Досліджено радіус дії контрольно-коректувальних станцій, що здійснюють передачу диференціальних поправок на внутрішніх водних шляхах. Отримано розв'язок задачі оптимізації радіуса зони контрольно-коректувальної станції.

Обгрунтовано можливість використання радіолокаційного відбиття від хвиль, що утворюються на поверхні води під час руху судна, для виявлення цього судна. Це є дуже важливим для роботи зі швидкісними судами малих розмірів, виявлення яких за їх власним радіолокаційним відбиттям на тлі завад від схвильованої морської поверхні викликає значні труднощі.

Проанализировано современное состояние навигационных систем, создающих радионавигационное поле для водного транспорта. Приведена разработанная логико-информационная модель системы радионавигационного обеспечения безопасности плавания на внутренних судоходных путях Украины (ВСП), описана ее структура. Сформулированы основные требования к составу и структуре дифференциальных подсистем "ГЛОНАСС" / "НАВСТАР" для речного транспорта на основании концепции создания радионавигационного поля для позиционирования судов на ВСП. Предложены новые методы топологии системы контрольно-корректирующих станций на ВСП Украины.

Приведены эксплуатационные и технические характеристики навигационных радиолокационных станций (НРЛС). Проанализированы влияния отражений от подстилающей поверхности (водной, земной), сферичности Земли и атмосферы на дальность действия НРЛС. Описаны особенности магнетронных генераторов. Представлены упрощенная схема модулятора с накопительной линией, общая характеристика радиолокационных систем с активным ответом. Изложены требования к средствам автоматической радиолокационной прокладки. Изучено влияние электромагнитных излучений на операторов различных радиосредств.

На современном уровне изложены общие принципы морской радионавигации, рассмотрены не- и автоматизированные судовые радиолокационные станции и судовые радионавигационные системы. Охарактеризованы принципы построения радионавигационных систем, в частности, современных перспективных спутниковых навигационных систем. Описаны судовые средства автоматической радиолокационной прокладки (САПР), в частности, "Бриз-Е", "Океан-С". Проанализированы особенности тренажерной подготовки с помощью методов использования САРП для плавания на внутренних водных путях. Приведена общая характеристика фазовых, импульсных, импульсно-фазовых радионавигационных систем.

Викладено теоретичні основи радіолокаційних і радіонавігаційних систем. Акцентовано увагу на задачах морського радіозв'язку та радіонавігації, що базується на використанні сучасних глобальних супутникових комплексів. Розглянуто методи та режими радіолокації, вплив умов поширення радіохвиль на ефективність дії радіолокаційних станцій (РЛС), пристрої основних блоків суднових РЛС і їх тактико-технічні характеристики, типи та будову радіопеленгаторів, радіомаяки.

Изложены теоретические основы радиолокационных и радионавигационных систем. Акцентировано внимание на задачах морской радиосвязи и радионавигации, базирующейся на использовании современных глобальных спутниковых комплексов. Рассмотрены методы и режимы радиолокации, влияние условий распространения радиоволн на эффективность действия радиолокационных станций (РЛС), устройства основных блоков судовых РЛС и их тактико-технические характеристики, типы и строение радиопеленгаторов, радиомаяки.

Рассмотрена модификация антенн радионавигационного комплекса автоматизированной системы управления движением судов. Наибольшее внимание уделено волноводно-щелевым решеткам и герметизирующим вставкам антенного комплекса. Опытные образцы антенн успешно испытаны и рекомендованы к применению.

Запропоновано методику визначення за допомогою супутникових радіонавігаційних систем (СРНС) і введення в параметри процесу керування судна величин, що коригують курс, пройдений шлях і швидкість судна, внаслідок чого зменшується відхилення траєкторії стаціонарного руху судна від заданої траєкторії до величини, яка наближається до похибок СРНС визначення місця положення в горизонтальній площині.

На основе цифровой модели радиолокационных отражений от протяженного объекта, движущегося на морской поверхности, решена задача восстановления регулярного дальномерного профиля пассивной помехи, создаваемой взволнованной морской поверхностью. Полученные результаты могут быть использованы для улучшения точностных характеристик судовых и береговых радиолокационных станций.

Приведены данные о характеристиках некоторых радиолокационных систем, которые предназначены для освещения радиолокационной обстановки при контроле морских акваторий экономических зон и районов рыбного промысла, а также в интересах охраны.

Рассмотрены особенности построения радиолокационных пассивных комплексов, размещаемых на подвижных морских носителях. Получены оценки точности измерения дальности угломерным методом с учетом ошибок, вызванных расхождением курсовых систем носителей.

Розглянуто вплив динамічно складних умов на роботу двокоординатної радіолокаційної станції (РЛС) кругового огляду повітряного (морського) базування. Наведено математичну модель роботи антени РЛС. У результаті дослідження роботи комп'ютерної моделі антени визначено фактори, що впливають на роботу РЛС. Показано, що необхідно враховувати ці фактори у разі застосування РЛС для рішення сучасних завдань системи спостереження та контролю надводної обстановки в морській економічній зоні.

