На основі теоретичного обґрунтування й узагальнення наукових досліджень викладено основи еколого-адаптивної селекції озимої пшениці, які визначають адаптивний і врожайний потенціал культури. Визначено завдання й основні напрями генетично-селекційних досліджень. Розкрито основи формування стійкості рослинного ценозу в екологічних градієнтах. Розглянуто генетику кількісних ознак озимої пшениці і вплив екологічних чинників довкілля на їх мінливість і успадкування. Увагу приділено впливу генетичних і агроекологічних факторів на зимо-морозостійкість озимої м'якої пшениці.

Розглянуто науково-методичні аспекти вивчення вихідного матеріалу, гібридизації і створення нових генотипів, які використовуються селекціонерами не лише в Україні, а й за кордоном. Зазначено про низку сортів тритикале (Славетне, Вівате Носівське, Пшеничне, Чаян та ін.) і пшениці м'якої озимої (Придеснянська напівкарликова, Носшпа 100, Ювівата 60, Носівочка, Володарка Носівщини та ін ), які користуються попитом серед аграріїв і щороку займають значні площі сільськогосподарських угідь у багатьох господарствах Чернігівщини, Рівненщини, Житомирщини та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На техногенно забруднених територіях сформувалися унікальні умови впливу на живі організми фізичних і хімічних мутагенних чинників, які можуть бути використані для індукування мутацій та створення вихідного селекційного матеріалу при поліпшенні сортів рослин. За дії на озиму пшеницю радіонуклідних забруднень зони відчуження Чорнобильської АЕС та території видобутку і переробки уранової руди, важких металів викидів промислових підприємств, ксенобіотиків територій сховищ заборонених і непридатних до використання пестицидів, виявлено порівняно зі спонтанними показниками зростання частоти селекційно-цінних мутацій в 2,1 - 35,4 раза. Розширення генетичної різноманітності вихідного селекційного матеріалу за рахунок індукованого радіонуклідним і хімічним забрудненням мутагенезу перспективне для використання у схрещуваннях з метою реалізації селекційно-генетичних програм створення високопродуктивних сортів пшениці з підвищеним адаптивним потенціалом до несприятливих умов навколишнього середовища. Виділено продуктивні мутанти, які за врожайністю перевищують вихідні сорти на 1,1 - 12,6 %. У більшості з них показники вмісту білка і клейковини в зерні, показник седиментації та твердозерність відповідають рівню вихідного сорту або істотно йому поступаються. Виявлено мутантні зразки N 5561 сорту Альбатрос одеський та N 5575 сорту Зимоярка, індуковані забрудненням викидів Бурштинської ТЕС і радіонуклідами зони відчуження ЧАЕС, підвищена врожайність яких супроводжується істотним зростанням або збереженням на рівні вихідного сорту показників якості зерна. Мутантні зразки N 5576, N 5577, N 5578, N 5580 сорту Зимоярка, що індуковані забрудненням грунту радіонуклідами зони відчуження ЧАЕС та важкими металами викидів промислових підприємств, за рахунок зростання вмісту білка в зерні або підвищеної врожайності продукують істотно вищий вихід протеїну з одиниці площі. Використання дії техногенних мутагенних чинників навколишнього середовища дасть змогу поліпшувати показники якості зерна пшениці, зберігаючи при цьому потенціал урожайності вихідного сорту.

Наведено теоретичне обґрунтування та нове розв’язання актуального наукового завдання з виявлення особливостей та визначення адаптивності селекційних ліній пшениці озимої та ідентифікації генотипів з підвищеною врожайністю та стабільністю з використанням інтегральної оцінки в багатосередовищних випробуваннях в умовах центральної частини Лісостепу України. Встановлено рівень адаптивності та норму реакції селекційних ліній за цінними господарськими ознаками залежно від впливу абіотичних і біотичних чинників. Виявлено особливості впливу генотипу та чинників зовнішнього середовища на мінливість урожайності та диференціюючої здатності середовищ, оптимізовано підходи щодо оцінки адаптивності генотипів на завершальних етапах селекційного процесу. Доведено доцільність використання інтегрального показника «рейтинг адаптивності сорту» (РАС) за комплексом ознак, визначеного з урахуванням середнього значення та параметрів адаптивності для окремих ознак для поглибленої оцінки селекційних ліній і виокремлення кращих - кандидатів у сорти. На основі інтегрального показника РАС виділено п’ять кращих селекційних ліній пшениці озимої з підвищеним продуктивним та адаптивним потенціалом. Лінії передано на кваліфікаційну експертизу УІЕСР як нові сорти Берегиня миронівська, Господиня миронівська, Трудівниця миронівська, МІП Вишиванка, Грація миронівська і внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2016-2018 рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-315

