Описаны результаты исследования применимости некоторых подходов для решения задачи определения заболевания сельскохозяйственных полей по данным аэрофотосъемки. Использованы следующие подходы: пороговая сегментация по оттенку и насыщенности, нечеткая сегментация, вычисление фрактальных сигнатур (последний подход использован к каждому из цветовых каналов снимков отдельно). Также использована нечеткая сегментация по шести каналам: три цветовых канала и три канала, представляющие собой результат вычисления фрактальных сигнатур по цветовым каналам.

Одержано нові дані про залежності впливу параметрів ультразвуку та тривалості обробки на ступінь вилучення металів до розчинів під час визначення рухливих форм важких металів у грунтах. Установлено, що умовні константи швидкості розчинення елементів у розчиннику та їх максимальні ступені вилучення залежать від параметрів ультразвуку та природи розчинника, що використані для одержання грунтової витяжки. Показано, що елементи, які вилучаються, значною мірою зв'язані з органічною складовою грунту в метал-гумінові комплекси, і руйнування їх є можливим у разі дії ультразвуку за присутності розчинів мінеральних кислот, що доведено наявністю кореляції між потенційним запасом рухливих форм важких металів у 1,0 М солянокислої витяжки, одержаної під дією ультразвуку, а також зміни вмісту вільних гумінових речовин у лужному екстракті, виділеному з цього зразка грунту після обробки ультразвуком. Уперше оцінено внесок кожного з параметрів ультразвуку (частоти, інтенсивності) та тривалості обробки на величину аналітичного сигналу під час визначення валового вмісту елементів у грунті, а також одержання грунтових витяжок для встановлення концентрації їх рухливих форм. Визначено умовні константи швидкості розчинення благородних металів та їх максимальні ступені вилучення в розчини у разі проведення аналізу геологічних зразків з використанням ультразвуку на стадії пробопідготовки, з'ясовано оптимальні значення параметрів ультразвуку та тривалості обробки для максимального вилучення елементів у розчин. Запропоновано використання комбінованих схем розкладання зразків, що передбачають обробку ультразвуком та кип'ятіння з кислотами

Розроблено систему критеріїв оцінки машинно-тракторних агрегатів (МТА), яка охоплює витрати палива, енерговитрати, ресурс часу та показник оцінювання досконалості використання сукупної енергії, що витрачається агрегатом на виконання технологічної операції. За результатами імітаційного моделювання функціонування МТА визначено статистичні характеристики зазначених критеріїв. Вибір оптимального складу МТА здійснюється за критерієм найменших енерговитрат в автоматичному режимі.

Розглянуто вплив різних видів нормування на якість розпізнання за результатами дистанційного зондування.

Розроблено шкалу густоти посівів сільськогосподарських культур на базі використання значень NDVI із серії космічних знімків IRS-1D LISS-III, одержаних протягом весняно-літнього періоду та з урахуванням наземних даних спостережень.

Проведено зонування території міста Черкаси на основі ступеня антропогенного впливу, трансформації та подібності рослинних угруповань. Виділено сім зон, до рослинності яких необхідно застосовувати різні оптимізаційні заходи.

Розглянуто питання комплексної обробки багатоспектральних аерокосмічних знімків для автоматизованого виявлення сільськогосподарських угідь. Застосовано дві принципово різні розпізнавальні ознаки: спектральну - повний набір нормалізованих спектрально-різницевих індексів і просторову - спеціальне просторове перетворення, налаштоване на сектори з кутами, близькими до прямого. Для підвищення вірогідності наприкінці здійснено злиття одержаних часткових класифікацій на основі байєсівського висновку. Запропонована комплексна обробка буде корисною в системах інформаційної підтримки управління сільськогосподарськими територіями.

Рассмотрены принцип действия, структура и основные технические характеристики мобильной компьютеризированной радиолокационной установки наземного базирования для исследования характеристик рассеяния радиоволн сантиметрового диапазона участками местности с растительным покровом, в частности, полями сельскохозяйственных культур. Обоснован выбор элементной базы для устройства оцифровки данных аналоговых измерений и передачи информации в персональный компьютер.

