Выделены проблемы управления транспортными сетями и предложена структура автоматизированной системы управления транспортной системой городского, пригородного и междугородного пассажирского и грузового транспорта. Выделены четыре подсистемы и обозначены взаимосвязи между ними.

Зроблено огляд інформаційно-вимірювальних систем, що використовуються в галузі управління вантажопотоками. Виявлено слабкі місця цих систем і запропоновано комплексне їх використання, що дозволить за рахунок диверсифікації збільшити надійність визначення допоміжної інформації, і як наслідок підвищити якість зважування і ідентифікації транспортних засобів. Іншим набутком сумісного використання різних джерел інформації може стати зменшення обчислювальних витрат. Якщо точність та достовірність результатів, одержаних після обробки тензоданих, є достатньою, то немає необхідності детально обробляти більш об'ємні відеодані для визначення швидкості та меж вагонів.

Розроблено методику оцінювання ефективності та функціональної стійкості навігаційного обслуговування та управління рухомими об'єктами в зонах підвищеного ризику транспортних сполучень. Визначено аналітичні відношення на базових множинах. Надано розрахункові формули оцінювання коефіцієнтів функціональної стійкості. Сформульовано принцип адаптації за умов випадкової втрати або відмов окремих елементів технологічної мережі транспортної інформаційно-управляючої системи обслуговування рухомих об'єктів.

На підставі емпіричних досліджень установлено основні характеристики транспортного потоку на регульованому перехресті дороги. Проаналізовано умови виникнення затору.

Для принятия решений в системах управления на транспорте предлагается использовать комплексный подход, основанный на имитационном моделировании транспортных потоков различного уровня. Для управления транзитными потоками решается задача определения наиболее эффективного максимального потока сети. Выбор варианта функционирования сети общественного транспорта реализуется путем моделирования взаимодействия пассажиропотока и потока транспорта.

Проаналізовано існуючі способи і технічні засоби для визначення основних параметрів, що характеризують транспортні потоки (ТП), а також запропоновано варіанти подальшого удосконалення методів визначення швидкості транспортних засобів та складу ТП.

Проведено розрахунок власного числа матриці динаміки некерованої системи, проаналізовано часові характеристики її поведінки. Для запобігання конфліктних ситуацій між транспортними засобами запропоновано структуру системи управління зі зворотним зв'язком, визначено точки докладання керуючих впливів на об'єкт, сформульовано критерії вибору управління. Сформовано матриці зворотного зв'язку, розроблено алгоритм управління. Проведено моделювання одержаної системи управління, проаналізовано поведінку керованої системи.

Висвітлено поняття "транспортна задача" або "транспортне завдання", чи "транспортне питання". Показано вплив зовнішніх чинників, планування та реалізацію транспортних процесів, і зокрема, оптимізацію операційних рішень. Застосовуючи оптимізаційні методи, пошук оптимальних розв'язків, розроблено оптимальний транспортний план сполучень певної кількості споживачів від певної кількості постачальників. Систематизація оптимального розв'язку задач маршрутизації та транспортної задачі надасть змогу ефективніше розподілити час обслуговування клієнтів транспортних підприємств, що, в свою чергу, збільшить дохід та ефективність роботи підприємства загалом і транспортного відділу окремо.

Приведены теоретические основы управления системой транспортная сеть - транспортные потоки. Описаны закономерности формирования транспортных потоков на основе моделирования.

Предложена математическая модель и метод информационного управления транспортными потоками с целью минимизации заторных ситуаций возникающих на таможенных пунктах пропуска при пересечении государственной границы.

Досліджено комплекс задач планування та керування перевезеннями, розглянуто узагальнення канонічної задачі, що призводять до багатоіндексних моделей високої розмірності. Проаналізовано моделі, що враховують неповноту та неточність вихідної інформації. Розроблено модель багатоіндексних лінійних транспортних задач, яка дозволила побудувати ефективну процедуру розрахунку початкового опорного плану. Представлено технологію багатокрокової кластеризації, яка уможливила вирішення задачі комівояжера високої розмірності. На основі доведених теорем розроблено методи рішення багатоіндексних нелінійних транспортних задач, які призвели до побудови ітераційної процедури зведення вихідних задач щодо задач меншої розмірності. Наведено технологію рішення транспортних задач зі стохастичним попитом, яку засновано на перетворенні вихідної задачі щодо двоїстої, що дало змогу істотно прискорити розв'язання задач високої розмірності. Одержано методи розв'язання транспортної задачі з випадковими вартостями, що дозволяє вихідну стохастичну задачу перетворити у звичайну задачу дробово-квадратичної оптимізації, яка розв'язується відомими методами.

