Наведено концептуальний аналіз предметно-просторового середовища сучасних підприємств громадського харчування у Львові, Києві та Одесі. Вони славляться найбільшим розмаїттям надзвичайних тематичних і багатофункціональних закладів. Розроблено класифікацію смислових і художніх рішень інтер'єрів для відвідувачів цих закладів. Їх різновиди окреслені за такими ознаками: стилістичний напрямок, сюжетно-тематичний напрямок, жанровий зміст і предметно-чуттєвий зміст, гастрономічна спеціалізація, імітація чи відтворення певного історичного типу закладів харчування. Встановлено, що на концепцію підприємства громадського харчування та його тематичну спрямованість також часто впливає історичне минуле будівлі: тип закладу, його основні функції та стилістичне рішення. Сформульовано основні підходи до проектування архітектури сучасних інтер'єрів закладів харчування в контексті їх художньо-образного вирішення: концептуалізм, еклектика, екологічність, традиціоналізм, функціоналізм, символізм, інноваційність та експерименталізм. Визначено додатковий спектр послуг і спеціальних функцій, які доповнюють концептуальний дизайн тематичних установ. Це реабілітаційна, культурно-освітня функція (наявність музеїв, книжкових магазинів, бібліотек, лекцій і тематичних зустрічей, майстер-класів, музичних концертів, художніх виставок), розваги (риболовля, кіно, дискотека, караоке, стендап-вистави, театральні вистави, театральні вистави) акції, що передбачають різноманітні ігри), наявність ремонту велосипедів, дитячої кімнати, тематичного магазину або можливість провести час із тваринами. Визначено основні тенденції зростання актуальності та ідентифікації закладів харчування, що сприяють зростанню їх популярності, привабливості та відвідуваності. Це: гастрономічна спеціалізація; акцент на художньо-образне рішення; універсальність і доступність додаткових послуг; інтерактивність.

Розглянуто етапи формування архітектурно-планувальної та об'ємно-просторової організації пасажів у структурі центрів великих історичних міст на прикладі Львова. Зазначено, що система міських пасажів Львова остаточно сформувалася до 1925 року, коли було закінчено всі оздоблювальні роботи в Марійському пасажі. Історично в місті функціонувало 19 пасажів, це, як правило, були торгові вулиці з контрольованим заїздом, класичними в розумінні пасажами були лише пасаж Міколяша, Марійський пасаж і базар Гредлів. Наведено результати дослідження з історії розвитку пасажів як архітектурно-функціональних елементів центрів міст. Визначено основні історичні функціонально-просторові типи пасажів і їх композиційно-планувальні принципи організації. На основі перелічених чинників сформовано ряд рекомендацій із проєктування, відтворення та реставрації пасажів в умовах історично сформованого середовища центрів міст.

Дисертаційне дослідження присвячене особливостям формування та дизайну вхідних груп об’єктів обслуговування, вбудованих та вбудовано-прибудованих у перші поверхи житлових будинків. Надано науково-методологічну оцінку історіографії досліджень проблеми та розглянуто її термінологічні аспекти. Простежено еволюцію формування вхідних груп вбудованих об’єктів обслуговування. Виявлено та систематизовано основні чинники, що впливають на їх формування. Розкрито особливості розташування, елементи дизайну вхідних груп вбудованих об’єктів обслуговування та узагальнено їх класифікації. Визначено композиційно-просторові засади та принципи формування вхідних груп вбудованих об’єктів обслуговування, а також особливості їх колористичних та світлотехнічних вирішень. Розроблено методичні пропозиції щодо проєктування вхідних груп вбудованих об’єктів обслуговування.

