Досліджено питання забезпечення зростання рівня механізації потокового збирання плодів внаслідок розширення технологічних можливостей машини та поліпшення якості виконання окремих операцій. Основою запропонованого рішення визначено комбінований збирально-транспортний агрегат, параметри та режими роботи якого обгрунтовано проведеними теоретично-експериментальними дослідженнями. Ефективність агрегату забезпечено раціональним використанням енергетичного засобу й тари, простотою та низькою вартістю конструкції, зменшенням пошкодження плодів і затрат ручної праці.

Наведено результати експериментальних досліджень ударної взаємодії коренеплодів з робочими органами бурякозбиральних машин. Досліджено закономірності зміни об'ємної ваги матеріалу під час формування розкладеного шару в бункері. Значну увагу приділено конструктивним особливостям бральних апаратів льонозбиральних машин, оптимізації параметрів напівавтоматичного формування керамічних розпилювачів, а також мінеральному потенціалу фосфоритів України та Волині зокрема.

Проаналізовано матеріали Одинадцятої міжнародної конференції з питань механізації польових досліджень у напрямку її використання в науковому процесі в садівництві.

Розроблено нові технологічні схеми та параметри робочих органів комплексу машин для виконання чотирьох технологічних операцій: відокремлення відсадків клонових підщеп, садіння підщеп у перше поле розсадника, обробіток грунту в ньому та викопування саджанців.

На підставі досліджень агрофізичних і механічних властивостей системи гичка - коренеплід - грунт виявлено технологічні ефекти динамічного зчісування коронки та депланаційних процесів руйнування зв'язків і відокремлення грунту від коренеплодів. Встановлено залежності технологічних показників бурякозбиральних машин від фізичного стану грунту та характеристик насаджень буряків за екстремальних умов. Обгрунтовано ефективні способи видалення розетки з гичкою та викопування коренеплодів з мінімальною кількістю грунту. Синтезовано нові типи робочих органів.

Висвітлено питання теоретичного й експериментального дослідження та удосконалення пристроїв для розстилання стрічки льону з її перевертанням і коткуванням. Використання відповідних пристосувань дозволило підвищити кількісні та якісні показники процесу збирання льону. Обгрунтовано основні параметри і раціональні режими роботи пристосувань для перевертання і розстеляння стебел льону. Випробування розробленого пристосування підтвердили його працездатність і ефективність.

Науково обгрунтовано та розроблено технологічний комплекс машин для смугового вирощування баштанних культур. На базі теоретичних і експериментальних досліджень обгрунтовано та розроблено нові технологічні схеми та параметри робочих органів комплексу машин для виконання технологічних операцій: внесення мінеральних та органічних добрив у смуги; зарівнювання борозни одночасно з оранкою смуги; внесення пестицидів одночасно з передпосівною культивацією, стрічково-гніздовий посів з синхронним порційним внесенням гербіцидів, міжрядний обробіток і вибіркове збирання плодів. Розроблений комплекс машин забезпечує зменшення затрат праці, питомих капітальних вкладень і витрат - 75,1; 42,2 та 31,7 %.

Вивчено питання підвищення ефективності механізованого знімання яблук за допомогою адаптивного регулювання швидкісного режиму штамбового струшувача плодознімального засобу, обгрунтовано його параметри. Досліджено розмірно-масові та фізико-механічні властивості дерев і плодів. Проведено стендові випробування двигуна Д-21А приводу штамбового струшувача. Розроблено дискретно-континуальну модель дерева на базі схеми балки Тимошенка. Запропоновано динамічну модель системи двигун - струшувач - плід і методи її аналізу. Обгрунтовано теоретично та підтверджено експериментально параметри вказаної системи. Розроблено методику експериментальної оцінки якості зібраного врожаю за умов типового та рівномірного способів знімання, а також методику економічної оцінки рівномірного знімання плодів струшуванням з урахуванням зміни якості отриманої продукції.

