Висвітлено методику біоенергетичної оцінки систем землеробства й аграрного виробництва. Показано енергетичну ефективність ресурсоощадних та інтенсивних систем застосування добрив за різних грунтово-кліматичних умов. Наведено порівняльну оцінку урожайності основних сільськогосподарських культур і продуктивності типових сівозмін за однотипних аграрних технологій на Поліссі, в Лісостепу та Степу України. Розкрито значення АПК у формуванні енергетичної незалежності та продовольчої безпеки країни.

Освещена методика биоэнергетической оценки систем земледелия и аграрного производства. Показана энергетическая эффективность ресурсосберегающих и интенсивных систем применения удобрений в различных почвенно-климатических условиях. Приведена сравнительная оценка урожайности основных сельскохозяйственных культур и производительности типовых севооборотов по однотипным аграрным технологиям на Полесье, в Лесостепи и Степи Украины. Раскрыто значение АПК в формировании энергетической независимости и продовольственной безопасности страны.

Висвітлено наукові засади та історію розвитку сучасних агротехнологій, визначено можливості раціонального використання їх абіотичного та біотичного потенціалів. Наведено характеристику польових культур як екологічних систем, а також земельних, грунтових і кліматичних ресурсів. Розглянуто нові напрями розвитку теорії та практики формування інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур на підставі застосування економічно доцільних та екологічно безпечних організаційно-господарських, агротехнічних, біологічних, генетичних та хімічних методів. Розглянуто питання раціонального використання сучасних сортів (гібридів) сільськогосподарських рослин в агротехнологіях. Встановлено фітоценотичну значимість і динамічність бур'янів, шкідників та хвороб рослин і розроблено систему агротехнологічних захисних заходів. Показано вплив непаразитних гетеротрофних організмів на формування родючості грунту. Наведено характеристику трудових, технічних і матеріальних ресурсів агротехнологій. Висвітлено наукові основи використання добрив, пестицидів і регуляторів росту рослин. Визначено склад, структуру та функції агротехнологій, розглянуто характерні особливості їх окремих етапів. Проаналізовано світовий досвід формування та застосування нових інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських рослин, зокрема розглянуто бельгійську та західнонімецьку системи.

Освещены научные основы и история развития современных агротехнологий, определены возможности рационального использования их абиотического и биотического потенциалов. Представлена характеристика полевых культур как экологических систем, а также земельных, грунтовых и климатических ресурсов. Рассмотрены новые направления развития теории и практики формирования интенсивных технологий выращивания сельскохозяйственных культур на основе применения экономически целесообразных и экологически безопасных организационно-хозяйственных, агротехнических, биологических, генетических и химических методов. Рассмотрены вопросы рационального использования современных сортов (гибридов) сельскохозяйственных растений в агротехнологиях. Установлены фитоценотическая значимость и динамичность сорняков, вредителей и заболеваний растений, разработана система агротехнологических защитных средств. Показано влияние непаразитных гетеротрофных организмов на формирование урожайности почвы. Приведена характеристика трудовых и материальных ресурсов агротехнологий. Освещены научные основы использования удобрений, пестицидов и регуляторов роста растений. Определены состав, структура и функции агротехнологий, рассмотрены характерные собенности их отдельных этапов. Проанализирован мировой опыт формирования и применения новых интенсивных технологий выращивания сельскохозяйственных растений, в частности рассмотрены бельгийская и западнонемецкая системы.

Висвітлено теоретичні основи оцінки техніки та технології в рослинництві за тріадою критеріїв збереження енергоресурсів, екосистеми та біопотенціалу сільськогосподарських культур. Описано основні принципи визначення критеріїв, розглянуто методи та результати розрахунку нормативних величин.

Освещены теоретические основы оценки техники и технологии в растениеводстве по триаде критериев сбережения энергоресурсов, экосистемы и биопотенциала сельскохозяйственных культур. Описаны основные принципы определения критериев, рассмотрены методы и результаты подсчёта нормативных величин.

Досліджено зміни гумусового та трофічно-енергетичного стану чорнозему опідзоленого, особливості функціонування мікробного ценозу, а також продуктивність сівозмін за різного навантаження агрохімікатами за традиційної, органічної та ресурсоощадної систем землеробства. Надано комплексну оцінку впливу застосування гною, соломи озимої пшениці, гички цукрових буряків і сидеральної маси редьки олійної на спрямованість трансформації органічних сполук і азотного фонду чорнозему опідзоленого на формування кількісних і якісних показників урожаю сільськогосподарських культур. Установлено, що грунт за ресурсоощадного ведення господарства характеризується високим трофічно-енергетичним рівнем з перевагою процесів гуміфікації та акумуляції енергії в органічній речовині. Доведено біоенергетичну й економічну доцільність зменшення витрат промислових мінеральних добрив на 50 % у порівнянні з традиційними системами їх застосування завдяки залученню до системи удобрення вторинної продукції рослинництва та сидеральної маси редьки олійної.

