З урахуванням біологічних особливостей розмноження гречки, зумовлених чітко вираженою системою самонесумісності, встановлено, що використання ефекту гетерозису в селекційних програмах є можливим у двох основних напрямках: шляхом створення сортів-синтетиків багаторазового використання гетерозису в ряді генерацій та сортолінійних і міжлінійних гетерозисних гібридів одноразового використання гетерозису.

Проаналізовано фактори, що зумовлюють прояв здатності детермінантних генотипів гречки формувати максимальну продуктивність. Доведено, що реалізація потенціалу врожайності є результатом взаємодії генотип - середовище.

Показано основні результати вивчення біології та селекції гречки. Зазначено дослідників, які зробили найбільший внесок у цю справу в Росії у XX ст.

Показано, що з популяцій гречки можна виділити генотипи з високою схильністю до перехресного запилення, що робить можливим одержання гібридів під час планування програм досліджень самозапилених потомств у гетерозисній селекції гречки. Виявлено комбінації з участю ліній, які поєднують високий рівень гетерозису з високим ступенем кросбридингу. Це вказує на можливість поєднання в процесі селекційної роботи цих якостей, здатних забезпечити ефективність селекції гречки на гетерозис.

Вивчено питання створення сортів гречки для літніх посівів (страхового, післяукісного та медоносного напрямків) шляхом використання колекції світового генофонду гречки як вихідного матеріалу для селекції. Встановлено генотип-середовищну залежність між селекційним матеріалом різного походження та специфічними кліматичними умовами. Ідентифіковано генотипи з високою адаптивною здатністю до вирощування в післяукісних і страхових посівах і визначено їх нектаропродуктивність і пилкоутворювальну здатність. Оригінальні селекційні номери 134/95, 135/95, 137/95, 140/95, 143/95 передано до колекції світового генофонду гречки. Перспективні номери 41/93, 598/93, 3/95 , яким притаманний комплекс господарсько цінних показників, використано у селекційному процесі. Селекційний номер 29/92 Єлена передано для Державного сортовипробування як сорт для літніх післяукісних посівів.

Виявлено ефективність використання інбридингу в селекції на гетерозис на основі встановлених особливостей прояву ознаки самонесумісності у процесі формування інбредних ліній. Встановлено можливіть їх ізольованого розмноження та визначено рівні комбінаційної здатності, інбредної депресії та кросбридингу. Поглиблено наукові уявлення про компоненту системи розмноження гречки - самонесумісність. На підставі вивчення специфіки прояву даної ознаки удосконалено методику створення інбредних ліній гречки. Виявлено рівень кросбридингу та комбінаційної здатності експериментальних ліній, що дозволяє використати їх для формування високогетерозисних сорто- та міжлінійних гібридів гречки. Створено нові лінії та гетерозисні гібриди різного генетичного походження як вихідний матеріал для подальшої селекції.

Дисертацію присвячено розробці методів отримання міжвидових гібридів і трансгенних рослин гречки. Оптимізовані умови дорощування гібридних зародків і регенерації рослин із калусної тканини. Визначені маркерні ферменти для відбору істинних гібридних рослин гречки. Показано, що одержані методом регенерації із калусу гібридних зародків рослини, є в більшості випадків амфідиплоїдами. Одержані міжвидові гібриди і трансгенні рослини гречки з господарсько-цінними ознаками.

Встановлено вплив хімічних мутагенів у процесі обробки проростків гречки (першій фазі органогенезу) на мінливість ознак та вихід новоутворень. З'ясовано, що такий спосіб більш результативний, оскільки у цей період у точці росту починається диференціація клітин, закладаються провідні пучки та формуються інші тканини; саме на даному етапі під впливом мутагенів відбуваються зміни на генетичному рівні. Визначено габітуальні морфологічні зміни окремих органів і в цілому рослин, які можна використовувати як маркерні ознаки прихованої спадкової мінливості комплексу господарсько-цінних ознак, набутих внаслідок дії мутагенів. Встановлено ефективні мутагени, їх концентрації та експозиції обробки проростків гречки, які раніше не використовувались у практиці індукованого мутагенезу.

Наведено результати досліджень стосовно створення вихідного матеріалу для селекції гречки методом індукованого мутагенезу. Визначено вплив різних мутагенів та їх комбінацій, а також насичуючого гамма-опромінювання на мутаційний процес у гречки. Визначено групи мутагенів, які найбільше впливають на мінливість деяких кількісних та якісних ознак у гречки. Надано характеристику форм, відібраних у мутантних популяціях гречки за певними ознаками (обмежене гілкування, детермінантність, вкороченість міжвузлів) та за перспективними номерами, створеними за допомогою різних методів штучного мутагенезу.

