Розглянуто особливості містобудівного потенціалу промислових територій. Наведено закономірності реновації промислової забудови як системи заходів організаційно-економічної модернізації, технічного оновлення, культурно-історичної спадщини, екологічної реабілітації та соціального пожвавлення міських територій. Запропоновано методи реновації промислових будівель під об'єкти цивільно призначення.

Наведено вирішення науково-прикладної проблеми підвищення ефективності організації й управління процесом комплексної реконструкції міської забудови шляхом розробки концепції, методів організаційно-технологічного проєктування реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення. Розвинуто наукові положення оцінювання, аналізу, обґрунтування та вибору організаційно-технологічних рішень, адаптовані до умов реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення. Дістала подальший розвиток система організаційно-технологічних, технічних та управлінських факторів, що впливають на показники ефективності організаційно-технологічних рішень реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення, а саме: технічного стану будівлі, стисненості території об'єкта реконструкції, насиченості території промислового підприємства інженерними мережами та умов їх експлуатації, насиченості території промислового підприємства інженерними спорудами й умов їх експлуатації, якості будівлі, енергоефективності будівлі, безпечності будівлі, екологічності будівлі. Вперше виявлено закономірності впливу визначальних організаційно-технологічних, технічних та управлінських факторів на прогнозовані тривалість і вартість реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення. Розвинуто метод оцінювання, аналізу, обґрунтування та вибору раціональних проєктних і організаційно-технологічних рішень, адаптований до умов реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення, розташованих у межах міської забудови, який дозволяє досягати кращих значень прогнозованих техніко-економічних показників з урахуванням вимог щодо якості, енергоефективності, безпечності й екологічності. Розроблено методику оцінювання умов реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення й обґрунтування ефективності організаційно-технологічних рішень із виконання будівельних робіт при існуючих ресурсних обмеженнях, що враховує вимоги до енергоефективності, якості, безпечності й екологічності об'єктів і прийнятний рівень ризику, адаптовану до умов стійкості схилів і стійкості будівель, розташованих на схилах. Розроблено алгоритм і програмне забезпечення розрахунку показників ефективності організаційно-технологічних рішень на основі додатку Microsoft Access із застосуванням виявлених закономірностей впливу організаційно-технологічних, технічних та управлінських факторів на тривалість і вартість реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення. Результати наукових досліджень упроваджено в діяльність проєктно-будівельних організацій м. Київ і м. Дніпро при варіантному проєктуванні й обґрунтуванні інвестиційних проєктів, розробці й оцінюванні пропозицій при проведенні підрядних торгів.

Визначено основні принципи та прийоми реабілітації прирічкових територій. Виявилено проблематичні аспекти, щодо організації прирічкового міського простору. Узагальнено історію освоєння та функціонального насичення прирічкових міських просторів. Проаналізувано природно-рекреаційний потенціал і сучасний стан ландшафтно-урбанізованих прирічкових територій. Охарактеризовано світовий досвід архітектурно-планувальної реконструкції прирічкових територій та виявлено існуючі напрями реабілітації міського середовища вздовж акваторії, фактори їх формування, організації та умови здійснення еколого-містобудівної оптимізації у контексті сучасних програм сталого розвитку. Існуючі методичні підходи до реновації прирічкових територій міста систематизовано і доповнено методичними пропозиціями щодо впровадження екологічно стійких рекреаційних елементів в структуру прирічкового простору, для формування цілісного непреривного рекреаційного коридору вздовж акваторії. Сформульовано принципи планувальної організації та реабілітації прирічкових територій. Запропоновано моделі реабілітації окремих ділянок вздовж акваторії, для формування рекреаційного каркасу та водно-зеленого діаметру на прикладі м. Дніпро.

Розглянуто проблему імпульсного розвитку міст внаслідок дії інфраструктурних факторів (ІСФ). Під ІСФ розуміємо радикальне переосмислення способів функціонування систем життєзабезпечення населеного місця, яке спричинило різке збільшення населення та диверсифікації зайнятості. Як правило, для перетворення ІСФ на фактор стрибкоподібного росту, він повинен містити принаймні тимчасово низку особливих якостей. Для інфраструктурного типу змін виділено 3 якості: зручність, доступність та унікальність.

