Представлено історичні аспекти розвитку дистанційного агроекологічного моніторингу. Показано, що в процесі удосконалення супутникових датчиків, відкриття доступу до зарубіжних супутникових даних розширились можливості та ефективність використання результатів дистанційного зондування у науковій та природоохоронній діяльності, у виробництві безпечної сільськогосподарської продукції. Проаналізовано етапи формування науково-технічної програми супутникового агроекологічного моніторингу "Агрокосмос", основні концептуальні положення, завдання та результати цього напряму досліджень. Показано ефективність супутникової інформації з визначення структури агроландшафтів і систем землекористування, змін клімату, його впливу на стан посівів та забезпеченість їх вологою, продуктивність зернових культур. Розглянуто методичні підходи з виявлення і картування проявів процесів опустелювання. Ерозійної деградації земель сільськогосподарського призначення та пов'язаних із ними негативних тенденцій. Зазначено, що сучасна супутникова інформація є важливим інструментом не тільки для удосконалення системи агроекологічного моніторингу, але й для розробки і здійснення заходів із досягнення нейтрального рівня деградації грунтів, запобіганню розвитку процесів опустелювання, а також адаптації до змін клімату. Доведено, що система супутникового агроекологічного моніторингу потребує удосконалення у частині більш детальної класифікації окремих елементів агроландшафтів, а також удосконалення алгоритмів і методів з оброблення знімків для розширення можливостей використання цих даних для своєчасного надання рекомендацій з управління та оперативного корегування агротехнологій. Представлено основні напрями подальшого розвитку програми "Агрокосмос". Важливим питанням залишається посилення координації науково-дослідних робіт із дослідженнями наукових установ Національної академії наук, Державним космічним агентством, розвиток співробітництва із зарубіжними партнерами в рамках міжнародних проєктів. Актуальним завданням удосконалення інформаційного потенціалу використання даних дистанційного зондування Землі є створення національної мережі підсупутникових тестових наземних аграрних полігонів. Ефективне використання супутникових даних в управлінській, виробничій та науковій діяльності в сільськогосподарському виробництві потребує створення в рамках НААН та Мінагрополітики України міжвідомчого інформаційного-аналітичного центру "Агрокосмос".

Дослідження присвячено розробці математичної моделі, яка описує динаміку і статику зернистого середовища, схильного до ефекту Рейнольдса. Є безліч підходів до побудови моделей зернистих матеріалів. Однак, ефект Рейнольдса не враховувався. У даній роботі використовуються методи побудови моделей суцільних середовищ рівноважної і нерівноважної термодинаміки. Одержано реологічне співвідношення, яке говорить про те, що дана модель відповідає тілу Кельвіна - Фойгта. Як додаток розглянуто задачу про рівновагу зернистого шару на похилій площині у полі сил тяжіння. Запропоновано наближений спосіб розв'язання задачі, аналогічний методу прямих Канторовича.

Викладено основні поняття, принципи та завдання лабораторної справи в агрономії, висвітлено сучасні дані щодо теоретичних і практичних питань із дисциплін, на яких базується лабораторна справа. Розглянуто теоретичні та практичні основи клітинної і молекулярної біології, генетичної інженерії, молекулярної вірусології, діагностики та ідентифікації ГМО, ДНК-паспортизації, генетики імунітету проти хвороб і шкідників, інструментальні методи аналізу (потенціометрія й електрометрія, електрофорез, хроматографія, спектроскопія і світлова мікроскопія). Зазначено, що історія лабораторної справи заслуговує на особливу увагу. Визнано, що сучасна лабораторна практика в агрономії розгалужена й об'єднує широке коло окремих і спеціальних дисциплін та разом із тим, усі ці дисципліни об'єднуються загальними поняттями і закономірностями, що становлять єдиний фундамент всієї лабораторної практики. Такий аспект викладення і є ключовим у пропонованому посібнику.

