Висвітлено результати радіобіологічних, радіогеохімічних, ландшафтно-геохімічних, гідрологічних, гідрогеологічних досліджень на території чорнобильської зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення. Проаналізовано чинники, що впливають на стан радіаційно забруднених наземних і водних екосистем. Викладено основні положення теорії реабілітації екосистем, що зазнали радіонуклідного забруднення. Визначено головні супутні процеси, їх критерії та швидкість. Наведено карти сучасного стану екосистем зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення та прогноз розвитку автореабілітаційних процесів.

Освещены результаты радиобиологических, радиогеохимических, ландшафтно-геохимических, гидрологических, гидрогеологических исследований на территории Чернобыльской зоны отчуждения и Зоны безусловного (обязательного) отселения. Проанализированы показатели, влияющие на состояние радиационно загрязненных наземных и водных экосистем. Изложены основные положения теории автореабилитации экосистем, подвергшихся радионуклидному загрязнению. Определены основные сопутствующие процессы, их критерии и скорость. Приведены карты современного состояния экосистем Зоны отчуждения и Зоны безусловного (обязательного) отселения и прогноза развития автореабилитационных процессов.

Висвітлено питання кризового стану агропромислового комплексу радіоактивно забруднених регіонів Українського Полісся, який значною мірою обумовлений несприятливим поєднанням наслідків господарювання за умов пострадянської системи та негативним впливом аварії на Чорнобильській АЕС. Розглянуто основні віддалені радіобіологічні ефекти у рослин на забруднених радіонуклідами територіях: зниження імунітету, генетичні наслідки, популяційні зміни. Обговорено можливість адаптації рослин до умов підвищення радіаційного впливу. За результатами проведених досліджень встановлено, що розміри нагромадження радіоцезію зерновими колосовими культурами в значній мірі залежать від їх видових і сортових особливостей, типу грунтів та використання біопрепаратів. Запропоновано тип сівозміни, який забезпечить мінімальні затрати на обробіток грунту, та одержання високоенергетичної сировини та продукції.

Освещены вопросы кризисного состояния агропромышленного комплекса радиоактивно загрязненных регионов Украинского Полесья, который в значительной степени обусловлен неблагоприятным соединением последствий хозяйствования в условиях постсоветской системы и отрицательным влиянием аварии на Чернобыльской АЭС. Рассмотрены основные отдаленные радиобиологические эффекты в растений на загрязненных радионуклидами территориях: понижение иммунитета, генетические последствия, популяционные изменения. Обсуждена возможность адаптации растений к условиям повышенного радиационного влияния. На основании проведенных исследований установлено, что размеры увеличения радиоцезия зерновыми колоссовыми культурами в значительной степени зависят от их видовых и сортовых особенностей, типа почвы и использования биопрепаратов. Предложен тип севооборота, который обеспечит минимальные затраты на обработку почвы и будет содействовать получению высокоэнергетического сырья и продукции.

Висвітлено результати двадцятирічних досліджень щодо вирішення проблем, зумовлених наслідками аварії на ЧАЕС у аграрному секторі, лісовому господарстві та сільському соціумі Поліського регіону. Розкрито сутність економічної категорії системного відродження сільських територій за умов екозабруднення, запропоновано структурнологічну модель відродження виробничого та соціального середовища. Розглянуто стратегію підготовки та закріплення кадрів у регіоні.

Освещены результаты двадцатилетних исследований решения проблем, обусловленных последствиями аварии на ЧАЭС в аграрном секторе, лесном хозяйстве и сельском социуме региона Полесья. Раскрыта сущность экономической категории системного возрождения сельских территорий в условиях экологического загрязнения, предложена структурологическая модель возрождения производственной и социальной среды. Рассмотрена стратегия подготовки и закрепления кадров в регионе.

Висвітлено теоретичні, практичні й організаційні аспекти радіоекології зрошуваного землеробства на півдні України. Узагальнено результати багаторічних досліджень з питань радіаційно-гігієнічної оцінки екосистем зрошуваного масиву, радіоекологічного моніторингу зрошуваних земель, методики постановки експерименту з визначення коефіцієнтів переходу радіонуклідів зі зрошувальної води у сільгоспрослин. Розглянуто радіобіологічні аспекти оцінки дозового навантаження на населення під час споживання продукції зрошуваного землеробства в реальних і прогнозних ситуаціях.

Освещены теоретические, практические и организационные аспекты радиоэкологии орошаемого земледелия на юге Украины. Обобщены результаты многолетних исследований по вопросам радиационно-гигиенической оценки экосистем орошаемого массива, радиоэкологического мониторинга орошаемых земель, методики постановки эксперимента по определению коэффициентов перехода радионуклидов из оросительной воды в сельхозрастения. Рассмотрены радиобиологические аспекты оценки дозовой нагрузки на население при потреблении продукции орошаемого земледелия в реальных и прогнозных ситуациях.

Проаналізовано граничну щільність забруднення грунту цезієм 137 для одержання "нормативно чистої" сільськогосподарської продукції в різних зонах. З цією метою запропоновано маловитратні технології, які включають впровадження, використання підвищених доз мінеральних добрив, організацію насінництва багаторічних трав, передусім, таких, як стоколос безостий, грястиця збірна, костриця лучна та тимофіївка лучна.

Наявнiсть критичних екосистем у регiонi Українського Полiсся обумовлює необхiднiсть подальшого проведення контрзаходiв, якi сприяють виробництву нормативно чистої продукцiї рослинництва та тваринництва. Показано, що проведення контрзаходiв на пасовищах i сiножатях знижує рiвень забруднення сiна i трави радiонуклiдами в 2 - 3 рази.

  Скачати повний текст

Здійснено кількісну оцінку радіоактивного забруднення грунтів і грунтових вод у районі об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС. Одержано нові експериментальні дані з розподілу радіоактивних матеріалів поблизу зруйнованого блока у грунтах за площею та глибиною. Проведено районування території за радіаційними умовами у грунтах. Розраховано кількість ядерного палива, похованого в грунтах. Визначено категорії й обсяги радіоактивних відходів, локалізованих у грунтах. Охарактеризовано радіоактивне забруднення підземних вод. Проаналізовано джерела їх радіоактивного забруднення, а також здійснено математичне моделювання поширення тритію у грунтових водах. Розроблено концептуальні підходи щодо удосконалення системи радіогідроекологічного моніторингу. Відзначено, що результати дослідження можуть бути використані для оптимізації проектних рішень стосовно облаштування фундаментів будинків і споруд та прогнозування розповсюдження радіонуклідів у зоні аварії та з підземними водами.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1(4УКР)с7 + П032.27(4УКР)

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано стан уражених земель за 17 років після Чорнобильської катастрофи, наведено вагомі результати досліджень науковців за цей період. Визначено дієві заходи щодо зменшення радіоактивного навантаження на такі землі та окреслено перспективи їх раціонального використання й утримання залежно від ступеня забрудненості та заселення.