Проведено аналіз реконструкції та перебудови сформованих у другій половині XX ст. зупинок трамвая у Львові в контексті зміни планування між магістральних територій на прикладі центральної частини міста. Показано містобудівні підходи до реконструкції між магістральних територій і привокзальної площі перед головним залізничним вокзалом міста.

Розглянуто сучасні процеси та креативні стратегії ревіталізації давніх міст Японії: Хагі, Ономічі та Омі Хвчіман. На цих прикладах виявлено пряму залежність між історичною моделюю управління та сучасною рушійною силою ревіталізації кожного з міст, що надає можливість говорити про існування феномену їх сталого історичного способу дії, який зберігається і зараз.

Наведено містобудівні принципи реконструкції житлових кварталів. Висвітлено історію формування житлової забудови. Розкрито особливості техніко-економічного обгрунтування під час вибору варіанту реконструкції. Розглянуто закономірності розвитку та реконструкції урбанізованих територій у контексті житлового циклу міста. Увагу приділено розробці організаційно-технічних заходів запобігання та ліквідації аварійних ситуацій у житловому фонді з урахуванням особливостей планувальної структури мікрорайону. Проаналізовано закордонний і вітчизняний досвід у переробці будівельних відходів. Запропоновано методи переробки відходів будівництва та знесення будівель в умовах реконструкції житлової забудови.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н882(4ПОЛ)

Рубрики:

Реконструкція міст

Шифр НБУВ: Ж44045 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено теоретичні основи та методики пристосування постпромислових територій до сучасних потреб міста та підходи до формування якісного житлового середовища на таких територіях. Визначено специфіку пристосування постпромислових територій під житлові утворення в контексті збереження духу місця та локальної ідентичності. Виявлено функціонально-просторові прийоми якісної містобудівної організації житлових утворень на постпромислових територіях, що сприяють швидкій їх соціалізації без створення навантаження на сформовану міську структуру. Сформульовано принципи формування житлових утворень на постпромислових територіях. Розроблено методичні рекомендації щодо етапності виконання проектів пристосування постпромислових територій під нові функції, зокрема під житло.

Багато актуальних проблем громадських просторів у містах пов'язані з поганими рішеннями минулих, 50 - 60 рр. В основному це пов'язано з швидким зростанням важливості автомобілів протягом XX ст. Усе більше і більше міст у 50-х до 70-х рр. значно інвестували в дорожню інфраструктуру, з думкою, що приватний транспорт є ознакою живого, енергійного місто, яке стрімко розвивається. Ці дорожні інвестиції часто займають простір історичних частин міст, не звертаючи уваги на розрив міської тканини або виникаючі таким чином проблеми для пішоходів Одним із гарних прикладів сучасних проектів з відновлення історичної міської тканини міста є проект реконструкції вулиці Томаса Б. Трігес - "Від вулиці до міста" у м. Оденсі, Данія. Вулиця Томаса Б. Трігеса, побудована між 1959 і 1970 рр., була вулицею з чотирма смугами руху, яка пролягала транзитом через основну частину міста. Головною метою проекту "Від вулиці до міста", розробленого в 2011 - 2012 рр. у бюро Henning Larsen Architects, є пов'язання двох частин старого міста за допомогою нових громадських просторів та багатофункціональних будівель. У проекті продемонстровано проектні рішення та сформульовано дії муніципалітету Оденсе для створення кращих і дружніх міських просторів. Вулиця Томас Б. Трігеса була побудована між 1959 і 1970 рр. для реорганізації м. Оденсе. Ідея полягала у налагодженні автомобільного трафіка, щоб забезпечити швидше сполучення між північними та південними районами, а також швидше пересування від міста до гавані. В результаті історичне середньовічне місто було довільно поділене на дві частини. Проект "Вулиця Томаса Б. Трігеса - від вулиці до міста", призначений для повторного з'єднання міста та зміни способу пересування людей. Проект охоплює приблизно 700 м чотириполосної дороги, яка проходить через історичний центр міста від Ostre Stationsvej, на залізничному вокзалі, до площі Альбані. Це чудовий приклад змін не тільки в міській тканині, а й у сприйнятті міста та потреб його мешканців. У 1960-х р. першочергова потреба, яка створила шосе у центрі міста, полягала в упорядкуванні зв'язків у промисловому місті, що активно розвивалося. Вулиця, як і її назва (Томас Б. Трігес був підприємцем XIX ст., на його заводах виготовляли електромотори), став символом промислового розвитку міста. Протягом багатьох років потреби міста та його мешканців змінювались із зростанням процвітання та зменшенням важливості галузі. Вулиця, яка полегшила здебільшого автомобільне спілкування в межах міста, стала перешкодою для іншої, раптом більш важливої, форми спілкування - пішоходів. На перший план вийшла соціальна та культурна потреба, а вулиця стала обмежувати не тільки простір, а й заходи. Звідси виникає кардинальна зміна цієї області: від транспортної зони, відокремленої від людського, в активний, культурний простір, де людина перебувє в центрі уваги. Повторне поєднання міста повинно здійснюватися відповідно до принципів сталого розвитку, бути компактницм і послідовним. Очікувані громадські райони повинні стати новішим центром міського життя, з'єднуючись з існуючими пішохідними та громадськими просторами, активізуючижителів. Описаний та проаналізований приклад показує вирішення поєднання міської тканини. Проект показує, що сучасні зміни вимагають більше заходів, ніж просто позбавлення центра міста від автомобілів. Проект є цілісним підходом, який характеризує як застосування моделі розумного міста так і знання розвитку міста. Проект виходить за межи вулиць, впливаючи на найближче оточення (шляхом будівництва нових будівель різних функцій і створення громадських просторів), міських змін і просторового планування в Оденсі показує шлях сталого розвитку, який відповідає поточним потребам громадян і надає можливість застосувати гнучкий підхід до простору.

