Рассмотрен подход к решению задачи синтеза параметров радиолокационных и информационных полей. В результате синтеза должна быть определена оптимальная структура расстановки наземных радиолокационных комплексов. Их оптимальную расстановку предлагается определить по результатам решения распределительной задачи. Рассмотрены три постановки задачи: метод линейного программирования, метод нелинейного программирования, метод теории поиска. Описаны особенности каждого метода, их достоинства и недостатки. Показаны также группы определяющих параметров и целесообразность использования того подхода.

На основе Марковской модели радиолокационных сигналов, отраженных от гидрометеорологических образований, проведен синтез новых инвариантных к мощности помех алгоритмов обнаружения турбулентных зон. Методом статистического моделирования выполнен сравнительный анализ синтезированных и известных алгоритмов.

Розширення функціональних можливостей бортових метеонавігаційних радіолокаційних станцій (МНРЛС) та комплексів здійснюється шляхом: збільшення дальності однозначного визначення небезпеки метеоутворень; виявлення зустрічних літаків та вертольотів, зовнішніх меж метеоутворень, слабких хмар та хмар, що розвиваються; компенсації ослаблення радіохвиль в метеоутвореннях; визначення та формування зон невизначеності виявлення при великому ослабленні; виявлення зон небезпечної турбулентності; автоматичного настроювання параметрів МНРЛС під час формування радіолокаційної карти місцевості стандартним способом; автоматичного формування радіолокаційної карти місцевості шляхом автоматичних виділення та комплексування характерних навігаційних орієнтирів; побудови малогабаритного, стійкого до перешкод, каналу зв'язку з радіолокаційними маяками-відповідачами.

Сформулированы требования к модели воздушной обстановки и на их основе разработаны модели для различных режимов: штатного, особого и мобильного. На основании разработанных моделей определен необходимый состав радиотехнических средств для обеспечения оптимального и надежного управления воздушным движением.

Розглянуто питання розробки експертної системи (ЕС) відновлення зображень повітряних об'єктів за даними технічних засобів систем керування повітряним рухом і військ протиповітряної оборони. Розроблено динамічну базу знань закономірностей перетворення радіолокаційно вимірювальних параметрів об'єкта спостереження в параметри його квазіоптичного зображення (КОЗ). На підставі інформації, отриманої технічними засобами та на базі знань про взаємозв'язок виміряних його параметрів і типів елементів квазіоптичного зображення літака розроблено метод відновлення КОЗ літака. Наведено результати роботи ЕС відновлення КОЗ літаків. Визначено основні шляхи підвищення якості прийняття рішень про елемент КОЗ літака. Запропоновано метод оцінки ефективності функціонування експертної системи відновлення КОЗ літаків за розмірами зони невизначеності прийняття рішень, який дозволяє оцінити потрібну точність вимірювання параметрів повітряного об'єкта, що спостерігається.

Розглянуто задачу визначення залежності числа вилетів літальних апаратів від критерію достовірності випробувань, у якості якого вибрано ймовірність того, що оцінка тактико-технічних характеристик радіолокаційного комплексу, яка випробовується, буде відрізнятися від істинного значення на величину, не більшу за допустиму.

Наведено загальні відомості про бортові радіолокаційні системи та розглянуто принципи одержання навігаційної та метеорологічної інформації бортовими метеонавігаційними радіолокаторами. Проаналізовано некогерентні, когерентно-імпульсні, поляриметричні та доплерівсько-поляриметричні методи та системи. Висвітлено методи дистанційного зондування навколишнього середовища.

Приведены общие сведения о бортовых радиолокационных системах и рассмотрены принципы получения навигационной и метеорологической информации бортовыми метеонавигационными радиолокаторами. Проанализированы некогерентные, когерентно-импульсные, поляриметрические и доплеровско-поляриметрические методы и системы. Освещены методы дистанционного зондирования окружающей среды.

На основе обобщения результатов психофизических исследований поведения операторов в системах управления, а также данных, полученных при проведении экспериментов по восприятию информации с экранов индикаторов телевизионного типа, даны рекомендации по выбору цветового алфавита для радиолокационных средств отображения информации.

New effective methods of the Doppler centroid estimation and autofocusing, which are based on the estimation of the aircraft orientation angles and acceleration from reflected radar signals, are proposed. These methods allow for simplifying and reducing the price of the navigation system that is needed to produce high-quality and high-resolution radar images. The methods have been successfully introduced and tested in the airborne side-looking synthetic aperture radar installed on a light-weight single-engine biplane Antonov AN-2.

