У ході дослідження оцінено ступінь ефективності використання промислових територій за умов перебудови господарчого комплексу України згідно з програмами реструктуризації вугільної промисловості. Проаналізовано етапи формування старопромислових вуглувидобувних районів Західної Європи та Донбасу, висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід реконструкції промислових територій. За результатами аналізу етапів формування промислових міст Донбасу виявлено характерні особливості планувальної структури міст та основні недоліки, які заважають їх інтенсивному розвитку. Охарактеризовано функціонувально-планувальну організацію промислових територій, а також їх функціональні зв'язки з міською інфраструктурою. Запропоновано комплексну містобудівну оцінку промислових територій, яка дозволяє визначити ступінь значущості промислової території й ефективність її використання. Визначено принципи комплексної реконструкції та методику її впровадження. Сформовано принципову містобудівеу модель функціонально-планувальної та екологічної організації промислових територій міста Донецьк, яка забезпечує ефективність вибору напрямку реконструкції. Запропоновано зміну функціональної спрямованості в розвитку збиткових промислових територій міст Донбасу як ефективної стратегії розвитку не первинного, а третинного та четвертинного секторів економіки.

Розглянуто місце промислових територій (ПТ) в планувальній структурі міста та їх частка в його загальній території. На прикладі м. Києва відстежено динаміку росту ПТ відповідно до зростання території міста протягом різних етапів його історичного розвитку, а також розглянуто сучасні тенденції трансформації міських ПТ та основні проблеми, що виникають на цьому шляху. Розглянуто містобудівні фактори вибору напрямків реконструкції міських ПТ, визначено основні принципи та критерії реконструкції. Розроблено методику оцінювання ПТ, що дозволяє визначити напрямок їх комплексної реконструкції та напрямок подальшого розвитку. Запропоновано сім напрямів комплексної реконструкції міських ПТ та розроблено матрицю прийняття принципових рішень щодо подальшого використання ПТ та перетворення основних фондів.

Наведено вирішення науково-прикладної проблеми підвищення ефективності організації й управління процесом комплексної реконструкції міської забудови шляхом розробки концепції, методів організаційно-технологічного проєктування реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення. Розвинуто наукові положення оцінювання, аналізу, обґрунтування та вибору організаційно-технологічних рішень, адаптовані до умов реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення. Дістала подальший розвиток система організаційно-технологічних, технічних та управлінських факторів, що впливають на показники ефективності організаційно-технологічних рішень реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення, а саме: технічного стану будівлі, стисненості території об'єкта реконструкції, насиченості території промислового підприємства інженерними мережами та умов їх експлуатації, насиченості території промислового підприємства інженерними спорудами й умов їх експлуатації, якості будівлі, енергоефективності будівлі, безпечності будівлі, екологічності будівлі. Вперше виявлено закономірності впливу визначальних організаційно-технологічних, технічних та управлінських факторів на прогнозовані тривалість і вартість реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення. Розвинуто метод оцінювання, аналізу, обґрунтування та вибору раціональних проєктних і організаційно-технологічних рішень, адаптований до умов реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення, розташованих у межах міської забудови, який дозволяє досягати кращих значень прогнозованих техніко-економічних показників з урахуванням вимог щодо якості, енергоефективності, безпечності й екологічності. Розроблено методику оцінювання умов реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення й обґрунтування ефективності організаційно-технологічних рішень із виконання будівельних робіт при існуючих ресурсних обмеженнях, що враховує вимоги до енергоефективності, якості, безпечності й екологічності об'єктів і прийнятний рівень ризику, адаптовану до умов стійкості схилів і стійкості будівель, розташованих на схилах. Розроблено алгоритм і програмне забезпечення розрахунку показників ефективності організаційно-технологічних рішень на основі додатку Microsoft Access із застосуванням виявлених закономірностей впливу організаційно-технологічних, технічних та управлінських факторів на тривалість і вартість реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення. Результати наукових досліджень упроваджено в діяльність проєктно-будівельних організацій м. Київ і м. Дніпро при варіантному проєктуванні й обґрунтуванні інвестиційних проєктів, розробці й оцінюванні пропозицій при проведенні підрядних торгів.

Розглянуто особливості містобудівного потенціалу промислових територій. Наведено закономірності реновації промислової забудови як системи заходів організаційно-економічної модернізації, технічного оновлення, культурно-історичної спадщини, екологічної реабілітації та соціального пожвавлення міських територій. Запропоновано методи реновації промислових будівель під об'єкти цивільно призначення.

Проведено аналіз реконструкції та перебудови сформованих у другій половині XX ст. зупинок трамвая у Львові в контексті зміни планування між магістральних територій на прикладі центральної частини міста. Показано містобудівні підходи до реконструкції між магістральних територій і привокзальної площі перед головним залізничним вокзалом міста.

Досліджено проблеми формування ландшафтно-рекреаційних утворень на депресивних господарських територіях у приморських містах. Сформульовано концептуальні засади (принципи, моделі, прийоми) та практичні рекомендації щодо функціонально-планувальної реорганізації депресивних господарських територій під нові функції. Проведено науковий аналіз промислових прибережних зон міста Одеса, на основі якого виявлено депресивні господарські території, що втратили свої основні функції. Висвітлено методи та критерії комплексної оцінки депресивних господарських територій та оцінки факторів впливу на їх реорганізацію. Запропоновано методи визначення рекреаційного потенціалу депресивних ділянок з урахуванням специфіки приморських міст та обґрунтування функціонального використання об'єктів. Удосконалено класифікацію етапів розвитку промисловості в Україні та виділено планувально-просторові прийоми розміщення промислових підприємств у населених пунктах. Розроблено типологію депресивних господарських територій та запропоновано прийоми та планувально-просторові моделі їх ландшафтно- рекреаційної реорганізації. Сформульовано основні принципи рекреаційного використання депресивних господарських ділянок і об'єктів індустріальної спадщини приморських міст ("альтернативного рекреаційного використання виробничих територій"; "реновації об'єктів промислової спадщини для рекреації"; "створення інноваційних туристичних комплексів"; "оптимізації параметрів ландшафтних територій"). Наведено рекомендації щодо проєктування ландшафтно-рекреаційних утворень в умовах деградованих територій (сільськогосподарських, водно-портових, історичних ареалів).

Визначено теоретичні основи та методики пристосування постпромислових територій до сучасних потреб міста та підходи до формування якісного житлового середовища на таких територіях. Визначено специфіку пристосування постпромислових територій під житлові утворення в контексті збереження духу місця та локальної ідентичності. Виявлено функціонально-просторові прийоми якісної містобудівної організації житлових утворень на постпромислових територіях, що сприяють швидкій їх соціалізації без створення навантаження на сформовану міську структуру. Сформульовано принципи формування житлових утворень на постпромислових територіях. Розроблено методичні рекомендації щодо етапності виконання проектів пристосування постпромислових територій під нові функції, зокрема під житло.