Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-476

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження різноманітних сортів озимої пшениці щодо синхронності розвитку пагонів кущіння виявило істотну різницю показника між сортами, її генетичну детермінацію. Коефіцієнт кореляції між синхронним розвитком пагонів і врожайності дорівнює 0,41-0,64, що обумовлює чіткий взаємозв'язок у мінливості даних ознак.

На підставі кореляційного аналізу встановлено, що рівень і напрям парних кореляційних зв'язків між ознаками продуктивності озимої пшениці може залежати від умов вирощування та властивостей сорту. Відзначено, що у низькорослих сортів спостерігається позитивний кореляційний зв'язок між висотою стебла й ознаками продуктивності, тоді як в більшості високорослих - зворотні взаємозв'язки.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-47 + П040.3

Рубрики:

Озима пшениця

Мінеральні добрива

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив біопрепаратів азотфіксувальних бактерій на формування елементів продуктивності озимої пшениці. Показано, що у напівкарликових сортів озимої м'якої та твердої пшениці (сорти Обрій і Корал одеський) на IV - V етапах органогенезу закладалася більша кількість колосків і квіток. Установлено, що процеси азотфіксації на фоні азоту мінеральних добрив стимулювали переважно утворення багатозерних колосків у колосі в напівкарликових сортів, а у середньорослих збільшували кількість продуктивних пагонів.

Висвітлено теоретичні засади використання даних NOAA/AVHRR для прогнозування врожайності зернових культур. Обгрунтовано особливості розрахунку нормалізованого вегетаційного індексу NDVI зі супутників NOAA та застосування знімків "Landsat-7" для прогнозування врожайності озимої пшениці в межах досліджуваної території (Київська область, Україна). Виявлено, що на даному етапі досліджень лінійна регресійна залежність між сумою NDVI та врожайністю є більш надійною для складання прогнозу.

Зазначено, що використання природних розсолів і мінералів у чистому вигляді та в суміші з пестицидами забезпечує значне підвищення врожайності озимої пшениці; у разі використання мінералізованої пластової води (МПВ) урожайність зросла на 7,3 ц/га, а бішофіту - на 5,5 ц/га. Крім того, доведено фунгіцидну дію МПВ на інфекційні структури збудника борошнистої роси.

Досліджено технологічні показники якості зерна сортів озимої пшениці. Встановлено кореляційні зв'язки між даними показниками.

У ході дослідження встановлено, що маса 1000 зерен досить рідко корелювала з показниками якості. У деяких зразків відзначео негативну кореляцію з якістю клейковини, вмістом клейковини та білка. Такими виявилися китайський сорт XIAOUAH 107, югославський Nevesinjka, сорт Левада. Висота стебла має істотний кореляційний зв'язок не тільки з кількісними показниками якості (як, наприклад, вміст білка або клейковини), а й значною мірою впливає на технологічні властивості зерна. Одержання низькорослих, а, можливо, й карликових форм, які б володіли високими якісними ознаками, є ускладненим.

Дослiджено продуктивнiсть сучасних сортiв озимої пшеницi в зонi недостатнього та нестiйкого зволоження.

Результати дослiджень свiдчать, що внесення мiнеральних добрив у рiвному спiввiдношеннi N:P:K у дозi 50 - 51 кг/га дiючої речовини та гною з розрахунку 20 т/га сприяло одержанню вищої врожайностi кращої якостi зерна озимої пшеницi за тривалого вирощування її на постiйнiй дiлянцi.

Наведено результати статистичної обробки трирічних даних урожайності озимої пшениці в Гадяцькому районі Полтавської області. Встановлено, що найкращими для цих умов є сорти Пошана та Ліона. Найменшу врожайність відмічено у сортів Донецька 48 та Харус, які є практично не придатними для умов району. Відмічено перевагу умов років вирощування над сортовими властивостями. Результати досліджень дозволяють стверджувати, що за умов західної лісостепової зони за існуючого рівня технології вирощування можливо й доцільно використовувати сорти зверхсильної і сильної пшениць селекції Селекційно-генетичного інституту.

Наведено дані щодо впливу попередників: чистого пару, гороху та кукурудзи на силос на врожайність та якість зерна озимої пшениці. Дослідження проводились у 2007 - 2008 рр. за умов приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Новознам'янське" Троїцького району Луганської області в межах однієї сівозміни на однотипних урунтах - чорноземах звичайних середньосуглинкових в агрокліматичній зоні степу України. Виявлено, що найбільшу врожайність та найкращі показники якості зерна мала озима пшениця, вирощена після чистого пару. Найгіршим попередником за даних умов була кукурудза на силос; після гороху одержано середню врожайність та показники якості зерна озимої пшениці.