Розглянуто центр управління перевезень радіоактивних матеріалів, який є інформаційно-керуючою системою і складається з безлічі елементів, пов'язаних між собою. Побудова та можливість подальшої модернізації такої автоматизованої системи на початку потребує комплексної розробки, яка буде включати в себе проектування структури системи, технічне проектування окремих складових елементів і пристроїв та оптимізація цих елементів та підсистем, які будуть спливати при встановлені зв'язків між ними. У цілому ці заходи повинні дозволити виявити математичний апарат, необхідний для розробки математичної моделі системи.

Построены и исследованы математические модели экономических принципов равновесия для неоднородных транспортных потоков. Модели обобщают принципы Вардропа и предназначены для анализа и планирования неоднородных потоков в транспортных сетях.

Системные исследования в области складской логистики показали, что большинство ее аналитических моделей управления основывается на целевом конфликте. Подобные задачи по управлению транспортными потоками в транспортной логистике решаются с помощью методов, имеющих схожие по значимости допущения и упрощения, но требующие соответствующей математической подготовки и знаний в области транспорта и экономики. Новые аналитические методы управления при целевом конфликте в транспортной системе позволят сократить затраты времени и ресурсов на оптимизацию и поиск решений.

Вперше розроблений метод прогнозу параметрів стану рухомих об'єктів при малій кількості точок в експериментальних даних. Метод відрізняється від відомих одночасним використанням диференціальних перетворень і багатокритеріальної оптимізації, що надає можливість збільшити діапазон прогнозу параметрів стану транспортних засобів. Багатокритеріальна оптимізація зводить некоректну задачу екстраполяції до стійкої задачі розв'язання системи кінцевих рівнянь. В тому випадку, коли відомі методи дають неприйнятний результат, застосування розробленого методу дозволяє одержати розв'язок в межах заданої похибки. Розроблений метод дозволяє здійснити прогноз експериментальних даних в різних додатках. В роботі розглянутий прогноз параметрів руху швидкісного потягу.

Запропоновано технологію автоматизованого управління транспортними потоками в мультимодальній транспортній мережі. Технологія відрізняється формалізацією транспортної задачі в багатокритеріальній формі та є результатом синергетичного об'єднання інфологічної моделі факторів, показників та критеріїв оптимальності маршруту і математичної моделі багатокритеріального розподілу транспортних потоків, що забезпечує виконання процедури вибору оптимального маршруту перевезення. Технологія дозволяє підвищити ефективність управління транспортними потоками за показниками оперативності і достовірності вихідних рішень.

Purpose. To identify the efficient management system for a specialized transport enterprise in terms of the varied demand owing to the parameter optimization and cost reduction. Methodology. An approach to identify management system of the specialized transport enterprise has been proposed relying upon the system analysis principles and upon the apparatus of queuing theory. Construction of the regression models involved formalization of expenditures connected with order servicing, while a level of the parameter system effect on the estimated figure was determined using regression analysis. Findings. Analysis of the theoretical evidence has shown that despite the numerous developed approaches intended to improve management systems for enterprises of different branches, which propose modern methods and models, it is required to develop absolutely cost-effective and adaptive procedure to determine the efficient management system for a specialized transport enterprise. An approach determining such an efficient management system exemplified by a business unit of Illich Iron & Steel Works PJSC (Mariupol) has been proposed. Its implementation anticipates two levels: in terms of service parameters, and in terms of expenditures connected with order service of the enterprise. For the purpose, a mathematical model of such an order service system has been developed. The model takes into consideration various probability factors (i.e. ordering moments, service period, and others). Moreover, service costs have been formalized to identify optimum conditions. Values of the latter and influence parameters have been applied to develop regression models in the power form with a nonzero coefficient. The models will help identify online optimum service conditions and make managerial decisions concerning variation of the number of repair crews, vehicles, and so on. Originality. For the first time, the paper proposes an approach as for the determination of the efficient management system for a specialized transport enterprise based upon a queuing theory taking into consideration a system analysis in the interaction between production enterprises and transport ones. Moreover, forecast models are developed concerning expenditures connected with order service of mining and metallurgical companies depending upon the number of crews, service time variations and the order quantities. Practical value. The approach is the theoretical background to improve interaction between the specialized transport enterprises, and mining and metallurgical companies. The models may be used to develop efficient management system relying upon determination of ratio number of repair crews and vehicles at a motor transport enterprise; in turn, that will help to reduce expenditures connected with the resource use.