Досліджено проблеми формування ландшафтно-рекреаційних утворень на депресивних господарських територіях у приморських містах. Сформульовано концептуальні засади (принципи, моделі, прийоми) та практичні рекомендації щодо функціонально-планувальної реорганізації депресивних господарських територій під нові функції. Проведено науковий аналіз промислових прибережних зон міста Одеса, на основі якого виявлено депресивні господарські території, що втратили свої основні функції. Висвітлено методи та критерії комплексної оцінки депресивних господарських територій та оцінки факторів впливу на їх реорганізацію. Запропоновано методи визначення рекреаційного потенціалу депресивних ділянок з урахуванням специфіки приморських міст та обґрунтування функціонального використання об'єктів. Удосконалено класифікацію етапів розвитку промисловості в Україні та виділено планувально-просторові прийоми розміщення промислових підприємств у населених пунктах. Розроблено типологію депресивних господарських територій та запропоновано прийоми та планувально-просторові моделі їх ландшафтно- рекреаційної реорганізації. Сформульовано основні принципи рекреаційного використання депресивних господарських ділянок і об'єктів індустріальної спадщини приморських міст ("альтернативного рекреаційного використання виробничих територій"; "реновації об'єктів промислової спадщини для рекреації"; "створення інноваційних туристичних комплексів"; "оптимізації параметрів ландшафтних територій"). Наведено рекомендації щодо проєктування ландшафтно-рекреаційних утворень в умовах деградованих територій (сільськогосподарських, водно-портових, історичних ареалів).

Індекс рубрикатора НБУВ: Н882(4ПОЛ)

Рубрики:

