У дослідженнях набубнявіння насіння, отриманого від самозапилення та вільного запилення, виявлено, що примусовий інбридинг різко збільшує генетичну мінливість твердонасінності та дає можливість протягом двох поколінь відібрати генотипи з високим рівнем проростання насіння.

Наведено дані експериментальних досліджень, здійснених за умов Полісся України. Показано, що вивчення колекційного матеріалу люпину жовтого за ознаками скоростиглості сортозразків з більш короткими періодами сходи - цвітіння і цвітіння - дозрівання, продуктивності рослин за насінням та зеленою масою, стійкістю до фузаріозу дозволяє виділити з потрібними ознаками та властивостями для використання їх у селекційній практиці. Виявлено закономірності у розподілі джерел скоростиглості залежно від тривалості періоду сходи - цвітіння та цвітіння - дозрівання у різних географічно віддалених форм люпину жовтого. Виділено нові джерела селекційно-цінних ознак для використання у подальшій селекційній роботі. Запропоновано використання джерел окремих і комплексу господарсько-цінних ознак для залучення до селекційного процесу за умов Полісся. Створено новий гібридний селекційний матеріал, який у результаті генетичної рекомбінації поєднує ознаки скоростиглості, високої продуктивності та стійкості до фузаріозу за умов Полісся. На базі цього матеріалу відібрано перспективні константні лінії люпину жовтого, які є ранньостиглими (період вегетації 100 - 103 дні) з підвищеною врожайністю насіння та зеленої маси у порівнянні зі стандартом на 5,2 - 43,0 %, високою стійкістю до фузаріозу (ураження на інфекційному фоні 1,9 - 7,4 %). Створено вископродуктивні, фузаріозостійкі сорти "Прогресивний" і "Чернігівець".

Наведено результати селекційної роботи з основними культурами та розглянуто аспекти, які сприяють подальшій селекційній роботі. Охарактеризовано виведені сорти Синільга, Персей, Ірма. Визначено, що одним з основним напрямів селекції люпину жовтого є поліпшення якісного складу білка та підвищення його вмісту.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.4-317.5,022

Рубрики:

Люпин

Шифр НБУВ: ДС50136 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей формування і прояву важливіших господарських ознак, вдосконаленні методів оцінювання колекційного матеріалу люпину білого та визначенні ефективності використання математико-статистичного аналізу. У результаті поглибленої оцінки генофонду люпину білого доведено значну генетичну різноманітність колекційних зразків; проведено ідентифікацію кормових і сидеральних зразків за основними господарсько-цінними ознаками. Виділено зразки UD0800823 із сіро-блакитним, UD0800802 із світло-фіолетовим і UD0800895 із яскраво-рожевим забарвленням квіток, що не відносяться до п'яти відомих різновидів люпину білого та можуть бути зареєстровані як нові різновиди. Виділено цінні джерела за високою врожайністю зеленої маси та насіння, за підвищеним вмістом протеїну, олії, низьким вмістом алкалоїдів та іншими важливими ознаками, які використовуються у селекційній практиці як вихідний матеріал для створення нових сортів. Встановлено закономірності мінливості головних ознак, що визначають насіннєву та вегетативну продуктивність люпину білого, вплив умов вирощування на формування цих ознак. Проведено біохімічну оцінку насіння і зеленої маси за вмістом поживних речовин. Вивчено динаміку врожайності зеленої маси та накопичення алкалоїдів, сухої речовини і протеїну у різних органах рослин люпину у різні фази вегетації. Визначено оптимальні строки збирання вегетативної маси для отримання високого врожаю якісних кормів і заорювання на сидерат. Доведено результативність застосування одно- та багатомірних математико-статистичних аналізів для оптимізації та підвищення ефективності селекційної роботи. Встановлено силу кореляційних зв'язків між насіннєвою і вегетативною продуктивністю та їх основними структурними елементами. Проведено аналіз мінливості макроознак у колекційних зразків на основі інтегральної оцінки за індексами віддаленості від адаптивної норми. Визначено екологічну пластичність і стабільність алкалоїдних і безалкалоїдних зразків.