Основним напрямом розвитку механізації рослинництва в Україні є ресурсоощадження, що реалізується на технологічному та технічному рівнях. Перший рівень пов'язаний з розвитком нових технологій, оптимізацією сівозмін та інтеграцією технологічних операцій. Зазначено, що впровадження технологій прямого посіву зернових на півдні України заощадить 20 - 30 % пального та трудових ресурсів, а застосування інтегральних технологій захисту просапних культур - 50 - 70 % хімічних засобів. Другий рівень реалізується у цільовому розвитку конструкцій машин. Комбіновані грунтообробні агрегати заміняють у роботі 2 - 4 одноопераційні машини. Наголошено, що у найближчому майбутньому до 55 % посівних площ оброблятимуться енергоощаджувальними знаряддями.

Проведено розрахунок конструктивно-кінематичних параметрів доочисного пристрою за умови уникнення втрат і зменшення пошкоджень коренеплодів. Розроблено динамічну модель ударної взаємодії коренеплодів з прутками полотна для оцінки рівня пошкоджень тіла цукрових буряків. За результатами теоретичних та експериментальних досліджень установлено раціональні параметри розробленого робочого органу.

Розглянуто питання підвищення агротехнічних показників якості збирання коренеплодів цукрових буряків шляхом застосування в бурякозбиральних машинах коливних викопувальних робочих органів лемішного типу. Розроблено конструкцію та за допомогою виведених аналітичних залежностей визначено раціональні конструктивні та кінематичні параметри лемішно-коливного копача з пружним шатуном. За результатами польових досліджень встановлено основні агротехнічні показники якості виконання технологічного процесу викопування коренеплодів і з'ясовано закономірності впливу на них конструктивно-кінематичних параметрів копача. На підставі виведених диференціальних рівнянь динаміки руху коливних викопувальних робочих органів досліджено вплив конструктивно-кінематичних параметрів і технологічних чинників на амплітуду коливань лемешів. Наведено теоретичні залежності для обчислення траєкторії руху коренеплодів у міжлемішному просторі коливних копачів.

Розроблено методику оцінки міцності рам двигунів з урахуванням умов експлуатації. Встановлено аналітичні залежності для визначення коефіцієнтів інтенсивності напружень з урахуванням депланації перетинів відкритого профілю, розрахунку залишкового ресурсу тримких елементів конструкцій бурякозбиральних машин. Наведено результати експериментальних досліджень динаміки навантаженості рам двигунів за умов експлуатації, визначено характеристики тріщинотривкості матеріалу рами. Удосконалено конструкцію рами двигуна машини КС-6Б, що забезпечує зменшення її металомісткості.

На підставі проведених досліджень та комп'ютерного моделювання визначено раціональні параметри і режими роботи кулачкового конвеєра-очисника, що відрізняється від існуючих наявністю обмежувальної поверхні, встановленої над робочими секціями. Це дозволяє збільшити частоту обертання секцій кулачків, що підвищує поступальну швидкість переміщення коренеплодів і, відповідно, його продуктивність. Створено математичні моделі руху коренеплодів у міжлопатевій зоні за умов їх ударного обробітку. Обгрунтовано граничний режим роботи кулачкового очисника та визначено верхню межу його продуктивності за умов неушкодження коренеплодів. Виявлено вплив основних геометричних і кінематичних параметрів запропонованого конвеєра-очисника на технологічні показники його роботи.

Обгрунтовано необхідність енергетичної оцінки в рослинництві, показано її переваги у порівнянні з грошовою оцінкою. Запропоновано методику енергетичної оцінки механізованих технологій виробництва сільгоспкультур, узагальнено методи даної оцінки, наведено формули для її визначення. На підставі репрезентативної вибірки різнотипних господарств і провідних культур у них наведено розрахунки енергооцінки з відповідним комп'ютерним забезпеченням, а також типові та фактичні технології за енергоємністю.

Обоснована необходимость энергетической оценки в растениеводстве, показаны ее преимущества по сравнению с денежной оценкой. Предложена методика энергетической оценки механизированных технологий производства сельхозкультур, обобщены методы данной оценки, приведены формулы для ее определения. На основании репрезентативной выборки разнотипных хозяйств и ведущих в них культур приведены расчеты энергооценки с соответствующим компьютерным обеспечением, а также типовые и фактические технологии энергоемкости.

