Висвітлено результати багаторічних досліджень впливу групи стиглості картоплі на вироджуваність її при вирощуванні у весняних посадках методом накладання. Встановлено вірогідність зниження врожаю бульб при репродуціюванні матеріалу різних груп стиглості.

На дев'яти сортах картоплі досліджено як стимулятори росту ортопохідні бензойної кислоти, встановлено залежність їх активності від природи замісників в циклі. Рекомендовано найбільш активні серед них для практичного використання.

Висвітлено грунтово-кліматичні умови Лісостепу України, фактори росту та розвитку рослин картоплі та їх відповідність до ресурсів зони. Викладено ресурсо- й енергозберігальну технології вирощування картоплі, визначено ефективність використання мінеральних і органічних добрив і посадкового матеріалу, наведено сучасні методи боротьби з бур'янами, хворобами та шкідниками. Розглянуто особливості застосування різних насаджень картоплі для підвищення коефіцієнта розмноження посадкового матеріалу.

Освещены почвенно-климатические условия Лесостепи Украины, факторы роста и развития растений картофеля и их соответствие с ресурсами зоны. Изложены ресурсо- и энергосберегающая технологии выращивания картофеля, определена эффективность применения минеральных и органических удобрений и посадочного материала, приведены современные методы борьбы с сорняками, болезнями и вредителями. Рассмотрены особенности применения различных посадок картофеля для повышения коэффициента размножения посадочного материала.

The efficacy of fertilizings made on a base of Sokyrnytsa zeolite (Transcarpathia, Ukraine) is researched and is exhibited, that most effective of them at cultivation of a potato is "Zeolityl" - the admixture of zeolite with a organic-mineral fertilizer. "Zeolityl" positively influences a contents in a soil of the relative frame forms of nutrient materials, assists intensive body height and development of a potato. Compared with other utilised fertilizings, "Zeolityl" provides the greatest accretion of productivity (0,81 ton/hectare), increases merchantability of yield (12 %) and average mass potatos and improves the qualitative indexes potatos.

Исследовано влияние холодового закаливания на сохранность меристем картофеля при двухэтапном криоконсервировании. Использованы криопротекторы диметилсульфоксид (ДМСО) и 1,2-пропандиол (1,2-ПД). Установлено, что замораживание закаленных апексов картофеля под защитой ДМСО повышает их сохранность по сравнению с аналогичным показателем у незакаленных меристем. При использовании 1,2-ПД закалка апексов картофеля нецелесообразна. Наблюдение в течение 30 суток за развитием криоконсервированных меристем показало, что обработка криопротекторами и замораживание замедляют рост апексов по сравнению с контролем. Менее токсичным оказался 1,2-ПД. Обработка ДМСО может вызвать каллусогенез.

Вивчено вплив озону на продуктивнiсть насiннєвої картоплi. Його використання в розробленому режимi сприяє зростанню загальної урожайностi на 12,7 - 35,0 % та вiдповiдному зростанню кiлькостi бульб насiннєвої фракцiї на 12 - 22 % залежно вiд сорту.

Приведены результаты численных экспериментов по оценке влияния весенних заморозков, которые наблюдались в 3-х декадах из 11-ти исследуемых, на накопление биомассы отдельных органов растения картофеля и формирования урожайности в целом применительно к условиям Кировоградской области.

Приведены результаты численных экспериментов с моделью по оценке влияния разных сроков возникновения фитофторы на формирование урожая картофеля.

  Скачати повний текст

Комплексно оцінено калійні добрива для вирощування картоплі на дерново-підзолистих грунтах Полісся України. Вивчено вплив доз і форм калійних добрив залежно від органічного фону на поживний режим, біологічну активність грунту, ріст, розвиток, надходження і накопичення елементів живлення в рослинах картоплі, динаміку хлору в грунті та рослинах, його баланс, вимивання біогенних елементів за межі кореневмісного шару грунту, урожай і його якість. Встановлено оптимальні дози та форми калію під картоплю, втрати біогенних елементів за межі кореневмісного шару залежно від форм калійних добрив і органічного фону.

