Наведено багаторічні результати вивчення вихідного матеріалу сої різного еколого-географічного походження за умов центрального Лісостепу України за елементами продуктивності рослин.

У польових дослідах на 35 сортозразках сої досліджено вплив генотипу сорту на загальну мінливість ознак "врожай насіння сої", "маса коріння рослини" і "маса бульбочок на рослині". Визначено частку генотипної мінливості у фенотипному варіюванні зазначених ознак у різних модифікаціях польового досліду.

У польових і лабораторних дослідах виявлено значну мінливість генотипів сої за чутливістю до холодового стресу на початкових етапах росту. Залежно від реакції проростків описано три типи стійкості. За польових умов виділено групу холодостійких сортів. Вказано на значну роль регенераційної здатності рослин після холодового стресу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-31

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Glycine max L., инокуляция, признак, урожай, уборочный индекс
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-317,025

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто стан інтродукції, розвиток селекції та розміщення виробництва сої в Україні. Наведено результати селекції її високопродуктивних, різних за скороспілістю сортів, адаптованих до умов грунтово-кліматичних зон країни. Висвітлено роль відомих наукових центрів і селекціонерів у створенні вітчизняних сортів цієї культури. Визначено перспективи виробництва сої в країні.

Рассмотрены состояние интродукции, развитие селекции и размещения производства сои в Украине. Приведены результаты селекции ее высокопродуктивных, разных по скороспелости сортов, адаптированных к условиям почвенно-климатических зон страны. Освещена роль известных научных центов и селекционеров в создании отечественных сортов этой культуры. Определены перспективы производства сои в стране.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-31

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-319(4РОС)

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здiйснено науковий пошук i виявлено джерела адаптивностi сої до несприятливих факторiв навколишнього середовища (тривалiсть дня, температура на рiзних фазах онтогенезу, понижена iнсоляцiя i комплекс лiмiтуючих факторiв). Завдяки проведеним дослiдженням виведено сорти Аметист, Агат, Артемiда, що занесенi до Реєстру сортiв рослин України. Створено новий скоростиглий сорт Алмаз iз використанням джерел адаптивностi.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-314

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні напрями та завдання селекції сої, що безпосередньо пов'язані з окремими урунтово-кліматичними зонами соєсіяння, рівнем інтенсифікації землеробства, сортовою адаптивністю та значним генетичним потенціалом проти комплексу шкідливих організмів. Виділено високопродуктивні лінії зі сприйнятною нормою реакції до лімітуючих факторів навколишнього середовища. Створено нові високопродуктивні сорти, які занесені до Державного реєстру сортів рослин України - Аметист, Агат, Артеміда, Алмаз. Сорт Антрацит із 2009 року проходить Державну експертизу.

Вперше за умов зрошення південного Степу України виявлено рівень мінливості тривалості періоду вегетації та інших кількісних ознак у колекційних зразків та гібридів сої. Визначено ознаки, що обумовлюють адаптивність та продуктивність сортозразків. Встановлено характер успадкування основних ознак гібридами першого та другого поколінь. Виділено константні лінії різних груп стиглості, які за комплексом господарсько-важливих ознак перевищили стандарт. Створено та передано до державного сортовипробування новий сорт сої Венера 30.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано генетичні основи створення високопродуктивних сортів сої з коадаптованим асоціюванням генів холодо-, посухо-, жаро-, патогеностійкості, пластичності та стабільності шляхом удосконалення та розробки нових методів ідентифікації генотипів за морфофізіологічними та молекулярними критеріями на рівні спорофіту і гаметофіту. Встановлено, що фенотипічні відмінності прояву кожної з цінних кількісних ознак рослини, зокрема, маси бобу, маси бобів з продуктивного вузла, маси насінин у бобі у досліджених генотипів культурної (Glycine max) та дикої уссурійської (G.soja) сої зумовлюються ефектом 4-х або 5-ти незалежно успадковуваних головних генів (олігогенів). Виявлено, що у диких генотипів досить високий ступінь стабільності зернової продуктивності рослин супроводжується зростанням варіабельності (пластичності) її компонентів. Одержано дані, які свідчать про відносну незалежність у зазначеної культури генотипних факторів, що контролюють холодостійкість на стадіях проростання насіння, росту та розвитку сходів, формування бобів. Розроблено методичні підходи щодо добору термостійких генотипів за інгібіторно-протеїназним і пероксидазним тестами. Запропоновано проводити мікрогаметофітний добір сої за стійкістю до екстремальних температур та ураження патогенами. Відзначено, що ідентифікація генотипного різноманіття сої на основі маркерів поліморфізму ДНК (ISSR маркерів) розкриває нові перспективи цілеспрямованого добору вихідного матеріалу для адаптивної селекції, включно серед культурної (G.max) та дикої (G.soja) сої. Створено 8 нових сортів сої, з яких 3 (Подільська 1, Подолянка і Подільська 416) занесені до