Описані основні характеристики та функціональні можливості платформи IACPaaS, яка підтримує три моделі надання хмарних обчислень та сервісів - PaaS, SaaS і DaaS. Платформа призначена для розробки спеціалізованих оболонок інтелектуальних сервісів (тобто орієнтована на певні сфери діяльності і/або класи розв'язуваних задач). Використання таких оболонок може бути застосовано для агровиробництва продукції рослинництва (АВПР). Мета роботи - створення методології ергатичного керування та параметризації прикладних сервісів, які супроводжують електронні технології інтелектуалізації АПК. Практичне використання наданих оболонкою засобів формування баз знань, бібліотек процедур та платформ об'єднує у мережу індивідуальні автоматизовані робочі місця фахівців. Тоді агенти, які входять в набір, згідно із завданнями поліергатичної організації АПК взаємодіють один з одним за допомогою рограмних компонентів обміну необхідними та достатніми повідомленнями. Розв'язання поточних задач складних динамічних систем (СДС) агропромислового комплексу доцільне ефективним і своєчасним, точним і дієвим відображенням об'єктивно природних розосереджених процесів АВПР. Методи, які застосовано. Теорія автоматів і кодування, прагматика, семантика, синтаксис, онтологія, граматика за подання знань АВПР використовуються для створення конкретної ергатичної оболонки. Лінгвістичні проблемно-орієнтовані моделі подання знань використані як засоби формування баз знань для генерації мовних описів, орієнтованих на досвід експертів АПК. Апробовані досвідом практичних випробувань системні поняття АПК без ризиків втрати врожаю та не здійснюючи помилок завдяки моделюванню ситуаційних змін накопичуються у формі базових електронних документів. Під час пошуків (синтезі) найкращого варіанта перспективного АВПР можна серед чисельних пропозицій застосувати окремі часткові техніко-технологічні рішення, які містяться у розосереджених каталогах, рекомендованих для АПК. Висновки: платформа IACPaaS надає базову (уніфіковану) інформацію. Зрозумілий опис спеціалізованих технологій забезпечує створення оболонок прикладних інтелектуальних сервісів. Використання інструментальних засобів підтримки аграрних технологій надає умови взаємодії агентних вирішувачів завдань, включаючи зовнішнє програмне забезпечення. Стандартний механізм обробки http-запитів і можливість запуску програм (скриптів), розташованих на web-сервері, створеному для АВПР, дає змогу виконувати файли зовнішнього програмного забезпечення.

Мета роботи - підвищення достовірності та ефективності агромоніторингу (АМ) завдяки застосуванню розподілених інтелектуальних систем з використанням Інтернет речей. Методи досліджень - теоретичні та аналітичні методи в процесі побудови розподіленої інтелектуальної системи АМ з використанням Інтернет речей. Результати вчасного і якісного АМ є важливою і необхідною складовою інформаційного забезпечення сучасного сільськогосподарського виробництва. Планування, підготовка та реалізація завдань АМ є складною багатофакторною проблемою, під час розв'язання якої на перше місце виходить необхідність забезпечення високих метрологічних характеристик АМ, технологічної досконалості і надійності і, особливо, економічних характеристик АМ. Динаміка трансформації технологій сучасного сільськогосподарського виробництва вимагає переходу від традиційних систем організацій АМ до сучасних інноваційних технологій реалізацій АМ. Висновки: розглянуто шляхи вирішення проблеми сучасного інформаційно-метрологічного і технічного забезпечення ефективного АМ. Показано, що застосування розподілених інтелектуальних систем АМ з використанням Інтернет речей суттєво підвищує достовірність моніторингу та забезпечує його безперервність, що дозволяє підвищити ефективність моніторингу загалом і надавати повну та достовірну інформацію для прийняття оптимальних управлінських та технологічних рішень.

