності, тріщиностійкості та деформативності. Запропоновано способи розрахунку підсилених конструкцій, які враховують фізико-механічні властивості сучасних ефективних матеріалів, нові розробки у межах Державних будівельних норм України та останні досягнення теорії залізобетону.

Узагальнено, проаналізовано та зіставлено напружено-деформовані стани залізобетонних балок, підсилених у розглянутій зоні ефективними сучасними матеріалами. Установлено особливості роботи ефективних матеріалів за умов підсилення у порівнянні з традиційним способом підсилення нарощуванням розтягненої зони шаром важкого армованого бетону. Визначено закономірності утворення та розкриття тріщин у підсилених балках від початку навантаження до руйнування. Розглянуто особливості зміни жорсткостей (прогинів) залежно від матеріалу підсилення. Наведено рекомедації щодо урахування особливостей роботи матеріалу у разі проектування підсилення залізобетонних балок з застосуванням даних матеріалів. Із використанням імовірнісно-статистичного методу (методу Монте-Карло) доведено достатню надійність запропонованих розрахункових формул.

Проаналізовано конструктивні рішення, що стосуються підсилення та відновлення бетонних і залізобетонних елементів, підсилених акриловими композиціями, а також методи їх розрахунку за короткочасного та багаторазового повторного навантаження. Одержано експериментальні дані стосовно коротконесучої здатності, тріщиностійкості та деформативності залізобетонних елементів, підсилених зазначеними композиціями, а також стосовно витривалості, тріщиностійкості та дефомативності даних елементів за багаторазово повторних навантажень. Експериментальним шляхом установлено величини відносної межі витривалості залізобетонних елементів, підсилених акриловими композиціями, залежно від схеми підсилення, товщини підсилювального шару, кількості циклів, рівня навантажень і частоти. Розроблено методику експериментально-теоретичного оцінювання їх відносної межі витривалості, а також несучої здатності за статичного та багаторазово повторного навантаження. Проведено статистичну обробку експериментальних даних.

Наведено результати експериментальних і теоретичних досліджень напружено-деформованого стану залізобетонних плит до та після підсилення сталефібробетоном з рівномірно розподіленим навантаженням. Опирання плит шарнірне за контуром, плити армовано ненапруженою та попередньо напруженою арматурою, розташованою в одному та двох напрямках. Запропоновано залежності для визначення міцності, тріщиностійкості та прогинів плит, підсилених шаром сталефібробетону в розтягнутій зоні з урахуванням схеми їх руйнування до підсилення.

Досліджено та проаналізовано напружено-деформований стан залізобетонних балок, підсилених у стиснутій зоні шаром полімербетону, сталефібробетону та дрібнозернистого важкого бетону. Проведено аналіз міцності залізобетонних згинальних елементів, підсилених у стиснутій зоні різними матеріалами залежно до їх деформативних і міцнісних властивостей. Внесено пропозиції щодо розрахунку підсилених залізобетонних згинальних елементів за деформаційною моделлю. Вивчено та проаналізовано характер тріщиноутворення, розкриття тріщин та прогинів у дослідних балках від початку навантаження до руйнування. Розглянуто особливості розрахунку підсилених у стиснутій зоні залізобетониих елементів за другою групою граничних станів.

Наведено результати експериментальних та теоретичних досліджень корозії бетону, арматури та залізобетонних балок (ЗББ) за одночасної дії агресивного середовища та навантаження, а також підсилених після корозії навантажених ЗББ. Висвітлено методику розрахунку бетонних та залізобетонних конструкцій, пошкоджених корозією. Визначено диференційовані коефіцієнти умов роботи бетону й арматури з урахуванням рівня навантаження для розрахунку підсилених після корозії ЗББ. Подано рекомендації з моделювання процесів корозії та визначення глибини корозійних руйнувань бетону залежно від рівня напружень та наявності стиску та розтягу. Запропоновано методику розрахунку ЗББ на базі деформаційної моделі з використанням діаграм бетону й арматури.

Розроблено методику експериментальних досліджень залізобетонних балок до підсилення та після їх підсилення нарощуванням січення арматури у розтягнутій зоні з вивченням впливу рівня навантаження на характеристики напружено-деформованого стану балок. Наведено результати експериментальних досліджень залізобетонних балок і пакетів арматури. Одержано параметри міцності, деформацій бетону, арматури та прогинів, а також їх зміни до введення арматури підсилення та після нарощування арматури за дії навантаження. Розроблено та запропоновано методику розрахунку залізобетонних балок. Наведено результати експериментальних і теоретичних досліджень та їх порівняння.

Експериментально одержано закономірності впливу на міцність, деформативність і трищиностійкість залізобетонних балкових конструкцій, підсилених зовнішньою композитною арматурою. Вперше одержано залежності з визначення необхідної кількості зовнішньої композитної арматури з використанням елементів деформаційної моделі. Розроблено розрахунковий апарат з визначення міцності, деформативності та тріщиностійкості нормальних перерізів залізобетонних балок, підсилених зовнішніми композитними матеріалами, з використанням елементів деформаційної моделі. Вперше розроблено та досліджено систему анкерування зовнішньої композитної арматури.

Наведено результати експериментальних досліджень напружено-деформативного стану згинальних залізобетонних елементів, підсилених у стисненій зоні. Проаналізовано вплив матеріалу підсилення на міцність, тріщиноутворення та деформації. Визначено залежності експлуатаційних якостей конструкцій від початкових дефектів зразків, які з'являються на стадії експлуатації. Увагу приділено сучасним тенденціям у розвитку методів розвитку залізобетонних конструкцій за Єврокодом 2.