Розглянуто питання здійснення моніторингу за станом використання сільськогосподарських угідь за допомогою багатоспектральних знімків супутника Landsat ETM+, а саме, визначено оптимальний метод ідентифікації на супутникових знімках видів рослин, які вирощуються на досліджуваній території. На підставі одержаної інформації створено спектральні бібліотеки, що дозволяють використовувати для ідентифікації рослин знімки інших супутників. Визначений метод дозволяє швидко та з мінімальними затратами одержувати достовірну інформацію.

Изложены результаты сравнения теоретических моделей диэлектрических свойств пород грунта с данными, непосредственно получаемыми из результатов радиолокационного подповерхностного зондирования. Показано, что частотная дисперсия погонного затухания радиоволн в распространенных породах грунта существенно меньше, а фазовой скорости распространения - существенно больше предсказанной в теоретических моделях. Приведены соображения о физическом механизме этих отличий, который, как предполагается, связан с влиянием давления окружающего грунта на его частицы и поровое пространство.

Исследована возможность прогнозирования эрозионных процессов в грунте на маршрутах прокладки магистральных трубопроводов (МТ), что позволяет выбрать наиболее оптимальный маршрут прокладки МТ с минимальным риском. Составлено Универсальное уравнение потерь почвы (УУПП), определены все переменные, входящие в УУПП. Получена растровая карта модели УУПП для выбранного тестового участка и таблица оценок интенсивности потерь почвы.

Проаналізовано теоретичні основи дистанційного зондування Землі та можливості їх використання у лісовому господарстві. Висвітлено основні знімальні системи, їх характеристики та особливості організації процесу знімання об'єктів земної поверхні. Розкрито проблеми властивостей знімків, отриманих знімальними системами з різним принципом формування зображень. Охарактеризовано вади знімків та методи їх усуненння. Увагу приділено питанням дешифрування аеро- та космічних знімків різними методами. Розглянуто основні сфери використання даних дистанційного зондування для лісового господарства та окреслено перспективи їх впровадження в лісогосподарську практику.

Висвітлено завдання наукових досліджень, пов'язаних з обгрунтуванням оцінювання земельних ресурсів за кількісними й якісними характеристиками екологічного стану. Визначено та проаналізовано кількісні й якісні показники екологічного стану земельних ресурсів конкретної території. Встановлено кореляційну залежність між екологічними показниками, які характеризують стан земельних ресурсів. Проведено ідентифікацію сільськогосподарських угідь за даними космічних знімань і визначено достовірність класифікації.

Розглянуто питання підвищення ефективності моніторингу стану сільськогосподарських угідь для технологій точного землеробства шляхом використання сенсорних систем моніторингу рівня варіабельності стану грунтів. Зазначено, що сучасна альтернатива традиційному агрохімічному обстеженню - контактні та безконтактні методи на основі електромагнітних явищ. Найчастіше це - вимірювання, реєстрація, обробка, аналіз та інтерпретація електропровідних та електромагнітних властивостей грунту, що надає можливість визначити гранулометричний (механічний) склад грунту, вміст органічної речовини, солей, вологість, виділити грунтові контури та оцінити неоднорідність грунтових властивостей в цілому. Увагу приділено питанням виготовлення приладів та обладнання для вимірювання електропровідних і магнітних властивостей грунту, проведенню лабораторно-польових досліджень.

Проаналізовано сучасний стан розвитку систем моніторингу довкілля. У зв'язку зі складністю сучасних систем моніторингу поверхні суходолу, фрагментарністю існуючих доробків у вирішенні окремих задач моніторингу, на основі системного підходу проведено аналіз задачі оцінювання ризиків на основі геопросторової інформації, проведено її декомпозицію та запропоновано математичну модель оцінювання ризиків геопросторового характеру. Запропоновано підхід до оцінювання ризиків на основі геопросторової інформації деталізовано для сільськогосподарських ризиків, спричинених посухами, вимерзанням посівів або іншими несприятливими метеорологічними явищами. Оцінку ризиків несприятливих ситуацій у сільському господарстві запропоновано здійснювати у два етапи: на першому розв'язувати задачу сегментації земної поверхні та виділяти зони впливу несприятливої ситуації (землі сільськогосподарського призначення), а на другому Ч на основі класифікації сільськогосподарських культур та оцінювання стану посівів за супутниковими, наземними та статистичними даними визначати густину ймовірності несприятливої ситуації. Проведено сегментацію земної поверхні та класифіковано стан сільськогосподарських культур за супутниковими та наземними вимірюваннями з використанням нейронних методів. Під час створення інформаційної технології розроблено каталог метаданих з ценралізованою архітектурою організації даних. Розроблена інформаційна технологія моніторингу стану сільськогосподарської рослинності й аналізу ризиків з використанням геопросторової інформації реалізована у складі розподіленої комп'ютерної системи супу

