За результатами грунтово-геохімічних досліджень зон впливу джерел техногенних емісій забруднення ВАТ "Укрцинк", ВАТ "Авдіївський коксохімічний завод" Донецької обл. розроблено методичний підхід до вдосконалення фіторемедіації забруднених важкими металами (ВМ) грунтів. Обгрунтовано спосіб фіторемедіації техногенно забруднених ВМ грунтів для ефективного їх використання, що передбачає розширення спектра застосування фіторемедіантів домінуючих травіянистих дикоростучих видів рослин конкуруючих родин Asteraceae, Fabaceae та Роасеае з їх чергуванням у просторі і часі для вилучення ВМ різних класів небезпечності з грунтів, підвищення ефективності їх біологічної ремедіації з різних шарів грунту із збільшенням глибини очищення безпосередньо у районі забруднення ВМ (in situ) на тлі мінімізації необхідних витрат. Технічним результатом розробленого способу є розширення спектра використання рослин-ремедіантів стійких до забруднення конкурентних родин із різним біологічним потенціалом щодо фітоекстрагування і фітоакумулювання ВМ, чим забезпечується здешевлення очищення грунту, оптимізація його використання внаслідок скорочення терміну біологічної ремедіації та відновлення якості забруднених грунтів з одночасним уникненням зайвого технологічного навантаження на нього.

Досліджено зміни польової вологості та температури в заростях Calamagrostis epigeios (L.) Roth на відвалах вугільних шахт Червоноградського гірничопромислового району Львівської області. За елементами мезорельєфу спостерігали зменшення польової вологості і підвищення температури в оголеному субстраті в напрямку від підніжжя відвалу до його вершини. Відзначено, що під куртинами куничника наземного спостерігалося збільшення польової вологості та зменшення температури субстрату в літній період його вегетації. Зміни гідротермічних умов на відвалах вугільних шахт залежать від експозиції, елементів мезорельєфу, типів субстрату, стадії їх заростання, а отже, і типу рослинного покриву.

Мета роботи - дослідити вплив нових регуляторів росту "Стимпо" та "Регоплант" (виробник Державне підприємство Міжвідомчий науково-технологічний центр - ДП МНТЦ "Агробіотех") у порівнянні з гібереліновою кислотою та регулятором росту другого покоління "Трептолем" на вміст вільних амінокислот, проліну та реакції перекисного окиснення ліпідів у 14-добових паростків Helianthus annuus L. за росту на грунтових субстратах породного відвалу вугільних шахт Центральної збагачувальної фабрики у Червоноградському гірничопромисловому районі. Встановлено збільшення вмісту вільних амінокислот, проліну та зниження інтенсивності реакцій перекисного окиснення ліпідів (за вмістом малонового діальдегіду), що свідчить про збільшення стійкості рослин до несприятливих умов породного відвалу за дії регуляторів росту. Одержані результати вказують на перспективність подальшого застосування "Стимпо" та "Регопланту" під час фіторекультивації породних відвалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П038.11 + П212.2

Рубрики:

Фіторемедіація ґрунтів

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Фіторемедіація вважається перспективною технологією очищення та відновлення забрудненого грунту. Проте існують фактори, які здатні впливати на процес очищення, значно зменшуючи його ефективність. Інтродування фіторемедіантів у фітоценоз на території забруднення може спричиняти активізацію алелопатичної активності місцевих видів рослин. Алелопатична активність рослин проявляється як секреція вторинних метаболітів у навколишнє середовище у формі летких сполук, ексудатів, які інгібують розвиток інших сусідніх рослин. Оцiнено алелопатичну активність водорозчиних екстрактів Amaranthus retroflexus L., Cirsium arvense L., Barbarea vulgaris R. Br. та Artemisia absinthium L., а також їх вплив на обрані фіторемедіанти за допомогою біотестування та тесту на пророщування.

