Висвітлено особливості конкурентних відносин культурних рослин і бур'янів у агроценозі сої, а також запропоновано нові, перспективні системи гербіцидів для їх контролю.

Наведено результати трирічних досліджень ефективності гербіцидів різних класів на посівах сої. Запропоновано раціональні стратегії їх застосування в технологіях цієї культури.

Запропоновано прикочування культивацій у допосівний період, що створює оптимальні умови для боротьби з бур'янами.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-467.52

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.75 + П213.6-467

Рубрики:

Методи та техніка боротьби з бур'янами

Соя

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше за умов Правобережного Лісостепу України встановлено особливості росту амброзії полинолистої в агроценозах культур з різною фітоценотичною конкурентною здатністю, формування її насіннєвої продуктивності, негативний вплив кореневих виділень на проростання насіння культурних рослин. Визначено позитивну роль теплої та холодної стратифікації під час виведення насіння амброзії із фізіологічного стану спокою. Розроблено й екологічно обгрунтовано заходи хімічного контролювання амброзії в агроценозах сої.

Дисертацію присвячено вивченню ефективності агротехнічного та хімічного способів захисту сої від бур'янів та їх впливу на агрофізичні властивості грунту, урожайність, якісні показники врожаю, економічну і енергетичну доцільність використання цих способів за умов Правобережного Лісостепу України.

Вперше в Україні проведено всебічне дослідження впливу гербіциду тарги супер, використаного сумісно з емістимом C, на забур'яненість посівів сої та видовий склад бур'янів. Проаналізовано вплив гербіциду та емістиму C на ріст рослин сої, динаміку нагромадження біомаси, наростання площі листкової поверхні, синтез хлорофілу, фотосинтетичну продуктивність посівів і збір сухих речовин. Вивчено активність ферментів окисно-відновного характеру, анатомічну будову епідермісу листків і судинно-волокнистих пучків сої. Визначено мікробіологічну активність та поживний режим грунту, а також симбіотичну активнісь бульбочкових бактерій на коріннях сої. Встановлено вплив гербіциду та біостимулятора росту на формування урожайності та якості насіння сої. Здійснено порівняльний аналіз біоенергетичної й економічної ефективності використання даних препаратів. Розроблено науково-обгрунтовану екологічно-біологічну систему застосування тарги супер сумісно з біостимулятором росту у посівах сої з найменшим гербіцидним навантаженням на грунт і навколишнє середовище, використання якої сприяє зростанню економічних показників вирощування сільськогосподарської культури за умов правобережного Лісостепу України.

Запропоновано удосконалену технологію хімічного захисту посівів сої від багато- і малорічного забур'янення в Лісостепу України. Встановлено, що за кореневищного і коренепаросткового типу забур'янення використання в системі основного обробітку грунту гербіциду раундапу, 36 % в.р. (4 л/га) забезпечує зменшення чисельності багаторічних видів на 75 - 91 %, а лонтрелу, 30 % в.р. (0,5 л/га) - коренепаросткових бур'янів на 80 - 84 %. Виявлено, що осіннє знищення багаторічних бур'янів не зменшує забур'янення посівів сої малорічними видами, а навпаки - звільняє фітоценотичні ніші для їх поширення. Обгрунтовано необхідність доповнити технологію захисту посівів сої від багаторічного забур'янення шляхом застосування гербіциду півоту, 10 % в.р.к. (0,75 л/га) або бакової суміші галаксі топу, 47,1 % в.р.к. з поастом, 20 % к.е. (2,0 + 2,0 л/га) у фазі одного-двох справжніх листків у культури, що забезпечує загибель малорічних бур'янів на 75 - 96 %. Встановлено дію гірбіцидів на хід фізіологічних процесів, динаміку наростання листкової поверхні, інтенсивність та чисту продуктивність фотосинтезу, рівень урожайності культури. Визначено біологічну та господарську ефективність застосування бакової суміші гербіцидів фронтьєру і півоту з нормами витрати (0,7-1,2 + 0,5-0,7 л/га) та різним їх співвідношенням для прополювання посівів сої в досходовий період, досліджено їх післядію на наступну культуру сівозміни.

Вивчено формування видового складу бур'янів в агроценозах сої зони Лісостепу України. Встановлено, що критичний період шкодочинності бур'янів настає на 25 - 30-ий день вегетації культури, а закінчується - на 45 - 50-ий день. Зазначено, що оптимальний строк їх знищення припадає на цей період. На підставі комплексного вивчення шкідливості бур'янів визначено високоефективні гербіциди та їх композиції для прополки посівів сої. Виявлено дію грунтових гербіцидів "Трофі", 90 % к.е. та "Рейсер", 25 % к.е. та післясходових препаратів "Галаксі топ", 47,1 % в.р.к., "Поаст", 20 % к.е., "Селект" 12 % к.е., "Шогун", 10 % к.е. Проведено випробування гербіциду "Хармоні", 75 % в.г. Доведено, що дані препарати та їх композиції ефективно знищували бур'яни та виявили високу селективність до рослин сої. Зазначено, що гербіциди та їх бакові суміші виявили високу селективність до сої та негативного впливу на продуктивність та якість урожаю зерна не встановлено. Виявлено, що з застосуванням гербіцидів створювалися сприятливі умови для росту та розвитку сої, а це обумовлювало приріст урожаю у межах 6,5 - 10,5 ц/га проти забур'яненого контролю. Зазначено, що використання даних препаратів та їх бакових сумішей є економічно та енергетично доцільним заходом контролювання бур'янів у посівах сої.