Для ефективного управління сільськогосподарським виробництвом потрібно володіти великим обсягом різноманітної оперативної та об'єктивної інформації про структуру посівних площ, стан сільськогосподарських угідь, рослинності та грунтів, а також очікувану врожайність сільськогосподарських культур. Тому постає нагальна потреба та актуальність використання дистанційних даних агромоніторингу на різних етапах сільськогосподарського менеджменту. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про все ширше застосування супутникової інформації у вигляді оброблених інформаційних продуктів (карт агрометеорологічних параметрів, вегетаційних індексів тощо) для моніторингу сільськогосподарських посівів та оцінки їхньої потенційної продуктивності Зважаючи на це, виникає необхідність аналізу наявних загальнодоступних оброблених і адаптованих даних агромоніторингу в різних країнах світу, що можуть бути використані і в Україні вузькими спеціалістами та органами державної влади для підтримки прийняття управлінських рішень. Мета роботи - особливості функціонування сучасних систем агромоніторингу транснаціонального рівня та приділено увагу їх інформаційним можливостям для потреб потенційних користувачів. Висвітлено особливості функціонування сучасних систем агромоніторингу транснаціонального рівня та приділено увагу їхнім інформаційним можливостям для потреб потенційних користувачів. Встановлено, що транснаціональні системи агромоніторингу такі як USDA/FAS/IPAD, GIMMSMODISGLAM, JRCMARS, FAOGIEWS мають відкриті інформаційні ресурси для користувачів різних країн, які можуть бути використані для оцінювання стану агрометеорологічних умов та стану посівів сільськогосподарських культур на національному рівні.

Рассмотрена возможность использования данных спутниковых снимков и беспилотных летательных аппаратов для нужд сельского хозяйства.

Розглянуто бездротові технології, як ланка цифровізації сільського господарства.

Наведено результати числового моделювання в програмному пакеті Star CCM+ механіко-технологічних процесів агропромислового виробництва, таких як змішування компонентів змішувачем-кормороздавачем потокового типу, внесення солом'яної підстилки роторним розкидачем за безприв'язного утримання корів, формування псевдорозрідженого шару насіння в забірній камері гідропневматичного висівного апарата, переміщення насіннєвого матеріалу олійних культур під дією повітряного потоку. Наведені результати свідчать про широку сферу застосування числового моделювання у разі теоретичних досліджень механіко-технологічних процесів агропромислового виробництва.

Для розв'язання актуальної задачі поєднання геоінформаційної системи з апаратом обробки та аналізу цифрових зображень на основі аерофотозйомки та даних повітряного моніторингу, спроектовано та побудовано геоінформаційну систему Vagabond, яка описана в даній статті.

Подано основні відомості з механіки матеріалів, якими можуть формалізуватися матеріали та середовища, з якими взаємодіють робочі органи сільськогосподарських і лісогосподарських машин, а також матеріали та середовища, які належать до навколишнього середовища, що впливає на виконання процесів сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв. Особливу увагу приділено методам механіки твердого деформівного тіла, оскільки надзвичайно велика кількість матеріалів з якими працюють машини й обладнання можуть бути формалізовані саме як тверді деформівні тіла.

Проведено аналіз застосування методів автоматизованого оцінювання поточних знань студентів та проведення підсумкового контролю за допомогою комп'ютерного тестування на кафедрі АКІТ ХНТУСГ ім. Петра Василенка.

Висвітлено основи наукових досліджень в агрономії з класифікацією методів досліджень і агрономічних дослідів та розкрито методики планування і техніки проведення досліду. Увагу приділено проектуванню схем дослідів і плануванню в них основних спостережень та обліків залежно від напряму досліджень. Окремо наведено методику проведення експериментальних робіт в дослідах та статистичну обробку їх результатів.

Висвітлено результати наукових досліджень, пов'язаних з обгрунтуванням специфічності оброблення даних дистанційного зондування Землі для ідентифікації сільськогосподарських культур (СГК) на основі часових рядів мультиспектральних аерокосмічних даних. Обгрунтовано організаційно-методичні засади наземного забезпечення аерокосмічного моніторингу агроресурсів. Проаналізовано особливості застосування спектральних характеристик СГК і вегетаційних індексів, розрахованих на основі часових рядів даних, для ідентифікації СГК. Викладено підходи до ідентифікації СГК за даними дистанційного зондування Землі та наземних вимірювань.