Інженерно-геологічні дослідження під будівництво будь-якого об'єкта є обов'язкові, а тому завжди актуальні. Територія Чернігова вкрита четвертинними відкладами. Їх товщина, літологія часто змінюється на площі та в розрізі, що є негативним фактором при будівництві різних об'єктів. Тому перед початком будівництва цих об'єктів потрібно детально вивчати інженерно-геологічні умови відповідних ділянок для забезпечення стійкості збудованих будівель чи споруд. Публікації по темі статті відсутні. Недостатньо вирішеною складною проблемою на території Чернігівської області та Чернігова є поширення, товщини та літологія четвертинних відкладів. Детальне дослідження інженерно-геологічних умов ділянки під будівництво двоповерхової будівлі магазину квітів на пальовому фундаменті на вулиці Незалежності в III мікрорайоні житлового масиву "Масани". Досліджувана ділянка за результатами вивченої геоморфології знаходиться на Чернігівсько-Городнянській морено-зандровій рівнині в приводороздільній частині рік Стрижень та Білоус, яка відноситься до басейну р. Білоус. За тектонічною схемою - це північно-західна частина Дніпровсько-Донецької западини. Рельєф ділянки полого рівнинний з нахилом на південь і абсолютними відмітками поверхні землі від 142 до 143,4 м. Ділянка є найнижчою на території мікрорайону. Через неї відбувається поверхневий стік. Інженерно-геологічна модель її будови грунтується на геологічних розрізах 1 - 1' - 4 - 4', в яких виділені інженерно-геологічні елементи (ІГЕ) I - ХVI. Геологічний розріз до глибини 15 м представлений сучасними техногенними, верхньочетвертинними, середньочетвертинними і неогеновими відкладами. Грунтові води безнапірного типу знаходяться на глибинах 1,5 - 1,6 м. Висновки: товща відкладів на ділянці неоднорідна. У ній виділено 12 інженерно-геологічних елементів. У багатоводні періоди рівень грунтових вод може піднятися до денної поверхні, тому потрібно передбачити гідроізоляцію фундаментів і підлог підвалів, регулювання поверхневого стоку. Вода неагресивна.

У ході дослідження, основаного на аналізі сучасного досвіду архітектурної організації торгово-розважальних комплексів (ТРК), виявлено основні функціонально-планувальні схеми (ФПС) ТРК. Наведено правильний підхід щодо композиційних вирішень і формування ТРК і проаналізовано вже наявні моделі цього типу будівель у сучасних мегаполісах, зокрема розглянуто великі торгові та розважальні комплекси. Основна спрямованість дослідження полягає в пошуку необхідних аспектів розвитку простору ТРК за рахунок його модернізації, його універсальності та взаємодоповнюваності різних функціональних зон. Складні ФПС ТРК охоплюють широкий перелік зон, що блокуються завдяки розвиненій комунікаційній системі взаємозв'язків (вертикальних і горизонтальних). Систематизація сучасних типів ТРК має дуже велике значення у визначенні принципів їх архітектурно-планувальної організації. ТРК прийнято класифікувати за такими основними ознаками як величина, планувальна організація і місце в системі обслуговування, сезонність використання, композиційне рішення та форма плану, розташування в планувальній структурі міста. Для ФПС ТРК найхарактернішими є чотири основні типи цієї будівлі: малі, середні, великі й дуже великі (комплекс).

Розглянуто основні варіанти розміщення підприємств громадського харчування в структурі міст і населених пунктів, виявлено їхні характерні особливості та надано рекомендації щодо розташування окремих типів підприємств громадського харчування в варіантах розміщення. Для аналізу варіантів розміщення було взято приклади розміщення підприємств громадського харчування сучасних вітчизняних і закордонних обєктів харчування.

У ході дослідження, основаного на аналізі сучасного досвіду архітектурної організації торгово-розважальних комплексів (ТРК), виявлено основні функціонально-планувальні схеми (ФПС) ТРК. Наведено правильний підхід щодо композиційних вирішень і формування ТРК і проаналізовано вже наявні моделі цього типу будівель у сучасних мегаполісах, зокрема розглянуто великі торгові та розважальні комплекси. Основна спрямованість дослідження полягає в пошуку необхідних аспектів розвитку простору ТРК за рахунок його модернізації, його універсальності та взаємодоповнюваності різних функціональних зон. Складні ФПС ТРК охоплюють широкий перелік зон, що блокуються завдяки розвиненій комунікаційній системі взаємозв'язків (вертикальних і горизонтальних). Систематизація сучасних типів ТРК має дуже велике значення у визначенні принципів їх архітектурно-планувальної організації. ТРК прийнято класифікувати за такими основними ознаками як величина, планувальна організація і місце в системі обслуговування, сезонність використання, композиційне рішення та форма плану, розташування в планувальній структурі міста. Для ФПС ТРК найхарактернішими є чотири основні типи цієї будівлі: малі, середні, великі й дуже великі (комплекс).

Розглянуто основні варіанти розміщення підприємств громадського харчування в структурі міст і населених пунктів, виявлено їхні характерні особливості та надано рекомендації щодо розташування окремих типів підприємств громадського харчування в варіантах розміщення. Для аналізу варіантів розміщення було взято приклади розміщення підприємств громадського харчування сучасних вітчизняних і закордонних обєктів харчування.