Показано, что при системном подходе к подбору параметров аппаратных средств двухкоординатной радиолокационной станции (РЛС) кругового обзора берегового (морского, воздушного) базирования и наличии методов обнаружения объектов, работающих при малом отношении сигнала к шуму, проблема стелс-технологий будет снята. Предложен алгоритм повышения отношения сигнала к шуму. Показано, что РЛС воздушного базирования (аэростаты, дирижабли) увеличивают дальность устойчивого обнаружения объектов и являются базовыми для перспективных направлений противодействия в радиолокации.

Проведена оценка влияния неоднородностей рельефа позиции радиолокационной станции на эффективность подавления внешней помехи на примере линейной горизонтальной антенны и для линейного закона убывания коэффициента корреляции фазовых флуктуаций помехи в пределах апертуры антенны.

Індекс рубрикатора НБУВ: О471.5-5

Рубрики:

Радіонавігація у судноводінні

Шифр НБУВ: Ж27665/рад. эл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведена синтезированная модель радиолокационных отражений от произвольной плоской поверхности при совместной работе двух (нескольких) береговых радиолокационных станций. В основе ее лежит модель отражающей поверхности, известная как модель "светящихся точек". Синтезированная модель учитывает тактико-технические параметры двух (нескольких) береговых радиолокационных станций, динамику изменения пространственно-временной интенсивности радиолокационных отражений от произвольной плоской поверхности и статистику флуктуаций эффективной площади рассеяния локальных источников излучения и их среднее значение. Это позволит синтезировать радиолокационное изображение поверхностей произвольной формы на уровне компьютерного моделирования.

На эвристическом уровне синтезирован упрощенный вариант цифровой модели радиолокационного рассеяния сигнала при зондировании взволнованной морской поверхности, которая учитывает технические параметры и реальную геометрию размещения береговой радиолокационной станции.

Запропоновано та досліджено метод оптимального оцінювання комплексного коефіцієнта розсіювання на фоні нестаціонарних завад з урахуванням просторової довжини об'єкта. Наведено рекомендації щодо застосування вейвлет-перетворення у розв'язанні задачі локалізації протяжних об'єктів за умов складної динамічної радіолокаційної обстановки на підставі порівняльного аналізу коефіцієнтів деталізації та трешолдингу. Одержано ефективні алгоритми обробки динамічних зображень за умов параметричної апріорної невизначеності відносно електрофізичних і геометричних характеристик просторово-протяжних об'єктів (ППО). Розвинуто метод оцінювання координат такого об'єкта. Розроблено рекомендації щодо застосування вагових і зрізуючих функцій для підвищення робасності запропонованого методу. Із застосуванням розробленого методу локалізації ППО на фоні заважаючих відбиттів від морської поверхні для функціонально-детермінованої та стохастичної моделей прийнятих сигналів запропоновано алгоритм обробки динамічних зображень із використанням нейромережі.

З використанням методу максимальної правдоподібності одержано цифрові алгоритми оцінки координат статистичного центра віддзеркалення просторово-протяжного об'єкта за його багатоточечним радіолокаційним зображенням. Запропоновано метод визначення координат "умовного" геометричного центра протяжного морського об'єкта за його радіолокаційним зображенням, що дозволяє підвищити точність визначення його місця розташування за умов впливу пасивних завад. На евристичному рівні розроблено цифрові тестові моделі пасивних завад, що дозволяють об'єктивно оцінювати точність і ефективність функціонування різних методів і алгоритмів цифрової обробки координатної інформації. Досліджено методи та цифрові алгоритми побудови регулярних далекомірних профілів інтенсивності пасивних завад, що створюються морською поверхнею та дощовими опадами. Запропоновано та досліджено метод цифрового виділення корисного сигналу, що грунтується на формуванні адаптивного шумового порогу.

Вперше розроблено новий спосіб високоточного визначення місця судна в стислих водах, побудований на використанні надмірних навігаційних параметрів (пеленгів і відстаней), які оброблюються методом максимальної правдоподібності. Запропоновано засіб проведення даної процедури - багатопозиційну радіолокаційну систему, що складається з декількох радіолокаційних станцій, одна з яких є головною та приймає виміряні навігаційні параметри з допоміжних станцій та оброблює їх запропонованим методом з наступною передачею високоточних координат на судно, що супроводжується. Одержано та використано як цільову функцію, скалярний показник точності, який залежить від кількості навігаційних параметрів, їх точності та геометричного розташування станцій. Розроблено математичну модель для визначення оптимальної геометричної конфігурації розташування станцій, яка складається з цільової функції, критеріїв оптимальності й обмеження та процедури реалізації методу максимальної правдоподібності. Одержано оптимальну конфігурацію багатопозиційної радіолокаційної системи, що забезпечує одержання максимальної точності місцезнаходження судна, для реалізації якої необхідно розташувати станції системи у вершинах правильних багатокутників. удосконалено процедуру визначення точності сучасних багатопозиційних навігаційних систем, що складаються з декількох незалежних підсистем для визначення місця судна, яка враховує характеристики точності та надійності підсистем та їх взаємне геометричне розташування.