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета досліджень - виявити особливості мутаційної активності дії різних доз гамма-променів у сортів пшениці озимої місцевої селекції за показниками спектру викликаних мутаційних змін у другому-четвертому поколінні. Досліджено показники спектру мутаційної мінливості у пшениці озимої сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) у другому-четвертому поколінні. Досліди проведено на дослідних полях навчально-наукового центру Дніпровського державного аграрно-економічного університету. У дослідах використовували насіння сортів Співанка та Комерційна, опромінене гамма-променями у дозах 100, 150, 200, 250, 300 Гр. Контроль - сухе насіння. Встановлено, що позитивний мутаційний процес є суттєвим для таких ознак, як напівкарликовість (для окремих генотипів) та низькорослість, доведено, що він є надійним постійним джерелом використання мінливості для генетичних ресурсів місцевої селекції для деяких господарсько-цінних ознак для отримання сучасних високоінтенсивних продуктивних, високоадаптивних перспективних форм. Показана регулярність мутаційного процесу в позитивних напрямах, що дає змогу зробити процес використання цього типу мінливості для отримання нового матеріалу з необхідним потенціалом більш керованим та достовірно прогностичним. Доведено доцільність використання для місцевого матеріалу переважно помірних доз 100 - 150 Гр з частковою можливістю дози 200 Гр. Вища мутаційна активність за показниками частоти змін характерна для сорту Комерційна, але для сорту Співанка, завдяки суттєвому розширенню спектра необхідних змін, загальний рівень мінливості є вищим. Ключовими ознаками в мутаційної мінливості пшениці озимої є мутації за висотою стебла, мутації по восковій поволоці, строкам стиглості. Інші варіанти є середньо- та низькоймовірними, але заслуговує на увагу для моделювання процесу активності мутагенних чинників оцінка мінливості за такими ознаками, як високе стебло, низьке стебло, напівкарлик, інтенсивна воскова поволока, слаба воскова поволока, остистий колос, безостий колос, довгий колос, крупний колос, стерильність, пізньостиглість, ранньостиглість, кущистість, продуктивні, спельтоїдний колос.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В умовах дрібноділянкового досліду вивчали накопичення та ремобілізацію водорозчинних вуглеводів в окремих частинах стебла головного пагона сортів озимої пшениці Подільська нива, Єдність і Збруч, які було внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, відповідно у 2018, 2008 і 1994 рр. Стебло розділяли на частини: листкові піхви двох верхніх міжвузлів, два верхні міжвузля без листкових піхв, листкові піхви решти нижніх міжвузлів і решта нижніх міжвузлів без листкових піхв. Вміст водорозчинних вуглеводів визначали у фази цвітіння (ВВСН 65), молочної стиглості (ВВСН 77) і повної стиглості зерна. Депонувальну здатність (ємність) визначали як кількість ремобілізованих вуглеводів, розраховану за різницею їх максимального й остаточного валового вмісту у фазу повної стиглості зерна. Встановлено, що сорти Подільська нива і Єдність мали виші максимальні рівні питомого вмісту водорозчинних вуглеводів у більшості частин стебла у порівнянні із сортом ранішого періоду селекції Збруч. Новітній високопродуктивний сорт Подільська нива суттєво переважав за депонувальною здатністю стебла сорти ранішої селекції Єдність і Збруч, а останній - сорт Єдність через більшу масу сухої речовини. У сорту Подільська нива депоновані вуглеводи накопичувалися переважно у нижніх міжвузлях стебла, у сортів Єдність і Збруч - у верхніх. Частка піхв у загальній депонувальній ємності була удвічі меншою за частку власне стебла у сортів Збруч і Єдність та утричі - у сорту Подільська нива. Маса зерна з колоса позитивно корелювала з максимальною загальною кількістю водорозчинних вуглеводів у стеблі (r = 0,98) та кількістю ремобілізованих вуглеводів (r = 0,95). Одержані дані свідчать про важливість поліпшення депонувальної здатності стебла для подальшого селекційного підвищення врожайності озимої пшениці.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-273.2 + П212.103-31