Вперше за умов східної частини Лісостепу України встановлено вплив широкого спектра гербіцидів у поєднанні з агротехнічними заходами боротьби з бур'янами на врожайність та якість насіння сої. Встановлено ефективність оптимізації кількості міжрядних обробітків під час догляду за посівами. Вперше виявлено толерантність рослин сої щодо фунтових гербіцидів і вплив препаратів на азотфіксувальні бульбочки. Визначено конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду відносно бур'янів. Вдосконалено елементи технології вирощування сої.

Вперше установлено кореляційну залежність екотоксикологічних властивостей гербіцидів від полярності сполук. Визначено дипольні моменти (?), які є функцією молекулярної будови, та класифіковано за полярністю гербіциди сучасного асортименту, що застосовуються для захисту сої. Розроблено алгоритм систематичного аналізу різнополярних гербіцидів в агроценозі сої методами тонкошарової та газорідинної хроматографії, що дозволяє підібрати оптимальні умови вилучення, очищення, якісного та кількісного визначення для кожного пестициду окремо та їх суміші та контролювати вміст на рівні гігієнічних нормативів. Встановлено, що механізм дії гербіцидів (вплив на ферментативну активність та чисельність мікроорганізмів грунту, створення симбіотичного апарату, процеси азотфіксації у рослин) корелює з їх полярністю та залежить від технології їх застосування та норми витрати. Малополярні гербіциди різних хімічних класів за застосуванням з нормою витрати 0,9 -1,5 кг/га (диметенамід, алахлор, ацетохлор, прометрин, S - метолахлор, пропахізофоп, метрибузин, бентазон, пендиметалін, клетодим), полярні (тифенсульфурон-метил, імазетапір, гліфосат) з нормою витирати на порядок меншою - 0,05-0,01 кг/га діють як стресовий чинник. За пріоритетом негативного впливу на агроценоз сої запропоновано середньозважений ступінь небезпечності, що враховує вміст діючої речовини та норму витрати препарату.

У польовому досліді вивчено 4 варіанти застосування грунтового гербіциду та його суміші в посівах сої. Їх основна перевага полягає як в тривалості дії, яка може поширюватися на ввесь вегетаційний період, так і в тому, що їх токсична дія менше залежить від погодніх умов, а опади після їх внесення лише підсилюють позитивну дію, більш рівномірно розприділяють препарату грунті. Встановлено, що за ввесь період дослідження дія сумішей гербіциду та компонентів (поліакриламіду) істотно вплинула на забур'яненість та урожайність сої. Відмічено, що урожайність сої була найкраща на IV варіанті, де застосовували гербіцид Дуал голд та компонент 60508.

У польових дослідах вивчено ефективність контролювання бур'янів у разі застосування гербіцидів метрибузину, метолахлору, трифлураліну та сумішей метрибузину з метолахлором і трифлураліном у посівах сої. Селективність гербіцидів щодо культури оцінювали в польових і вегетаційних дослідах за впливом на ріст, розвиток рослин сої, а також за змінами характеристик симбіотичного апарату, активності симбіотичної азотфіксації. У вегетаційних дослідах вивчали вплив гербіцидів на фотосинтетичний апарат. Встановлено, що застосування метрибузину в сумішах із метолахлором чи трифлураліном розширює спектр контрольованих видів бур'янів, що підвищує ефективність захисту, однак, у разі застосування суміші метрибузину з трифлураліном негативний вплив гербіцидів на культуру зростає. Показано, що селективність щодо сої у разі застосування суміші метрибузину з метолахлором не зменшується, а за окремими показниками навіть збільшується у порівнянні з дією окремих препаратів.

У польових дослідах в посівах сої вивчено ефективність контролювання бур'янів під час застосування гербіцидів імазетапіру, імазамоксу та сумішей імазамоксу з тифенсульфуронметилом за різних норм внесення. Селективність гербіцидів щодо культури оцінено у польових і вегетаційних дослідах за впливом на біометричні параметри, вміст фотосинтетичних пігментів, інтенсивність фотосинтезу, а також за змінами симбіотичної азотфіксації. Встановлено, що гербіцидна композиція, яка складається з гербіцидів імазамоксу й тифенсульфуронметилу, характеризується синергічною взаємодією, що забезпечує високу ефективність контролювання бур'янів за зменшених норм внесення компонентів. Доведено, що суміш імазамоксу з тифенсульфуронметилом за норм внесення відповідно 20 і 2,25 г/га селективніша щодо сої у порівнянні з дією одного імазамоксу за мінімальної рекомендованої норми його внесення 30 г/га.