тникового агромоніторингу.

Обосновано использование пространственных улучшающих преобразований для дешифрирования космических изображений с целью пространственно-временного исследования агроресурсов. Признано, что оптимальным методом превращения является применение оператора Лапласа.

Розглянуто підходи до оцінювання розвитку ерозійних процесів на великих за площею територіях за допомогою космічного знімання. Відзначено можливість різночасового космічного знімання та одержання даних цифрових моделей рельєфу в дешифруванні лінійних ерозійних форм і їх зміни в просторі та часі. Для своєчасного запобігання руйнації грунтового покриву водною ерозією запропоновано використовувати оперативні дані супутників.

Мета дослідження - розробка та дослідження способів і засобів підвищення точності комп'ютеризованих інформаційно-вимірювальних систем фізичних параметрів закритих грунтів за рахунок обліку та компенсації впливів домінуючих дестабілізувальних факторів за виробничих умов теплиць. Удосконалено спосіб вимірювання вологості закритих грунтів у діапазоні від 30 до 90 % для виробничих умов тепличних господарств на базі кондуктометричного методу пошарового зондування в змінному електромагнітному полі, який дозволяє покращити на 20 % показник точності вимірювань відносно наявних серійних аналогів. Удосконалено спосіб вимірювання кислотності закритих грунтів у діапазоні від 5 до 8 од., який дозволяє здійснювати комп'ютеризовані вимірювання рН з необхідним періодом опитування за виробничих умов теплиць у грунтах з наявним рівнем зволоженості, на базі способу прямої потенціометрії із використанням скляного комбінованого рН-електрода із регламентованими нормативною документацією метрологічними показниками. Розроблено способи підвищення точності комплексного вимірювання вологості та кислотності тепличних грунтів, які враховують взаємні негативні впливи зазначених параметрів один на одного, а також вплив температури грунтів у діапазоні зміни від 10 до 30 °С. Це дозволило покращити метрологічні характеристики системи в цілому на 20 - 30 % за робочих умов експлуатації. Досліджено структурно-алгоритмічну організацію комп'ютеризованого вимірювача фізичних параметрів тепличних грунтів на основі обгрунтування та синтезу функціонального забезпечення її підсистем, яка реалізує комплексні вимірювання вологості, кислотності та температури з компенсацією взаємних дестабілізувальних впливів, що дозволяє використовувати її в складі комплексів автоматизації промислових теплиць.

The necessity of solving the problem of detecting irregularities in the ground is shown. A brief review of existing hardware search irregularities in the ground is given. The principles of action and non-contact sensor design of seismic reception are considered. A device for search irregularities in the ground built on the consideration of the Principles is proposed. The structure of search engine irregularities in the ground with the placement of sensors on unmanned aerial vehicles is considered.

Проаналізовано підходи до оцінювання точності методів визначення складу та властивостей грунту, встановлених у національних і гармонізованих стандартах України. Виявлено відсутність єдиного підходу до процесу оцінювання та способів вираження точності методів у національних стандартах України. Наведено результати оцінювання (відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ ИСО 5725) точності (прецизійності) методів визначення вмісту фосфору, калію, органічної речовини і рН, установлених такими стандартами: ДСТУ 4115, ГОСТ 26483, ДСТУ 4289. Обгрунтовано перевагу використання для оцінювання точності методів підходу, регламентованого міжнародними стандартами - ДСТУ ГОСТ ИСО 5725.