Досліджено питання агроекологічного оцінювання за різного ступеня екологізованих і традиційних систем застосування добрив під час вирощування картоплі на дерново-середньопідзоленому пилувато-супіщаному грунті з промивним типом водного режиму за умов Чернігівського Полісся. Проведено тривалий стаціонарний, лізиметричний, модельний і виробничий досліди. Узагальнено науково-методичні публікації, екологічні нормативи та передовий досвід розв'язання даної проблеми в Україні та за кордоном. Запропоновано нову парадигму проведення комплексного агроекологічного оцінювання на системній базі з використанням трьох груп критеріїв, які характеризують вплив досліджених технологій удобрення на виявлення небезпечних деградацій і функціональних змін в основних блок-компонентах агросистем - грунтовому, водному та рослинному. Як пріоритетні критерії використано порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу та біогенних елементів, втрати поживних речовин з грунту внаслідок вимивання та денітрифікації, забруднення інфільтраційних вод нітратами й іншими токсикантами, зміна видового складу та чисельності грунтових бактерій, агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників родючості грунту, погіршення фітосанітарного стану агроценозу, відхилення фактичної врожайності картоплі від еталонної, використання агрокліматичного потенціалу осіннього періоду вегетації (ФАР, опадів, суми ефективних температур) і біологічного азоту, накопичення нітратів у бульбах і відповідність інших показників якості врожаю євростандартам, енерговіддача й економічна ефективність технологій застосування добрив. Використання цих критеріїв

  Скачати повний текст

Досліджено вплив органічної, мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення та чизельного обробітку звичайної та мілкої оранки на агрохімічні показники родючості дерново-підзолистого супіщаного грунту, врожайності та якості бульб картоплі, ураженості паршею звичайною, лежкості вирощеної продукції в промислових картоплесховищах за умов центрального Полісся. Досліджено процес мінералізації органічної речовини гною відповідно до різних глибин основного обробітку грунту. Визначено оптимальні дози органічних і мінеральних добрив, розроблено заходи щодо підвищення ефективності використання підтилкового гною під картоплю на дерново-підзолистих супіщаних грунтах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі експериментальних даних, одержаних протягом 1996 - 2005 рр. доведено доцільність оцінювання передселекційного та селекційного матеріалу за специфічних умов південної частини Лісостепу України. На підставі встановлення норми реакції на вирощування за особливих умов виділено сорти з високим і відносно стабільним проявом продуктивності поміж різних груп стиглості. Виявлено біологічні особливості сортів за проявом складових продуктивності: кількості бульб під кущем і їх середньої маси. Виділено перспективні зразки для практичного селекційного використання за комплексом агрономічних ознак. Доведено доцільність випробування у даній зоні вихідного передселекційного матеріалу, сортів на стійкість проти вірусних хвороб. Виділено цінні батьківські форми для одержання потомства з ефективним контролем стійкості проти зморшкуватої мозаїки, скручування листків. Виявлено, що високу резистентність проти двох хвороб мають три міжсортові гібриди та десять складних міжвидових гібридів. Обгрунтовано доцільність використання умов південного Лісостепу України для визначення посухостійкості зразків картоплі. Виділено сорти та міжвидові гібриди з кращою забезпеченістю водою, вищою водоутримувальною здатністю. За величиною коефіцієнта посухостійкості виділено сорт Карла та чотири міжвидові гібриди.

Виявлено залежність урожайності картоплі на Поліссі України від комплексної дії маси садивних бульб, площ живлення, норм внесених мінеральних добрив на фоні гною. Встановлено взаємодію зазначених факторів, за якої забезпечується одержання запланованого врожаю певної якості. Розроблено норми садіння картоплі під запланований урожай, які дозволяють встановлювати їх відповідно до розміру садивних бульб, площі та рівня живлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.1-4(4УКР)

Рубрики:

Картопля

Шифр НБУВ: РА324313 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено вплив біологічних засобів інтенсифікації (гною, соломи, сидератів) на показники родючості грунту, продуктивність і якість бульб картоплі у короткоротаційних сівозмінах. Досліджено вплив різних видів органічних добрив на поживний режим, біологічну активність дерново-підзолистого грунту, ріст та розвиток рослин картоплі, фітосанітарний стан посівів, урожайність і якість бульб, продуктивність сівозмін та економіко-енергетичну ефективність. Установлено, що на дерново-підзолистих грунтах Полісся у короткоротаційних сівозмінах найбільш ефективним способом використання соломи на добриво є сумісне її внесення з половинною дозою гною та сидератами. Серед короткоротаційних сівозмін найбільш продуктивними за умов дерново-підзолистих грунтів є плодозмінні сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі у порівнянні з зерно-картоплярською сівозміною підвищується на 46 %, а протеїну - майже у 2 рази.

  Скачати повний текст