Проведено екологічну оцінку нафтозабруднених грунтів (НЗГ) із використанням рослинних тест-об'єктів, розроблено науково-практичні заходи фіторемедіації грунтів, забруднених нафтою. Встановлено, що льон звичайний (Linum usitatissimum L.), соняшник однорічний (Helianthus annuus L.) і гречка посівна (Fagopyrum vulgare St.) є чутливими до нафтового забруднення на ранніх стадіях проростання (5-та доба) у широкому діапазоні концентрацій полютанта 0 - 20 %, залежності між концентрацією нафти та ростовими параметрами цих рослин близькі до лінійних, а тому L. usitatissimum, Н. annuus та F. vulgare можуть використовуватися для біотестування НЗГ. Виявлено високу чутливість гречки посівної до нафтового забруднення грунту, навіть на рівні орієнтовно допустимої концентрації нафти у грунті (0,4 %). F. vulgare запропоновано для біоіндикації НЗГ. Розроблено шкалу токсичності НЗГ, у якій відображено зв'язок між фітотоксичністю та вмістом нафти у грунті. Здійснено апробацію розробленої методики екологічної оцінки НЗГ на забруднених нафтою відвальних грунтах озокеритової шахти м. Борислав, доведено її ефективність. Визначено оптимальні умови для проведення фіторемедіації. Доведено доцільність використання обліпихи крушиновидної (Hippophae rhamnoides L.) для фіторемедіації НЗГ, яка успішно адаптується до несприятливих умов забруднених нафтою грунтів, забезпечує високий рівень очищення до 92,7 %, покращує фізичні, хімічні та біологічні властивості грунту. Проведено еколого-економічну оцінку фіторемедіації НЗГ при використанні обліпихи крушиновидної.

Індекс рубрикатора НБУВ: П038.11

Рубрики:

Фіторемедіація ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж22412:а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П033.3 + П038.11

Рубрики:

Спеціальні виробничі класифікації ґрунтів і відповідні класи ґрунтів

Фіторемедіація ґрунтів

Шифр НБУВ: РА437050 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Abstract. The article examines the impact of oil contamination and humates (Humifield Forte and Fulvital Plus) on the growth characteristics of Poaceae, such as corn (Zea mays L.) of Dostatok 300 MV hybrid, spring barley of the Karat variety and spring wheat of the Diana variety. Oil contamination has proved to inhibit plant growth and affect a decrease in the amount of photosynthetic pigments in the leaves, which can be explained by oil toxicity and the acquired hydrophobicity of soil. Soaking seeds in humate solution proved the effectiveness of their use for corn (Z. mays L.) of Dostatok 300 MV hybrid and spring barley of the Karat variety: the plants developed well and accumulated biomass actively. The use of humates for spring wheat of the Diana variety did not produce the desired effect: growth characteristics were lower, and the studied plants were weaker. An increase in the number of photosynthetic pigments, especially carotenoids, in the leaves of Poaceae plants indicates the feasibility of using humates to increase the stress resistance of plants in the early stages of growth and development in conditions of oil contamination of soil. A stimulating effect of the combination of oil contamination and Fulvital Plus on the growth of Poaceae was proved. Fulvital Plus is a growth stimulator and deficiency corrector of plant nutrition elements. The results obtained from the research prove the effectiveness of using humates for plants and can be used to increase the stress resistance and yield capacity of Poaceae in man-made conditions and to develop phytoremediation technologies for restoring oil-contaminated areas.

Визначено стан рослин за умови хронічного забруднення довкілля викидами підприємств з виробництва фосфорних добрив. Встановлена залежність пошкоджуваності рослин від складу та концентрацій полютантів. Однак відсутня залежність стану рослин від природніх умов Степу та Лісостепу України. Проаналізовано пошкоджуваність та фізіолого-біохімічні реакції рослин за умови комплексного забруднення повітря сполуками сірки, фтору та азоту. Досліджено вплив сульфітно-фторидного забруднення ґрунту на ростові параметри та фізіолого-біохімічні реакції рослин. Вивчено можливість регулювання росту рослин за допомогою елементів мінерального живлення, гуматів натрію та амонію за умови забруднення довкілля. Показано можливість підвищення стійкості рослин за допомогою опромінення насіння монохроматичним когерентним червоним світлом. Уперше обґрунтовано можливість зменшення негативного впливу відвалів фосфогіпсу на оточуюче середовище за допомогою їх озеленення.