Розглянуто окремі аспекти використання гравітаційної моделі для аналізу сфери впливу великих міст України на їх приміські території. Розроблено формулу для визначення орієнтовного радіуса приміської зони великого міста.

Рассмотрены некоторые аспекты использования гравитационной модели для анализа сферы влияния больших городов Украины на их пригородные территории. Разработана формула для определения ориентировочного радиуса пригородной зоны большого города.

Розроблено й обгрунтовано методику оцінювання та варіантів вибору рішень архітектурного формування об'єктів рекреаційного середовища (РС) індивідуальної житлової забудови. Визначено ієрархічну структуру системи "рекреаційне індивідуальне житло" й основні фактори, що впливають на естетичну організацію РС індивідуальної житлової забудови. Досліджено особливості функціонального й архітектурно-художнього формування структурних елементів РС такої забудови. Розроблено теоретичні положення з формування РС в організованій індивідуальній житловій забудові.

Обгрунтувано теоретичні положення та методики прийняття містобудівних рішень щодо підвищення ефективності організації приміського простору великих міст, а також механізмів регулювання територіальних відносин міст і приміських зон. Аналіз сутності відносин міст і прилеглих територій дозволив класифікувати містобудівні задачі й обгрунтувати модель визначення ефективності містобудівних рішень в їх регулюванні як відношення корисності пропонованих рішень до сукупних затрат і негативних наслідків від змін у системі. Ефективність містобудівних рішень виражена через конкретні соціальні, екологічні й економічні чинники, що характеризують просторову організацію системи. Аналіз містобудівних задач і просторових ситуацій у відносинах міст і прилеглих територій Львова виявляє позитивні тенденції та негативні зміни функціонально-морфологічної структури поселень, системи розселення та землегосподарювання, ролі окремих елементів і чинників у системі. Вони обумовлюють специфіку організації функцій, визначають динаміку розвитку, стагнацію чи занепад поселень, впливають на морфологічні ефекти змін. На основі проведеного дослідження обгрунтовано методологічний інструментарій урахування змін у містобудівному процесі, які скеровано в теорію, містобудівне проектування й управління містобудівними процесами. Нові принципи та підходи базуються на засадах балансу між вимірами простору, консенсусу як бази суспільних дій, інтегрування різних форм використання простору, а також перспективності. Сформульовано методичні вимоги до передпроектного аналізу, обгрунтування концепцій та вирішення окремих фахових задач. Розкрито механізми регулювання відносин міст і приміських зон.

Розглянуто особливості формування архітектурних систем доступного житла в приміських районах великих міст з урахуванням вимог безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Розглянуто питання взаємозалежності, взаємовпливу елементів системи "місто - приміська зона". Місто для приміської зони є місцем працевлаштування, забезпечення населення соціальними потребами. Приміська зона для міста є резервом територіального розширення, резервом трудового потенціалу, фактором забезпечення життєдіяльності міста. Приміська зона являє собою зону спірних інтересів, територією накладання різнорівневих інтересів (місто, область, громади) та одночасно і зоною їх спільних інтересів. Виникає необхідність використання сумісного підходу до управління приміською зоною.прод