Подано ретроспективний аналіз становлення і розвитку методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці за три останні століття від її зародження до сьогодення, зокрема, наприкінці XVIII ст., у ХІХ ст., на початку ХХ ст. у радянський період та на сучасному етапі.

На основі аналізу історичних та педагогічних джерел розглянуто історико-педагогічні аспекти підготовки кадрів для сільськогосподарського виробництва, охарактеризовано науково-педагогічні вимоги до змісту навчання в закладах профтехосвіти сільськогосподарського профілю. Викладено нові підходи до розробки навчальних планів та шляхів науково-методичного забезпечення діяльності навчально-виховних закладів різного типу цього профілю в нових соціально-економічних умовах.

Викладено концептуальні засади ступеневої організації навчально-виробничого процесу у вищому професійному училищі-агрофірмі, обгрунтовано модель цього процесу, проаналізовано специфіку виробничого навчання та виробничої практики, особливості планування та проведення лабораторно-практичних занять з предмета "Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві". Висвітлено розвиток взаємодії училища-агрофірми та вищих закладів освіти сільськогосподарського профілю, а також питання науково-методичного забезпечення діяльності училища-агрофірми.

Розглянуто основні методологічні проблеми активізації навчання у вищих аграрних закладах освіти. Розкрито сутність пізнавальної активності, охарактеризовано її структуру, наведено методи поетапного розвитку. У контексті діяльнісного підходу проаналізовано роль педагога у формуванні активності студентів у процесі навчання та вплив міжособистісних взаємин у студентській групі на даний процес. Наведено результати дослідження пізнавальної активності студентів як психолого-фізіологічного явища. Визначено функції основних сфер психіки, що домінують у пізнавальній діяльності людини, зокрема, детально досліджено вплив понятійно-логічного, образного мислення та емоційної сфери психіки на активність навчання. Наведено рекомендації щодо удосконалення практичної підготовки студентів у технічному коледжі. Обгрунтовано вимоги до рівня професійних знань, умінь і навичок техніків і механіків (основних спеціальностей агротехнічного коледжу), розроблено педагогічну технологію продуктивної практичної підготовки студентів та визначено умови її ефективного впровадження.

Рассмотрены основные методологические проблемы активизации обучения в высших аграрных образовательных учреждениях. Раскрыта сущность познавательной активности, охарактеризована ее структура, приведены методы поэтапного развития. В контексте деятельностного подхода проанализирована роль педагога в формировании активности студентов в процессе обучение и влияние межличностных взаимоотношений в студенческой группе на данный процесс. Приведены результаты исследования познавательной активности студентов как психолого-физиологического явления. Определены функции основных сфер психики, доминирующих в познавательной активности человека, в частности детально исследовано влияние понятийно-логического, образного мышления и эмоциональной сферы на активность обучения. Приведены рекомендации по усовершенствованию практической подготовки студентов в техническом коледже. Обоснованы требования к уровню профессиональных знаний, умений и навыков техников и механиков (основные специальности агротехнического коледжа), разработана педагогическая технология продуктивной практической подготовки студентов и обоснованы условия ее эффективного внедрения.

Наведено результати дослідження, які дають підстави визначити основні особливості управління сільськогосподарською професійно-технічною освітою на різних етапах соціально-економічного становлення України. Визначено особливості структури та змісту управління системою підготовки кваліфікованих робітників сільськогосподарських професій на різних історичних етапах. Досліджено організаційно-педагогічні умови управління ПТУ сільськогосподарського профілю в період реформування аграрного сектора економіки. Запропоновано технологію управління сільськогосподарським професійно-технічним училищем. Визначено основні принципи, які складають наукову основу ефективної управлінської діяльності директора ПТУ: визначення мети, системність, інтеграція, диференціація, індивідуалізація, модульність, проблемність, комунікативність, інтенсивність. Широкого використання у навчальних закладах можуть набути застосовані в праці організаційно-педагогічні умови, показники, критерії, впливові фактори, компоненти, функції, весь комплекс науково-методичного забезпечення методики управління.

Проаналізовано дидактичні підходи до класифікації видів самостійної роботи, проведено структурування її форм, теоретично обгрунтовано їх застосування. Розроблено модель організації самостійної роботи студентів (СРС) за напрямками: організаційно-освітнім (макрорівнем), виконавчим (мінірівнем), самоосвітнім (мікрорівнем). Кожен з визначених напрямків містить основні компоненти: планування, організацію, регулювання, контроль-аналіз. Висвітлено питання реалізації відповідної моделі організації СРС у навчально-виховному процесі за визначених педагогічних умов. Створено альтернативну модульну програму, яка репрезентує стратегічну лінію проведення самостійної роботи.

Представлено технологію модульно-рейтингового навчання як інноваційного варіанта за умов вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації. Визначено педагогічні умови її застосування за умов технікуму, зокрема, принципи відбору та структурування змісту навчального процесу, комплекси методичного забезпечення дисциплін, модульні програми та організацію самостійної роботи студентів. Проаналізовано результати наукових досліджень ефективності застосування даної технології, її вплив на ефективність засвоєння знань, використання навчального часу та міру змістовної самостійності студентів.