Визначено основні закономірності енерговикористання в процесі ведення сучасного землеробства, оптимальну систему та дози удобрення під час вирощування основних сільськогосподарських культур, структуру рослинництва та агроландшафт регіону. Встановлено, що в польовій сівозміні максимальної урожайності основної продукції та інтегральної ефективності виробництва досягнуто за умов сумісного застосуванння мінеральних та органічних добрив, у т. ч. побічної продукції попередників та сидератів: гороху (N30P40K40 + побічна продукція) - 2,28 т/га, озимої пшениці (N60P40K60 + побічна продукція) - 4,42 т/га, цукрових буряків (40 т/га гною N120P120K120 + побічна продукція попередника, сидерати) - 40,9 т/га, ячменю (N50P40K40 + побічна продукція) - 3,56 т/га, кукурудзи (N100P60K60 + побічна продукція попередника, сидерати) - 5,89 т/га зерна та 61,1 т/га зеленої маси на силос.

  Скачати повний текст

Освещены основные мировые агротехнологи, иннновационные тенденции их развития, теоретическое и прикладное значение. Раскрыта специфика современного мирового сельскохозяйственного производства. Описана структура мировых земельных ресурсов Европы, Азии, Северной и Южной Америки, Африки, Австралии. Определены этапы органогенеза, экологический эффект времени возобновления весенней вегетации озимой пшеницы. Изложены физические основы плодородия почвы, формы растениеводства и виды агротехнологий. Внимание уделено вопросам создания бездефицитного запаса гумуса, комплексной механизации и автоматизации, селекции.

Викладено екологічні та економічні аспекти запровадження систем самовідтворюваного землеробства на основі мінімальної обробки грунту.

На конкретному прикладі проведено вивчення ефективності низькозатратних прийомів удосконалення землекористування колективного сільськогосподарського підприємства на принципах відновлюваного землеробства, раціонального використання природних ресурсів.

Розглянуто концептуальні положення методології оцінки ефективності землеробства як складної комплексної енергетичної системи. Обгрунтовано застосування функціонального, системного аналізу для визначення ефективності використання енергетичного потенціалу галузі.

Рассмотрены концептуальные положения методологии оценки эффективности земледелия как сложной комплексной энергетической системы. Обосновано применение функционального системного анализа для определения эффективности использования энергетического потенциала отрасли.

Обгрунтовано 7 макрозон спеціалізації землеробства відповідно до грунтово-екологічних умов. Визначено адаптовану до них структуру посівних площ і обсяги органічних і мінеральних добрив для забезпечення ефективної реалізації природного потенціалу земельних ресурсів. Зазначено, що упровадження системи спеціалізації зумовить виробництво за природної родючості грунтів 41,7 млн. т зернових і зернобобових, 44,3 млн. т - цукрових буряків, 3,6 млн. т - соняшнику, за ефективної родючості відповідно - 54,2 млн. т, 64,2 млн. т і 4,1 млн. тонн.

Висвітлено результати досліджень гумусового стану біологічної активності лучно-чорноземного грунту й фізико-хімічних властивостей чорнозему типового за різної агротехніки. Оцінено спрямованість змін процесів гумусоутворення під впливом різних технологій. Встановлено, що технології, які базуються на мінімальном обробітку грунту, мають перевагу перед технологіями з оранкою з впливом на інтенсивність і характер перетворення рослинних решток та органічних добрив, сприяють стабілізації гумусного стану і покращують його характеристики, підвищують урожайність вирощуваних культур.

В работе использованы данные многолетних мониторинговых наблюдений, проведенных на 60 метеостанций, расположенных на высоте 450 - 3200 м над уровнем моря. Представлены результаты исследования времени наступления, длительности и пространственной изменчивости биоклиматических ритмов основных экотипов сельскохозяйственных культур в условиях высотной поясности Республики Армения. Установлено, что вертикальные градиенты средних сроков наступления основных фаз развития озимой пшеницы, картофеля, винограда и пастьбы скота в зоне высокогорных пастбищ колеблятся в пределах 3 - 5 дней/100 м. Оценены агроэкологические условия прохождения биоклиматических ритмов по высотным поясам. Выявлены высотно-поясные закономерности и составлены графики корреляционной зависимости сроков наступления биоклиматических ритмов от абсолютной высоты, а также указаны пути оптимизации тепло-влагообеспеченности и продуктивности указанных сельхозкультур. Рассчитаны вероятности повреждения урожая от засухи, заморозков в различные периоды вегетации. Установлены агроклиматические параметры критических периодов роста и развития изучаемых сельхозкультур по высотным поясам, учет которых дает возможность обеспечивать получение устойчивых и высоких урожаев. Выявлено, что верхней границей получения двух урожаев в год после уборки ранних яровых зерновых, овощных, картофеля является 1400 м над уровнем моря - в засушливых и 1200 м - во влажных районах республики. Предложено разработать естественный конвейер получения свежих овощей, картофеля, кукурузы, плодов, молочных и других продуктов, используя вертикальную поясность сроков созревания урожаев и пастьбы скота в зоне летних пастбищ.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)320-55 + П14,0

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Землеробство. Агротехніка

Шифр НБУВ: ВА819931 Пошук видання у каталогах НБУВ