Розроблено метод оцінки пропускної спроможності гаражів розморожування транспортної системи промислового підприємства. В процесі дослідження використані методи аналізу і логіки, для оцінки науково-технічних публікацій, які стосуються розробки та розрахунків пропускної спроможності технічних пристроїв вантажних станцій і розвантажувальних комплексів. Розроблений метод базується на зіставленні наявної і потрібної пропускної спроможності гаражів розморожування великих розвантажувальних комплексів промислових підприємств. При проведенні досліджень обгрунтована потрібність введення в модель коефіцієнту резерву пропускної спроможності гаражів розморожування у зв'язку з впливом динамічних факторів. Розроблений метод оцінки пропускної спроможності дозволяє оптимально, комплексно синхронізувати роботу гаражів розморожування та розвантажувального комплексу з переробних спроможностей і таким чином підвищити ефективність управління роботою транспортної системи промислового підприємства.

Визначено необхідність вдосконалення та розвитку логістичної діяльності на транспортних підприємствах. Розкрито зміст поняття "логістична діяльність" та теоретичні аспекти її розвитку на транспортних підприємствах. Проаналізовано комплексні логістичні функції та елементарні логістичні операції. Обгрунтовано роль і місце логістичної діяльності та її вплив на функціонування транспортних підприємств. Проаналізовано ефективність логістичної діяльності на транспортних підприємствах та напрями її удосконалення. Серед напрямів визначено три основні: використання великих даних (Big Data), хмарна логістика та логістичні платформи ланцюгів постачань, інтернет речей. Отже, в удосконаленні логістичної діяльності транспортних підприємств вкрай важливим є наявність та використання інформаційних платформ та технологій. З їх появою стає можливим розроблення різних математичних методик спрощення логістичних завдань та їх практична реалізація. Доведено, що використання логістики сприяє досягненню транспортних підприємством певних конкурентних переваг. Розглянуто думки різних авторів щодо визначення поняття "логістична діяльність" та запропоновано комплексне визначення поняття. Наведено систему управління логістичною діяльністю підприємства, місце та роль елементів логістичної діяльності та доведено, що виконання завдань логістичної діяльності на кожному етапі управління матеріальним потоком підвищує конкурентоспроможність підприємства на ринку транспортних послуг.

Мета роботи - встановлення ключової відмінності між мультимодальними та інтермодальними перевезеннями, а також дослідження ролі транспортних операторів в організації мультимодальних перевезень. У ході дослідження виявлено, що як у науковій сфері, так і на практиці змішані перевезення часто розуміють як синонім поняття "мультимодальні перевезення", однак установлено, що всі інтегровані (мультимодальні, інтермодальні, комбіновані) та роздільні (сегментні) перевезення є частиною змішаних і доповнюють одне одного. Відмічено, що мультимодальні та інтермодальні перевезення мають певну відмінність між собою, яка полягає в наявності кількості договорів та відповідальності, яку несе оператор перевезень. Запропоновано враховувати всі умови, які впливають на результат прийняття рішення щодо здійснення мультимодальних перевезень. Вивчення теоретичних і практичних аспектів дозволило виділити операторів мультимодальних перевезень, а саме: оператори, які оперують морськими суднами; оператори, що не оперують морськими суднами, але можуть володіти іншим рухомим складом, складами тощо; експедитори, які не завжди є операторами мультимодальних перевезень та можуть бути агентами якоїсь частини перевезень і співпрацювати з основним оператором. Обгрунтовано їх особливу роль в організації мультимодальних перевезень, враховуючи при цьому всі фактори й елементи, які повинні тісно взаємодіяти між собою в процесі доставки. Перспективами подальшого дослідження в даному напрямі є побудова алгоритму обрання мультимодального оператора з урахуванням різних умов.