Предложен новый интегральный критерий оценки эффективности функционирования схем доставки специфических грузов через передвижные распределительные центры (ПРЦ), который учитывает интересы грузовладельцев, перевозчиков и степень влияния ПРЦ на окружающую среду.

Приведена математическая модель оптимального резерва провозных возможностей парка подвижного состава по критерию минимума затрат, связанных с доставкой.

Розглянуто проблеми зменшення логістичних витрат роздрібних торговельних мереж та їх транспортно-логістичного обслуговування, визначено основні напрями підвищення конкурентоспроможності торговельних мереж. Розроблено рекомендації щодо вибору логістичного оператора та підвищення ефективності транспортно-логістичного обслуговування роздрібних торговельних мереж.

Удосконалено ймовірнісно-статистичну аналітичну модель оптимізації постачань швидкопсувних продуктів харчування (ШПХ). Ефективне забезпечення задоволення попиту на ШПХ у системах ланцюгів постачань досягається через введення можливості додаткової поставки ШПХ у випадку виникнення їх дефіциту в періоді між черговими поставками. Доведено, що на оптимальну величину основної поставки, яка відповідає максимуму прибутку системи ланцюга постачань ШПХ, впливають: величина прибутку від реалізації одиниці ШПХ, який надходить за основною і додатковою поставкою; величина збитку від утворення надлишку одиниці ШПХ; параметри розподілу попиту за період між черговими поставками; техніко-експлуатаційні та економічні показники, які характеризують роботу автомобілів на розвізних маршрутах. Проведено порівняльний аналіз умов забезпечення постачань ШПХ у системах ланцюгів постачань із використанням відомого та запропонованого вдосконаленого варіанта ймовірнісно-статистичної аналітичної моделі оптимізації постачань ШПХ. Даний аналіз показав, що двоступенева, тобто така, яка передбачає додаткову поставку, система постачань є більш економічно-доцільною за умовами роботи ланцюгів постачань ШПХ. Доведено доцільність збільшення транспортних витрат, пов'язаних із транспортним забезпеченням додаткової поставки. Саме їх збільшення спричиняє значуще збільшення прибутку системи за рахунок досягнення високого рівня задоволення попиту та скорочення збитків через утворення нереалізованих надлишків.

Запропоновано нові підходи до підвищення ефективності процесу доставки товарів народного споживання (ТНС) у великих містах за рахунок формування віртуальних маршрутів за умов стохастичного попиту на доставку вантажів. Вперше запропоновано підхід до формування раціональних віртуальних маршрутів доставки вантажів, який, на відміну від існуючих, дозволяє визначати траси маршрутів в поточному режимі для стохастичних параметрів попиту на доставку. Удосконалено метод прогнозування параметрів вантажопотоків на доставку вантажів за умов великого міста, заснований на використанні нейронних мереж, за рахунок розробки такої структури зазначеної мережі, що дозволяє врахувати періодичний характер попиту на доставку вантажів. Одержав подальший розвиток підхід до формування інформаційної системи збору даних щодо параметрів вантажопотоків, заснований на використанні клієнт-серверних СУБД, за рахунок нормалізації структури бази даних про параметри вантажопотоків шляхом виділення окремих таблиць, що містять атрибути-характеристики клієнтів і заявок.

