Дослідження спрямовано на отримання нових знань про вплив навколишнього середовища на несучі конструкції тягового рухомого складу залізниць за параметром корозійного зносу, характер динаміки цього впливу, а також оцінку технічного стану вітчизняного тягового рухомого складу промислових залізниць. Для отримання релевантних даних автор провів агрегацію та аналіз результатів ультразвукової товщинометрії основних несучих конструкцій локомотивів, виявлених протягом восьми років під час виконання робіт із подовження строку служби локомотивів промислового транспорту. Несучі конструкції серій локомотивів, які взято для цього дослідження, мають загальний діапазон строків експлуатації 25 - 48 років, а самі одиниці територіально перебувають у різних областях України. Виявлено, що серед дослідженого парку тепловозів промислового транспорту рівень рівномірної корозії має лінійну залежність від строку його експлуатації з достатньо низьким кутовим коефіцієнтом. Таким чином, відповідно до визначень нормативної документації, що була актуальною на момент виробництва одиниць рухомого складу, які є об'єктами цього дослідження, матеріал несучих конструкцій (окрім одного граничного випадку) належить до стійкої групи корозійної стійкості металу. Через незалежність промислового рухомого складу від державних залізничних підприємств та виконання робіт із технічного обслуговування різними організаціями інформація про його загальний стан не є легкодоступною. Вперше зібрано статистичні дані щодо стану несучих конструкцій промислового рухомого складу та провів їх аналіз. Отримані результати ілюструють динаміку розвитку рівномірної корозії конструкцій тягового рухомого складу промислового залізничного транспорту. Ця інформація, у свою чергу, дає підгрунтя для подальшого вдосконалення методики обстеження одиниць рухомого складу як у ході планових робіт, так і з метою подовження строку служби.

Цель работы - разработка подхода к обоснованию выбора режима взаимодействия магистрального и промышленного железнодорожного транспорта с позиции распределения вагонов, направляемых в отстой, между железнодорожными путями общего и необщего пользования. Для достижения поставленной цели использованы методы научного анализа и синтеза, теории графов, а также экспериментально-статистические методы составления моделей. Получена зависимость потребной вместимости железнодорожных путей, в которой учитывается доля приватных вагонов в общем парке, поступающих на места необщего пользования. Предложена схема выбора места размещения вагонов для обоснования выбора режима взаимодействия магистрального и промышленного железнодорожного транспорта с учетом имеющегося в наличии путевого оснащения и целесообразности его дальнейшего развития. Задача в такой постановке до настоящего времени не решена, что и определяет актуальность и новизну исследования в данном направлении. Полученная формула по определению потребной вместимости железнодорожных путей, в отличие от существующих способов ее расчета, учитывает влияние случайного характера обслуживания перевозочных средств на местах необщего пользования, а также доли приватных вагонов в общем парке. Предложен метод выбора места размещения приватного подвижного состава, используемый для обоснования выбора режима взаимодействия магистрального и промышленного железнодорожного транспорта с учетом имеющего в наличии путевого оснащения и целесообразности его дальнейшего развития. Отличительной особенностью представленного метода является учет интересов грузовладельца, как стороны, в наибольшей степени заинтересованной в эффективной взаимной работе железнодорожного транспорта общего и необщего пользования. На основании результатов исследования могут быть получены рекомендации по выбору режима взаимодействия магистрального и промышленного железнодорожного транспорта в части распределения вагонов, направляемых для отстоя, между железнодорожными путями общего и необщего пользования. Это позволит уменьшить издержки грузовладельцев за счет минимизации экономических и временных потерь и, как следствие, сделать услуги железнодорожного транспорта более привлекательными для клиентуры, что приведет к повышению его конкурентоспособности на рынке транспортных услуг.

Розглянуто питання проектування транспортних систем промислових підприємств за прогресивними технологіями відповідно до сучасних вимог. Викладено метод розрахунку основних матеріальних потоків металургійних підприємств, наведено основні положення методу розрахунку матеріальних потоків та алгоритм розрахунку основного матеріального потоку групи виробничих цехів. Описано метод формування вантажопотоків і розрахунок річного обсягу перевезень підприємства.

Произведена оценка эксплуатационных показателей работы локомотивов по времени, мощности и сцепному весу при обслуживании транспортно-грузового комплекса прокатного цеха металлургического предприятия.