Встановлено, що використання показників ступеня фенотипового домінування та коефіцієнтів успадкування під час підбору пад для схрещування в селекції гречки не тільки скорочує саму тривалість селекційного процесу, а й підвищує результативність добору за урожайністю та технологічними якостями зерна. Доведено, що сорти Солянська, Мрія, Веселка та Казанка доцільно використовувати як джерела підвищення кількості зерен, їх маси та суцвіть з рослини, маси 1000-чі зерен, вирівняності та скоростиглості. На підставі досліджень виявлено, що донором для покращення окремих технологічних показників можна використовувати колекційний зразок N 4013 французької селекції, який є в колекції світового генофонду Fagopyrum Mill НДІ круп'яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету.

Наведено результати експериментальних та теоретичних досліджень із вивчення біологічних особливостей нектаропродуктивності генофонду гречки залежно від сортового складу за інтенсивністю цвітіння, рівнем нектаропродуктивності квіток та рослин, морфобіологічними особливостями. Встановлено зв'язок показників нектарної та зернової продуктивності рослин з їх морфологічною будовою. Надано господарчо-біологічну та економічну оцінку виявлених генетичних джерел високої нектарної та зернової продуктивності.

Узагальнено висновки багаторічних наукових і експериментальних досліджень, виробничий досвід господарств у формуванні врожаю гречки та проса. Запропоновано конкретні рекомендації щодо ефективного підбору сортів, занесених до Реєстру рослин України та розглянуто їх характеристику. Наведено поради з вибору площ і попередників під ці культури, їх удобрення та підготовки грунту, строків, способів і норм висіву насіння.

Обобщенны выводы многолетних научных и экспериментальных исследований, производственный опыт хозяйств в формировании урожая гречки и проса. Предложены конкретные рекомендации по эффективному подбору сортов, занесенных в Реестр растений Украины и их характеристика. Приведены советы по выбору площадей и предшественников под эти культуры, их удобрению и подготовке почвы, срокам, способам и нормам высева семян.

Приведены результаты исследований по изучению влияния разных мутагенных факторов (физических, химических и их совместного действия) на гречиху с целью создания исходного материала для ее селекции. Уделено внимание длительности мутирования разных форм, влиянию доз и концентраций мутагенных факторов на изменчивость гречихи, продуктивности и качеству зерна мутантов, предпосевному гамма- и светолазерному облучению семян, предпосевному замачиванию семян в радиоактивной родоновой воде, влиянию нетрадиционных методов на изменчивость гречихи. Охарактеризована коллекция мутантов и сортов гречихи Института крупяных культур Подольского государственного аграрно-технического университета.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень з вивчення мінливості індексних показників і прямих ознак гречки, рівня їх взаємозв'язків та взаємообумовленості продуктивності. Гібриди F{\dn\fs8 1}, одержані за системою діалельних схрещувань, виявили переважно проміжний тип успадкування, що визначає ефективність селекції на підвищення продуктивності гречки методами прямого добору. Генотипи гречки в процесі селекції за індексними показниками покращено за ознаками архітектоніки рослин. Виявлено генетичні джерела високої продуктивності зерна: 2047/08, 2020/08, 2053/08, 2031/08, 2063/08, 2064/08, 2039/08, що використовуються в селекційній роботі. Створено високоврожайний сорт гречки Мальва, який в державному сортовипробуванні за врожайністю зерна на 0,21 т/га перевищив сорт-стандарт.

Запропоновано використання метамерних ознак будови стебла рослин гречки та встановлено співвідношення між зонами плодоношення та гілкування пагона в процесі оцінювання перспективного матеріалу за ознакою скоростиглості. Виділено донори для селекційних програм за ознакою скоростиглості: Міг, Солянська, Смуглянка, Жняярка, № 4013. Встановлено ефективність методу пророщування зерна гречки в осмотичних розчинах для визначення його посухостійкості. Донорами для створення вихідного матеріалу за ознакою посухостійкості є сорти: Скоростигла 86, Смуглянка, Казанка, Альонушка, Веселка. Розроблено модель сорту гречки, адаптованого до умов південно-західного Лісостепу, встановлено перевагу за основними господарсько цінними показниками новоствореного сортозразка 7/07. Створено скоростиглі та посухостійкі номери гречки (7/06, 22/06, 23/06, 24/06, 25/06, 4/07, 5/07, 6/07, 15/07, 16/07), що характеризуються у порівнянні зі стандартом вищою врожайністю й якістю зерна, кращими економічними показниками та використовуються в селекційних програмах НДІ круп'яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету, передано в Національний центр генетичних ресурсів рослин України і готуються до передачі в Державне сортовипробування України.

Проведено гібридологічний аналіз щодо створення вихідного матеріалу в селекції гречки. Доведено правильність відбору форм гречки, які поєднують крупність зерна, міцність плодоніжки та стійкість до осипання.