Удосконалено ймовірнісно-статистичну аналітичну модель оптимізації постачань швидкопсувних продуктів харчування (ШПХ). Ефективне забезпечення задоволення попиту на ШПХ у системах ланцюгів постачань досягається через введення можливості додаткової поставки ШПХ у випадку виникнення їх дефіциту в періоді між черговими поставками. Доведено, що на оптимальну величину основної поставки, яка відповідає максимуму прибутку системи ланцюга постачань ШПХ, впливають: величина прибутку від реалізації одиниці ШПХ, який надходить за основною і додатковою поставкою; величина збитку від утворення надлишку одиниці ШПХ; параметри розподілу попиту за період між черговими поставками; техніко-експлуатаційні та економічні показники, які характеризують роботу автомобілів на розвізних маршрутах. Проведено порівняльний аналіз умов забезпечення постачань ШПХ у системах ланцюгів постачань із використанням відомого та запропонованого вдосконаленого варіанта ймовірнісно-статистичної аналітичної моделі оптимізації постачань ШПХ. Даний аналіз показав, що двоступенева, тобто така, яка передбачає додаткову поставку, система постачань є більш економічно-доцільною за умовами роботи ланцюгів постачань ШПХ. Доведено доцільність збільшення транспортних витрат, пов'язаних із транспортним забезпеченням додаткової поставки. Саме їх збільшення спричиняє значуще збільшення прибутку системи за рахунок досягнення високого рівня задоволення попиту та скорочення збитків через утворення нереалізованих надлишків.

Зміни в дистрибуції харчових продуктів призвели до того, що реалізація продукції торговельними підприємствами відбувається на великій території дрібними партіями за індивідуальними замовленнями. У більшості випадків доставка продукції у торговельні заклади виконується автомобільним транспортом, але практично відсутні методичні рекомендації щодо вибору автотранспортних засобів, їх комплектації та кількості для перевезення збірних партій багатономенклатурних вантажів. Тому потребує визначення ефективність використання автотранспортних засобів, яка на розвізних маршрутах характеризується лише собівартістю перевезення 1 т вантажу. Відсутність в загальному доступі статистичних показників експлуатаційних параметрів автомобілів значно ускладнює встановлення собівартості перевезення. При цьому розв'язання задач планування збірних відправлень, таких як: вибір автомобіля, маршруту його руху, структури автопарку тощо, потребує знання зміни собівартості перевезення залежно від вантажопідйомності автомобіля. Запропоновано визначення собівартості перевезень залежно від вантажопідйомності автомобіля виконувати шляхом екстраполяції параметрів автомобіля на основі даних фірми-виробника і сервісних підприємств, а також алгоритм моделювання функціонування розвізного маршруту. Виконане дослідження на прикладі автомобілів-рефрижераторів моделі Isuzu свідчить, що заміна одного рейсу автомобіля великої вантажопідйомності шляхом використання двох рейсів автомобілем меншої вантажопідйомності за критерієм зменшення вартості перевезення недоцільна. Порівняння витрат суміжних в модельному ряді вантажопідйомності автомобілів Isuzu свідчить, що пунктів рівноцінної вартості доставки товарів не існує. Тобто заміна автомобіля на більшу за вантажопідйомністю доцільна після повного використання вантажопідйомності автомобіля меншої вантажності.

Підвищено ефективність функціонування логістичної системи роздрібної торгівельної мережі (далі – ТМ) за рахунок оптимізації логістичних витрат за умов доставки дрібнопартійних вантажів на етапі "останньої милі". Проаналізовано практичні рішення і теоретичні дослідження та запропоновано математичну модель частки логістичних витрат на доставку дрібнопартійних вантажів у логістичній системі роздрібної ТМ, що на підставі впровадження технологічних та організаційних рішень дозволяє підвищити ефективність процесу доставки. Запропоновано використовувати критерій ефективності, який являє собою відношення витрат на доставку до отримуваних доходів, що математично формалізовано у вигляді цільової функції, для оцінювання ефективності процесу доставки вантажів. Отримано оптимізаційні моделі впливу параметрів логістичної системи та технологічних умов доставки на частку витрат. Отримано апроксимуючі моделі технологічних параметрів процесу доставки завдяки результатам чисельного експерименту. Виявлено, що існує таке співвідношення кількості пунктів заїзду та радіусу половинного попиту для конкретних умов перевезень, при яких витрати на доставку дрібнопартійних вантажів у логістичній системі ТМ є мінімальною. Впроваджено у ПП "Українська Продуктова Компанія", ТД "ВЛАДАР" та ТОВ "ТД ХарківСпецАккумулятор", м. Харків при плануванні розвитку логістичних систем та управлінні процесом доставки дрібнопартійних вантажів.