Досліджено напружений і деформований стан контакту п'ятника та підп'ятника з урахуванням дії експлуатаційного (несиметричного) навантаження на п'ятниковий вузол, запропоновано методику розрахунку і оцінювання довговічності цих вузлів. Визначено оптимальні розміри деталей п'ятникового вузла та запропоновано заходи з підвищення їх довговічності для вагонів експлуатаційного парку та вагонів нової побудови.

Мета дослідження - вирішення наукової проблеми створення ефективної логістичної технології планування та оперативного управління перевезеннями залізничного транспорту металургійних підприємств (ЗТМП). Розроблено загальну структуру системи логістичного управління (ЗССЛУ) ЗТМП, яка адекватно відтворює транспортно-технологічні процеси та є основою для створення системи підтримки прийняття рішень диспетчерським персоналом підприємства. Сформовано концепцію використання імітаційних моделей для підвищення ефективності роботи ЗТМП. Розроблено науковий підхід і процедуру вибору параметрів імітаційних моделей на основі методів факторного та регресійного аналізу мікрологістичних систем (МЛС) ЗТМП. Створено типові (уніфіковані) імітаційні моделі МЛС ЗТМП, які інтегровані в ЗССЛУ ЗТМП. Розроблено систему інтелектуального управління на базі системи підтримки прийняття рішень та об'єднані ЗССЛУ моделі МЛС дозволили підвищити ефективність ЗТМП за рахунок зниження експлуатаційних витрат та якісно планувати показники роботи транспорту.

Произведена структуризация объема транспортной работы при переработке внешнего вагонопотока в системе сдвоенных операций. Для каждого транспортного и транспортно-грузового комплексов определены плановый и дополнительный объём транспортной работы. Установлено, что транспортный комплекс переработки внешнего вагонопотока характеризуется наибольшим дополнительным объемом транспортной работы.

Предложена модель интеллектуальной системы управления надежностью и экологичностью вагонопотоков на основе декомпозиции промышленных транспортных комплексов на две составляющие, отличающиеся способами и условиями образования выбросов загрязнений: подсистему стационарных источников (погрузочно-разгрузочные и ремонтные процессы) и подсистему передвижных источников (вагонопотоки).

Цель работы - совершенствование методов оценки неравномерности грузовых перевозок и определения расчетных объемов работ для железнодорожных станций и подъездных путей промышленных предприятий. В качестве методов исследования для оценки расчетных объемов грузопотоков и груженных вагонопотоков использованы методы математической статистики, в частности, методы анализа временных рядов; для оценки расчетных объемов порожних вагонопотоков применялись методы математического моделирования. Выполнена проверка предлагаемого метода путем расчета объемов работ для 2014 г. по данным предшествующих временных периодов. Результаты проверки показали, что предлагаемый метод, по сравнению с традиционным, обеспечивает более высокую устойчивость результатов при изменении временных периодов, используемых для анализа, а также более точную оценку расчетных объемов работы. Усовершенствованы методы определения расчетных объемов работы для железнодорожных станций за счет использования методов анализа временных рядов. Предложенная методика позволяет более точно оценить перспективные объемы работы и, за счет этого, снизить величину капитальных расходов, связанных с развитием станций, и эксплуатационных расходов, связанных с их функционированием. Методика также может быть использована при совершенствовании нормативных и методических документов, регламентирующих проектирование и разработку технологических процессов работы магистральных и промышленных железнодорожных станций.

Розглянуто питання підвищення ефективності роботи вантажних станцій магістрального та промислового залізничного транспорту за рахунок удосконалення конструкції та розмірів їх колійного розвитку на основі науково обгрунтованих методів їх комплексного оцінювання. Проаналізовано проблеми функціонування вантажних станцій магістрального та промислового залізничного транспорту України та наукових методів підвищення ефективності їх роботи. Удосконалений метод визначення тривалості маневрових пересувань дозволяє враховувати наявність обмежень швидкості руху на окремих елементах прямування поїздів. Удосконалено функціональну модель вантажних станцій шляхом формалізації технології роботи з використанням бібліотеки типових елементів і спеціалізованих програмних засобів для побудови технології в автоматизованому режимі та визначення техніко-експлуатаційних показників роботи. Оцінка відповідності ємності колійного розвитку вантажних станцій ваго - нопотокам, які на них переробляються, може здійснюватися з використанням ймовірнісних методів, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє характеризувати використання колійного розвитку з урахуванням нерівномірності перевезень. Наведено комплексні залежності кількості колій, їх довжини та колійної ємності вантажних станцій від характеристик вагонопотоків, які на них переробляються, що дозволяє врахувати зміни в структурі вагонного парку. З метою підвищення ефективності функціонування таких станцій запропоновано використовувати секціонування колій, що дозволить скоротити тривалості маневрових пересувань та відповідні експлуатаційні витрати, підвищити ефективність використання колійного розвитку та функціонування станцій в цілому.