Розглянуто основні кліматичні зони Ірану та їх вплив на формування архітектури торгово-розважальних комплексів (ТРК) і дизайн інтер'єру сучасних торгових приміщень. Висвітлено питання формування різних функціональних блоків, об'єднаних в єдину модель ТРК. У разі порівняння стандартного зовнішнього об'ємно-просторового вирішення, внутрішнє оздоблення часто виконують під впливом національних традицій і культурно-релігійних особливостей країни.

Проаналізовано наукові роботи, нормативні документи теми дослідження, визначено основні етапи розвитку торгових площ і торгово-розважальних комплексів (ТРК). Виявлено основні фактори, що впливають на формування ТРК Ірану: соціально-економічні, містобудівні, природно-кліматичні, функціонально-типологічні, технічні, культурно-традиційні й екологічні чинники. Проаналізовано закордонний та вітчизняний досвід архітектурних вирішень ТРК. Визначено методику дослідження. Проаналізовано функціональну групу приміщень, що формує структуру ТРК. З'ясовано вплив архітектурно-конструктивних вирішень на формування та розвиток ТРК. Встановлено основні ознаки класифікації ТРК для Ірану: розміщення у структурі міста, планувальна організація, типологія, сезон використання (відкритий, закритий, напіввідкритий тип), композиційні вирішення та форма плану, конструктивні вирішення. Виділено принципові схеми рекомендованого розміщення ТРК у структурах міст Ірану. Розроблено номенклатуру перспективних типів ТРК: І тип - малі, II тип - середні, III тип - великі, IV тип - комбіновані. Визначено принципи архітектурно-планувальної організації, а саме: основні (ситуативної адаптивності (містобудівного просторового розміщення), варіативності, естетично-візуального сприйняття) та додаткові (економічної ефективності, екологічної безпеки та безбар'єрності архітектурного середовища). Рекомендовано прийоми для формування архітектури ТРК Ірану. Запропоновано композиційні прийоми архітектурно-просторової організації ТРК та їх характеристики.

Дисертаційна робота присвячена розробці моделей та методів управління безпекою в проектах створення об’єктів з масовим перебуванням людей на стадії планування. Вдосконалено класифікацію загроз і класифікацію торгово-розважальних центрів для проектів створення об’єктів з масовим перебуванням людей, які відрізняються від існуючих введенням нової класифікаційної ознаки характеристики безпеки та поняття складності об’єкта, що дає змогу підвищити рівень ідентифікації ризиків у проектах цього типу. На основі семантичного аналізу розширено та доповнено термінологічну базу управління проектами/програмами/портфелями проектів шляхом введення означень в частині продуктів проектного управління: "об’єкт з масовим перебуванням людей", "торгово-розважальний центр", "торгово-розважальний комплекс", "комплексна цінність стану об’єкта", що доповнюють науково-методичну базу в частині управління безпекою в проектах створення об’єктів з масовим перебуванням людей, будівельних і інфраструктурних проектів. Розроблено імітаційну модель життєвого циклу проекту створення об’єкта з масовим перебуванням людей, яка реалізована у виді мультиагентної системи та дає змогу врахувати динамічні умови зміни параметрів функціонування об’єкта, що впливають на безпеку системи.

Викладено теоретичні аспекти щодо проектування зон забудови під готель, окремих елементів будівлі та об'єктів готельно-ресторанного господарства, функціональних груп приміщень готелю та закладів ресторанного господарства. Розглянуто питання щодо вимог проектування допоміжних інженерних систем та об'єктів готелю. Подано основні теоретичні та прикладні положення.

Визначено ієрархічну структуру загальноміської системи громадського харчування. Уточнено фактори, що вливають на архітектурне формування загальноміської системи громадського харчування та її об'єктів. Удосконалено класифікацію архітектурних об'єктів та суб'єктів загальноміської системи громадського харчування. Вперше розроблено методики архітектурного формування загальноміської системи громадського харчування та оціннювання якості архітектурних об'єктів системи. Обгрунтовано методичні та типологічні рекомендації щодо оптимізації архітектурно-просторових рішень архітектурних об'єктів загальноміської системи громадського харчування м. Полтави.