Розроблено науково-технічні засади побудови засобів створення змінних світлових полів, виготовлено та апробовано за виробничих умов їх експериментальні зразки. Запропоновано метод визначення ефективності джерел випромінювання для світлокультури рослин і створено автоматизовану технічну систему для його реалізації. Наведено математичні моделі опромінювальних пристроїв змінного опромінення з круглосиметричним і несиметричним світловим розподілом, на основі яких розроблено аналітичний метод світлотехнічного розрахунку опромінювальних установок. Визначено раціональні режими роботи та запропоновано систему керування установкою змінного опромінення.

Виявлено, що на практиці економічно вигідно використовувати агротехнології точного рослинництва. Зазначено, що для її впровадження існуючий ряд сільськогосподарської техніки потрібно доповнити новим агрокомплексом модульного типу (розкидач, підживлювач, обприскувач) з автоматизованою системою керування та контролю виконавчими механізмами сільськогосподарської техніки для внесення добрив та засобів захисту рослин за результатами діагностики в реальному масштабі часу.

Выявлено, что на практике экономически выгодно использовать агротехнологии точного растениеводства. Для их внедрения существующий ряд сельскохозяйственной техники необходимо дополнить новым агрокомплексом модульного типа (разбрасыватель, подкормщик, опрыскиватель). с автоматизированной системой для экспресс-диагностики физиологического состояния растений и автоматизированной системой управления и контроля исполнительными механизмами сельскохозяйственной техники для внесения удобрений и средств защиты растений по результатам диагностики в реальном масштабе времени.

Висвітлено теоретичні основи оцінки техніки та технології в рослинництві за тріадою критеріїв збереження енергоресурсів, екосистеми та біопотенціалу сільськогосподарських культур. Описано основні принципи визначення критеріїв, розглянуто методи та результати розрахунку нормативних величин.

Освещены теоретические основы оценки техники и технологии в растениеводстве по триаде критериев сбережения энергоресурсов, экосистемы и биопотенциала сельскохозяйственных культур. Описаны основные принципы определения критериев, рассмотрены методы и результаты подсчёта нормативных величин.

Наведено результати розробки математичної моделі для визначення параметрів поршневого ущільнювача пастеризованого субстрату.

Приведены результаты разработки математической модели для определения параметров поршневого уплотнителя пастеризованного субстрата.

Викладено методику проведення лабораторних та практичних робіт з питань комплектування машинних агрегатів. Описано технологію та проаналізовано організацію виконання основних механізованих робіт під час вирощування та збирання сільськогосподарських культур. Висвітлено ефективність технологічних комплексів машин для виробництва продукції рослинництва та описано математичну модель визначення складу машинних агрегатів та комплексів машин.

Изложена методика проведения лабораторных и практических работ по вопросам комплектирования машинных агрегатов. Описана технология и проанализирована организация выполнения основных механизированных работ при выращивании и сборе сельскохозяйственных культур. Освещены эффективность технологических комплексов машин для производства продукции растениеводства и математическая модель определения состава машинных агрегатов и комплексов машин.

Обгрунтовано класифікацію рослин з використанням статистичних методів розпізнавання з можливістю швидкої адаптації до зміни властивостей досліджуваних об'єктів для автоматизації процедур обробки просапних культур в рослинництві. Запропоновано використовувати методи дистанційного зондування для одержання ознак, за якими проводиться розпізнавання. Зазначено, що система ознак формується зі спектральних коефіцієнтів на 8 - 53 довжинах хвиль у діапазоні від 310 до 850 нм. Обгрунтовано вимоги щодо спектрального та просторового розмежування підсистеми дистанційного зондування. Запропоновано метод досягнення необхідного просторового розмежування за рахунок використання бістатичної антенної системи. Вперше розроблено схему класифікатора, що дозволяє здійснювати швидке параметричне навчання, донавчання та адаптацію до зміни властивостей рослин у часі та просторі.