Вивчено морфологічні особливості гетероспермії сої сортів "Херсонська 908", "Одеська 124", "Витязь 50" та їх взаємозв'язок з посівними та врожайними властивостями насіння. Обгрунтовано новий принцип добору посівного матеріалу. З урахуванням результатів досліджень показано, що найбільш об'єктивним параметром, що детермінує інтенсивність росту проростка, є форма насіння, яка зумовлюється співвідношенням його лінійних розмірів і відображається величиною індексу деформованості. Вивчено схожість насіння та встановлено, що найбільш суттєва схожість залежить від форми насіння. З'ясовано, що насіння оптимальної форми має схожість на 6,5 - 7,2 % вище, ніж насіння вихідного зразка. Між певними лінійними розмірами насіння та рівнем його врожайних властивостей на підставі результатів досліджень не було встановлено будь-якого певного зв'язку. Протягом всіх років досліджень у трьох сортів спостережено негативний зв'язок між ступенем деформованості насіння та продуктивністю рослин. Насіння сої, що формується в різних вертикальних ярусах рослин, суттєво не відрізняється за лінійними розмірами та масою, однак, відрізняється за рівнем врожайних властивостей. Краще насіння формується у середній частині рослини, а найменш урожайне - у нижній. З віддаленням місця формування насіння від головного стебла рослини зменшується довжина та маса насіння, але закономірно збільшується рівень його врожайних властивостей. За результатами досліджень встановлено, що система сортування насіння сої, яка грунтується на поділі зернової маси на решетах з довгастими та круглими отворами не дозволяє відбирати біологічно найбільш повноцінний

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-314.5,022

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: РА307640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Проведено ДП-ПЛР-аналіз 150 селекційних форм сої. На основі генетичних дистанцій визначено найменш і найбільш схожі сорти сої. За допомогою аналізу ДНК-патернів диференційовано досліджено 32 сорти сої різного еколого-географічного походження. Розподіл більшості сортів на отриманій дендрограмі відповідає їх еколого-географічному походженню. Доведено, що для диференціації сортів найефективніший - ДП-ПЛР. Охарактеризовано генотипічну чистоту матеріалу, детектовано гомо- та гетерозиготні генотипи. Розроблено принцип ідентифікації та паспортизації генотипів сої на основі ПЛР-аналізу. Запропоновано уніфіковані літеро-цифрові форми запису алельного стану фіксованих локусів, що відображають специфічність даного генотипу та дозволяють його унікально ідентифікувати.

Досліджено фізіологічну реакцію сортів сої на ураження пероноспорозом. Зазначено, що у разі ураження хворобою потенційна урожайність знижується на 13-27 %. Встановлено кореляційні зв'язки між інтенсивністю ураження рослин хворобою та елементами продуктивності. Виявлено, що у разі посіву насіння зараженого пероноспорозом пригнічуються сходи, знижується продуктивність рослин та урожайні якості насіння, одержаного з них. Досліджено онтогенетичну стійкість сої до пероспорозу, а також розвиток хвороби у дикої уссурійської сої. Встановлено кореляційний зв'язок між товщиною кутикули та стійкістю до пероноспорозу у сої. Розглянуто вплив окремих елементів технології на ураженість сортів сої пероноспорозом, показано можливість зниження ураженості сої в первинних ланках насінництва за умов виконання комплексу технологічних заходів (строків посіву, норм висіву тощо).