Викладено методику проектування та організації виробництва у закладах ресторанного господарства (ЗРГ). Розглянуто питання класифікації підприємств і послуг, принципів і стадій проектування, формування та розміщення мережі ЗРГ. Запропоновано методику проведення основних технологічних розрахунків ЗРГ. Проаналізовано етапи моделювання сервісного процесу, визначено об'ємно-планувальні вирішення ЗРГ. Зазначено, що за сучасних умов ЗРГ мають можливість самостійно визначати для себе стратегію та тактику діяльності на підставі маркетингових досліджень ринку, впровадження останніх досягнень НТП, появи нових технологій, ефективних форм господарювання та управління.

Подано класифікацію закладів харчування та їх загальні характеристики. Висвітлено основні принципи проектування таких закладів, розглянуто основні групи приміщень та планувальні елементи закладів громадського харчування. Значну увагу приділено принципам проектування закладів громадського харчування закритого типу (на виробничих підприємствах та в адміністративних закладах, дитячих дошкільних закладах, навчальних закладах, закладах охорони здоров'я, у спортивних фізкультурно-оздоровчих спорудах, культурно-видовищних закладах, закладах соціального захисту). Наведено нормативи визначення площ і складу приміщень, їх функціональний взаємозв'язок. Викладено основи проектування інтер'єрів закладів харчування, акцентовано на предметно-просторовій організації інтер'єру, оздоблювальних матеріалах, декоруванні та кольоровому вирішенні, світловому дизайні, декоративних елементах та фітодизайні закладів громмадського харчування).

Виявлено специфічні зв'язки між архітектурно-планувальною структурою базарів і нових торговельних комплексів, а також у визначено номенклатуру традиційних елементів просторів і прийомів рішень іранських базарів, необхідних під час проектування сучасних чарункових торговельних комплексів (ЧТК) в Ірані. Розроблено загальну класифікацію ЧТК за важливими ознаками. Уточнено багаторівневу функціональну структуру ЧТК. Комплексно розглянуто архітектурно-планувальну організацію ЧТК Ірану, в результаті чого визначені регіональні особливості планувальних схем ЧТК. Визначено принципи функціонально-планувальної й об'ємно-просторової організації, а також-принципів і прийомів організації внутрішніх просторів ЧТК і комунікаційно-розподільчих просторів.

Проаналізовано основні принципи формування внутрішнього середовища пасажів, до яких належить функціонально-просторова і композиційна структура пасажу та розміщення пасажу в структурі кварталу. Згідно з цими принципами узагальнено планувальну структуру львівських пасажів.

Висвітлено проблеми визначення суб'єктом господарювання потреби в будівництві нового торговельного об'єкта або реконструкції існуючого, оцінення потенціалу місця розташування такого об'єкта. Розкрито особливості впливу наявних пішоходних та автомобільних потоків на асортиментний профіль магазину. Увагу приділено основним вимогам до проектування торговельної та неторговельної площі магазину, облаштування зон приймання та зберігання товарів, підготовки їх до продажу, порядку розміщення торговельно-технологічного обладнання у торговельній залі. Розглянуто питання розподілу функціональних зон планування складських приміщень, а також методи розрахунків їх техніко-економічних характеристик. Наведено проектні вимоги до вибору земельних ділянок та їх облаштування.

Висвітлено соціологічні аспекти створення торгово-розважальних комплексів (ТРК), розглянуто еволюцію основних історичних етапів розвитку близькосхідних і закордонних ТРК. Розроблено класифікаційну матрицю будівель ТРК і простежено відмінності їх функціонування, виявлено фактори, які впливають на формування ТРК. Сформовано рекомендації щодо проектування основних функціонуючих зон в структурі малих, середніх і великих ТРК, визначено склад і параметри приміщень ТРК. Рекомендовано принципи архітектурно-планувальної організації ТРК. Запропоновано основні конструктивні системи для проектування та будівництва ТРК, визначено соціально-економічну ефективність проектних рішень ТРК. Розроблено рекомендації з розміщення ТРК в міській забудові й організації ділянок, надано пропозиції з номенклатури типів ТРК із розробленням до неї об'єктів-представників, рекомендовано об'ємно-просторові рішення ТРК на основі протяжних, компактних і розчленованих композиційних схем. Виявлено прийоми формування об'ємно-просторової організації інформаційно-розподільчих пристроїв ТРК із застосуванням даної номенклатури елементів благоустрою, малих архітектурних форм і реклами.

Наведено результати пошкоджень залізобетонних збірних конструкцій покриття торгового ринку у м. Мукачево внаслідок впливу сейсмічних дій і неякісного виготовлення, а також надано рекомендації щодо їх усунення.