Проведен гибридологический анализ по созданию исходного материала в селекции гречки. Доказана правильность отбора форм гречки, совмещащих крупность зерна, мощность плодоножки и устойчивость к осыпанию.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.8-317.5

Рубрики:

Гречка

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета. Надати інформацію про формування, склад, ведення колекції роду Гречки (Fagopyrum Mill.) в Устимівській дослідній станції рослинництва (Полтавська обл.), а також напрями її використання: інтродукція, збереження та вивчення матеріалу за комплексом показників, формування спеціальних колекцій та забезпечення науково-дослідних установ (НДУ) та освітніх закладів України цінним вихідним матеріалом. Методи. Методичні напрацювання з формування та ведення колекцій сільськогосподарських культур, методична література з вивчення колекції гречки за селекційними та господарсько-цінними показниками. Результати. Наведено результати вивчення колекційного матеріалу за основними селекційними та господарсько-цінними показниками: врожайністю, продуктивністю, стійкістю до абіотичних і біотичних чинників середовища. Розглянуто результати роботи зі створення спеціальних колекцій генофонду: базової, ознакових (за врожайністю і крупноплідністю; за продуктивністю, посухо- та жаростійкістю; за придатністю до механізованого вирощування), навчальної та серцевинної. Висновки. Всі сформовані та зареєстровані колекції є цінним базовим матеріалом для вирішення ряду селекційних завдань з підвищення кількості та покращання якості виробництва рослинницької продукції.

Цель. Представить информацию о формировании, составе, ведении коллекции рода Гречихи (Fagopyrum Mill.) в Устимовской опытной станции растениеводства (Полтавская обл.), а также направлений ее использования: интродукция и сохранение материала, его изучение по комплексу показателей, формирование специальных коллекций и обеспечениях научно-исследовательских учреждений и учебных заведений Украины ценным исходным материалом. Методы. Методические наработки по формированию и ведению коллекций сельскохозяйственных культур, методическая литература по изучению коллекции гречихи по селекционным и хозяйственно-ценным показателям. Результаты. Приведены результаты изучения коллекционного материала по основным селекционным и хозяйственно-ценным показателям: урожайности, продуктивности, устойчивости к абиотическим и биотическим факторам среды. Рассмотрены результаты работы по созданию специальных коллекций генофонда: базовой, признаковых (по урожайности и крупноплодности; по продуктивности, засухо- и жароустойчивости; по пригодности к механизированному выращиванию), учебной и сердцевинной. Выводы. Все сформированные и зарегистрированные коллекции являются ценным базовым материалом для решения ряда селекционных задач по повышению количества и улучшению качества производства растениеводческой продукции.

Purpose. Providing information on the formation, composition, maintenance of the collection of Buckwheat (Fagopyrum Mill.) genus at Ustymivka Experimental Station of Plant Production (Poltava region), and areas of its use: introduction, preservation and study of the material, for the set of index, formation of special collections and providing research and education institutions of Ukraine with a valuable original material. Methods. Methodical developments dealing with formation and maintenance of crop collections, methodical literature on the study of buckwheat collection for breeding and agronomic performance. Results. The author represented results of the collection material study for the main breeding and economically valuable traits including yield, productivity, resistance to abiotic and biotic factors of the environment. The results of work are considered aimed on creating special collections of the gene pool – base, trait (for yield and large seeds; for productivity, drought and heat resistance; for suitability for mechanical cultivation), educational and core ones. Conclusions. All formed and registered collections are a valuable base material for solving a number of breeding goals to increase the quantity and improve the quality of plantproduction.

Наведено результати вивчення гречки звичайної різного походження із Національної колекції України протягом 2014 - 2016 рр. в Устимівській дослідній станції рослинництва за характеристиками господарської придатності та морфологічними показниками. Застосовані методики вивчення та опису матеріалу дали змогу диференціювати колекційний матеріал і виділити найбільш цінний, як джерела господарських та селекційно-цінних ознак за різними напрямками селекційного використання - за урожайністю та її складовими, якістю продукції.

Наведено результати вивчення колекційного матеріалу гречки Національної колекції України різного еколого-географічного походження за господарськими та селекційно-цінними показниками. Проведено розподіл генофонду групи вивчення в залежності від екологічної приналежності сортів та форм. Із усього різноманіття виділено найбільш цінні зразки, які можна рекомендувати як джерела цінних ознак із підвищеними параметрами урожайності, продуктивності рослини, крупноплідності, що поєднуються із високою вирівняністю зерна; мають значну кількість суцвіть та високу їх фертильністю (озерненістю), генетично обумовлені параметри висоти рослини та кількості вузлів с зоні гілкування; характеризуються контрольованою тривалістю вегетаційного періоду, поєднаного із дружністю достигання, типом росту рослин, стійкістю до вилягання та осипання плодів; мають підвищені параметри посухостійкості та жаровитривалості.