Раскрыты особенности эффективного управления транспортной системой промышленного предприятия (ТС ПП) отрасли вагоностроения в условиях динамично-изменяющейся внешней и внутренней среды. Сформулирована задача управления ТС ПП с точки зрения повышения эффективности системы за счет снижения логистических издержек. Для решения поставленной задачи управления ТС ПП разработаны процедуры принятия решений по управлению параметрами грузопотоков в ТС ПП, основанные на применении методов многокритериального принятия решений и теории нечетких множеств.

Рассмотрен процесс переработки вагонопотоков районной станции крупного металлургического комбината при обслуживании прокатных цехов железнодорожным транспортом. Определены основные факторы, влияющие на простой вагонов и оборот подвижного состава.

Рассмотрены методы применения глобальных навигационных спутниковых технологий для мониторинга местоположения, контроля и прогнозирования эксплуатационных характеристик железнодорожного транспорта на металлургическом предприятии с целью повышения качества его работы и снижения затрат на его содержание.

Мета роботи - науково обгрунтоване впровадження напрацьованих методик у виконання робіт із подовження призначеного терміну служби одиниць тягового та моторного рухомих складів промислового транспорту. Для досягнення поставленої мети проаналізовано напрацьовані методики із подовження призначеного терміну служби тягового та моторвагонного рухомих складів магістрального транспорту; напрацьовані методики під час розв'язання питань щодо подовження призначеного терміну експлуатації одиниць рухомого складу адаптовано відповідно до тепловозів ТГМ6А та тягових агрегатів типу ОПЕ1А. На підставі комплексу проведених експериментальних і теоретичних досліджень одержано результати, які надали підставу для визначення можливості використання напрацьованих методик у розв'язанні питань із подовження призначеного терміну експлуатації одиниць рухомого складу стосовно тепловозів ТГМ6А та тягових агрегатів типу ОПЕ1А. На основі експериментальних і теоретичних досліджень виконано наукове супроводження робіт, що забезпечить подовження призначеного строку служби одиниць тягових і моторних одиниць промислового рухомого складу. Розроблено технічні рішення з заходами, які мають виконуватися під час експлуатації в межах подовженого призначеного терміну служби тягових та моторних одиниць промислового рухомого складу підприємств, на яких використовуються тепловози та тягові агрегати.

Цель исследования - обоснование метода выбора рациональных параметров взаимного нагружения тяговых электрических двигателей при их испытании на нагрев. В основе обоснования принципа выбора рациональных параметров взаимного нагружения тяговых электродвигателей лежит теория нагревания однородного твердого тела и известные методы тепловых расчетов тяговых электромашин. Обоснована целесообразность проведения испытаний тяговых электрических двигателей на нагрев при токах нагрузки, равных пусковому току (для ЭПС магистрального транспорта) или пятнадцатиминутному току (для ЭПС промышленного транспорта). Показано, что энергетические затраты на проведение испытаний тяговых двигателей на нагрев могут быть снижены как за счет повышения энергетической эффективности системы взаимной нагрузки, так и путем оптимизации режима нагружения тяговых электромашин. Обоснована методика выбора рациональных режимов взаимного нагружения тяговых двигателей электроподвижного состава магистрального и промышленного транспорта. Повышение тока нагрузки тяговых электрических двигателей при их испытании на нагрев позволит снизить общий расход электроэнергии на проведение приемо-сдаточных испытаний, снизить время проведения испытаний и суммарные материальные затраты на ремонт тяговых двигателей электроподвижного состава магистрального и промышленного транспорта.