Визначено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови організації навчання фахівців у системі безперервної освіти агропромислового комплексу (АПК) та екпериментально досліджено підходи щодо їх реалізації. Запропоновано навчально-методичний комплекс для фахового навчання за дуальною системою. Експериментально перевірено педагогічну ефективність реалізації педагогічних умов фахового навчання в системі безперервної освіти АПК на прикладі підготовки фермерів і трактористів-машиністів. Розроблено експериментальний навчально-тематичний план та програму навчання трактористів-машиністів категорій А, С за дуальною формою навчання та методичні рекомендації застосування дуальної системи професійного навчання в навчальних закладах АПК.

Розглянуто питання формування професійно-пошукового мислення студентів у процесі проблемного навчання. Вперше теоретично обгрунтовано концептуальні підходи до проведення проблемних занять з використанням домінантно-інтегруючого поняття (ДІП) і зорового підсилювача. Досліджено вплив застосування низки проблемних ситуацій протягом усього періоду занять на формування професійного пошукового мислення студентів. Розроблено методику проведення проблемних занять з використанням ДІП та зорового підсилювача і впроваджено до навчального процесу аграрного навчального закладу освіти I - II рівнів акредитації.

Розглянуто питання формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів в процесі проблемного навчання. Теоретично обгрунтовано концептуальні підходи до проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття. Досліджено вплив проблемних занять на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів. Розроблено методику проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття.

Розкрито зміст і запропоновано форми та методи професійної підготовки майбутніх техніків-механіків до виробничої діяльності (на прикладі вивчення загальнотехнічних дисциплін). Проаналізовано педагогічні умови її здійснення. Зазначено, що впровадження розробленої моделі професійної підготовки даних студентів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін детерміновано комплексом внутрішніх і зовнішніх факторів, реалізація яких відбувається за умов: орієнтації студентів на розв'язання найближчих та перспективних задач розвитку агропромислового комплексу України; здійснення системного підходу до різних видів навчальної діяльності; формування у студентів знань, умінь та навичок для забезпечення ефективної підготовки майбутніх спеціалістів, а також їх реалізації. Відзначено, що впроваджена модель професійної підготовки майбутніх техніків-механіків є загальнодидактичною та може бути використана у процесі професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів під час вивчення інших дисциплін з урахуванням їх специфіки.

На підставі аналізу виробничої діяльності визначено концептуальні підходи у професійному навчанні майбутнього молодшого спеціаліста за умов ринку, описано загальну модель його підготовки. Розроблено систему професійних умінь та її змістове забезпечення. Розглянуто систему навчально-виробничих задач як засіб реалізації змісту навчання, обгрунтовано вимоги щодо їх складання, наведено методику їх розв'язання. Проведено системні дослідження змістового забезпечення системи професійних умінь. Запропоновано узагальнюючі задачі діяльності майбутнього молодшого спеціаліста стосовно посад на виробництві, побудовано моделі професійної компетентності. Висвітлено методики професійного навчання на теоретичному та практичному етапах підготовки за умов інтеграції навчання і виробництва.

Досліджено проблеми формування екологічної культури студентів-аграрників. Вперше на підставі використання системного підходу визначено педагогічні складові та умови формування екологічної культури молодших спеціалістів аграрного профілю. Розроблено й експериментально перевірено методику реалізації педагогічних умов, що сприяють формуванню екологічної культури студентів-аграрників. Уточнено зміст понять "екологічний світогляд", "екологічне мислення", "екологічна культура". Визначено критерії, показники та рівні сформованості екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників, обгрунтовано модель її розвитку, розроблено відповідні методичні рекомендації для викладачів і керівників вищих аграрних навчальних закладів.

Обгрунтовано процес формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу засобами загальнотехнічних дисциплін. Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження з проблеми та сучасний стан методики навчання загальнотехнічних дисциплін у ВНЗ, з'ясовано педагогічні фактори й умови формування пізнавальної самостійності студентів. Обгрунтовано принципи, організаційно-педагогічні умови та розроблено основи методики формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу. Це передбачає застосування системи самостійних індивідуальних навчальних завдань і створення проблемно-пошукових ситуацій для моделювання елементів майбутньої професійної діяльності, які забезпечують розвиток творчого технічного мислення студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності в системі організаційних форм навчання з використанням проблемних, ігрових, евристично-діалогових способів навчальної роботи. Уточнено комплекс критеріїв (змістово-результативний, операційний, мотиваційно-динамічний) і розроблено рівні сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін (репродуктивний, перехідний, творчий).

Розглянуто актуальну на сьогоднішній день проблему теоретичної, практичної та методичної підготовки викладачів аграрних коледжів до процесу розробки та створення електронних підручників як засобу індивідуалізації навчання студентів. Наведено примірні тематичні плани семінарів для викладачів аграрних коледжів.

Висвітлено позитивні напрацювання у практиці навчання майбутніх фахівців-аграрників неінженерних спеціальностей механізації та автоматизації сільськогосподарського виробництва в регіональному навчально-практичному центрі коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету.

