Наведено класифікацію систем спостереження за повітряною обстановкою. Розглянуто принципи та методи побудови моноімпульсних вторинних радіолокаційних станцій. Наведено тактико-технічні характеристики та структурні схеми моноімпульсних вторинних оглядових радіолокаторів, проаналізовано особливості технічної реалізації їх антенних пристроїв, передавачів, приймачів, амплітудних та фазових кутових дискримінаторів.

Приведена классификация систем наблюдения за воздушной обстановкой. Рассмотрены принципы и методы построения моноимпульсных вторичных радиолокационных станций. Представлены тактико-технические характеристики и структурные схемы моноимпульсных вторичных обзорных радиолокаторов, проанализированы особенности технической реализации их антенных устройств, передатчиков, приёмников, амплитудных и фазовых угловых дискриминаторов.

Сформулированы требования к модели воздушной обстановки и на их основе разработаны модели для различных режимов: штатного, особого и мобильного. На основании разработанных моделей определен необходимый состав радиотехнических средств для обеспечения оптимального и надежного управления воздушным движением.

Викладено питання функціональної побудови та принципу дії привідної радіостанції ПАР-10С, яка використовується на військових аеродромах і аеродромах сумісного використання з цивільною авіацією. Висвітлено особливості роботи радіостанції у різних режимах ("Привід 1", "Привід 2", "Трансляція", "ТОН", "Мікрофон").

Изложены вопросы функционального построения и принципа действия приводной радиостанции ПАР-10с, которая используется на военных аэродромах и аэродромах совместного пользования с гражданской авиацией. Освещены особенности работы радиостанции в разных режимах ("Привод 1", "Привод 2", "Трансляция", "ТОН", "Микрофон").

Рассмотрен подход к решению задачи синтеза параметров радиолокационных и информационных полей. В результате синтеза должна быть определена оптимальная структура расстановки наземных радиолокационных комплексов. Их оптимальную расстановку предлагается определить по результатам решения распределительной задачи. Рассмотрены три постановки задачи: метод линейного программирования, метод нелинейного программирования, метод теории поиска. Описаны особенности каждого метода, их достоинства и недостатки. Показаны также группы определяющих параметров и целесообразность использования того подхода.

На основе Марковской модели радиолокационных сигналов, отраженных от гидрометеорологических образований, проведен синтез новых инвариантных к мощности помех алгоритмов обнаружения турбулентных зон. Методом статистического моделирования выполнен сравнительный анализ синтезированных и известных алгоритмов.

Наведено загальні відомості про бортові радіолокаційні системи та розглянуто принципи одержання навігаційної та метеорологічної інформації бортовими метеонавігаційними радіолокаторами. Проаналізовано некогерентні, когерентно-імпульсні, поляриметричні та доплерівсько-поляриметричні методи та системи. Висвітлено методи дистанційного зондування навколишнього середовища.

Приведены общие сведения о бортовых радиолокационных системах и рассмотрены принципы получения навигационной и метеорологической информации бортовыми метеонавигационными радиолокаторами. Проанализированы некогерентные, когерентно-импульсные, поляриметрические и доплеровско-поляриметрические методы и системы. Освещены методы дистанционного зондирования окружающей среды.

Указано, что одним из перспективных вариантов создания бортовых широкополосных передатчиков для РЛС является применение в них многолучевых ЛБВ с большим усилением и фокусировкой электронного пучка периодическим магнитным полем. Многолучевые ЛБВ имеют низкое рабочее напряжение, малые габариты и массу. Рассмотрена типовая конструкция секционированной многолучевой ЛБВ с большим усилением и с магнитной периодической фокусирующей системой, приведены основные характеристики и режимы работы разработанных в НИИ "Орион" многолучевых ЛБВ.

Зазначено, що одним з перспективних варіантів створення бортових широкосмугових передавачів для РЛС є застосування в них багатопроменевих ЛБХ з великим посиленням і фокусуванням електронного пучка періодичним магнітним полем. Багатопроменеві ЛБХ мають низьку робочу напругу, малі габарити і масу. Розглянуто типову конструкцію секціонованої багатопроменевої ЛБХ з великим посиленням і з магнітною періодичною фокусуючою системою, наведено основні характеристики і режими роботи розроблених в НДІ "Оріон" багатопроменевих ЛБХ.

One of perspective alternative design of borne wideband radar transmitters is application of multi beam TWT with highgain and PPM focusing of electronic beam. Multi beam TWTs have low working voltage, small overall dimensions and weight. This paper deals with a type design of sectionalized multi beam high-gain TWT with PPM focusing system, the basic performances and operating modes of multi beam TWT developed at Research institute лOrion» are given.