Залізничний транспорт промислових підприємств є однією із основних ланок процесу пересування вантажо- та вагонопотоків для забезпечення сталої роботи металургійних підприємств. Дослідження процесу постачання сировини (агломерату) на металургійне підприємство за сучасних умов функціонування економіки України є актуальною задачею сьогодення. Для дослідження параметрів розподілу випадкових величин (склад вертушок, які надходять на гірничо-збагачувальний комбінат у порожньому стані, змінні та добові обсяги завантаження вагонів і відправлення вертушок, інтервали прибуття та відправлення вертушок) використано методи математичної статистики. Для одержання показників функціонування станцій гірничо-збагачувального комбінату використано імітаційне моделювання роботи даних станцій. Встановлено, що порожні вертушки можуть надходити на станцію Ю за різними варіантами. Встановлено, що змінні та добові обсяги завантаження вагонів і відправлення вертушок, інтервали прибуття та відправлення вертушок є випадковими величинами. Виконано комплексне імітаційне моделювання роботи станцій гірничо-збагачувального комбінату, на підставі якого визначено завантаження елементів станції Ю, встановлено середню тривалість знаходження на комбінаті вертушки для перевезення агломерату, що вироблений агломераційним цехом N 1, і середній обіг вертушки для перевезення агломерату, що вироблений агломераційним цехом N 2, а також їх непродуктивні простої. Урахування стохастичного характеру чинників підвищує адекватність імітаційного моделювання роботи станцій та покращує якість отриманих показників. Визначено параметри розподілу випадкових величин обсягів завантаження вагонів і відправлення вертушок із агломератом, інтервалів їх прибуття та відправлення. Встановлено, що інтервали прибуття та відправлення вертушок розподілено за законом Ерланга. На підставі комплексного імітаційного моделювання процесу функціонування станцій гірничо-збагачувального комбінату встановлено наявність резерву колійного розвитку станції Ю, а також потужності вивізних і маневрових засобів комбінату для забезпечення обсягів роботи, які передбачаються на перспективу.

Разработаны новые подходы к анализу, оценке эксплуатационных показателей и проектированию железнодорожных станций промышленных предприятий, учитывающие динамику производственно-транспортных процессов.

Запропоновано та реалізовано модель формування експлуатаційних і техніко-економічних показників роботи станції за нових умов впливу зовнішніх і внутрівиробничих факторів випадкового характеру на процес переробки вагонопотоку, а через об'єм введеного вперше показника "транспортна робота", визначаючого завантаження технічних засобів станції, зв'язано підсумкові показники з компановочно-конструктивною схемою станції та параметрами її технічних засобів. За сукупністю результатів досліджень визначено методику, дозволяючи оцінити конструктивно-компановочну схему та параметри технічних засобів станцій, приймаючих масову сировину, і на цій основі з використання методу морфологічного аналізу та синтезу технічних рішень вдосконалити принципову схему вантажної станції для підвищення ефективності її роботи.

Виконані дослідження та детальний аналіз роботи вантажних фронтів різних під'їзних колій показав, що під час визначення тривалості вантажних операцій, у т.ч. для розробки норм ЄТП, необхідно проводити натурні спостереження процесу навантаження або вивантаження вагонів з подальшою обробкою результатів за допомогою сучасних статистичних методів. Окрім того, встановлювати вказану норму часу необхідно окремо для теплої та для холодної пори року, коли необхідно відновлювати сипучість вантажу, а тривалість розвантаження вагонів об'єктивно більше. Слід також враховувати наступні обмежуючі фактори, що впливають на фактичну тривалість вантажних операцій: ємність приймальних та накопичувальних бункерів; продуктивність конвеєрних установок, що забезпечують відкачування вантажу із приймальних бункерів; продуктивність основного виробництва, яке використовує прибулий вантаж. Одержані в такий спосіб значення можуть стати основою для визначення реальних норм часу знаходження вагонів на під'їзних коліях, що будуть прийнятні як для залізниці, так і для підприємств. Разом з тим, необхідно зазначити, що для виключення випадків навмисного завищення норм часу перебування вагонів на під'їзних коліях до виконання хронометражних спостережень та відповідних розрахунків повинні залучатися незалежні експерти. Остаточні норми повинні узгоджуватися із представниками залізниці. Окрім того, повинна бути розроблена нова методика нормування тривалості вантажних операцій з вагонами, яка б дозволяла об'єктивно враховувати місцеві умови роботи вантажних пунктів.

Вперше обгрунтовано використання магнітометричного методу для контролю завантаженості промислових транспортних рейкових засобів, що являє собою запис і зчитування магнітних міток з поверхні шийки залізничної рейки. Набув подальшого розвитку аналіз математичних моделей головок різного типу та геометрії для магнітного запису відбитка на поверхню залізничної рейки, що дозволяє розраховувати раціональні параметри головок для магнітного запису. Вперше одержано емпіричні коефіцієнти, які визначають закономірності зниження амплітуди напруженості поля мітки в залежності від завантаженості промислового транспортного рейкового засобу та числа наїзду його колісних пар, що дозволяє розробити метод магнітометричного контролю завантаженості промислових транспортних рейкових засобів.