Освещены положительные наработки в практике обучения будущих специалистов-аграрников неинженерных специальностей механизации и автоматизации сельскохозяйственного производства в региональном учебно-практическом центре колледжа Подольского государственного аграрно-технического университета.

The article deals with positive practical developments in training future agrarian specialists of non-engineering specialities to mechanization and automation of agrarian production at the Regional Training Centre at the Podol'sk State Engineering Agrarian University.

Розглянуто особливості професійної підготовки землевпорядників у контексті упровадження кредитно-модульної системи організації учбового процесу. Визначено перспективи використання інформаційних технологій як інноваційного варіанта забезпечення підвищення якості учбового процесу в аграрному коледжі.

Рассмотрены особенности профессиональной подготовки землеустроителей в контексте внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса. Определены перспективы использования информационных технологий как инновационного варианта обеспечения повышения качества учебного процесса в аграрном колледже.

The peculiarities of planners' professional training in the context of the credit-module system of educational process organization introduction are considered. The prospects of the information technologies usage as an innovative variant of educational process upgrading in an agrarian college are determined.

Обгрунтовано доцільність застосування комп'ютерних програм ASSIST-II (Асистент-II), SunRav Test Office Pro для забезпечення контролю професійних знань студентів. Доведено, що комп'ютерне тестування забезпечує можливість керування процесом навчання відповідно до принципів зворотного зв'язку.

Обоснована целесообразность применения компьютерных программ ASSIST-II (Ассистент-II), SunRav Test Office Pro для обеспечения контроля профессиональных знаний студентов. Доказано, что компьютерное тестирование обеспечивает возможность управления процессом обучения соответственно принципам обратной связи.

The article deals with the expediency of application of computer programs ASSIST-II (Assistant - II), SunRav Test Office Pro for maintenance of the control of a professional knowledge of students. It is proved, that computer testing provides an opportunity of management with process of training according to principles of a feedback.

Визначено основні завдання вищих аграрних навчальних закладів щодо професійної підготовки фахівців. Розкрито роль коледжу як однієї з ланок вищої освіти. Розглянуто основні можливості комп'ютера та комп'ютерних мереж щодо застосування у підготовці майбутніх фахівців землевпорядного профілю.

Обозначены основные задания высших аграрных учебных заведений по поводу профессиональной подготовки специалистов. Обозначена роль колледжа как одной из составляющих высшего образования. Рассмотрены основные возможности компьютера и компьютерных сетей по использованию в подготовке будущих специалистов-землемеров.

The author described the basic tasks of the supreme agrarian educational institutions concerning vocational training experts. The role of college as is designated by one of components of higher education. The basic opportunities of a computer and computer networks on use in preparation of the future experts - land surveyors are considered.

Висвітлено досвід роботи Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії щодо запровадження нового прогресивного шляху одержання знань, формування умінь і навичок через упровадження в навчальний процес модульно-рейтингової системи організації навчального процесу, яка практично відповідає сучасній європейській кредитно-трансферній акумулюючій системі (ECTS). Розглянуто нормативну базу впровадження в навчальний процес кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП), його мету та основні завдання. Наведено основні терміни, поняття та їх визначення, які застосовуються в КМСОНП. Зосереджено увагу на індивідуальному навчальному плані студента, який формується на підставі переліку змістових модулів, що визначаються на основі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Розкрито сутність нормативних і вибіркових залікових кредитів, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Охарактеризовано рейтингове оцінювання навчальної діяльності студентів, за яким у коледжі здійснюється призначення стипендії. Запропоновано зразки навчальної та навчально-облікової документації для реалізації КМСОНП. Визначено позитивні аспекти впровадження КМСОНП в коледжі, зокрема можливість адаптації ідей ECTS до системи вищої освіти у ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації.

Освещен опыт работы Хорольского агропромышленного колледжа Полтавской государственной аграрной академии по выбору нового прогрессивного пути получения знаний, формирования умений и навыков через внедрение в учебный процесс модульно-рейтинговой системы организации учебного процесса, которая практически отвечает современной европейской кредитно-трансферной аккумулирующей системе (ESTS). Рассмотрены нормативная база внедрения в учебный процесс кредитно-модульной системы организации учебного процесса (КМСОУП), ее цель и основные задачи. Приведены основные термины, понятия и их определения, которые применяются в КМСОУП. Сосредоточено внимание на индивидуальном учебном плане студента, формирующегося из перечня содержательных модулей, которые определяются образовательно-профессиональными программами и структурно-логическими схемами подготовки специалистов. Раскрыта суть нормативных и избирательных зачетных кредитов, которые могут объединяться в определенные учебные дисциплины. Охарактеризована рейтинговая оценка учебной деятельности студентов, по которой в колледже осуществляется назначение стипендий. Предложены образцы учебной и учебно-учетной документации для реализации КМСОУП. Определены позитивные аспекты внедрения КМСОУП в колледже, в частности возможность адаптации идей ECTS к системе высшего образования в ВУЗ І - ІІ уровней аккредитации.

The experience of work according to the credit-module system of teaching and rating assessment of knowledge at the Khorol agroindustrial college of the Poltava state agrarian academy is being described.