Реконструкція міст

Шифр НБУВ: Ж44045 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Багато актуальних проблем громадських просторів у містах пов'язані з поганими рішеннями минулих, 50 - 60 рр. В основному це пов'язано з швидким зростанням важливості автомобілів протягом XX ст. Усе більше і більше міст у 50-х до 70-х рр. значно інвестували в дорожню інфраструктуру, з думкою, що приватний транспорт є ознакою живого, енергійного місто, яке стрімко розвивається. Ці дорожні інвестиції часто займають простір історичних частин міст, не звертаючи уваги на розрив міської тканини або виникаючі таким чином проблеми для пішоходів Одним із гарних прикладів сучасних проектів з відновлення історичної міської тканини міста є проект реконструкції вулиці Томаса Б. Трігес - "Від вулиці до міста" у м. Оденсі, Данія. Вулиця Томаса Б. Трігеса, побудована між 1959 і 1970 рр., була вулицею з чотирма смугами руху, яка пролягала транзитом через основну частину міста. Головною метою проекту "Від вулиці до міста", розробленого в 2011 - 2012 рр. у бюро Henning Larsen Architects, є пов'язання двох частин старого міста за допомогою нових громадських просторів та багатофункціональних будівель. У проекті продемонстровано проектні рішення та сформульовано дії муніципалітету Оденсе для створення кращих і дружніх міських просторів. Вулиця Томас Б. Трігеса була побудована між 1959 і 1970 рр. для реорганізації м. Оденсе. Ідея полягала у налагодженні автомобільного трафіка, щоб забезпечити швидше сполучення між північними та південними районами, а також швидше пересування від міста до гавані. В результаті історичне середньовічне місто було довільно поділене на дві частини. Проект "Вулиця Томаса Б. Трігеса - від вулиці до міста", призначений для повторного з'єднання міста та зміни способу пересування людей. Проект охоплює приблизно 700 м чотириполосної дороги, яка проходить через історичний центр міста від Ostre Stationsvej, на залізничному вокзалі, до площі Альбані. Це чудовий приклад змін не тільки в міській тканині, а й у сприйнятті міста та потреб його мешканців. У 1960-х р. першочергова потреба, яка створила шосе у центрі міста, полягала в упорядкуванні зв'язків у промисловому місті, що активно розвивалося. Вулиця, як і її назва (Томас Б. Трігес був підприємцем XIX ст., на його заводах виготовляли електромотори), став символом промислового розвитку міста. Протягом багатьох років потреби міста та його мешканців змінювались із зростанням процвітання та зменшенням важливості галузі. Вулиця, яка полегшила здебільшого автомобільне спілкування в межах міста, стала перешкодою для іншої, раптом більш важливої, форми спілкування - пішоходів. На перший план вийшла соціальна та культурна потреба, а вулиця стала обмежувати не тільки простір, а й заходи. Звідси виникає кардинальна зміна цієї області: від транспортної зони, відокремленої від людського, в активний, культурний простір, де людина перебувє в центрі уваги. Повторне поєднання міста повинно здійснюватися відповідно до принципів сталого розвитку, бути компактницм і послідовним. Очікувані громадські райони повинні стати новішим центром міського життя, з'єднуючись з існуючими пішохідними та громадськими просторами, активізуючижителів. Описаний та проаналізований приклад показує вирішення поєднання міської тканини. Проект показує, що сучасні зміни вимагають більше заходів, ніж просто позбавлення центра міста від автомобілів. Проект є цілісним підходом, який характеризує як застосування моделі розумного міста так і знання розвитку міста. Проект виходить за межи вулиць, впливаючи на найближче оточення (шляхом будівництва нових будівель різних функцій і створення громадських просторів), міських змін і просторового планування в Оденсі показує шлях сталого розвитку, який відповідає поточним потребам громадян і надає можливість застосувати гнучкий підхід до простору.

Розглянуто можливості підвищення ефективності організації та управління процесом енергоефективної комплексної реконструкції житлової забудови за рахунок удосконалення методу формування, оцінки, обгрунтування та вибору організаційно-технологічних рішень, спрямованих на формування енергозбереження за умов скорочення тривалості виробництва робіт і зниження їх вартості з урахуванням впливу сукупності технологічних, технічних, організаційних, часових і вартісних факторів, що супроводжують всі етапи життєвого циклу застарілого житлового фонду. Встановлено залежності тривалості, вартості енергоефективної комплексної реконструкції житлової забудови від організаційно-технологічних факторів: фактора стисненості, фактора поліпшення теплового балансу мікрорайону, фактора комплексної технологічності. Результати виконаних досліджень впроваджено в діяльність проектно-будівельних організацій і навчальний процес ВНЗ будівельного профілю.

Розроблено теорію та методологію прогнозування наслідків перетворення міських територій зі щільною забудовою та складними геологічними умовами для зонування території міста в залежності від ступеня ризику впливу та подальшого обгрунтування прийняття рішень з реконструкції містобудівних об'єктів для збереження історичної забудови, інженерного захисту забудованих міських територій, та раціонального планування їх безпечного й ефективного розвитку. Розроблено теорію та методи числового моделювання напружено-деформованого стану основ та оцінювання стійкості ділянок міської території під час проведення інженерної підготовки. Проведено експериментальні дослідження характеру взаємодії системи нове будівництво - захисні споруди - існуюча забудова під час проведення реконструкції міських територій зі щільною забудовою та складною геологією на прикладах реальних об'єктів Києва. Створено систему критеріїв оцінювання ризиків і прогнозування наслідків перетворення міських територій, яка побудована на основі всебічного аналізу параметрів інженерно-геологічної ситуації міської території, навколишньої забудови та запланованого будівництва. Розроблено принципи зонування міських територій з метою планування та безпечного проведення їх перетворення та прогнозування його наслідків.

