Розроблено основи районування територій за чинником геодинамічного ризику швидкоперебігаючих деформаційних процесів. З метою визначення параметрів геодинамічних процесів під час дослідження аварій міських газопроводів проведено геодезичний моніторинг з використанням методів дистанційного зондування. Доведено, що за аномальної кількості аварій їх просторовий розподіл складає декілька типів, які відображають деформаційні міжблокові процеси. Встановлено, що просторово-часова послідовність виникнення аварій в аномальні дні пов'язана з максимальними деформаціями приливного генезису та відбиває процеси взаємодії складної блокової структури земної кори з виникаючими деформаціями хвильової природи, трасує межі блоків або місця їх перетинання. Встановлено, що періоди росту тектонічних напруг виявляються за допомогою супутникових геодезичних методів і характеризуються різким зниженням рівня аварійності міських газопроводів. Показано, що запропонована методика районування за фактором геодинамічного ризику дозволяє зменшити кількість аварій міських газопроводів. Розроблено перспективні напрямки забезпечення оперативного діагностування територій, схильних до геодинамічного ризику з урахуванням часових змін напружено-деформованого стану земної кори. Досліджено перспективні напрямки забезпечення прогнозу довгострокових змін рівня тензочутливості та хвилепровідних властивостей закартованих тектонічно ослаблених зон різної орієнтації.

Розроблено методики дослідження корозійних процесів на підземних ділянках газопроводу та впливу температури навколишнього та робочого середовищ на показання побутових лічильників газу. Удосконалено спосіб обліку витрат газу. Вивчено фізико-механічні властивості матеріалу різних ділянок підземного газопроводу за методом ступінчастого навантаження та побудови номінальних діаграм деформації, оцінено їх стабільність в процесі експлуатації. Виявлено схильність металу до місцевої корозії з утворенням глибоких виразок вздовж меж поділу фаз. Розвинуто окремі положення теорії захисту газопроводів від корозії на стадії проектування. Започатковано новий науковий напрямок - низькотемпературна корозійна повзучість зварних з'єднань труб. Розраховано середньозважені річні коефіцієнти для різних об'ємів споживання та обгрунтовано доцільність їх використання в кінцевих розрахунках. Розроблено ПКГ-номограму для визначення поправочних температурних коефіцієнтів до обсягів споживання газу, облікованого в побуті мембранними та роторними лічильниками.

Розроблено та освоєно комплекс методик, технологій і устаткування, спрямованих на вирішення важливої прикладної проблеми - підвищення надійності та ефективності системи теплогазопостачання. Науково обгрунтовано і апробовано експресний метод виявлення витоку газу. Запропоновано рецептури модифікованих епоксидних композицій і нові клейові технології ремонту трубопроводів, засновані на застосуванні полімерних і композиційних матеріалів. Створено дослідний зразок побутового газового лічильника з перистальтичним перетворювачем витрати газу. Розроблено регулятор тиску і газовий фільтр тонкої очистки з високими експлуатаційними характеристиками. На основі газових водогрійних модулів, що включають теплогенератори поліпшеної конструкції, створено блоки автономного теплопостачання з високими техніко-економічними показниками. Запропоновано нові технології виробництва альтернативного газового палива.

Комплексно досліджено сульфідогенне угруповання мікроорганізмів феросфери вуличного газопроводу, прокладеного у піщаному грунті та визначення його складу. Виявлення та виділення компонентів угруповання бактерій та комплексу мікроскопічних грибів проведено методом граничних розведень при висіві клітинної суспензії на відповідні рідкі елективні середовища. За чисельністю та якісним складом бактерій сульфідогенне угруповання феросфери є корозійно небезпечним. Чисті культури сульфатвідновлювальних бактерій одержували шляхом багаторазових пересівів окремих колоній на твердому та рідкому середовищах Постгейта "В". Виділено переважальний штам сульфатвідновлювальних бактерій - М-4.1, який охарактеризовано за фенотиповими ознаками та ідентифіковано за методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням універсальних праймерів до фрагментів генів 16S рРНК. При порівнянні секвенсів ділянок ДНК, що кодують ген 16S рРНК досліджуваних бактерій з аналогічними послідовностями штамів із бази даних GenBank штам сульфатвідновлювальних бактерій М-4.1 віднесено до роду Desulfovibrio. Мікроскопічні гриби виділяли висіваючи відповідні розведення грунтової суспензії в чашки Петрі з агаризованим середовищем Чапека-Докса. Ідентифікацію грибів проведено на основі їх морфолого-культуральних особливостей за визначниками. Ізольовано 78 культур грибів (12 видів 5 родів групи Anamorphic fungi). Проведені дослідження показали, що у феросфері на поверхні пошкодженого вуличного газопроводу, за умов піщаного грунту формується корозійно небезпечний за чисельністю та видовим складом комплекс фізіологічних груп бактерій та мікроміцетів.

Обґрунтовано та побудовано математичну модель проведення багатофакторного аналізу чинників, що впливають на ефективність систем газопостачання населених пунктів та є визначальними під час оцінювання їх експлуатаційної надійності. На підставі реалізації запропонованої математичної моделі розроблено чисельні й аналітичні методи розрахунку для оцінки ймовірності виникнення аварійних ситуацій в системах газопостачання з врахуванням технічного стану зовнішніх розподільних газових мереж. Одержано залежності для визначення оптимальних конструктивних і технологічних параметрів анодного заземлювача зі зменшеною металоємністю для підвищення антикорозійної міцності підземних газопроводів і споруд від електрохімічної корозії.

Тривала експлуатація магістральних газопроводів, наявність у транспортованому газі води та механічних домішок призводять до ерозійного та корозійного пошкодження внутрішньої поверхні труби, що спричиняє збільшення її шорсткості. Збільшення шорсткості призводить до зростання гідравлічного опору трубопроводу, впливає на транспортні та енергетичні параметри експлуатації газопроводів. Для керування режимами експлуатації магістральних газопроводів необхідно адекватно прогнозувати їх пропускну здатність та витрату енергоресурсів на транспортування природного газу за фактичних значень шорсткості труби, більших за проєктну величину. На базі газодинамічних рівнянь усталеного режиму руху газу встановлено закономірності впливу шорсткості поверхні труби на гідравлічну енерговитратність транспортування газу за незмінної витрати газу на ділянці газопроводу. З'ясовано закономірності впливу шорсткості поверхні труби на величину коефіцієнта гідравлічної ефективності ділянки газопроводу за незмінних значень різниці квадратів початкового і кінцевого тисків газу. Встановлено, що величина коефіцієнта гідравлічної ефективності ділянки газопроводу за конкретного значення абсолютної еквівалентної шорсткості поверхні труб практично не залежить від діаметра труби та незначно залежить від витрати газу у газопроводі. Запропонований метод визначення пропускної здатності та енергоефективності експлуатації газодинамічної системи "компресорна станція - ділянка газопроводу" за шорсткості поверхні труби, більшої за проектну. Метод передбачає математичне моделювання газодинамічних характеристик відцентрових нагнітачів, теплогідравлічний розрахунок ділянки газопроводу з урахуванням фактичної шорсткості труби, урахування технологічних обмежень тиску і витрати газу, визначення витрат енергії на одиницю транспортної роботи.