У польових дослідах в посівах сої визначено ефективність контролювання бур’янів за різних програм застосування гербіцидів. Селективність окремих гербіцидів та їх сумішей щодо культури оцінено у польових та вегетаційних дослідах за впливом на біометричні параметри, вміст фотосинтетичних пігментів та інтенсивність фотосинтезу, а також за змінами симбіотичної азотфіксації. Встановлено, що внесення у грунт до появи сходів культури суміші гербіцидів метрибузину та метолахлору розширює спектр контрольованих видів бур'янів, що зумовлює підвищення ефективності захисту. Зазначено, що селективність щодо сої у разі застосування цієї суміші збільшується у порівнянні з дією окремих препаратів. Визначено, що чинником негативного впливу гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази на утворення та подальше функціонування апарату симбіотичної азотфіксації сої є стресова реакція рослин на дію гербіцидів. Обгрунтовано, що суміш, яка складається з гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази похідного імідазолінону - імазамоксу та похідного сульфонілсечовини тифенсульфурон-метилу, характеризується синергічно підвищеною фітотоксичністю, що за обробки посіву забезпечує високу ефективність контролювання бур'янів у разі зменшених норм внесення компонентів. За умов застосування у суміші, в якій норма внесення тифенсульфурон-метилу вдвічі, а імазамоксу - на третину менші від мінімальних рекомендованих норм внесення цих гербіцидів, селективність щодо сої перевищує селективність дії одного імазамоксу у мінімальній рекомендованій нормі.

Вивчено взаємозв'язок між різними показниками рівня забур'яненості посівів сої та втратами врожаю для розробки відповідної прогностичної моделі та визначення доцільності застосування певних методів контролювання бур'янів в агрофітоценозах.

Изучена связь между разными показателями уровня засоренности посевов и потерями урожая для разработки соответствующей прогностической модели и определения целесообразности использования методов контролирования сорняков в агрофитоценозах.

Узагальнено досягнення і передовий досвід світової аграрної науки щодо захисту посівів сої від бур'янів. Наведено багаторічні дані досліджень з розробки системи інтегрованого захисту агрофітоценозу сої від сегетальної рослинності на основі формування асортименту високоефективних гербіцидів грунтової і післясходової дії за різних систем і способів основного обробітку грунту та різноманітних прийомів догляду за посівами, що дозволило перейти з широкорядного на звичайний рядовий спосіб сівби культури, в якому вона краще конкурує з бур'янами, формує вищу урожайність та надійно захищає грунт від згубного впливу водної та вітрової ерозії. Одержані результати знайшли широке запровадження в господарствах країни різної форми власності, які вирощують сою. Зазначено, що районовані та перспективні сорти реагують на застосування гербіцидів у залежності від їх швидкостиглості. За витривалістю до зенкору сорти розміщено в такій послідовності: Терезинська 24, Зірниця, Терезинська 2, Білосніжка. В рекомендованих нормах гербіциди не нагромаджуються в рослинній продукції вище максимально допустимого рівня, не виявляють негативної залишкової дії на наступні культури в ланці сівозміни.

Наведено результати досліджень зі впливу грунтових та страхових гербіцидів на забур'яненість посівів сої під час вирощування її за різних систем землеробства (промислова та No-till). Встановлено, що найбільша ефективність дії грунтових і страхових гербіцидів та найменший рівень забур'яненості відмічений під час застосування бакових сумішей як до появи сходів, так і в період вегетації культури, що впливає на формування врожаю сої. Допосівна бур'янова синузія ефективно знищується гербіцидами суцільної дії за системи No-till.

Наведено теоретичне обгрунтування та експериментальне розв’язання наукового завдання контролю забур’яненості посівів сої за промислової та no-till систем землеробства в умовах Правобережного Лісостепу України. Розкрито вплив систем землеробства на запаси доступної вологи у грунті та показники щільності. Установлено закономірності зміни потенційної забур’яненості оброблювального шару грунту. Визначено ефективність дії грунтових та страхових гербіцидів на бур’янове угруповання. Установлено, що видовий спектр забур’яненості посівів сої за різних систем землеробства був представлений 21 видом. З’ясовано доцільність застосування сумісного обприскування гербіцидом квін стар макс із іншими. Установлено характер формування бульбочкових утворень, наростання листкової поверхні. Досліджено вплив гербіцидів на якісні показники зерна сої та на залишкову кількість пестицидів у вирощеній продукції. Визначено економічну та енергетичну оцінку ефективності вирощування сої за різних систем землеробства та варіантів хімічного захисту сої. За результатами досліджень розроблено рекомендації із застосуванням гербіцидів за вирощування сої за різних систем землеробства, що дає можливість одержувати стабільну, біокліматично, енергетично і економічно обгрунтовану продуктивність сої.