Представлено метод прогнозу урожайності озимої пшениці за умов осушення по областях України. Його основою є модель В. П. Дмитренка, яка враховує господарський максимум урожайності, коефіцієнти продуктивності за температурою повітря і кількістю опадів та інші додаткові показники. Вперше враховано вплив для умов осушення - глибину залягання рівня грунтових вод. Середня справджуваність методу прогнозу за виробничими випробуваннями склала за умов осушення 88 %.

Досліджено мінливість вмісту білка в зерні озимої пшениці та її зв'язок з урожайністю. Ідентифіковано внутрішньолінійну та міжлінійну мінливість ознаки вміст білка в зерні озимої пшениці, яка переважно є слабкою і має форму нормального розподілу. Встановлено межі розмаху мінливості, розподіл середніх значень білковості та частоти форм із підвищеним вмістом білка. Виявлено кореляційні зв'язки між вмістом білка в зерні та урожайністю, які здебільшого є негативними. Відібрано форми з підвищеним вмістом білка в зерні, котрі компонують у генотипі складнопоєднувані ознаки високої якості та врожайності.

Уперше на підставі результатів комплексних досліджень установлено закономірності формування продуктивного стеблостою озимої пшениці за фазами росту й розвитку. Виявлено й обгрунтовано біологічні особливості та реакцію сучасних сортів озимої пшениці на попередники, строки сівби та норми висіву. Установлено можливий рівень урожайності, виявлено адаптивні властивості сортів щодо стійкості до несприятливих погодних умов в окремі періоди росту й розвитку рослин, а також за весь вегетаційний період. Обгрунтовано послідовність проведення сівби сучасних сортів озимої пшениці з урахуванням погодних умов, агротехнічних і організаційно-господарських факторів. Установлено найбільш економічно доцільні строки та норми висіву цих сортів залежно від попередників.

На підставі результатів багаторічних комплексних експериментальних досліджень розроблено науково обгрунтовану систему агротехнічних заходів для регіональних технологій вирощування озимої пшениці. Виявлено особливості впливу основних елементів технології вирощування, зокрема, строків сівби, попередників, доз і співвідношень мінеральних добрив, норм висіву насіння та глибини його загортання, пестицидів, кріопротекторів, а також ступеня розвитку одно- та різновікових рослин на рівень стійкості озимої пшениці до низьких температур. Розроблено підходи щодо оптимізації строків її сівби залежно від погодних умов, попередників та сортів. Виявлено онтогенетичні особливості у формуванні продуктивного потенціалу цих сортів залежно від агроекологічних умов.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення змін посівних і технологічних якостей зерна озимої пшениці у період післязбирального дозрівання та у процесі подальшого зберігання. На підставі аналізу одержаних даних встановлено, що у зерні м'якої та твердої пшениці процес післязбирального дозрівання відбувається неоднаково. Темпи цього періоду щодо зерна м'якої пшениці значно перевищували темпи стосовно зерна твердої. Відзначено, щдо сортові особливості зерна впливають на швидкість та інтенсивність післязбирального періоду. Досліджені сорти розподілено за трьома групами - з швидкими, середніми та повільними темпами післязбирального дозрівання. Визначено, що вирощування зерна на високому агрофоні сприяє зростанню темпів дозрівання, його різні умови впливають на динаміку посівних і технологічних якостей, зокрема, у разі площадки з навісом скорочується період дозрівання на 10 - 15 днів. За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що за умов Криму оптимальний режимом зберігання доцільно рахувати такий, що на даний час є економічно доцільним.

Визначено залежність якості зерна нових сортів озимої пшениці від рівня агрофону та їх стійкості до шкідливої черепашки (Eurygaster integriceps). Показано вплив на якість зерна попередників, мінеральних добрив, виявлено низьку ефективність вуглеамонійних солей у порівнянні з карбомідом за умов позакореневих підживлень на початку молочної стиглості зерна. Вивчено залежність пошкодженості зерна від агротехнічних заходів та шляхи оптимізації захисту посівів озимої пшениці від личинок клопа. Визначено найбільш раціональні, з економічної точки зору, агротехнічні заходи підвищення якості зерна в Степу.