Рассмотрен подход и концептуальный базис методов и моделей на современном этапе развития учения об исследовательском проектировании. Сформулированы теоретические принципы формализации проблемы с использованием достижений интеллектуальных технологий и высокопроизводительных средств вычислений. Приведены примеры реализации разработанного подхода в практических приложениях исследовательского проектирования морских судов.

Рассмотрен подход и концептуальный базис эволюционного моделирования на современном этапе развития учения о естественной генетике в задачах исследовательского проектирования. Сформулированы теоретические принципы формализации проблемы с использованием достижений интеллектуальных технологий и высокопроизводительных средств вычислений. Приведены примеры реализации разработанного подхода в практических приложениях исследовательского проектирования морских судов.

Обсуждены вопросы планирования эксперимента в интеллектуальных системах исследовательского проектирования морских судов. Рассмотрено решение проблемы планирования эксперимента при реализации принципа конкуренции в условиях неопределенности и неполноты исходной информации.

Обсуждены вопросы взаимосвязи теории планирования эксперимента и теории размерностей и подобия в интеллектуальных системах исследовательского проектирования морских судов. Внимание обращено на решение проблемы планирования эксперимента при моделировании динамических ситуаций в рамках принципа конкуренции в условиях неопределенности и неполноты исходной информации.

Створено алгоритм вибору гарантійної стратегії досягнення мінімальних значень показника операційної енергоефективності судна за умов впливу природних невизначених факторів різної інтенсивності. Проаналізовано вплив шляхових погодних факторів під час формування маршруту морського перевезення на операційну енергоефективність. Досліджено вплив характеристик ходкості та морехідності судна на показник операційної енергоефективності. Проаналізовано вплив роботи пропульсивного комплексу судна та його елементів на показник операційної енергоефективності в області безлічі невизначеностей природних факторів. Розроблено розрахункову модель характеристик ходкості та морехідності судна з урахуванням конвенційних вимог до забезпечення безпеки мореплавання. Проаналізовано показники експлуатаційної енергоефективності судна як критеріїв економічності роботи суднового пропульсивного комплексу з урахуванням змінних умов плавання. Проаналізовано способи прийняття рішень з експлуатації судна за умов морського перевезення.

Розглянуто істотні чинники, що впливають на розміри безпечної області судна, до яких відносяться габарити судна та цілі, явище присмоктування суден, випадкове положення цілі щодо її одержаного місця і можливі форс-мажорні обставини. Досліджено найчастіше запропоновані форми безпечної області цілі, до яких віднесені три типи простих форм: круг, еліпс і прямокутник і два типи складних форм, що є комбінацією деяких простих форм. Одержане рівняння для розрахунку розмірів стохастичної області. З урахуванням рівняння меж стохастичної області для кожної з форм одержані інтегральні рівняння для розрахунку визначальних параметрів. Розроблено процедуру вибору оптимальної форми безпечної області, яка передбачує визначення розмірів безпечної області заданої форми залежно від закону розподілу вірогідності векторіальної похибки. Процедура передбачає порівняння величин усереднених курсів ухилення. Наведено результати імітаційного моделювання, яке реалізоване за допомогою розробленої комп'ютерної програми. За умов імітаційного моделювання перевірена коректність процедур розрахунку розмірів детермінованих, стохастичних і безпечних областей різної форми. Імітаційна програма виконує розрахунок безпечних областей залежно від габаритів судна і закономірностей векторіальної похибки позиції судна.

На основі аналізу вібрації та шуму на судні під час експлуатації визначено, що значну віброшумову обстановку на палубі та у машинному відділенні створюють щогли. Зазначено, що шум у машинному відділенні поширюється на суміжні приміщення, де перебувають члени екіпажу, що є причиною багатьох захворювань людського організму. Запропоновано знизити вібрацію щогл за рахунок зменшення амплітуди їх коливань, що досягаэться заміною матеріалів, застосованих для їх виготовлення, на ті, що мають найменшу амплітуду коливань. Проведено оцінювання амплітуди коливань щодо щогл, виготовлених зі сталі, склопластику та сосни. Найменшу амплітуду коливань виявлено у щогли, виготовленої зі сталі, за рівних умов змушених коливань. Розвинуто математичну модель вібрації (щогл). Одержано формулу для обчислення амплітуди змушених поперечних коливань щогли та визначено інтенсивність звукового поля від вібрувальної щогли на палубі судна. Для використання звукозахисного матеріалу у вигляді перегородки між машинним відділенням і суміжними приміщеннями, де перебувають члени екіпажу, за лабораторних умовах виготовлено модифіковане піноскло з домішками. За результатами експерименту визначено, що модифікування піноскла іонами Sі, Ті, Сu мають значні звукозахисні властивості. З них найбільш ефективним є зразок зі складом домішок іонів міді. Зазначено, що зниження рівня звуку на частотах від 31,5 Гц до 8 кГц становить у середньому 12 дБА, а на частоті 4 кГц - 32 дБА. Вдосконалено метод активного керування вібраційними й акустичними характеристиками механічної конструкції з використанням системи автоматичного керування. Розроблено метод використання кофердамів як засобу суднової звукоізоляції.