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31 + П212.103-4

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж100860 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: РА444690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертаційна робота спрямована на вирішення такого завдання, як встановлення особливостей формування господарсько-цінних ознак пшениці м'якої озимої в роки з різним часом відновлення весняної вегетації. Встановлено, що п'ять селекційних індексів (збиральний, лінійної щільності колоса, індекс потенційної продуктивності, мікророзподілів, інтенсивності) мали стабільний генетичний коефіцієнт варіації по всіх вивчених періодах часу відновлення весняної вегетації. Стійкі генетичні кореляції спостерігали між урожайністю і висотою рослини, та урожайністю й довжиною верхнього міжвузля за першого та другого строків сівби у разі ранньої вегетації. Завдяки використанню кластерного аналізу й аналізу дендрограм за розподілом сортів і селекційних ліній пшениці озимої по кращих групах у першому та другому строках сівби за ранньої та пізньої вегетацій, виділено однакові сорти пшениці озимої, що розміщувалися в кращих групах кластерів як у першому, так і в другому строках сівби. Встановлено, що розташування сортів та ліній пшениці озимої за кластерами на дендрограмі відповідає їх походженню і сорти пшениці озимої поєднують у собі унікальні комбінації алелей генів, які забезпечують як формування важливих господарсько-корисних ознак, так і адаптацію до біотичних та абіотичних факторів середовища, тобто, мають підвищені адаптивні властивості. Створено та занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, сорти пшениці м'якої озимої Кармелюк та Санжара.

Дисертаційна робота присвячена пошуку шляхів оптимізації системи формотворчий чинник - його доза чи концентрація - генотип вихідної форми - антропічна екосистема для прогнозування наслідків мутагенної дії вже на перших етапах програм з експериментального мутагенезу, підвищенню стабільності рослинних систем залежно від впливу зовнішніх екогенетичних чинників, з'ясуванню особливостей реалізації потенціалу агрономічно-цінних ознак в агроекосистемах, вдосконаленню існуючих методів оцінки вихідного й одержаного матеріалу з метою підвищення ефективності використання екогенетичної варіативності та розширенню меж її реалізації, особливостям однократної та рекурентної дії формотворчих чинників і залежності одержаних ефектів від адаптивної відповіді рослинних систем. Обгрунтовано еколого-генетичні основи рекурентного мутагенезу пшениці м'якої шляхом виявлення адаптаційної відповіді системи генотип - мутагенний чинник і виявлено способи усунення негативних наслідків і використання позитивних ефектів цих адаптаційних генетично зумовлених механізмів у агроценозах. Виявлено особливості прояву депресії в першому поколінні залежно від генотипу, природи та кількості екогенетичного чинника. Визначено специфічність дії чинників на клітинному рівні та встановлено її зв'язок з проявом на рівні рослинного організму. Виявлено особливості та межі реалізації ознак продуктивності та якості, можливості використання потенційних здатностей як в оптимальних, так і в граничних умовах. Встановлено частоту та спектр спадкових змін, особливості їх виникнення залежно від суб'єкта дії, природи чинника, його дози або концентрації. Виявлено закономірності прояву позитивних змін за продуктивністю та іншими селекційно-цінними ознаками. Доведено можливість створення форм з високими потенційними значеннями агрономічно-цінних ознак і широкими межами їх реалізації. Встановлено ефективність окремих екогенетичних чинників та їх доз або концентрацій в індукції змін залежно від генотипу вихідної форми. Розроблено методи оцінки одержаних форм за окремими цінними ознаками якості та стійкості до абіотичних стресів.

Мета статті - встановлення межі мінливості основних параметрів врожайності та якості зерна 14 сортів пшениці м'якої озимої в умовах Півночі Степу України. Визначення в польових умовах врожайності та параметрів її структури, лабораторний аналіз відсоткового вмісту вологи, білка та клейковини. Одержано дані щодо двох можливостей у формуванні високого врожаю в наших умовах - за рахунок вищої продуктивної кущистості, або за рахунок підвищення зернової продуктивності головного колосу. При першому механізмі також отримано зерно високої якості (достатній вміст білку та клейковини). За врожайністю тa якістю зерна в комплексі виділені сорти Каланча та Золото України, за врожайністю сорт Нива Одеська, за вмістом білку та клейковини сорти Вінок Поділля, Полянка, Зелений Гай (з котрих останні два не поступалися стандарту за продуктивністю), за вмістом клейковини сорт Балатон. Набули подальшого розвитку спроби щодо можливостей формування основних агрономічно-цінних ознак. Виявлено нові цінні донори цих ознак для селекційних досліджень. Встановлено шляхи формування врожайності та її характерні ознаки, якість генотипів пшениці озимої м'якої.

