Наведено матеріали щодо використання результатів наукових досліджень з питань розробки модельних технологічних рішень для реконструкції тваринницьких будівель. Встановлено, що модульний підхід до створення відповідних умов для утримання різних статево-вікових і фізіологічних груп худоби дозволяє максимально використати діючі будівлі шириною 12 м для виробництва молока, яловичини та вирощування ремонтного молодняка на малих тваринницьких фермах з закінченим виробничим циклом.

Вміщено відомості щодо розведення, утримання та догляду норок, песців, лисиць. Повідомляється про поширені хвороби хутрових звірів, розкриваються принципи загальної профілактики захворювань, проведення санітарно-ветеринарних оздоровчих заходів на звірофермах.

Подано методику порівняльного аналізу ефективності опромінювальних установок з різними джерелами випромінювання та способами опромінення рослин у теплицях. Доведено, що найвищу ефективність мають установки з пристроями змінного опромінення, оснащені натрієвими та галогенними дуговими лампами.

Наведено результати аналітичних досліджень полів швидкостей і температур повітря в теплицях з камерами децентралізованого мікроклімату. Ці результати є основою для розроблення методики інженерного розрахунку системи опалення таких теплиць.

Наведено результати біотехнологічної оцінки технологій для поділу стоків. Показано доцільність використання технологічних ліній поділу стоків у складі: буферної ємності, пристрою для поділу стоків і бункера-зневоднювача осаду.

Проаналізовано систему пташник + біологічний об'єкт, побудовано математичну модель промислового пташника за умов продуктивного періоду. Показано, що за інформативний параметр моделі доцільно прийняти швидкість синтезу маси яєць як функції двох змінних - часу та температури. Обгрунтовано структуру системи прийняття рішень в птахівництві.

Описано спосіб і пристрій для електромагнітного оброблення поливної води та розчинів мінеральних добрив, що включає магнітне та додаткове оброблення розчинів у полі коронного розряду.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено експериментальну перевірку удосконалених систем стійлового утримання сухостійних корів української чорно-рябої молочної породи стосовно реконструйованих діючих тваринницьких будівель для утримання їх в ізольованих секціях на прив'язі та без прив'язі. Здійснено порівняння вимог Відомчих норм технологічного проектування (ВНТП-СГіП-46-1,94) із законодавчими актами Європейського Союзу. Встановлено вплив умов утримання сухостійних корів на збільшення живої маси у тварин за період сухостою, на живу масу новонароджених телят, на рівень наступної молочної продуктивності та якісні показники молока. Вперше доведено, що під час реконструкції діючих тваринницьких будівель, де в одному приміщенні утримуються практично всі статево-вікові групи худоби, доцільно визначити потребу в скотомісцях за кількістю днів утримання тварин в кожному технологічному періоді залежно від фізіологічного стану корів, а не за загальними коефіцієнтами, які пропонуються нормами технологічного проектування, які розраховані на великі спеціалізовані тваринницькі підприємства. Вперше встановлено, що загальна імунологічна реактивність сухостійних корів, що утримувались в ізольованих секціях, вища, ніж у сухостійних корів, які утримувались на прив'язі, що підтверджує доцільність утримання сухостійних корів у комбібоксах ізольованих секцій.

Проведено ідентифікацію інформаційних потоків промислового пташника на трьох рівнях: оператора-технолога, бригадира та головних спеціалістів, на підставі яких розроблено структурну схему системи прийняття рішень для промислового птахівництва. На підставі дослідження інформаційних потоків на птахофабриці розроблено структурну схему прийняття рішень у промисловому птахівництві. Розвинуто методику проведення експериментальних досліджень промислового пташника у ході його будування з використанням автоматизованих систем керування технологічними процесами. Розроблено математичну модель для прогнозування раціонального ресурсного потенціалу біотехнічної системи (несучості птиці) з урахуванням впливу основних енергетичних потоків - параметрів мікроклімату, віку птиці та умов стабілізації годівлі.

Запропоновано модель розрахунку поля температури в об'ємі теплиці за умов опалення зони вегетації рослин. Встановлено, що великі витрати теплоти на обігрів тепличних споруд зумовлено низьким термічним опором огороджуючих конструкцій та нераціональною дією систем опалення. Рекомендовано підвищити опір конструкцій шляхом застосування склопакетів та шторних екранів. Одержано емпіричні залежності розрахунку коефіцієнта теплопередачі склопакета з різною товщиною повітряного прошарку та кутом нахилу до горизонту. Розроблено схему розрахунків позонної системи опалення в зимових теплицях склопакетної конструкції з одинарним огородженням та шторним екраном. Результати використано для розробки проекту енергоощадної теплиці площею 1 га та переобладнання промислової теплиці Київського агрокомбітату "Пуща-Водиця".

Розглянуто питання побудови сучасних систем ідентифікації та адаптивного управління у промисловому птахівництві. Значну увагу приділено якісному визначенню параметрів моделі технологічних процесів і питанням, пов'язаним зі зменшенням обчислювальної складності методів ідентифікації. Розроблено ряд способів, які дозволяють підвищити швидкодію методів пасивної ідентифікації та параметричної оптимізації шляхом формування та використання вибірки з адаптивним кроком дискретизації.

Вперше встановлено закономірності між параметрами теплоутилізаторів вентиляційних викидів тваринницьких приміщень і режимами його роботи з урахуванням вологості повітря в приміщенні та зовнішнього середовища. Удосконалено методику дослідження енергетичної ефективності застосування рекуперативних теплоутилізаторів вентиляційних викидів з різними способами захисту теплообмінної поверхні від обмерзання. Удосконалено методи випробувань вологомісткості повітряних потоків. Обгрунтовано можливість використання рекуперативних теплоутилізаторів вентиляційних викидів тваринницьких приміщень за найменших температур повітря зовнішнього середовища, характерних для кліматичних умов України та розроблено спосіб захисту теплообмінної поверхні рекуперативних теплоутилізаторів від обмерзання з підвищенням ефективності їх застосування в системі забезпечення мікроклімату тваринницьких і птахівничих приміщень.

Науково обгрунтовано фізичні моделі процесів повітро- та тепломасообміну всередині та зовні міні-теплиць, які дозволили створити системи децентралізованого забезпечення мікроклімату, і на їх основі проведено аналітичні дослідження цих процесів. Одержано залежності для визначення температурно-вологісних і швидкісних параметрів на базі аналітичних та експериментальних досліджень процесів повітро- та темломасообміну, а на їх основі розроблено методику розрахунку систем децентралізованого забезпечення мікроклімату. Експериментально обгрунтовано доцільність застосування міні-теплиць з системами децентралізованого забезпечення мікроклімату для підтримання більш рівномірних і стабільних нормативних параметрів теплового режиму для росту рослин і суттєвого зменшення енерговитрат з одночасним підвищенням врожайності.

Розглянуто перспективи зміни фізико-хімічних властивостей водних розчинів після активації їх електромагнітним полем з метою підвищення врожайності рослин.

Теоретично досліджено існуючі системи забезпечення температурного режиму для приміщень пташників.

Визначено економічний ефект використання інфрачервоної системи опалення з утилізацією тепла в приміщенні пташника.

Досліджено тепловий режим, створений мікрокліматичним модулем із інфрачервоним випромінювачем для систем кліматизації тваринницьких комплексів, і зокрема, пташників.

Наведено результати кількісного оцінювання теплового споживання опалювально-вентиляційних систем на прикладі птахівничого приміщення з клітковим утриманням курей.