В соответствии с проведенным анализом теплофизических и газодинамических процессов, реализуемых в современных авиационных системах кондиционирования воздуха (СКВ), схемы управления этими процессами установлено, что авиационные СКВ относятся к классу сложных технических систем. Решен ряд актуальных задач инженерного анализа проектных решений авиационных СКВ.

Получены зависимости для определения масштабов подобия с учетом влажности воздуха в зоне эксплуатации натурного летательного аппарата для случая обеспечения подобия по критериям Фруда и Маха при автомодельности по критерию Рейнольдса. Рассчитаны численные значения поправки на влажность к масштабам подобия по средним среднемесячным характеристикам атмосферы и значения суточной амплитуды поправки на влажность к масштабам подобия для 17-ти населенных пунктов.

Розроблено методи й алгоритми моделювання розподілу потоків у гідравлічних розподільчих системах стискувальної рідини (задача аналізу), за якого для формування математичної моделі розподільчої системи не завжди можливо скористатися другим законом Кірхгофа. Досліджено аспект проектування потокорозподілу на підставі розрахунку невідомих коефіцієнтів опору, а також моделювання управлінь потокорозподілом. Для розв'язку задачі аналізу визначено поняття її рішення, ітераційного рішення та тиску у внутрішній точці вузла (тиску у вузлі). Розкрито суть основних понять (аксіом), на базі яких можлива побудова математичної моделі (системи нелінійних рівнянь потокорозподілу) та встановлено їх взаємозв'язок з законами Кірхгофа. Показано, що за довільних неперервних строго монотонно зростаючих залежностей перепаду тиску від витрат задача знаходження невідомих витрат у гілках має єдиний розв'язок. Такий розв'язок можна гарантовано одержати за умов розшарування нелінійностей (система вкладених підзадач): перепади тиску є довільними функціями від витрат; є аналітичними залежностями, близькими до квадратичних; є лінійними залежностями. Для розв'язку задачі аналізу за лінійних залежностей запропоновано новий метод топологічної згортки, який у випадку деревовидної структури графу розподільчої системи гарантує одержання розв'язку за довільних співвідношень коефіцієнтів опору. Для випадку довільної структури графу використання методу грунтується на розриві циклів графу. Розроблено алгоритм розв'язання загальної задачі аналізу (невідомі та витрати у гілках і тиски у вузлах) як системи підзадач. Доведено існування

Вперше розроблено інтервальні моделі вихрового енергорозділювача, які відрізняються від відомих відображенням перетворювальних властивостей вихрового енергорозділювача як об'єкта автоматичного позиціювання з інтервальною невизначеністю, що дозволяє аналітично вирішувати задачу забезпечення стійкості та якості системи позиціювання. Вдосконалено моделі та метод структурної та параметричної ідентифікації інтервальної математичної моделі вихрового енергорозділювача шляхом використання особливостей похідних інтервальних логарифмічних амплітудно-частотних характеристик, що дозволяє забезпечувати адекватний опис динамічних властивостей вихрового енергорозділювача в широкому діапазоні режимів. Встановлено частотний метод синтезу системи автоматичного позиціювання за рахунок використання дробових значень порядку й інтервальних оцінювань параметрів розімкненої системи, що дозволяє забезпечувати стійкість та якість функціонування замкненої системи в широкому діапазоні режимів вихрового енергорозділювача.

Получены зависимости для определения масштабов подобия с учетом влажности воздуха в зоне эксплуатации натурного летательного аппарата для случая обеспечения подобия по критериям Фруда, Рейнольдса и Маха. Рассчитаны численные значения поправки на влажность к масштабам подобия для двух населенных пунктов на высотах до 3 км.

Приведены экспериментальные исследования платы с размещенными на ней электрорадиоэлементами. При исследовании на термостойкость использованы камеры тепла или температурного прогона, а также термовлагокамеры. В последующем полученные результаты по температурам можно использовать при проектировании системы охлаждения на отечественных самолетах, а также в расчетах экспериментальных показателей безотказности (наработки на отказ и вероятности безотказной работы).

Приведена структура системы автоматического позиционирования (САП) потока энергии холодного воздуха вихревого энергоразделителя. Получены интервальные передаточные функции разомкнутой и замкнутой САП. Проведен синтез САП методом асимптотических логарифмических амплитудно-частотных характеристик. Получена интервальная передаточная функция корректирующего элемента (КЭ) дробного порядка. Выполнена аппроксимация передаточной функции КЭ эквивалентным динамическим звеном, допускающим переход к дифференциальному уравнению в конечно-разностной форме.

Предмет изучения - процессы синтеза системы автоматической стабилизации (САС) температуры в имитаторе кабины транспортного средства с использованием вихревого энергоразделителя (ВЭ) в качестве исполнительного элемента системы. Цель работы - синтез корректирующего элемента САС (КЭс), обеспечивающего устойчивость и качество стабилизации при интенсивном изменении тепловой нагрузки. Задачи - построить функциональную схему САС, состоящую из контура позиционирования режимов ВЭ и контура стабилизации температуры воздуха в имитаторе кабины; используя результаты решения задачи синтеза системы автоматического позиционирования (САП) режимов ВЭ, сформировать структурную схему и математическую модель САС температуры в виде интервальных передаточных функций (ПФ); выполнить статический расчёт системы для обеспечения точности в установившихся и переходных режимах при линейно изменяющихся входных воздействиях; решить задачу обеспечения устойчивости и динамических показателей качества стабилизации температуры с использованием интервальных логарифмических амплитудно-частотных характеристик (ЛАЧХ) и косвенных показателей качества функционирования системы в частотной области. Используемыми методами являются: ЛАЧХ, вещественных частотных характеристик. Получены следующие результаты. Построены функциональная и структурная схемы САС температуры в имитаторе кабины транспортного средства, определены интервальные передаточные функции разомкнутой и замкнутой системы по задающему и возмущающему воздействиям. Выполнен статический расчёт системы для определения требуемого значения коэффициента передачи разомкнутой САС, исходя из условия обеспечения точности системы в установившемся режиме функционирования и при интенсивном изменении тёплой нагрузки. Выполнен динамический расчёт системы, в результате которого была определена структура и параметры КЭс, основываясь на анализе зависимости запаса устойчивости по фазе и частоты среза от значений параметров КЭс при соответствии требованиям к динамическим показателям качества. Выводы: получил дальнейшее развитие частотный метод синтеза САС с использованием интервальных логарифмических амплитудно-частотных путём исследования поведения логарифмических характеристик на границах интервалов параметров передаточной функции замкнутой САП режимов ВЭ.