Розглянуто можливість підвищення інформаційних можливостей радіолокаційних станцій із використанням фрактальності луна-сигналів (ФЛС). Розроблено пропозиції з експериментального дослідження ФЛС, а також розміщення пристроїв обробки цих сигналів у складі РЛС.

Порівняно та оцінено потенційну пропускну здатність багатоканальної РЛС із фазовою антенною решіткою для підсистем автосупроводження за радіальною швидкістю та кутовою координатою за різних відношень сигнал-шум.

Радиолокационные станции (РЛС) с широкополосными зондирующими сигналами хаотической структуры становятся все более важным элементом современных информационных систем, который необходимо учитывать при создании перспективных средств пассивной радиолокации скрытных излучений. Перечислено преимущества таких РЛС, к которым относится в ряде случаев и повышенная скрытность излучений. Проанализировано современное состояние работ по обнаружению источников "скрытных" излучений и рассмотрено использование многоканальной системы, осуществляющей некогерентное накопление сигналов не только во временной, но и в частотной областях, и позволяющей приблизиться к потенциальным возможностям их обнаружения. Преимущество рассматриваемой системы проанализировано на примере конкретной РЛС с повышенной скрытностью излучений.

Викладено питання функціональної побудови та принципу дії привідної радіостанції ПАР-10С, яка використовується на військових аеродромах і аеродромах сумісного використання з цивільною авіацією. Висвітлено особливості роботи радіостанції у різних режимах ("Привід 1", "Привід 2", "Трансляція", "ТОН", "Мікрофон").

Изложены вопросы функционального построения и принципа действия приводной радиостанции ПАР-10с, которая используется на военных аэродромах и аэродромах совместного пользования с гражданской авиацией. Освещены особенности работы радиостанции в разных режимах ("Привод 1", "Привод 2", "Трансляция", "ТОН", "Микрофон").

Наведено класифікацію систем спостереження за повітряною обстановкою. Розглянуто принципи та методи побудови моноімпульсних вторинних радіолокаційних станцій. Наведено тактико-технічні характеристики та структурні схеми моноімпульсних вторинних оглядових радіолокаторів, проаналізовано особливості технічної реалізації їх антенних пристроїв, передавачів, приймачів, амплітудних та фазових кутових дискримінаторів.

Приведена классификация систем наблюдения за воздушной обстановкой. Рассмотрены принципы и методы построения моноимпульсных вторичных радиолокационных станций. Представлены тактико-технические характеристики и структурные схемы моноимпульсных вторичных обзорных радиолокаторов, проанализированы особенности технической реализации их антенных устройств, передатчиков, приёмников, амплитудных и фазовых угловых дискриминаторов.

Літаковий радіолокатор Ku-діапазону з синтезованою апертурою (РСА), що був розроблений та пройшов випробування в Радіоастрономічному інституті НАН України, є недорогою ефективною системою з точки зору її розробки та експлуатації. Такий РСА можна встановити на невеликому літаку і мати можливість одержувати радіолокаційні зображення з високим розрізненням у реальному часі. Важливою перевагою цієї системи є оригінальний алгоритм визначення кутів орієнтації літака у реальному часі, що базується на аналізі сигналів, відбитих від поверхні землі. Наведено принципи дії розробленої системи РСА, її будова та головні компоненти, алгоритми обробки сигналів, а також результати експериментальних польотів з використанням системи РСА.

Показано, что при системном подходе к подбору параметров аппаратных средств двухкоординатной радиолокационной станции (РЛС) кругового обзора берегового (морского, воздушного) базирования и наличии методов обнаружения объектов, работающих при малом отношении сигнала к шуму, проблема стелс-технологий будет снята. Предложен алгоритм повышения отношения сигнала к шуму. Показано, что РЛС воздушного базирования (аэростаты, дирижабли) увеличивают дальность устойчивого обнаружения объектов и являются базовыми для перспективных направлений противодействия в радиолокации.

Исследовано влияние отдельных параметров мультисервисных телекоммуникационных сетей на такой критерий качества обслуживания, как своевременность.

Рассмотрены изменения измеренных в спектральной области радиолокационных дальностных портретов (РЛДП) летательных аппаратов при их зондировании импульсными ЛЧМ сигналами с ограниченным спектром. Приведены результаты математического моделирования процесса измерения РЛДП двух движущихся источников вторичного измерения.

Розглянуто деякі методи підвищення завадостійкості систем вторинної радіолокації, які грунтуються на синхронних мережах розглянутих систем і оцінено завадостійкість цих методів.

Розглянуто показники якості об'єднання інформації первинного радіолокатора та системи радіолокаційного опізнавання під час автоматичного виявлення та вимірювання координат цілей.