Проведено аналіз і зіставлення найбільш відомих класифікацій жаркого клімату, що використовуються у будівельній практиці. Запропоновано модифікацію методу аналізу клімату Ліцкевича В.К. і Гербурт-Гейбович О.А., який базується на побудові річної послідовності типів погоди. Це дозволяє використовувати даний метод для класифікації жаркого клімату з виявленням загальновизнаних типів жаркого клімату. Одержані результати можуть бути використані для архітектурно-кліматичного районування територій жарких країн.

Проведен анализ и сопоставление наиболее известных классификаций жаркого климата, используемых в строительной практике. Предложена модификация метода анализа климата Лицкевича В.К. и Гербурт-Гейбович А.А., основанного на построении годового хода типов погоды, которая позволяет использовать этот метод для классификации жаркого климата с выявлением общепризнанных типов жаркого климата. Полученные результаты могут быть использованы для архитектурно-климатического районирования территорий жарких стран.

Дисертацію присвячено геометричному моделюванню розміщення об'єктів житлової забудови (ЖЗ) з урахуванням екологічних чинників на прикладі сонячної радіації. Запропоновано методи кількісної та графічної оцінки інсоляції і затінення території ЖЗ. Розроблено технологію геометричного моделювання розміщення об'єктів ЖЗ. Основні результати знайшли використання при проектуванні ЖЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н711-022.7 + Б1 в2:Н

Рубрики:

Житлове будівництво

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вимоги нового часу переводять архітектуру з площини суб'єктивних уявлень проектувальника в раціональну площину об'єктивних рішень. Розвиток сучасних інформаційних технологій створює передумови та можливості пошуку принципово нових підходів до організації архітектурного простору, нових засобів і прийомів художньої виразності в архітектурі. Продовжено дослідження взаємозв'язку між архітектурним проектуванням та енергоефективністю, а основне її завдання визначили як розвиток методу симуляційного моделювання (МСМ) з метою покращання енергоефективності архітектурних рішень. Проведення дослідження відбувалося у кілька етапів: визначення переліку основних впливів, аналіз існування програмних продуктів, їх практичне застосування у навчальному, реальному та пошуковому проектуванні, обчислення енерговитрат за змінними параметрами, теоретичне наукове узагальнення результатів та формування рекомендацій. Покращання енергоефективності архітектурних рішень на будь якій стадії проектування досягалося завдяки створенню симуляцій впливів, адже саме вони обумовлюють термодинамічні процеси і надають можливість досліджувати геометричнокеровану логіку продуктивності. Найважливішими серед них є: симуляція зовнішньокліматичних чинників; симуляція мікрокліматичних параметрів будівлі; симуляція та вибір варіантів геометрії будівлі чи комплексу; добір і розрахунок конструкцій; симуляція впливів навколишньої забудови та перспективної розбудови комплексів. Окреслено перелік найважливіших архітектурних задач, які вирішуються завдяки застосуванню МСМ. Привернення уваги до деяких аспектів історії розвитку симуляційного моделювання, зокрема, в лабораторії інституту архітектури Національного університету "Львівська політехніка", надає можливість осмислити суть і форму його застосування сьогодні, а також відслідкувати еволюцію програм покращання енергоефективності та інструментів архітектурного проектування. Оптимізовано роботу з критеріями, зокрема такими як потреба в енергії, вплив на навколишнє середовище, геометрію та матеріали. Значить аналіз та апробація найбільш поширених програмних продуктів із погляду застосування у цій галузі, як результат, надали можливість запропонувати комбінації та способи їх використання для архітекторів.