Розглянуто задачу визначення залежності числа вилетів літальних апаратів від критерію достовірності випробувань, у якості якого вибрано ймовірність того, що оцінка тактико-технічних характеристик радіолокаційного комплексу, яка випробовується, буде відрізнятися від істинного значення на величину, не більшу за допустиму.

На основе обобщения результатов психофизических исследований поведения операторов в системах управления, а также данных, полученных при проведении экспериментов по восприятию информации с экранов индикаторов телевизионного типа, даны рекомендации по выбору цветового алфавита для радиолокационных средств отображения информации.

Радиолокационные станции (РЛС) с широкополосными зондирующими сигналами хаотической структуры становятся все более важным элементом современных информационных систем, который необходимо учитывать при создании перспективных средств пассивной радиолокации скрытных излучений. Перечислено преимущества таких РЛС, к которым относится в ряде случаев и повышенная скрытность излучений. Проанализировано современное состояние работ по обнаружению источников "скрытных" излучений и рассмотрено использование многоканальной системы, осуществляющей некогерентное накопление сигналов не только во временной, но и в частотной областях, и позволяющей приблизиться к потенциальным возможностям их обнаружения. Преимущество рассматриваемой системы проанализировано на примере конкретной РЛС с повышенной скрытностью излучений.

Рассмотрены изменения измеренных в спектральной области радиолокационных дальностных портретов (РЛДП) летательных аппаратов при их зондировании импульсными ЛЧМ сигналами с ограниченным спектром. Приведены результаты математического моделирования процесса измерения РЛДП двух движущихся источников вторичного измерения.

Розглянуто показники якості об'єднання інформації первинного радіолокатора та системи радіолокаційного опізнавання під час автоматичного виявлення та вимірювання координат цілей.

Розглянуто деякі методи підвищення завадостійкості систем вторинної радіолокації, які грунтуються на синхронних мережах розглянутих систем і оцінено завадостійкість цих методів.

Розглянуто можливість підвищення інформаційних можливостей радіолокаційних станцій із використанням фрактальності луна-сигналів (ФЛС). Розроблено пропозиції з експериментального дослідження ФЛС, а також розміщення пристроїв обробки цих сигналів у складі РЛС.

Порівняно та оцінено потенційну пропускну здатність багатоканальної РЛС із фазовою антенною решіткою для підсистем автосупроводження за радіальною швидкістю та кутовою координатою за різних відношень сигнал-шум.

Показано, что при системном подходе к подбору параметров аппаратных средств двухкоординатной радиолокационной станции (РЛС) кругового обзора берегового (морского, воздушного) базирования и наличии методов обнаружения объектов, работающих при малом отношении сигнала к шуму, проблема стелс-технологий будет снята. Предложен алгоритм повышения отношения сигнала к шуму. Показано, что РЛС воздушного базирования (аэростаты, дирижабли) увеличивают дальность устойчивого обнаружения объектов и являются базовыми для перспективных направлений противодействия в радиолокации.

Літаковий радіолокатор Ku-діапазону з синтезованою апертурою (РСА), що був розроблений та пройшов випробування в Радіоастрономічному інституті НАН України, є недорогою ефективною системою з точки зору її розробки та експлуатації. Такий РСА можна встановити на невеликому літаку і мати можливість одержувати радіолокаційні зображення з високим розрізненням у реальному часі. Важливою перевагою цієї системи є оригінальний алгоритм визначення кутів орієнтації літака у реальному часі, що базується на аналізі сигналів, відбитих від поверхні землі. Наведено принципи дії розробленої системи РСА, її будова та головні компоненти, алгоритми обробки сигналів, а також результати експериментальних польотів з використанням системи РСА.

The utility and technical capabilities of creating semiconductor coherent radar at the millimeter radiowave (Ka-band) for monitoring surface traffic in airports are substantiated. This radar has a number of advantages as compared with existing ones, in particular, the better mass-dimension and operating characteristics, significantly less power consumption and the level of microwave radiation, and it also provides the detection of moving targets and their classification on velocity. The selection of technical solutions is justified, the experimental radar sample is developed and its tests were carried out. The key fundamental component parts providing the novel features and high technical radar characteristics, namely, antennas of a new type and the semiconductor coherent transmit-receive device are developed by scientists and specialists of Ukraine.

Проанализированы технические решения, использованные при проектировании аэродромного радиолокационного комплекса "Днепр-А", и алгоритмы обработки метеоданных, источником которых является канал цели. Оценена эффективность работы метеоканала опытного образца локатора. Предложены пути дальнейшего усовершенствования метеоканала комплекса "Днепр-А", апробированы новые алгоритмы устранения влияния мешающих отражений от земной поверхности.

Надано огляд існуючих авіаційних бортових РЛС літаків-винищувачів четвертого покоління, які стоять на озброєнні авіації Повітряних сил України в наш час, їх особливості під час виконання поставленого завдання та пропозиції щодо покращання їх роботи.