Мета статті - дослідження особливостей індукції мутацій у результаті дії хімічного мутагену 1,4-бісдіазоацетилбутану (ДАБ) на сорт озимої пшениці Фаворитка, Ласуня, Хуртовина, Колос Миронівщини, Сонечко, Калинова, Волошкова, а також лінії 418. Визначення в польових умовах частоти мутацій та рівня мінливості при дії ДАБ. Досліджено варіювання частоти мутацій залежно від концентрації ДАБ (1,4-бісдіазоацетилбутан) (0,1, 0,2 %) та від генотип-мутагенної взаємодії. Показано, що в усіх генотипів найбільша частота мутацій спостерігалась за дії ДАБ у концентрації 0,2 %. Визначено діапазон варіювання частоти мутацій за вказаної концентрації від 2,8 % (сорт Калинова) до 14,0 % (сорт Сонечко). Використання ДАБ для одержання господарчо-корисних мутацій мало обмежене значення. З'ясовано зниження частоти та збіднення спектру мутацій при повторній дії хімічного мутагену. Набули подальшого розвитку уявлення щодо можливостей індукції частоти цінних мутацій. Виявлено нові цінні донори ознак для селекційних досліджень. Встановлено особливості індукції окремих типів мутацій у пшениці озимої м'якої.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31 + П212.103-27

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31 + П212.103-27

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зауважено, що результативність селекції багато в чому залежить від підбору пар для гібридизації. Цінність тієї чи іншої батьківської форми в селекційному процесі визначається через комбінаційну здатність, на основі якої можливо передбачити вірогідність передачі нащадкам позитивних ознак і властивостей. Для проведення досліджень використовували сорти ярої пшениці українського генетичного пулу: Харківська 26, Харківська 30, Елегія Миронівська, Артемовка, Харківська 93, Рання 73, Дніпрянка, Луганська 4, Харківська 16, Рання 93, Колективна 3, Скороспілка 95, Харківська 28, Харківська 10, Скороспілка 98, а також сорти російського походження, західноєвропейські сорти, сорти канадського генетичного пулу та сорти центральноамериканського походження. Кращі зразки кожного генетичного пулу схрещували за топкроссною схемою з місцевими озимими сортами-аналізаторами різних типів: Одеська 16 - високорослий екстенсивний; Одеська 267 - високорослий, напівінтенсивний; Вікторія од. та Куяльник - середньорослі високо-інтенсивні; Кірія - напівкарликовий, високо-інтенсивний. Встановлено, що підзимовий строк сівби, особливо для ярих зразків, більш оптимальний і динамічний за умови м'якої зими. У зв'язку з цим актуальним стає використання у виробництві сортів дворучок м'якої пшениці, поскільки навіть в оптимальні роки яра пшениця не може сформувати врожай на рівні озимої, або навіть дворучок. Для отримання більш морозостійких ліній доцільно використовувати у гібридизації зразки російського, мексиканського і західноєвропейського походження. Однак найбільший вихід морозостійких форм спостерігається у озимо-ярих гібридів з участю озимих сортів: Одеська 267, Кірія та ярих зразків: Triso, Алтайский простор, TRAP1/BOW. Кращі лінії з поєднанням оптимальної яровизаційної потреби та фотоперіодичної чутливості отримані із комбінацій: Харківська 26 × Кірія, Triso × Куяльник, Triso × Кірія, Алтайский простор × Одеська 267, Волгоуральска × Вікторія од., Волгоуральска × Куяльник, TRAP1/BOW × Кірія, BABAX/LR39//BABAX × Одеська 267, BABAX/LR39//BABAX × Вікторія од. Сортозразки пшениці м'якої ярої можуть слугувати цінними генетичними джерелами високих показників якості зерна в селекції пшениці м'якої озимої. За гібридизації місцевих озимих сортів з ярими сортозразками кращими донорськими властивостями за показниками хлібопекарської якості зерна вирізняються ярі сорти Алтайский простор, Волгоуральская, Triso, BABAX/LR39//BABAX. З яро-озимих гібридів за участі вказаних зразків виділені трансгресивні рекомбінантні лінії з високою якістю зерна. Кінцевий результат рекомбіногенезу і вихід цінних генотипів в значній мірі залежить від генетичних особливостей озимого компоненту схрещувань.

Наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення важливого наукового завдання із визначення генетичного різноманіття Triticum aestivum L. за твердістю зерна та створення вихідного матеріалу м'якозерної пшениці м'якої озимої. Уперше в Україні визначено ефективність оцінки твердості зерна зразків пшениці м'якої озимої на силовому твердомірі YPD - 300 D та прояв такої ознаки у ньютонах для різних груп твердості. Установлено позитивні кореляції між особливостями структурно-механічного складу ендосперму. Сформовано ознакову колекцію пшениці м'якої озимої за твердістю зерна та кондитерськими властивостями (свідоцтво № 235 від 02.12.2016 p.). Створено за співавторством (5 %) здобувача і передано до Державного сортовипробування м'якозерний сорт пшениці м'якої озимої Мазурок (Протокол № 10 від 18.10. 2018 p., Інститут рослинництва ім. В. Я Юр'єва НААН).