Запропоновано концепцію наукового обгрунтування розвитку містобудування, територіального планування і реконструкції ділянок міської місцевості з щільною забудовою, складними інженерно-геологічними умовами для науково-технічного супроводу всіх процесів перетворення, вироблення рекомендацій для безпечного і збалансованого розвитку територій та більш ефективного використання житлових комплексів за сучасних соціально-економічних умов.

Вперше розроблено нову універсальну методику реконструкції об'єктів типової забудови, яка грунтується на головних архітектурно-художніх і конструктивно - технічних особливостях процесу реконструкції. Доведено, що представлений репродуктивний метод реконструкції відповідає вимогам, що ставляться до об'єктів типової забудови, які беруть участь в процесі реконструкції. Сформульовано основні містобудівні завдання, які визначають системну роль реконструкції території типової забудови, а саме: характер розміщення об'єкта, аналіз територіальних елементів, вивчення особливостей забудови, аналіз функціонально- планувальної й історико-містобудівної організації типової забудови. Розроблено методику реконструкції об'єктів типової забудови, яка грунтується на основних існуючих видах і способах реконструкції. Запропоновано методику планування реконструкції з урахуванням ступеня реконструкції типових будівель і споруд. Запропоновано комплексний алгоритм послідовності проведення реконструкції типової забудови. Розроблено новий репродуктивний метод реконструкції типової забудови, який включає в себе основні архітектурно-технічні рішення: містобудівні, функціонально-планувальні, архітектурно-художні, конструктивно-технічні.

Розширено теоретичні основи та удосконалено методологічний апарат дослідження процесів реконструкції міста як форми його існування адекватного комплексу зовнішніх та іманентних соціальних та економічних факторів. Чітко розмежовано види реконструктивної діяльності в місті (реконструкція міста в цілому, міських територій, міської забудови та будівель і споруд). Вперше наведено системну класифікацію видів реконструкції (перший рівень інтеграції - реконструкція житлової забудови, реконструкція виробничо-промислового комплексу, історико-архітектурна реконструкція, реконструкція вулично-дорожньої мережі, реконструкція системи зовнішнього та міського громадського транспорту, реконструкція системи суспільних центрів, реконструкція системи місць прикладання праці, реконструкція системи інженерних мереж, ландшафтна реконструкція та другий рівень інтеграції - функціонально-планувальна, архітектурно-планувальна, еколого-планувальна реконструкція). Вперше запропоновано інтегральну модель комплексної реконструкції міста як системи взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих форм і видів реконструкції. Запропоновано нові підходи щодо розвитку та удосконалення нормативної бази відповідно до встановлених форм (моделей) реконструктивної діяльності - випереджувальна, стабілізуюча та відновлювальна. Розроблено метод вибору напряму пріоритетних реконструктивних дій з наступним розгортанням процесів комплексної реконструкції міста ("тригерний" ефект) на основі використання моделей дисперсного та порівняльного аналізу (оптимізаційний підхід).

Розглянуто місце промислових територій (ПТ) в планувальній структурі міста та їх частка в його загальній території. На прикладі м. Києва відстежено динаміку росту ПТ відповідно до зростання території міста протягом різних етапів його історичного розвитку, а також розглянуто сучасні тенденції трансформації міських ПТ та основні проблеми, що виникають на цьому шляху. Розглянуто містобудівні фактори вибору напрямків реконструкції міських ПТ, визначено основні принципи та критерії реконструкції. Розроблено методику оцінювання ПТ, що дозволяє визначити напрямок їх комплексної реконструкції та напрямок подальшого розвитку. Запропоновано сім напрямів комплексної реконструкції міських ПТ та розроблено матрицю прийняття принципових рішень щодо подальшого використання ПТ та перетворення основних фондів.

Вперше обгрунтовано концепцію організаційно-технологічної системи проектування комплексної реконструкції житлової забудови як цілісної, відкритої, організованої та гнучкої структури з неоднорідних складових. Вперше сформульовано методологічні принципи організаційно-технологічного проектування комплексної реконструкції житлової забудови. Вперше виявлено закономірності впливу організаційно-технологічних та економічних факторів на прогнозовані тривалість і вартість комплексної реконструкції житлової забудови. Результати виконаних досліджень використані під час розробки нормативного документа, а також впроваджені в діяльність проектно-будівельних організацій та навчальний процес ВНЗ будівельного профілю.