Розроблено устаткування та методику випробувань позацентрово-навантажених фундаментів. Досліджено вплив на розвиток кренів співвідношення внутрішнього та зовнішнього діаметрів, виду грунтової основи та товщини шару грунту. Встановлено основні закономірності осідання та розвитку кренів грунтового шару кінцевої товщини в залежності від коефіцієнта просторової консолідації та повзучості грунтового кістяка. Визначено методику розрахунку та формули для визначення поточних і стабілізованих значень кренів кільцевих фундаментів. Складено спеціальні таблиці для зручності інженерних розрахунків.

Розроблено технологію вирівнювання будівель і споруд. Досліджено чинники, які впливають на процес вирівнювання нахилених будівель і споруд, розроблено рекомендації з раціонального вибору елементів технологічного процесу у разі усунення кренів будівельних об'єктів. Встановлено технології вирівнювання будівель призматичної форми, нахилених у різних напрямках. Запропоновано технології регулювання осідань фундаментів і керування просторовим положенням будівель та споруд. Виготовлено технологічне обладнання для усунення кренів будівель та споруд. Визначено методику розрахунку технологічних параметрів вирівнювання будівель та споруд.

Отмечено, что данные о результатах землетрясения очень важны при оценке причиненных убытков, а также их могут использовать спасатели во время чрезвычайных ситуаций. Приведена технологическая схема количественного определения уничтоженных объектов впоследствии стихийного бедствия на примере фрагментов космических изображений г. Сендай (Япония).

Проаналізовано причини та наслідки прогресуючого руйнування багатоповерхових будівель. Розглянуто приклади пожеж у містах, що виникли та поширилися після землетрусу. Зроблено розрахунки багатоповерхових залізобетонних будівель на стійкість до прогресуючого руйнування внаслідок умовної пожежі, що починається після сейсмічного впливу та розвивається за стандартним температурним режимом. За результатами розрахунків виявлено найбільш небезпечні для стійкості до прогресуючого руйнування місця виникнення пожежі у багатоповерхових залізобетонних будівлях. Проведено дослідження вогнестійкості стінової панелі після сейсмічного впливу. Межа вогнестійкості стінової панелі за ознаками втрати теплоізолювальної здатності та цілісності визначено за допомогою випробування. Для оцінювання вогнестійкості стінової панелі за ознакою втрати несучої здатності застосовано розрахунково-експериментальний метод. Запропоновано конструктивні заходи для запобігання прогресуючому руйнуванню багатоповерхових залізобетонних будівель внаслідок пожежі після землетрусу.

Розглянуто науково-прикладну проблему формування організаційно-технологічних рішень розбирання руйнувань будівель в особливих умовах. Розроблено власну концепцію термінового визначення структури завалів зруйнованих будівель, організації та проведення робіт з урахуванням чинника часу на основі узагальненої схеми вхідної інформації для прийняття організаційно-технологічних рішень. Ця схема містить складові частини технологічного процесу розбирання завалів: початкові параметри будівлі; характеристику руйнувань; наявність та стан транспортних мереж; перелік засобів механізації для виконання робіт. Розкрито технологічні особливості розбирання завалів, які полягають у почерговому використанні засобів механізації з робочими органами багатоцільового призначення. Результати виконаних досліджень використано для розробки нормативних документів, а також впроваджено в діяльність проектно-будівельних та експлуатаційних організацій і навчальний процес ВНЗ.

Проаналізовано конструктивно-технологічні рішення проекту протиаварійних заходів інженерної споруди на прикладі радіобашти ім. Шухова. Наведено результати експериментально-статистичного моделювання та оптимізації проекту за заданих обмежень щодо можливих технологічних умов проведення робіт та за величиною показників ефективності проекту. Рекомендовано оптимальні умови проведення будівельно-монтажних робіт.

Розглянуто проблеми стану існуючих житлових будівель 70 - 80 років забудови минулого століття, які експлуатуються близько 50-ти років і підлягають негайному технічному обстеженню. Найсуттєвішим для безпечної експлуатації таких будівель є фактор якості будівництва, оскільки у вказаний період будівництво виконувалося з багатьма недоліками, які проявляються у теперішній час. Описано проблему вузлів стикування лоджій із будівлею при проєктуванні та споруджені багатоповерхових будівель із несучими цегляними стінами. Неякісна перев'язка цегли у кладці, а також відсутність якісної перев'язки поперечних стін лоджій із несучими поздовжніми стінами будівлі призводить до утворення тріщин на всю висоту лоджій, які повністю відрізають їх на примиканні до несучих стін, що створює аварійну ситуацію та може призвести до обвалу будівельних конструкцій. Розглянуто реальний приклад такої проблеми у існуючій 9-поверховій будівлі з цегляними несучими стінами, де проявилися недоліки будівництва, а саме неякісного виконання кладки у місцях примикання лоджій до несучих стін будівлі. Описано конструктивну схему, а також основні конструкції будівлі. Показано основні пошкодження та дефекти. Для більшого розуміння роботи конструкції після утворення тріщин та з урахуванням її конструктивної схеми та завантаження створено розрахункову скінченно-елементну модель у ПК "ЛІРА-САПР" та отримано переміщення лоджії. Конструкцію лоджії запроєктовано таким чином, що навантаження розподілені нерівномірно, а саме по зовні (зі сторони фасаду) огороджувальні залізобетонні панелі та засклення створюють додаткове погонне навантаження, яке спричинює перекіс конструкції лоджії, оскільки вона не прикріплена до будівлі належним чином. На підстаі проведеного візуального обстеження видимої частини будівельних конструкцій і результатів розрахунків визначено, що причиною утворення тріщин є неякісна перев'язка кладки несучих стін лоджії та несучих стін будівлі, що спричинило аварійний стан розглянутої ділянки будівлі. Надано рекомендації з посилення аварійної ділянки споруди.

Досліджено сучасні методи підвищення ефективності комп’ютерних систем. Розглянуто принципи дії первинних перетворювачів нахилу різноманитної фізичної природи та створено їх математичні моделі. Описано процеси розробки алгоритмічних та програмних методів корекції інстументальних похибок датчиків. Розглянуто декілька нових конструкцій первинних перетворювачів нахилу та орієнтації. Здійснено огляд методів підвищення ефективністі комп’ютерних систем моніторингу. Проаналізовано вплив інструментальних похибок на первинні перетворювачі комп’ютерних систем моніторингу просторового положення об’єктів. Висвітлено практичне застосування методу підвищення ефективності комп'ютерних систем. Досліджено комп’ютерні системи на основі магніточутливих первинних перетворювачів для контролю та керування процесом буріння.