Обгрунтовано організаційно-методичні питання наземного забезпечення аерокосмічного моніторингу агроресурсів. Наведено спектральні характеристики сільськогосподарських культур (СК). Проаналізовано вегетаційні індекси та визначено ефективність їх застосування для основних культур Лісостепової зони України. Виявлено зміни у величинах вегетаційних індексів у разі застосування часткової або повної корекції знімків з урахуванням змін стану атмосфери. Розглянуто стан і продуктивність СК за даними дистанційного зондування Землі та результатами наземних вимірювань.

Наведено загальнонаукові та спеціальні методи досліджень в агрономії. Розкрито теоретичні основи планування експерименту й описано основні методи статистичного аналізу з використанням прикладної комп'ютерної програми, що застосовуються для оцінювання й інтерпретації результатів польових, вегетаційних і лабораторних дослідів.

Висвітлено сучасні методи загальнонаукових і спеціальних методів досліджень в агрономії, теоретичні основи планування експерименту й основні методи статистичного аналізу з метою оцінки й інтерпетації результатів польових, вегетаційних і лабораторних дослідів. Запропоновано класифікацію методів досліджень, дослідів за вирішенням конкретних завдань. Проаналізовано особливості визначення коефіцієнта спадковості на підставі дисперсійного аналізу. Увагу приділено плануванню наукових досліджень.

Освещены современные методы общенаучных и специальных методов исследований в агрономии, теоретические основы планирования эксперимента и основные методы статистического анализа с целью оценки и интерпретации результатов полевых, вегетативных и лабораторных опытов. Предложена классификация методов исследований, опытов для решения конкретных задач. Проанализированы особенности определения коэффициента наследственности с учетом дисперсного анализа. Внимание уделено планированию научных исследований.

Рассмотрены проблемы развития современных лазерных медицинских технологий, вопросы фотобиологии и фотомедицины. Проанализированы возможности применения низкоинтенсивного лазерного излучения в схемах лечения патологий шейки матки, реактивных периартритов, контузионных очагов и малых внутричерепных гематом, хронической недостаточности кровообращения нижних конечностей. Раскрыта роль квантовых технологий в диагностике и лечении новообразований кожи слизистых. Приведена информация об эвристической концептуальной модели для автоматизированного рабочего места исследователя механизмов стрессов, а также компьютеризированном оборудовании для исследования устойчивости растений к фотоингибированию и фотодеструкции. Акцентировано внимание на проблемах применения фотонных технологий в сельском хозяйстве.

Розглянуто сучасні загальнонаукові та спеціальні методи досліджень в агрономії. Висвітлено теоретичні засади планування експерименту. Описано методи статистичного аналізу з використанням прикладної комп'ютерної програми, що використовуються у процесі агрономічного експерименту для оцінки й інтерпретації результатів польових, вегетаційних і лабораторних дослідів.

Рассмотрены современные общенаучные и специальные методы проведения опытов в агрономии. Освещены теоретические основы планирования эксперимента. Описаны методы статистического анализа с использованием прикладной компьютерной программы, используемые в агрономическом эксперименте для оценки и интерпретации результатов полевых, вегетационных и лабораторных опытов.

Розкрито зміст поняття нанобіотехнології. Розглянуто особливості застосування об'єктів нонабіотехнології у різних сферах людської діяльності - від медицини до сільського господарства. Описано методи створення ДНК мікроматриць (ДНК-чіпів). Проаналізовано діяльність провідного центру з виготовлення структур з ДНК - лабораторії Е. Уінфри. Показано значення відкриття малих РНК. Увагу приділено функціональній геноміці, геномним ДНК. Наведено приклади розвитку нанобіотехнологій.

Раскрыто содержание нанобиотехнологии. Рассмотрены особенности применения объектов нанобиотехнологии в различных сферах человеческой деятельности - от медицины до сельского хозяйства. Описаны методы создания ДНК микроматриц (ДНК-чипов). Проанализирована деятельность ведущего центра по изготовлению структур ДНК - лаборатории Э. Уинфри. Показано значение открытия малых РНК. Внимание уделено функциональной геномике, геномным ДНК. Приведены примеры развития нанобиотехнологий.